Рішення

від 21.03.2023 по справі 912/1960/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 рокуСправа № 912/1960/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Безчасній Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №912/1960/22 від 23.01.2023

за позовом: Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - УКРТРАНСБЕЗПЕКА), код ЄДР 39816845, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 14, м. Київ, 03135

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Кіровоградське автотранспортне підприємство "Агробудавтосервіс" (далі - ПрАТ "КАТП "АГРОБУДАВТОСЕРВІС"), код ЄДР 05387653, проспект Соколівський, 1А, село Соколівське, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 27641

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 84 708,00 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Кравченко Я.С. (в порядку самопредставництва), довіреність №9637/5.2/14-22 від 28.12.2022;

від відповідача - адвокат Тупало М.П., ордер серія ВА №1038435 від 06.02.2023.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява УКРТРАНСБЕЗПЕКА до ПрАТ "КАТП "АГРОБУДАВТОСЕРВІС" з вимогами:

- Стягнути з ПрАТ "КАТП "АГРОБУДАВТОСЕРВІС" на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 84 708 грн;

- Стягнути з відповідача на користь Державної служби України з безпеки на транспорті понесені судові витрати в розмірі 2481 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачу нараховано плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 2 661,12 євро, що станом на 01.09.2021 еквівалентно 84 708,00 грн, внесення якої відповідачем добровільно у встановлений чинним законодавством строк не здійснено.

Ухвалою від 23.01.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1960/22, ухвалив справу №912/1960/22 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 21.02.2023 - 11:30, встановив сторонам строки для подачі заяв по суті справи.

07.02.2023 до господарського суду в межах строку, встановленого судом, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №б/н від 06.02.2022 з вимогами:

Відмовити у задоволенні позову Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом за розрахунком №297200 від 01.09.2021 з Приватного акціонерного товариство "Кіровоградське автотранспортне підприємство "АГРОБУДАВТОСЕРВІС" в повному обсязі.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (УКРТРАНСБЕЗПЕКА) витрати на користь Приватного акціонерного товариства "Кіровоградське автотранспортне підприємство "АГРОБУДАВТОСЕРВІС" витрати на професійну правничу Допомогу у розмірі 10 000,00 грн (десть тисяч гривень).

В обґрунтування поданого відзиву відповідач зазначив, що не виступав автомобільним перевізником під час здійснення господарської операції з перевезення вантажів, яка відбувалася 01.09.2021 за участі транспортного засобу марки ДАФ, д.н.з. НОМЕР_1 (причеп ВОDЕХ, д.н.з. НОМЕР_2 ), а відтак не може бути відповідальною особою з якої позивач має намір стягнути плати за руйнування доріг в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" та Постанови КМУ №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг". Товариство не мало жодного відношення до господарської операції від 01.09.2021, в ході якої було виявлено порушення іншим автомобільним перевізником вимог щодо додержання вагових параметрів під час перевезення вантажів.

Посадові особи позивача під час прийняття рішення щодо стягнення плати за проїзд з ПрАТ "КАТП "АГРОБУДАВТОСЕРВІС" не дослідили усі наявні у них документальні та письмові докази, які в свою чергу свідчили про відсутність підстав стягувати плату за проїзд з товариства. Вважає, що відповідальною особою за наслідки руйнування доріг був інший суб`єкт господарювання, а саме ТОВ "ОТК-САМАРА".

Розрахунок плати за проїзд №297200 від 01.09.2021 на підставі якого позивач має намір стягнути плату за проїзд у розмірі 84 708 грн складений із численними порушеннями Постанови КМУ №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг", якою затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Постанова КМУ №879), а відтак таких розрахунок не може породжувати правові наслідки для відповідальної особи.

Також відповідач зазначає, що за його розрахунком нарахована плата за проїзд становить 1 921,92 євро.

Крім того відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи становить 10 000,00 грн.

16.02.2023 на електронну адресу суду (з КЕП) в межах строку, визначеного судом, від позивача надійшла відповідь на відзив №б/н від б/д (у порядку вимог ст. ст. 161, ст. 166 ГПК України) з вимогами:

1. Прийняти відповідь на відзив на позовну заяву до розгляду.

2. Позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті до ПрАТ "КАТП "Агробудавтосервіс" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 84708 гривень задовольнити повністю.

3. Відмовити у повному обсязі у задоволенні вимог відповідача стосовно стягнення з Державної служби України з безпеки на транспортні на користь ПрАТ "КАТП "Агробудавтосервіс" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування поданої відповіді на відзив позивач зазначає, що згідно ТТН №31082021/1 від 31.08.2021, наданою водієм транспортного засобу, що перевірявся, а також пояснень самого водія, автомобільним перевізником було ПрАТ "КАТП "Агробудавтосервіс".

