Ухвала

від 27.03.2023 по справі 420/5398/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 березня 2023 року

м. Київ

справа № 420/5398/22

адміністративне провадження № К/990/8532/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2023 у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ) ''Агропромисловий комплекс ''САВРАНЬ'' до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.07.2022, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2023, позов ТДВ"АПК "САВРАНЬ" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 09.02.2022 №236315320718 про збільшення грошового зобов`язання ТДВ"АПК "САВРАНЬ" з податку на додану вартість на суму 900' 000 грн; здійснено розподіл судових витрат.

06.03.2023 відповідач направив засобами поштового зв`язку на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Зміст касаційної скарги свідчить, що вона подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, ГУ ДПС зазначає про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 44.1 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 28.05.2021 у справі №819/357/16, від 31.05.2021 у справі №802/2103/15-а, від 20.05.2021 у справі №826/16627/18, від 12.03.2019 у справі №725/254/16-а, від 26.06.2018 у справі №826/24815/15. Висновок Верховного Суду в зазначених постановах сформований щодо оцінки первинних документів в контексті необхідної і достатньої підстави для податкового обліку. Визнаючи, що платник податків повинен підтвердити дані податкового обліку належними первинними документами, які відповідають нормативно-правовим вимогам, Верховний Суд вказав, що документи повинні відповідати факту господарської операції, тобто реальній зміні активів платника податків. Для цілей податкового обліку насамперед мають значення економічні наслідки господарської операції, тобто йдеться про застосування принципу превалювання суті над формою. Також Верховний Суд вказав, що індивідуальна відповідальність в оподаткуванні не виключає необхідність прояву платником податків належної податкову обачності при виборі контрагента та його обов`язку довести суду, що така обачність мала місце з його боку.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).

Однак, наведені ГУ ДПС у касаційній скарзі постанови Верховного Суду не є прикладом іншого правозастосування, оскільки правовідносини у справах, в яких вони ухвалені, та у справі №420/5398/22, не є подібними.

Фактично ГУ ДПС оспорює правильність встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин у справі щодо здійснення господарських операцій позивача з придбання товару (сировина для виробництва органічної добавки) у ТОВ ''Завод біодобрив ''Тривко'', за наслідками яких позивач сформував податковий кредит.

Про це свідчить зміст касаційної скарги, в якій ГУ ДПС доводить, що позивач не підтвердив реальність облікованих ним господарських операцій у період, охоплений перевіркою, а суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, не надав належної оцінки доводам контролюючого органу щодо обставин, що спростовують обґрунтованість формування товариством даних його податкового обліку за такими операціями.

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Порушення норм процесуального права при оцінці доказів може бути підставою касаційного оскарження відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328, частини другої статті 353 КАС України. Однак, таку підставу касаційного оскарження ГУ ДПС у касаційній скарзі не зазначає.

Нормою пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2023 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяІ.А. Васильєва