Ухвала

від 27.03.2023 по справі 910/6567/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/6567/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного бюро розслідувань

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Ломака В.С

від 23.09.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пашкіна С.А., Шапран В.В., Буравльов С.І.

від 01.02.2023

за позовом Державного бюро розслідувань

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Укрдорбуд"

про стягнення 138 740, 85 грн

ВСТАНОВИВ:

Державне бюро розслідувань (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Укрдорбуд" (далі - Відповідач) про стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання останнім робіт за укладеним між сторонами 12.03.2021 року договором про надання послуг № 66 у загальному розмірі 138 740,85 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023, позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 65 323, 82 грн неустойки, 4 046, 61 грн штрафу, а також 2 481, 00 грн витрат по сплаті судового збору.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що Позивач не пропустив строк позовної давності за вимогами про стягнення з Відповідача 130 647,63 грн неустойки та 8 093,22 грн штрафу, оскільки такий строк, перебіг якого почався з 01.04.2021, станом на дату подання позову (22.07.2022) був продовжений в силу п.12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та відповідно не був пропущений Позивачем. Крім того, заявлений Позивачем до стягнення загальний розмір штрафних санкцій перевищує ціну укладеного між сторонами договору, в той час як таке перевищення неустойки та штрафу над фактичною прибутковістю договору для Відповідача, є несправедливим. Суди попередніх інстанцій зазначили, що в даному випадку є можливим зменшення розміру нарахованих Позивачем штрафних санкцій на 50%.

08 березня 2023 року Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 в частині зменшення розміру нарахованих Позивачем штрафних санкцій на 50%.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року у сумі 2481,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 138 740, 85 грн. Відтак справа №910/6567/22 у розумінні приписів статті 12 ГПК України є малозначною.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі №905/1623/20).

При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України покладається на скаржника.

Проте Позивач не зазначає жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, аргументованих обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Враховуючи викладене, з огляду на засади (принципи) господарського судочинства, зокрема, змагальності та диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі №910/6567/22 за касаційною скаргою Позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/6567/22 за касаційною скаргою Державного бюро розслідувань на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023.

2. Надіслати копії ухвали учасникам справи.

3. Надіслати Позивачу касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова