Рішення

від 14.03.2023 по справі 219/8039/20

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Номер провадження 2/229/761/2023

Справа № 219/8039/20

14 березня 2023 року

Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Погрібної Н.М., за участю секретаря Чирватюк В.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , представника третьої особи ОСББ «Бахмутська набережна» Плотникової Н.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дружківка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи - ОСОБА_5 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бахмутська набережна», про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5 , ОСББ «Бахмутська набережна», про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду завдану залиттям квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 12 992,00 грн., з яких 10 922,00 грн. вартість ремонтних робіт з відновлення внутрішнього оздоблення квартири, 2000 грн. витрати за складання звіту про оцінку збитків внаслідок залиття квартири, а також, витрати на правничу допомогу в сумі 1500 грн., сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачу та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.01.1999 р. та свідоцтва про право власності на житло від 23.09.1993 р. відповідно, належить по частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 з 2007 р. не проживає у вищевказаній квартирі, оскільки виїхала за межі України, місце її знаходження не відомо. Позивач утримує квартиру, сплачує за житлово-комунальні послуги. Відповідач систематично здійснює залиття квартири позивача, про що складено акти від 25.01.2007 р., 30.04.2019 р., 27.07.2020 р., при цьому, відповідач обіцяла зробити відновлювальний ремонт, проте жодного разу цього не зробила та матеріальну шкоду не відшкодувала. Після залиття квартири 25.07.2020 р. відповідач відмовилась зробити ремонт та відшкодувати збитки, чим змусила позивача звернутись до суду з дійсним позовом. Згідно акту про залиття квартири від 27.07.2020 р. відбулось залиття стелі у приміщенні ванної кімнати, туалету та кухні з квартири АДРЕСА_2 , та розташована над квартирою ОСОБА_1 . Комісійною перевіркою встановлено, що в квартирі позивача в туалеті, ванній кімнаті, кухні є сліди рудого кольору, у ванній кімнаті відпала штукатурка на стелі 1,5 м-2, в туалеті відклеїлись шпалери 1,8 м-2 та відпала штукатурка на стелі 0,5 м-2. Відповідач відмовилась входити до складу комісії, не надала доступу до комунікацій в своїй квартирі, відмовилась від ознайомлення з актом ОСББ «Бахмутьска набережна» від 27.07.2020 р. При зверненні позивача до ОСББ «Бахмутська набережна» з заявою щодо встановлення точної причини залиття її квартири, останню 29.07.2020 р. повідомлено про неможливість встановити причину залиття, оскільки ОСОБА_4 не надала доступ до комунікацій своєї квартири. Згідно звіту про оцінку збитків внаслідок залиття квартири АДРЕСА_3 від 17.08.2020 р. сума збитків становить 10992,00 грн. Вважає, що неналежне виконання відповідачем обов`язку з утримання квартири призвело до заподіяння шкоди позивачу. При цьому, позивач понесла додаткові витрати на послуги експерта в сумі 2000,00 грн., правничу допомогу в сумі 1500 грн., сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.

Відповідно до відзиву представника відповідача, остання позовні вимоги не визнала посилаючись на те, що матеріали справи не містять доказів щодо причини пошкодженого майна позивача. Зі звіту № 019 від 17.08.2020 р. щодо визначення вартості ремонтних робіт з відновлення внутрішнього оздоблення квартири АДРЕСА_4 , який складено з порушенням вимог Методики, вбачається, що ринкова вартість об`єкту визначена станом на 17.08.2020 р. При цьому, позивач та оцінювач посилаються на акт від 27.07.2020 р. стосовно подій, що мали місце 25.07.2020 р., позивач вказує, що шкода їй фактично спричинена 25.07.2020 р., оцінювач визначає ринкову вартість ремонтних робіт станом на 17.08.2020 р. Вважає, що вищевказаний звіт не стосується предмету спору та не є належним доказом по справі. Акт від 27.07.2020 р. та звіт № 019 від 17.08.2020 р. не містять причини залиття квартири позивача, при цьому в акті зазначено, що причину аварії встановити неможливо. 25.07.2020 р. позивач була в квартирі відповідача та особисто впевнилась, що підлога у ванній кімнаті, туалеті та кухні суха. 26.07.2020 р. позивач вимагала у відповідача грошові кошти на ремонт квартири у зв`язку із її залиттям у 2007 р., хоча відповідач одразу зробила ремонтні роботи в квартирі позивача та більше залиття не було. Акт від 27.07.2020 р. не відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76, складений у відсутність відповідача, яка не запрошувалась, акт не містить відомостей щодо характеру залиття та його причини, часу залиття, не зазначено осіб, які допустили порушення, складений через дві доби з моменту залиття тощо. Крім того, акт від 27.07.2020 р. підписаний, у тому числі керуючою ОСББ «Бахмутська набережна» ОСОБА_6 , повноваження якої закінчилися 31.12.2017 р. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 5000 грн. за правничу допомогу.

