Ухвала

від 27.03.2023 по справі 380/5582/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 березня 2023 року

м. Київ

справа №380/5582/22

адміністративне провадження № К/990/8852/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2023 року у справі №380/5582/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Малком 1» до Львівської митниці про визнання незаконним і скасування рішення та картки відмови,-

у с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Малком 1» (далі - позивач, ПП «Малком 1») звернувся до суду з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач, скаржник), в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/210024/l від 04 жовтня 2021 року, винесене Львівською митницею Держмитслужби; - визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209140/2021/01607.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, разом з тим, позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами, що свідчить про протиправність дій відповідача щодо відмови у застосуванні митної вартості товарів, заявленої позивачем за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Як наслідок, при поданні нової митної декларації позивач був змушений доплатити різницю митних платежів в розмірі 93908,16 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

У подальшому, позивач подав до суду першої інстанції заяву про стягнення понесених ним судових витрат.

Додатковим судовим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь ПП «Малком 1» витрати на професійну правничу допомогу на суму 7000,00 грн, а також витрати, пов`язані з залученням перекладача на суму 1560,00 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року залишено без змін.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року в частині стягнення витрат, пов`язаних із залученням перекладача на суму 1560 грн скасовано та в цій частині відмовлено. У решті - додаткове рішення залишено без змін.

Окрім цього, додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2023 року стягнуто з Львівської митниці на користь ПП «Малком 1» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з цією касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є рішення контролюючого органу, на підставі яких може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (93908,16 грн

Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності.

При цьому, справа не належить до справ, розгляд який повинен відбуватися тільки за правилами загального позовного провадження, перелік яких визначений частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу, що справа незначеної складності є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що частина шоста статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Варто також зазначити, що додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов`язані із вимогами адміністративного позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом.

Таким чином, при вирішенні питання про можливість відкриття касаційного провадження за скаргою на додаткове судове рішення вирішальним є питання можливості касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, відповідач, як на підставу для відкриття касаційного провадження, посилається на те, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики Однак скаржником не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин та не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2023 року у справі №380/5582/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Малком 1» до Львівської митниці про визнання незаконним і скасування рішення та картки відмови.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко