Рішення

від 22.03.2023 по справі 757/37005/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37005/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Вовк С. В.,

за участі секретаря судових засідань Брачун О. О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Штундер Я. Г. ,

вирішивши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прес Центра КИЇВ» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

Позиція сторін у справі

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ «Прес Центр КИЇВ» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що сторони перебували у трудових відносинах, у липні 2020 року позивача звільнено з роботи, у грудні 2022 року вона звернулась до ПФУ за отриманням Довідки ОК-5 для отримання інформації про стаж роботи для подальшого оформлення пенсії. Із вказаної довідки вона дізналася, що відповідач в 2019 році нараховував їй заробітну плату за відпрацьований час меншу, ніж гарантована державою мінімальна заробітна плата, яка становила 4 173, 00 грн. Також з довідки Довідки ОК-5 позивачу стало відомо, що за січень, лютий, червень та липень 2020 року відповідачем також не нараховувалась заробітна плата зі збереженням гарантованого мінімуму заробітної плати у сумі 4 723, 00 грн.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому зазначив, що у відповідача відсутня заборгованість із заробітної плати, що встановлено рішенням суду у справі № 756/12108/20.

Позивач та її представник в судовому засіданні вимоги позову підтримали та просили задовольнити.

Допитана в якості свідка позивач, повідомила суду, що вона працювала за сумісництвом неповний робочий день та відповідач не врахував усього відпрацьованого часу.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Процесуальні дії

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини справи

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 березня 2021 року у справі № 756/12108/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Прес Центр КИЇВ» про стягнення окладу за простій на час карантину та стягнення компенсації за невикористану відпустку - залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 липня 2021 року у справі № 756/12108/20 рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 березня 2021 року скасовано в частинні відмови у задоволенні позову щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку та постановлено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з ТОВ «ПресЦентр Київ» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку тривалістю п`ять календарних днів, що складає 291,20 грн. Стягнуто з ТОВ «ПресЦентр Київ» на користь держави судовий збір в розмірі 630 грн. 60 коп. В решті рішення суду залишено без змін.

Згідно із частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згаданим рішенням суду апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.

Наказом директора ТОВ «ПресЦентр Київ» Самойленко Р.Л. від 10.05.2018 року за №1005/1 з 11.05.2018 року позивача прийнято на посаду кур`єра, форма працевлаштування - не основне місце роботи з почасовою оплатою праці (за сумісництвом).

Наказом директора ТОВ «ПресЦентр Київ» Самойленко Р.Л. від 17.07.2020 року за №2705/2 ОСОБА_1 звільнено з посади кур`єра з 24.07.2020 року за згодою сторін на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

У статті 47 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про оплату праці» (в редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання ним виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Відповідно до статті 111 КЗпП України при невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата проводиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи.

Згідно із частиною першою статті 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Розцінка оплати праці за одиницю продукції може розраховуватися як для окремих категорій робітників ферми, так і всього колективу з наступним розподілом її між кваліфікаційними групами та всередині їх через відповідні коефіцієнти, а за умов організації праці, побудованій на принципах суміщення професій і взаємозаміні у виконанні робіт, розподіл оплати між членами колективу може здійснюватися порівну пропорційно відпрацьованому часу.

Відповідно, оплата праці не нижче рівня мінімальної заробітної плати не є безумовною гарантією та вимагає від працівника виконання норми праці.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2019 року у справі № 736/675/17 (провадження № 61-27571св18).

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що у 2019 та 2020 роках відповідач виплатив їй заробітну у розмірі меншому, ніж гарантований державою, адже заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

При цьому, постановою Київського апеляційного суду від 08 липня 2021 року у справі № 756/12108/20 встановлено, що при звільненні відповідачем проведено остаточний розрахунок із позивачем у повному обсязі, окрім того, що не включено до розрахунку компенсацію за відпустку у період роботи з 11.05.2020 року по 27.07.2020 року тривалістю 4 календарних дня та 1 день за період 2019 - 2020 рік.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позову.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 258-259, 263-265, 267, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прес Центра КИЇВ» про стягнення заборгованості по заробітній платі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 27 березня 2023 року.

Головуючий С. В. Вовк