Згідно відповіді представника позивача на відзив, остання вважає, що позивач доводить наявність шкоди та її розмір, а на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди. В акті від 27.07.2020 р. зазначено, що відповідач до складу комісії, що встановлювала факт та причини залиття, входити відмовилась та не надала доступу до комунікацій в своїй квартирі, тому точну причину наявного залиття встановити з вини відповідача не виявилось можливим. ОСОБА_6 є керуюча ОСББ «Бахмутська набережна» з повноваженнями до 31.12.2020 р., що підтверджується договором № 1 від 30.06.2016 р. та додатковою угодою до договору від 31.12.2017 р., та про це знала ОСОБА_4 , оскільки неодноразово зверталась до ОСОБА_7 , як до керуючої ОСББ «Бахмутська набережна» з метою вирішення соціально-побутових питань.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, з підстав викладених в позовній заяві та відповіді на відзив, позивач надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, з підстав викладених у відзиву на позовну заяву.

Представник третьої особи ОСББ «Бахмутська набережна» Плотникова Н.Й. в судовому засіданні пояснила, що 27.07.2020 р. до неї звернулась позивач з приводу залиття квартири останньої, було складено акт щодо залиття квартири позивача у складі комісії, при складанні акту сантехніка не було, при цьому відповідач дверні не відчинила та до квартири ОСОБА_8 не потрапила. В квартирі позивача шпалери висіли, штукатурка обвалилась, причину залиття квартири позивача не встановлено. При складанні вищевказаного акту ОСОБА_9 фактично не була присутня, проте акт остання підписала.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_10 , яка суду пояснила, що 25.07.2020 р. їй зателефонувала сестра ОСОБА_1 та повідомила, що відповідач залила їх квартиру, під час огляду квартири позивача, у туалетній кімнаті шпалери валялись на підлозі, зі стелі капала вода, ОСОБА_1 рік до залиття в квартирі здійснила ремонт, проте відповідач неодноразово заливала квартиру позивача.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_11 , який суду пояснив, що ОСОБА_1 проживає на першому поверсі, а відповідач над нею, на другому поверсі, після залиття його запросили до квартири позивача, де шпалери обвислі, штукатурка була обвалена, про залиття квартири позивача склали акт, який він підписав, ОСОБА_9 при складанні акту не було, зі слів позивача встановлено дату залиття квартири, відповідач у свою квартиру не пустила, причину залиття не встановлено. Він підписував два акта один від руки написаний, а другий надрукований на комп`ютері.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_6 , яка суду пояснила, що вона є керуючою ОСББ «Бахмутська набережна», позивач звернулась до неї з приводу залиття відповідачем її квартири. ОСОБА_6 зателефонувала ОСОБА_8 та надала вказівку скласти акт залиття квартири позивача, при складанні акту сусіди були в членах комісії, наступного дня ОСОБА_9 прийшла разом зі слюсарем до квартири позивача, слюсар в квартирі позивача не встановив причину залиття, відповідач свою квартиру не відкрила. Після складання акту у ОСОБА_9 закінчились повноваження. ОСОБА_12 у телефонному режимі було повідомлено про складання акту. Члени комісії підписували акт при ОСОБА_8 .

