Рішення

від 22.03.2023 по справі 701/81/23

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/81/23

Номер провадження2/701/83/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2023 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - Костенка А. І.

за участю секретаря - Брітан О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства зобмеженою відповідальністю"КРОЛІКОФФПЛЮС" про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заробітної плати.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ОСОБА_1 (далі - Позивач) наказом № 1 від 25 липня 2013 року був прийнятий у ТОВ «Кролікофф плюс» (далі - Відповідач) на посаду генерального директора про що свідчить у трудовій книжці запис № 11. 28 червня 2022 року Позивач був звільнений із займаної посади ТОВ «Кролікофф плюс» на підставі наказу № 155-к від 28.06.2022 року відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП. Розрахунок на день звільнення з Позивачем Відповідач по справі не зробив. ТОВ «Кролікофф плюс» у відповіді за вих. № 4 від 06 січня 2023 року яка була надана на адвокатський запит повідомило, що станом на 03.01.2023 року у звільненого працівника ОСОБА_1 рахується заборгованість по невиплаченій заробітній платі за червень 2022 року у розмірі 30 000,00 грн. Проте, як випливає із Повідомлення від 10 січня 2023 року про нараховані суми, належні працівникові при звільненні заборгованість у сумі 30 000,00 грн., була виплачена 06 січня 2023 року. З вини Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОЛІКОФФ ПЛЮС» Позивач не отримав свою заробітну плату у сумі 128 119,05 грн., у день його звільнення. Відповідач розрахувався із Позивачем у повному обсязі та виплатив заробітну плату лише 06 січня 2023 року. Відповідно до наявної довідки № 3 від 06 січня 2023 року заробітна плата Позивача за квітень 2022 року становила 16 173,67, а за травень 16 125,41 грн. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У березні 2022 року Верховна Рада прийняла закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", який змінив трудове законодавство. Згідно із законом, на період воєнного стану скасовано усі святкові дні. Крім того, не діятиме розпорядження Кабміну "Про перенесення робочих днів у 2022 році". Так, у квітні 2022 року був 21 робочий день, а у травні - 22 робочих днів. Заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні становить 32 299,08 грн. Отже, середньоденна (годинна) заробітна плата становить: 32 299,08 : 43 = 751,14 грн., де: 32 299,08 - заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні; 43 - робочі дні за квітень, травень. Оскільки Відповідач неправомірно відмовився виплачувати нараховану Позивачу заробітну плату в день звільнення, з Відповідача на користь Позивача відлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 102 151,01 грн., згідно розрахунку який додається. Заробітну плату Позивач не отримував протягом 6 місяців. Саме через затримку по виплаті заробітної плати останній змушений був звільнитися. У зв`язку із значною затримкою заробітної плати Позивач відчував моральні страждання, втратив нормальні життєві зв`язки, був змушений економити на продуктах харчування, одязі. Завдана моральна шкода обумовлюється моральним та фізичним стражданням внаслідок порушення законного права на заробітну плату, приниженням честі, гідності, ігноруванням прав Позивача, втратою у зв`язку з цим престижу та ділової репутації серед співпрацівників, знайомих, друзів та родичів. Тому представник позивача вважає, що незаконними діями керівництво ТОВ «КРОЛІКОФФ ПЛЮС» завдало Позивачу моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. Для відновлення свого порушеного права у судовому порядку Позивачу довелося звернутися до адвоката Мельника Василя Володимировича. У зв`язку із цим Позивачу довелося понести витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн., що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 наказом № 1 від 25 липня 2013 року був прийнятий у ТОВ «Кролікофф плюс» на посаду генерального директора про що свідчить у трудовій книжці запис № 11. 28 червня 2022 року позивач був звільнений із займаної посади ТОВ «Кролікофф плюс» на підставі наказу № 155-к від 28.06.2022 року відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП. Розрахунок на день звільнення з позивачем, відповідач по справі не зробив. ТОВ «Кролікофф плюс» у відповіді за вих. № 4 від 06 січня 2023 року яка була надана на адвокатський запит повідомило, що станом на 03.01.2023 року у звільненого працівника ОСОБА_1 рахується заборгованість по невиплаченій заробітній платі за червень 2022 року у розмірі 30 000,00 грн. Проте, як випливає із Повідомлення від 10 січня 2023 року про нараховані суми, належні працівникові при звільненні заборгованість у сумі 30 000,00 грн., була виплачена 06 січня 2023 року. З вини відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОЛІКОФФ ПЛЮС», позивач не отримав свою заробітну плату у сумі 128 119,05 грн., у день його звільнення. Відповідач розрахувався із позивачем у повному обсязі та виплатив заробітну плату лише 06 січня 2023 року. Відповідно до наявної довідки № 3 від 06 січня 2023 року заробітна плата Позивача за квітень 2022 року становила 16 173,67, а за травень 16 125,41 грн.

