Ухвала

від 28.03.2023 по справі 471/714/22

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/714/22

Номер провадження 1-кс/473/233/2023

УХВАЛА

"28" березня 2023 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_4 про самовідвід у розгляді клопотання про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді цього ж суду від 07.10.2022 року у справі №471/714/22 провадження 1-кс/471/132/22 та скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді цього ж суду від 07.10.2022 року у справі №471/714/22 провадження 1-кс/471/133/22 у кримінальному провадженні № 420222000000000634 від 26.05.2022 р.

встановив

Ухвалою голови Миколаївського апеляційного суду від 09 березня 2023 року матеріали заяви судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_4 про самовідвід слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_4 у розгляді клопотання про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді цього ж суду від 07.10.2022 року у справі №471/714/22 провадження 1-кс/471/132/22 та скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді цього ж суду від 07.10.2022 року у справі №471/714/22 провадження 1-кс/471/133/22 у кримінальному провадженні № 420222000000000634 від 26.05.2022 р. були направленні до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області.

Заява про самовідвід обґрунтована тим, що в провадженні слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_4 перебуває клопотання про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді цього ж суду від 07.10.2022 року у справі №471/714/22 провадження 1-кс/471/132/22 та скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді цього ж суду від 07.10.2022 року у справі №471/714/22 провадження 1-кс/471/133/22 у кримінальному провадженні № 420222000000000634 від 26.05.2022 р..

Слідчий суддя Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_4 зважаючи на те, що в провадженні слідчого судді перебувають інші клопотання в рамках кримінального провадження № 420222000000000634 від 26.05.2022 р. , а саме про продовження строків досудового розслідування та застосування запобіжного заходу, в яких адвокатом ОСОБА_3 неодноразово подавалися заяви про відвід слідчого судді, отже у захисника наявні сумніви у неупередженості слідчого судді, тому з метою справедливого розгляду кримінальної провадження, виконання завдань щодо ефективного здійснення захисту особи, суддя заявила самовідвід по даній справі.

В судове засідання суддя Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_4 не з`явилася від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд заяви про самовідвід без її участі.

Прокурор Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_5 в судове засідання надав заяву, в якій просив розглядати заяву про самовідвід без його участі, заперечував проти задоволення заяви.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву про самовідвід підтримав та просив її задоволити.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Обставинами, що викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, можуть бути висловлення суддею думки щодо справи, яка розглядається (в усній формі або у формі певних процесуальних дій чи процесуальних рішень), незаконні дії судді під час розгляду справи, ігнорування законних вимог сторони, створення перешкод для реалізації процесуальних прав, нерівне ставлення до сторін, нетактовна поведінка судді тощо.

При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі «Фей проти Австрії», «Веттштайн проти Швейцарії», наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Згідно об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства").

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Згідно ст.ст.10,15 Кодексу суддівської етики, суддя повинен виконувати обов`язки судді безсторонньо і неупереджено. Основним обов`язком судді є неупереджений розгляд справ.

Відповідно до п.1.1, п.1.2 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 N 2006/23 суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами.

Отже, враховуючи викладене, відсутність доказів фактичної наявності упередженості судді, суд приходить до висновку, що заява про самовідвід задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 81 КПК України, суддя

постановив

в задоволенні заяви судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_4 про самовідвід у розгляді клопотання про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді цього ж суду від 07.10.2022 року у справі №471/714/22 провадження 1-кс/471/132/22 та скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді цього ж суду від 07.10.2022 року у справі №471/714/22 провадження 1-кс/471/133/22 у кримінальному провадженні № 420222000000000634 від 26.05.2022 р. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1