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_13 , яка суду пояснила, що вона є суб`єктом оціночної діяльності ФОП, до неї звернулась ОСОБА_1 щодо складання звіту про оцінку збитків внаслідок залиття її квартири, внаслідок чого було складено звіт про оцінку збитків внаслідок залиття квартири позивача в одному примірнику, який отримала позивач. Проте, попередній адвокат позивача повідомила, що у вищевказаному звіті замінено акт залиття квартири, при огляді звіту ОСОБА_14 звернула увагу, що звіт було розшите, печатка стоїть декілька разів, хто саме це зробив їй не відомо. Також, наголосила, що за вищевказаний звіт вона не несе відповідальність, оскільки акт залиття квартири було замінено, про що їй стало відомо від представника позивача, та вважає, що оцінка за заміненим актом була б іншою. Просила не враховувати вказаний звіт, як доказ.

Суд, заслухавши учасників справи, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником відповідача, позивачу ОСОБА_1 та третій особі ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.01.1999 р. та свідоцтва про право власності на житло від 23.09.1993 р. відповідно, належить по частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями свідоцтва про право власності на житло від 23.09.1993 р. та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.01.1999 р. (т. 1 а.с.8-9), ОСОБА_1 зареєстрована за вищевказаною адресою, ОСОБА_5 перебуває за межами України, що підтверджується копіями довідки № 44 від 25.08.2020 р. та адресного листка вибуття від 21.08.2002 р. (т. 1 а.с.10,11).

25.01.2007 р. складено акт ТОВ «Термосервіс ЛТД» щодо залиття кухні в квартирі АДРЕСА_5 з боку квартири АДРЕСА_2 24.01.2007 р. (т. 1 а.с.13).

Актом ОСББ «Бахмутська набережна» від 30.04.2019 р. щодо залиття кухні, ванної кімнати та туалеті в квартирі АДРЕСА_5 з боку квартири АДРЕСА_2 встановлено, що в туалеті та ванній кімнаті є сліди затоплення рудого кольору, а туалеті відклеїлись шпалери (т. 1 а.с.13 зворотна сторона).

Згідно акту про залиття квартири АДРЕСА_4 від 27.07.2020 р., складеного комісією у складі голови правління ОСББ «Бахмутська набережна» Плотникової Н.Й., керуючої Васильченко О.А., сусідів ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , за участю ОСОБА_1 , перевіркою квартири АДРЕСА_5 встановлено, в туалеті та ванній є сліди рудого кольору, у ванній кімнаті відпала штукатурка на стелі 1,5 м-2, в туалеті відклеїлись шпалери 1,8 м-2, також відпала штукатурка на стелі 0,5 м-2, на стелі кухні видно розводи рудого кольору. Причину аварії встановити неможливо, оскільки власник квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_4 не надала доступ до комунікацій в своїй квартирі, до складу комісії входити відмовилась. Висновки та рекомендації комісії: залиття відбулось з квартири АДРЕСА_2 . Рекомендації: звернутись до спеціалізованої організації для проведення незалежної оцінки ушкоджень та вартості відновлювальних робіт; спірне питання з ОСОБА_4 спробувати вирішити шляхом переговорів та вирішити питання щодо відновлювального ремонту в квартирі АДРЕСА_4 , необхідного, внаслідок залиття, що відбулось 25.07.2020 р. (т. 1 а.с.14).

ОСББ «Бахмутська набережна» повідомляло ОСОБА_1 про те, що встановити точну причину залиття приміщень на 1 поверху в квартирі АДРЕСА_7 ОСББ не має можливості, оскільки власник квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_4 не надає дозвіл та заперечує вину, що підтверджується копією листа № 38 від 29.07.2020 р. (т. 1 а.с.15).

Згідно звіту № 019 від 17.08.2020 р. про оцінку збитків внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 , вартість ремонтних робіт з відновлення внутрішнього оздоблення вказаної квартири, що було ушкодження внаслідок залиття водою згідно акту від 27.07.2020 р., складеного ОСББ «Бахмутська набережна», станом на 17.08.2020 р. становить 10992,00 грн. (а.с.16-50).