У відповідності до ст. 116 КЗпП при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника чи уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене у статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.99 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за увесь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно п. 21 вищевказаної Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.99 року при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

Згідно п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці робот.

Згідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чиннимзаконодавством, календарних днів,які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до наявної довідки № 3 від 06.01.2022 року середньоденна заробітна плата позивача становить 751,14 грн. День звільнення - 28.08.2022 року. День подачі позову - 26.01.2022 року. Кількість робочих днів: в червні 2022 року - 2, в липні 2022 року - 21, в серпні 2022 року - 23, у вересні 2022 року - 22, в жовтні 2022 року - 21, в листопаді 2022 року - 22, в грудні 2022 року - 21, в січні 2022 року - 4.

Оскільки відповідач невиплатив нараховану позивачу заробітну плату в день звільнення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 102 151,01 грн.

Згідно ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (зокрема невиплати належних йому грошових сум, тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноваженийним орган незалежно від форми власності,виду діяльності чи галузевої належності, тому суд вважає що відповідач дійсно завдав позивачу моральних страждань, розмір яких слід змешити до 3000 грн., оскільки на даний час, в умовах коли на території України відбуваються військові дії, що в свою чергу негативно впливає і на платоспроможність підприемств, в тому числі і відвовідача, який після подачі позову, але до винесення остаточного рішення по даній справі повністю розрахувався з позивачем по заборгованій заробітній платі.

Згідно ст. 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009р. № 23-рп/2009 висловлена правова позиція щодо правової допомоги, згідно з якою правова допомога є багатоаспектною і включає, крім інших її видів, також представництво в судах. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву. Суд дослівши договір про надання правової допомоги № 12/1 від 12.12.2022 року, акт про прийняття-передачі наданих послуг від 23.01.2023 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 23/1 від 23.01.2023 року, які додані до справи, вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76- 81, 95, 133, 137, 141, 209, 211, 223, 247, 258-268, 276 ЦПК України, ст. ст. 116-117, 233, 237-1 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю"КРОЛІКОФФПЛЮС" (код ЄДРПОУ: 38656470, адреса: вул. Мічуріна, буд. 61, с. Дзензелівка Уманського (Маньківського) району Черкаської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 102151,01грн., (сто дві тисячі сто п`ятдесят одна гривня 01 копійка).

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю"КРОЛІКОФФПЛЮС" (код ЄДРПОУ: 38656470, адреса: вул. Мічуріна, буд. 61, с. Дзензелівка Уманського (Маньківського) району Черкаської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ,жителя АДРЕСА_1 )моральну шкодуу розмірі 3000грн., (три тисячі гривень).

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю"КРОЛІКОФФПЛЮС" (код ЄДРПОУ: 38656470, адреса: вул. Мічуріна, буд. 61, с. Дзензелівка Уманського (Маньківського) району Черкаської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 7000грн., (сім тисяч гривень).

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Повний текст рішення проголошено 27.03.2023 року.

Суддя А. І. Костенко