Відповідно до Порядку №1567, за результатами розгляду справи про порушення, Постановою від 20.10.2021 №311093 до ПРАТ "КАТП "Агробудавтосервіс" було застосовано адміністративно-господарський штрафу у розмірі 34 000 грн.

Зазначена постанова відповідачем по справі, у встановленні законодавством строки, оскаржена не була. Більш того, адміністративно-господарський штраф відповідно до вищевказаної постанови, сплачено відповідачем по справі, що підтверджується випискою зі звірки з Головним управлінням казначейства, копія якої додана до позовної заяви.

Дії працівників Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо проведення габаритно-вагового контролю та складання розрахункової плати за проїзд ПрАТ "КАТП "Агробудавтосервіс" не оскаржувались.

У засіданні суду 21.02.2023 господарський суд оголосив перерву до 09.03.2023 о 11:00 год.

09.03.2023 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання №б/н від 09.03.2023 провести судове засідання призначене на 11 год. 09.03.2023 без участі представника відповідача, проти задоволення позову відповідач заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 09.03.2023 представник позивача заявила усне клопотання про витребування у відповідача оригіналів доказів, доданих до відзиву на позовну заяву в копіях.

Ухвалою від 09.03.2023 господарський суд усне клопотання представника позивача про витребування оригіналів доказів задовольнив, витребував у відповідача оригінали всіх письмових доказів, копії яких додані до відзиву на позовну заяву №б/н від 06.02.2022, витребував у відповідача докази отримання позивачем листа-повідомлення №30/09-2021 від 30.09.2021 відповідача, витребував у позивача докази отримання листа-повідомлення №30/09-2021 від 30.09.2021 та супровідного листа №26/10-2021 від 26.10.2021 ПрАТ "КАТП "АГРОБУДАВТОСЕРВІС", при відсутності таких доказів надати суду відповідні пояснення. Витребувані документи (докази) надати суду у строк до 20.03.2023. Оголосив перерву в судовому засіданні до 21.03.2023 о 10:30 год.

17.03.2023 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання №б/н від 17.03.2023, відповідно до якого на виконання ухвали господарського суду Кіровоградської області надано суду оригінали письмових доказів наявних у відповідача, копії яких додані до відзиву на позовну заяву №б/н від 06.02.2022.

У судовому засіданні позивачем подано суду довідку №б/н від б/д Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті, відповідно до змісту якої у зв`язку з розглядом Господарським судом Кіровоградської області справи №912/1960/22 за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ПрАТ "Кіровоградське автотранспортне підприємство "Агробудсервіс" про стягнення плати за проїзд у сумі 84 708,00 грн Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області повідомляє, що документ за вхідним номером №535/2.1/23-21 від 16.10.2021 в системі документообігу Державної служби України з безпеки на транспорті "Megapolis docnet" відсутній.

Проте, такий доказ не направлено відповідачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Отже такий доказ, поданий позивачем, судом не береться до уваги.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

Щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на території Житомирської та Вінницької областей, затвердженого начальником Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, 28.08.2021, визначені місця проведення перевірки у період з 30.08.2021 по 05.09.2021 на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на території відповідно до системи адміністративно-територіального устрою України у Житомирській та Вінницькій областях.

Державним інспекторам відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті 25.08.2021 видано направлення №013844 на рейдову перевірку транспортних засобів за додержанням законодавства про автомобільний транспорт згідно ПКМУ №1567 від 08.11.2006 р. відповідно до системи адміністративного територіального устрою України Житомирської області: м. Житомир та Житомирський район (Радомишльський, Хорошівський, Пулинський, Черняхівський, Романівський, Коростишівський, Брусилівський, Любарський, Чуднівський, Попільнянський райони), м. Бердичів та Бердичівський район (Чуднівський, Андрушівський, Ружинський райони).

На підставі направлення на перевірку №013844 від 25.08.2021 уповноваженими особами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на а/д М-21 "Виступовичі-Могилів Подільський", 158 км., проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 з причепом ВODЕХ, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , про що складено акт №297200 від 01.09.2021 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірки виявлено порушення з перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових норм без відповідного дозволу. ТТН №31082021/1 від 31.08.2021, вантаж просо, з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм на 32,23 %, загальна маса т/з 47,91 т., відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - абз 16 ч. 1 перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Так, за результатами перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки складено довідку №040609 від 01.09.2021 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0068127 від 01.09.2021, талон (чек) зважування від 01.09.2021, час - 16:30:34, якими зафіксовано перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження по загальній вазі - 47,91 т. при дозволених 40 т, на одиничну вісь складало 12,01 т. при допустимих 11 т., на строєну вісь складало 29,09 т. при допустимих 22 т.

На підставі складених акту та довідки проведено розрахунок №297200 від 01.09.2021 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 2 661,12 євро, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України на день проведення розрахунку, становить 84 708,00 грн.

