Ухвала

від 27.03.2023 по справі 440/2969/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 березня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/2969/23

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., перевіривши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства "Бумеранг" до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмов, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне підприємство "Бумеранг" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмов, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 20.12.2022 №UA209000/2022/900223/2,

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2022/002705 від 20.12.2023,

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 26.01.2023 №UA209000/2023/900048/2,

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000307 від 26.01.2023,

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 14.02.2023 №UA209100/2023/900077/2,

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000307 від 14.02.2023.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

У відповідності до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

З огляду на висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 10.09.2020 року у справі №804/8259/16, від 24.12.2020 року у справі №825/462/16, згідно з якими оскарження рішення про коригування митної вартості, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є вимогою майнового характеру, тоді як оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогою немайнового характеру, а у разі об`єднання таких вимог судовий збір відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з п.3. ч.2 ст.4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 грн.

Положеннями частини 3 статті 6 Закон України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У даному випадку позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2022/002705 від 20.12.2023, визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000307 від 26.01.2023, визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000307 від 14.02.2023.

Зазначені вимоги є вимогами немайнового характеру за які позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 8052,00 грн.

Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено платіжне доручення №76 від 20.03.2023 про сплату судового збору у розмірі 8052,00 грн.

Щодо розміру судового збору, який підлягає сплати за звернення позивача до суду з вимогами майнового характеру, то суд зазначає таке.

Під час імпорту товару особа сплачує митні платежі, базою для нарахування яких є митна вартість товару.

Враховуючи, що прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про коригування митної вартості призводить до збільшення обов`язкових платежів до бюджету, судовий збір слід обчислювати, виходячи з різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідної митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої контролюючим органом у відповідному рішенні.

Такі висновки суду узгоджуються зі змістом частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, якою встановлено порядок випуску товарів у вільний обіг у випадку прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Зокрема, положеннями вказаної статті передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Отже, наведене свідчить, що під час коригування контролюючим органом митної вартості товарів саме покладення на особу обов`язку сплати додаткових митних платежів становить втручання у майнові права такої особи, тому розмір таких додаткових митних платежів, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю, і є базою для розрахунку розміру судового збору.

Суд зазначає, що ціною позову за майновою вимогою про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, та, відповідно, базою для обчислення розміру судового збору, є різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом, що вказується у графі В Подробиці розрахунків митної декларації, поданої декларантом після коригування контролюючим органом митної вартості на підставі спірного рішення.

Водночас, до матеріалів позовної заяви не додано копію митної декларації №23UA209170006085U0 після коригування відповідачем митної вартості товару, а тому суд не має можливості визначити розмір судового збору, який має бути сплачений позивачем за звернення з даним позовом.

Враховуючи наведене, позивачу слід подати до суду копію вказаної митної декларації.

Також, з урахуванням наведених висновків суду позивачу слід правильно визначити суму судового збору за вимоги майнового характеру про оскарження рішення про коригування митної вартості від 20.12.2022 №UA209000/2022/900223/2, від 26.01.2023 №UA209000/2023/900048/2, від 14.02.2023 №UA209100/2023/900077/2.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- належного доказу сплати судового збору за вимоги майнового характеру;

- належним чином засвідченої копії митної декларації №23UA209170006085U0 після коригування митної вартості.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Приватного підприємства "Бумеранг" до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмов залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Петрова