Положеннямист. 319 ЦК Українипередбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Відповідно дост. 151 ЖК Українигромадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Положеннямист. 177 ЖК Українивстановлено, зокрема, що громадяни, зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.

Згідно зіст. 10 ЖК УРСРгромадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуватись правил користування жилими приміщеннями.

Отже, відповідач як законний користувач несе обов`язок по забезпеченню схоронності житла, санітарно-технічного та іншого обладнання в квартирі.

Частиною 3статті 386 ЦК Українипередбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1192 ЦК Українивизначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбаченест. 22 ЦК України.

Так,статтею 22 ЦК Українивстановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Закон покладає обов`язок доказування на сторони у справі.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач, визначаючи розмір матеріальної шкоди, посилається на акт ОСББ «Бахмутська набережна» від 27.07.2020 р. та звіт № 019 від 17.08.2020 р. про оцінку збитків внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 .

Порядок фіксування фактів залиття в житлових квартирах визначено Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженихнаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76.

Відповідно до п. 2.3.6. вказаних Правил, у разі залиття, аварії квартири необхідно складати відповідний акт по формі згідно з Додатком № 4 до вказаних Правил.

Згідно з роз`ясненням Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, викладеним у листі від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975, відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, у разі аварії і залиття квартир складається акт за формую згідно з Додатком 4 до Правил.

Таким чином, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації, яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету (ОСББ) та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

В акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).

Аналізуючи Акт про залиття від 27.07.2020 року, який був долучений позивачем до позовної заяви як доказ на підтвердження своїх вимог, суд звертає увагу на те, що він складений за відсутності відповідача, тобто комісія не потрапила до квартири останньої, акт не містить відомості щодо причин залиття квартири позивача. Тобто цей акт не відповідає вимогам, встановленимнаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Таким чином, дійсну причину залиття квартири позивача не встановлено, окрім акту про залиття від 27.07.2020 року, який складений з порушенням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, інших доказів позивачем не надано.

На підтвердження позовних вимог в частині визначення розміру відшкодування матеріальної шкоди, позивач посилається на звіт № 019 від 17.08.2020 р. про оцінку збитків внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 , який складено суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_17 .

Разом з тим, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , яка склала звіт № 019 від 17.08.2020 р., відмовилась підтвердити дійсність цього звіту, посилаючись на те, що оригінал її звіту було розшите та замінено акт залиття квартири, також, остання вважає, що оцінка збитків за заміненим актом була б іншою, просила не брати до уваги вказаний звіт, як доказ.

Інших належних доказів, на підтвердження своїх позовних вимог, позивач до суду не надала.

Встановивши зазначені обставини, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

В частині вирішення спору про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на надання правової допомоги, слід зазначити наступне.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції Українитаст. 15 ЦПК України.

За приписами ст. ст.137,141 ЦПК Українивитрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2ст. 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також, розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018р. у цивільній справі справа № 372/1010/16-ц.

За матеріалами справи встановлено, що 30.09.2020 року між адвокатом Деменковою Є.С. та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір про надання правової допомоги, розрахунок послуг складає 5000 грн., що підтверджується квитанцією від 30.09.2020 р., тому, суд вважає, що з позивача на користь відповідача підлягає стягненню витрати, пов`язані з правничою допомогою в сумі 5000 гривень.

Понесенні судові витрати згідно до ст.141 ЦПК України, суд покладає на позивача.

Керуючись ст. ст.4, 6, 7, 8, 10, 12, 19, 42, 76, 141, 258, 265 ЦПК України, ст. ст.22,23,319,1166,1167,1192 ЦК України, суд -

вирішив:

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_4 , іпн НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_8 , треті особи - ОСОБА_5 , іпн НОМЕР_3 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бахмутська набережна», ЄДРПОУ 40570795, адреса знаходження: Донецька область м. Бахмут вул. Горбатова, 71, про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 5000 (п`ять тисяч) грн. витрати на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 24 березня 2023 року.

Суддя Н.М. Погрібна