Позивач зазначає, що станом на момент подання позовної заяви, ПрАТ "КАТП "Агробудавтосервіс" кошти у добровільному порядку не сплатило.

Окрім того, Подільським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки скеровувався лист-повідомлення №72981/3.1/24-21 від 06.09.2021 про необхідність внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом марки ВODЕХ номерний знак НОМЕР_2 , автомобільними дорогами загального користування у розмірі 2661,12 євро.

Перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом проводилась в присутності водія ОСОБА_1 .

Згідно товарно-транспортної накладної №31082021/1 від 31.08.2021 вантажовідправником є СГВК "АВАНГАРД", замовником є ТОВ "СТЕПФОР", перевізником є ТОВ "Агробуд Автосервіс", вантажоодержувач - ТОВ "СТЕПФОР", пункт навантаження - с. Українка Вітовський район, Миколаївська область, пункт розвантаження - смт. Пулини, Пулинський район, Житомирська область.

Вказана товарно - транспортна накладна була пред`явлена водієм ОСОБА_1 посадовим особам Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки під час рейдової перевірки.

Згідно свідоцтва про реєстрацію СХ1 850244 DAF, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом марки ВОDЕХ номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 .

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Поруч з цим, як повідомлено відповідачем, 01.02.2021 між ФОП Кириченко В.В. (Орендодавець) та ПрАТ "КАТП "АГРОБУДАВТОСЕРВІС" (Орендар) укладено Договір оренди транспортних засобів з екіпажем №КР-АГ від 01.02.2021, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати за плату Орендареві у строкове користування, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове користування великоваговий вантажний транспортний засіб марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 та причеп ВОDЕХ, д.н.з. НОМЕР_2 , та зобов`язується сплачувати Орендодавцеві відповідну орендну плату.

Відповідно до п. 6.1 Договору оренди №КР-АГ від 01.02.2021 Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.08.2021 року.

З 01.09.2021 транспортний засіб марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 та причеп ВОDЕХ, д.н.з. НОМЕР_2 перебували у тимчасовому користуванні іншої юридичної особи, а саме ТОВ "ОТК-САМАРА" на підставі Договору оренди транспортних засобів з екіпажем №КР-СМ від 01.09.2021.

Господарську операцію з перевезення вантажів по Договору на перевезення №24/21 від 30.08.2021 супроводжувала товарно - транспортна накладна №31082021/1 від 31.08.2021.

31.08.2021 приблизно о 15 год. 30 хв транспортний засіб DAF, д.н.з. НОМЕР_1 (причеп ВODЕХ, д.н.з. НОМЕР_2 ) прибув до місця призначення у смт. Пулини, Пулинський р-н, Житомирська обл. для подальшого розвантаження вантажу для суб`єкта господарювання ТОВ "СТЕПФОР".

01.09.2021 між суб`єктами господарювання ТОВ "ОТК-САМАРА" та ПП "ВАЙЗЕН-Ц" укладено Договір на разове перевезення вантажів (просо) №09273-21 від 01.09.2021, який передбачав перевезення вантажу з с. Олизарка, Пулинського р-ну Житомирської області до міста Кропивницького. Транспортний засіб, який здійснював це перевезення - DAF, д.н.з. НОМЕР_1 та причеп ВОDЕХ, д.н.з. НОМЕР_2 , які вже станом на 01.09.2021 перебували у тимчасовому користуванні ТОВ "ОТК-САМАРА". Водій, який здійснював перевезення - ОСОБА_1 . Загальна вага транспортного засобу становила 47 900 кг (з яких 31 290 вантаж та 16 620 вага автомобіля з причепом).

Товарно-транспортна накладна, яка супроводжувала господарську операцію з перевезення вантажів 01.09.2021, в якій автомобільним перевізником виступав суб`єкт господарювання ТОВ "ОТК-САМАРА", вантажовідправником ПП "ВАЙЗЕН-Ц", вантажоодержувачем ТОВ "ГОЛДЕН ГЕЙТС ГРУП" - №2228363 від 01.09.2021.

О 15 год. 30 хв транспортний засіб DAF, д.н.з. НОМЕР_1 та причеп ВODЕХ, д.н.з. НОМЕР_2 був завантажений вантажем (просо) у с. Олизарка, Пулинського р-ну Житомирської області (це приблизно 30-40 км від смт. Пулини, де було здійснено розвантаження з попередньої господарської операції) водій рушив у подальший рейс до кінцевого пункту розвантаження у Кіровоградську область. Чек зважування №1092 від 01.09.2021 (точний час 15 год. 27 хв). Згідно даного чеку зважування загальна вага транспортного засобу становила 47 900 кг.

