Рішення

від 28.03.2023 по справі 759/3713/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3713/23

пр. № 2/759/2194/23

28 березня 2023 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Бабич Н.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та додаткових витрат,-

ВСТАНОВИВ:

27.02.2023 р. до суду надійшов вказаний позов, в якому позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона перебуває в шлюбі з відповідачем з 05.09.2004 р. На даний час триває процедура розірвання шлюбу. Від даного шлюбу є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що донька є студенткою 2 курсу, денної форми навчання у ВСП "Фаховий коледж мистецтв та дизайну Київського найціонального університету технологій та дизайну", спеціальність "Туризм", з терміном закінчення навчального закладу 31.01.2025 р. На даний час відповідач проживає окремо, коштів на утримання дитини не надає, дитина перебуває на повному утриманні матері та потребує матеріальної допомоги, оскільки вона, позивач, не може в повній мірі забезпечити необхідні матеріальні їй потреби,а тому просить стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно до досягнення повноліття а також просила стягнути додаткові витрати на дитину, що пов`язані з її відвідуванням мережі фітнес клубів "Спорт Лайф" до досягнення дитиною повноліття (з врахуванням зміни вартості абонемента).

Ухвалою суду від 01.03.2023 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.33).

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Відповідачу направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, а також матеріали позовної заяви та додатки до неї, які останньому вручено 10.03.2022 р. (а.с.34,36).

Відзиву на позов до суду не надходило..

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість ухвалення по справі рішення та часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Встановлено, що сторони по справі перебувають в зареєстрованому шлюбі з 05.09.2004 р.н. (а.с. 11).

Від даного шлюбу є дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

На даний час позивач позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу (а.с. 12).

Донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є студенткою 2 курсу, денної форми навчання у ВСП "Фаховий коледж мистецтв та дизайну Київського найціонального університету технологій та дизайну", спеціальність "Туризм", з терміном закінчення навчального закладу 31.01.2025 р. (а.с. 17).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 ст. 2 Сімейного кодексу України врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» за якою, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р., є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3, 18 Конвенції «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції передбачено, що дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції; нормативно-правовий акт № 475/97-ВР від 17.07.1997 Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Виходячи з положень ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., передбачено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Це положення відображене і в національному законодавстві. Так, відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов`язані неухильно дотримуватися свого обов`язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно, невиконання зазначеного обов`язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

При цьому матеріали справи доказів на підтвердження того, що відповідач взагалі неспроможний надавати будь-яку матеріальну допомогу повнолітній дочці, яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, не містять.

За змістом ст. 200 Сімейного Кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітню дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, з урахуванням обставин зазначених у ст. 182 СК України.

Згідно ст.182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей; непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Як встановлено судом, дочка сторін навчається, потребує матеріальної допомоги від батька, який такої не надає, однак має можливість її надавати.

За таких обставин та ураховуючи майновий стан відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дочки, ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, у розмірі розмірі однієї четвертої частини з усіх видів заробітку (доходу) на дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на період навчання доньки і до його закінчення - 31.01.2025 року, але не більше як досягнення нею 23 років, щомісячно починаючи з 27.02.2023 року, - з часу звернення позивача з заявою до суду. Такий розмір аліментів на утримання доньки буде необхідним та достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Вирішуючи питання про стягнення додаткових витрат на дитину, а саме як зазначив позивач витрати на дитину, що пов`язані з її відвідуванням мережі фітнес клубів "Спорт Лайф" до досягнення дитиною повноліття з врахуванням зміни вартості абонемента), без визначення конкретної суми, суд враховує наступне.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст. 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила ст. 185 СК України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються ст. 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання).

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 512/4397/17.

Враховуючи характер спірних правовідносин та приписи норм чинного законодавства України, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення додаткових витрат.

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму, що в грошовому еквіваленті становить 1073,60 грн.

Враховуючи те, що позивач в силу п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», при зверненні до суду з цим позовом звільнена від сплати судового збору, в такому разі судовий збір по справі необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст. 180, 182, 183, 184 СК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 200, 206, 207, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та додаткових витрат,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, - у розмірі однієї чверті (1/4) частини з усіх видів заробітку (доходу) але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.02.2023 року і до 31.01.2025 року, тобто, до закінчення навчання у навчальному закладі -ВСП "Фаховий коледж мистецтв та дизайну Київського найціонального університету технологій та дизайну". У разі припинення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання у навчальному закладі, стягнення аліментів на її утримання припинити.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Зазначити дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Зазначити дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Бабич Н.Д.