Ухвала

від 20.03.2023 по справі 914/3179/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

20.03.2023 Справа № 914/3179/22

За позовом:Приватного підприємства «Айслаг», м. Луцькдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-польське підприємство «Равтранс», Львівська обл., м. Рава-Руськапро:стягнення відсотків за користування товарним кредитом Суддя Крупник Р.В. Секретар Шевчук О.О.Представники сторін:від позивача:Солтисюк А.П. адвокат;від відповідача:ОСОБА_1 адвокат.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПП «Айслаг» до ТОВ «Спільне українсько-польське підприємство «Равтранс» про стягнення відсотків за користування товарним кредитом.

Ухвалою від 19.12.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 16.01.2023.

Ухвалою від 16.01.2023 підготовче засідання у справі відкладено на 06.02.2023.

У підготовчому засіданні 06.02.2023 оголошувалась перерва до 20.02.2023.

Ухвалою від 14.02.2023 задоволено клопотання ПП «Айслаг» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 20.02.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, відклав підготовче засідання на 13.03.2023, призначене засідання ухвалив проводити в режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні 13.03.2023 оголошувалась перерва до 20.03.2023.

У підготовчому засіданні 20.03.2023 представник позивача взяв участь у режимі відеоконференції. Позивач направив на електронну пошту суду заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 6413/23 від 14.03.2023).

Представник відповідача у підготовче засідання 20.03.2023 з`явився, просив задовольнити подане ним раніше клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні матеріали справи та дослідивши зміст клопотання про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідне клопотання відповідач обґрунтовує тим, що в провадженні Великої Палати Верховного Суду знаходиться справа №910/4518/16, у межах якої вирішується виключна правова проблема щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, які виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом. На переконання відповідача, кредитний договір та договір товарного кредиту є схожими за своєю правовою природою, оскільки передбачають сплату процентів, а тому виключна правова проблема у справі №910/4518/16 стосується даної справи. Відтак, ТОВ «Спільне українсько-польське підприємство «Равтранс» просить суд зупинити провадження у справі на підставі ст. 228 ГПК України.

Позивач, в свою чергу, заперечує проти вказаного клопотання з тих підстав, що у даній справі предметом позову є стягнення відсотків за користування товарним кредитом, а не фінансовим, а тому виключна правова проблема, що досліджується у справі №910/4518/16 не стосується справи №914/3179/22. До спірних правовідносин підлягають застосуванню виключно приписи ст. 694 ЦК України, щодо якої відсутні різні підходи про визначення періоду нарахування процентів.

Суд зазначає, що зупинення провадження у справі це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Як передбачено п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19).

Господарським судом з`ясовано, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 28.07.2022 прийнято до розгляду справу №910/4518/16 за заявою ТОВ «Інтерхім-БТВ» до ПрАТ «Азовелектросталь» про банкрутство за касаційними скаргами АТ «Міжнародний резервний банк» (що є правонаступником АТ «Сбербанк») та АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021.

Як вбачається зі змісту вказаної ували, Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованими мотиви, наведені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2022 про існування різного підходу щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, які виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, що за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, та дійшла висновку про наявність виключної правової проблеми.

Судом встановлено, що на момент постановлення цієї ухвали Великою Палатою Верховного Суду не ухвалено постанови, за результатами розгляду справи №910/4518/16.

Слід зазначити, що предметом позову у справі, що розглядається є матеріально-правова вимога майнового характеру про стягнення відсотків за користування товарним кредитом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за договором та не оплатив вартості поставленого товару, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 217`000,00 грн., яка була стягнута згідно із рішенням Господарського суду Львівської області від 11.04.2022 у справі №914/3902/21. Вказаним рішенням стягнуто також 549`810,00 заборгованості по оплаті відсотків за користування товарним кредитом за період до 30.06.2021. Здійснивши донарахування відсотків за користування товарним кредитом (з 01.07.2021 по 31.01.2022), позивач просить стягнути із відповідача 933`100,00 грн.

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли щодо стягнення із відповідача відсотків за користування товарним кредитом, а тому до них підлягають застосуванню положення ст. 694 ЦК України про продаж товару в кредит.

Суд зауважує, що правова природа договору банківського кредиту та договору товарного кредиту є різною. Так, договір товарного кредиту належить до договорів купівлі-продажу з відстроченням платежу під процент, на що вказують його закріплення у Главі 54 «Купівля-продаж» ЦК України, а також положення підпункту 14.1.245 ПК України.

В свою чергу, кредитний договір є самостійним договором, до якого можуть застосовуватися загальні положення про позику, а правовідносини, які виникають на його підставі, опосередковані Главою 71 «Позика. Кредит. Банківський Вклад».

Слід також зазначити, що предметом договору товарного кредиту виступає саме товар, а не грошові кошти, як у випадку із кредитним договором.

Зважаючи на це, правовідносини, що виникають на підставі вказаних вище договорів, не є подібними, вони відрізняються за своїм змістом та правовим регулюванням.

Норма ст. 694 ЦК України не може бути застосована до кредитних правовідносин, які виникли на підставі кредитного договору. В свою чергу, норма ст. 1048 ЦК України, якою передбачено порядок нарахування процентів за договором позики, не може врегульовувати договірні відносини сторін, що виникли на підставі договору товарного кредиту.

У межах справи №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду переглядає судове рішення у правовідносинах, пов`язаних із невиконанням договору банківського кредиту та нарахуванням у зв`язку із цим процентів за користування кредитом. При цьому виключна правова проблема пов`язана із різним підходом щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог.

Як зазначає Верховний Суд, висновки судів касаційної інстанції про застосування норм права у цій частині є різними.

Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що судове рішення, що переглядається Великою Палатою Верховного Суду у справі №910/4518/16, стосується правовідносин, які не є подібними до тих, що виникли між сторонами у цій справі.

Відтак, відсутні підстави для зупинення провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Керуючись ст. 182, 228, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-польське підприємство «Равтранс» про зупинення провадження у справі №914/3179/22 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.03.2023.

Суддя Крупник Р.В.