Після завершення того, як транспортний засіб був розвантажений (01.09.2021, точний час 22 год. 30 хв), Вантажоодержувачем ТОВ "ГОЛДЕН ГЕЙТС ГРУП" було здійснено запис у журналі обліку розвантажень про те, що транспортний засіб НОМЕР_1 (причеп НОМЕР_2 ) відвантажив просо у кількості 31 300 кг.

Відповідач направив лист-відповідь №30/09-2021 від 30.09.2021 до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (включаючи документальні докази, які були надані ТОВ "ОТК-САМАРА") в якому звернули увагу та попросили змінити відповідальну особу за виявлене порушення вимог транспортного законодавства.

Даний лист було направлено на поштову адресу Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, а саме: 10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 12.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пп. 3 п. 4 Положення до основних завдань Укртрансбезпеки належить здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 Положення).

Підпунктами 2, 15, 27 п. 5 Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного слідує, що Укртрансбезпека виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення вагових або габаритних параметрів транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Частиною 7 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Частиною 12 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з ч. 14 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч. 17 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Згідно п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (Порядок №1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до абз. 3 п. 4 Порядку №1567 рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

У разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за встановленою формою та повідомляють відповідний підрозділ Національної поліції про такі порушення (п. 6 Порядку №422).

В силу приписів ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі - Правила), які встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Відповідно до п. 2, 3 Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

У відповідності до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі Порядок №879), який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Підпунктом 3 п. 2 Порядку №879 (в редакції чинній на час здійснення перевірки) визначено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно із п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (в редакції чинній станом на час здійснення перевірки) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до підпункту 4 п. 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку №879).

У відповідності до п. 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з п. 27 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Зміст і призначення закріпленої у Порядку №879 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Пунктом 28 Порядку №879 визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до п. 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №926/16/19, від 12.02.2020 у справі №917/210/19.

Господарський суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", так як транспортний засіб у спірній ситуації використовувався іншою особою, у той час як за ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено виключно на автомобільного перевізника.

Транспортний засіб на момент перевірки не перебував в користуванні відповідача, і як наслідок він не був перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" та розділу 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 на час перевірки.

Відсутність зауважень водія в складених за результатами здійсненої перевірки актах не свідчить про те, що на час здійснення перевірки, перевізником був відповідач у справі та відсутність таких зауважень не є підставою для покладення відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів на відповідача, а не на дійсного перевізника відповідальної особи в користуванні якого перебував транспортний засіб на час перевірки.

Надана водієм під час перевірки товарно-транспортна накладна №31082021/1 від 31.08.2021 не свідчить про те, що транспортний засіб експлуатував відповідач, а не інша особа, оскільки містить в собі відмітку (печатку вантажоодержувача ТОВ "СТЕПФОР" у графі прийняв вантаж), що господарська операція завершена, і відтак такий документ не може породжувати будь-які правові наслідки для осіб, які не мали відношення до цієї господарської операції.

Доказів, які б підтверджували, що на момент здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу та виявлення факту перевищенням вагових обмежень на такому транспортному засобі без відповідного дозволу, відповідач у справі використовував транспортний засіб та був перевізником, зокрема, товарно-транспортна накладна, яка на момент здійснення перевірки у відповідності до Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження" від 25.02.2009 №207 є обов`язковим документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення як на договірних умовах так і для власних потреб, позивач суду не надав.

Надані позивачем перелічені вище акти, на які він посилається в якості доказів, які підтверджують його вимоги до відповідача у справі, лише фіксують виявлений Укртрансбезпекою факт перевищенням вагових обмежень на транспортному засобі без відповідного дозволу, але вказані докази не підтверджують твердження позивача, що саме відповідач на час перевірки був перевізником та особою відповідальною за виявлені порушення.

При цьому за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Вказана правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верхового Суду від 06.06.2018 у справі №820/1203/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є шкода, вина та протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою.

Сам факт плати штрафу відповідно до постанови №311093 від 20.10.2021 Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів.

Наведене в сукупності свідчить про недоведеність та безпідставність позовних вимог до відповідача у справі, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів порушення відповідачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, виявлених під час перевірки 01.09.2021 транспортним засобом, який на час здійснення перевірки перебував в оренді ТОВ "ОТК-САМАРА", а відтак і відсутність правових підстав для нарахування відповідачу плати за проїзд дорогами великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів у заявленому до стягненні розмірі та покладення на нього відповідальності з її відшкодування. Доказів протилежного суду не надано.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

За нормами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Вказані положення Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

У судовому засіданні 21.03.2023 представник відповідача заявив про намір подати докази про понесення останнім витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам засобами поштового зв`язку, а також позивачу на офіційну електронну адресу через електронний кабінет, відповідачу на e-mail: 0667796656@ukr.net.

Повне рішення складено 27.03.2023.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.