Постанова

від 15.03.2023 по справі 914/3903/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/3903/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Сухового В. Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Львівської міської ради - Заяць Я. А.,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіпкі ЮА» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської міської ради

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 (у складі колегії суддів: Кравчук Н. М. (головуючий), Скрипчук О. С., Плотніцький Б. Д.)

та рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2022 (суддя Король М. Р.)

у справі № 914/3903/21

за позовом Львівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіпкі ЮА»

про стягнення 515 974,41 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Львівська міська рада звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіпкі ЮА» (далі - ТОВ «Хіпкі ЮА») про стягнення 515 974,41 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач використовує земельну ділянку, площею 0,5121 га (кадастровий номер 4610136800:03:001:0030) на вул. Стрийській, 45 у м. Львові під розміщення тимчасової споруди без належним чином оформлених документів, що є підставою для звільнення спірної земельної ділянки шляхом демонтажу тимчасової споруди та стягнення безпідставно збережених коштів у зв`язку із користуванням земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.06.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у січні 2023 року Львівська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 та Господарського суду Львівської області від 22.06.2022 скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.02.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 914/3903/21 за касаційною скаргою Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 та Господарського суду Львівської області від 22.06.2022 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.03.2023.

ТОВ «Хіпкі ЮА» не скористалось правом на подання відзиву на касаційну скаргу та в судове засідання свого представника не направило.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеному учаснику справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, також те, що зазначений учасник справи не звертався до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника ТОВ «Хіпкі ЮА».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Львівської міської ради, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Ухвалою Львівської міської ради від 01.07.2004 № 1601 «Про користування Товариством з обмеженою відповідальністю «Леви міста» (далі - ТОВ «Леви міста») земельною ділянкою на вул. Стрийській, 45 у м. Львові» надано в оренду ТОВ «Леви міста», терміном до 01.07.2019, земельну ділянку на вул. Стрийській, 45, площею 1,5908 га, в тому числі у межах червоних ліній, площею 0,5121 га, без права будівництва, реконструкції та посадки багаторічних насаджень, для обслуговування споруд.

Ухвалою Львівської міської ради від 31.07.2014 № 3761 «Про продовження ТОВ «Леви міста» терміну оренди земельної ділянки на вул. Стрийській, 45» продовжено ТОВ «Леви міста» на 5 років (до часу розширення (будівництва) вуличної мережі) термін оренди земельної ділянки на вул. Стрийській, 45, площею 0,5121 га, у межах червоних ліній, без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень, для обслуговування споруд за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі промисловості.

Ухвалою Львівської міської ради від 24.01.2019 № 4566 «Про скасування ухвал міської ради» у зв`язку з невиконанням умов ухвал міської ради та ухиляння суб`єктів господарювання від укладення договорів оренди землі, скасовано, зокрема, ухвалу від 31.07.2014 № 3761 «Про продовження ТОВ «Леви міста» терміну оренди земельної ділянки на вул. Стрийській, 45».

01.03.2019 ТОВ «Леви міста» змінено назву на ТОВ «Хіпкі ЮА».

17.03.2021 Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради проведено обстеження земельних ділянок за адресою: вул. Стрийська, 45 та суміжних з ними земельних ділянок у м. Львові та складено акт обстеження земельних ділянок за адресою: вул. Стрийська, 45 та суміжних з ними земельних ділянок у м. Львові № 28. Згідно з цим актом за результатами обстеження земельних ділянок, зокрема встановлено, що ТОВ «Хіпкі ЮА» фактично використовує земельну ділянку площею 0,5121 га, кадастровий номер 4610136800:03:001:0030 за адресою: вул. Стрийська, 45, для обслуговування приміщення відділу продажу нерухомості, орієнтовною площею 96,0 кв. м, на земельній ділянці облаштована парковка легкових автомобілів загального користування, а також проведено благоустрій території.

Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові зазначений акт обстеження земельних ділянок від 17.03.2021 № 28 разом з вимогою від 08.07.2021 № 28/1 про звільнення земельної ділянки площею 0,5121 га (кадастровий номер 4610136800:03:001:0030), усунувши перешкоди для використання земельної ділянки шляхом демонтажу приміщення відділу продажу нерухомості та приведення її до попереднього стану, листом від 13.07.2021 направлено ТОВ «Хіпкі ЮА». Однак, поштове відправлення повернулось відправнику без вручення у зв`язку з відсутністю підприємства за адресою (рекомендоване поштове відправлення № 7900602998050 від 16.07.2021).

Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 25.08.2021 № 10032/5/13-01-04-04/3 ТОВ «Хіпкі ЮА» впродовж 2018-2021 років не здійснювало оплату за користування спірною земельною ділянкою.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.10.2021 № 2042, виданим Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136800:03:001:0030) становить 7 644 065,49 грн.

Звертаючись до суду з вище зазначеними позовними вимогами, Львівська міська рада обґрунтувала їх наявністю підстав для стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди з огляду на використання ТОВ «Хіпкі ЮА» земельної ділянки комунальної власності під розміщення тимчасової споруди без належним чином оформлених правовстановлюючих документів.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що позивачем не доведено факту самовільного зайняття та використання спірної земельної ділянки відповідачем. При цьому надаючи оцінку акту обстеження земельних ділянок від 17.03.2021 № 28, суд першої інстанції дійшов висновку, що він не є належним доказом для підтвердження обставин використання земельної ділянки відповідачем.

У поданій касаційній скарзі Львівська міська рада послалась на те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 904/158/20, від 05.06.2018 у справі № 910/12967/17, від 07.08.2019 у справі 910/29116/14, в ухвалі Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 922/2060/20.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Також підставою касаційного оскарження судових рішень у справі, що розглядається, Львівська міська рада зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на наявність підстави, передбаченої пунктом 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 ГПК України.

Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення апеляційної інстанції у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про охорону земель» регулювання в галузі охорони земель здійснюють в тому числі органи місцевого самоврядування, в межах повноважень, установлених законом.

За змістом статті 189 Земельного кодексу України, статті 20 Закону України «Про охорону земель» (у редакції, на час складання акту) самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюють сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.

Ухвалою Львівської міської ради від 04.04.2019 № 4804 «Про затвердження Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель Львівської міської територіальної громади» затверджено Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель Львівської міської територіальної громади (далі - Положення), відповідно до пункту 2. 1 якого забезпечення організації та здійснення самоврядного контролю за дотриманням вимог законодавства України щодо використання та охорони земель покладається на відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради. Також участь у заходах самоврядного контролю в обов`язковому порядку беруть представники управління земельних ресурсів, управління архітектури та урбаністики та відповідної районної адміністрації.

Самоврядний контроль за використанням та охороною земель Львівської міської територіальної громади здійснюється шляхом, зокрема, проведення обстежень земельних ділянок комунальної власності Львівської міської територіальної громади (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 Положення).

Про проведенні всіх видів обстеження посадова особа відділу складає акт обстеження земельної ділянки (пункт 5.1 Положення).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в обґрунтування позовних вимог Львівська міська рада посилається на те, що ТОВ «Хіпкі ЮА» є юридичною особою, яка користується земельною ділянкою площею 0,5121 га, за адресою: вул. Стрийській, 45, для обслуговування приміщення відділу продажу нерухомості, орієнтовною площею 96 кв. м, без правовстановлюючих документів. Використання відповідачем спірної земельної ділянки позивач підтверджує актом обстеження земельних ділянок від 17.03.2021 № 28, що складений в порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель Львівської міської територіальної громади.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили із того, що зазначений акт не є належним доказом для підтвердження обставин використання земельної ділянки відповідачем.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 904/158/20, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, акт обстеження земельної ділянки, складений уповноваженими посадовими особами в порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, з урахуванням приписів статті 189 Земельного кодексу України, статті 20 Закону України «Про охорону земель» та Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель є допустимим доказом щодо встановлення обставин відсутності підстав для користування земельною ділянкою.

Отже, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходячи лише з того, що акт обстеження земельних ділянок від 17.03.2021 № 28 не є належним доказом, суди попередніх інстанцій, не врахували положення Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону земель», Положення та правову позицію Верховного Суду, наведену у зазначеній вище постанові, а також не надали оцінки іншим доводам та доказам позивача у їх сукупності, зокрема: плану-схемі земельних ділянок за адресою: вул. Стрийській, 45, м. Львів, та суміжних земельних ділянок (з умовними позначеннями), інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, листу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області.

Таким чином, при розгляді касаційної скарги підтвердилась підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1, 4 частиною 2 статті 287 ГПК України, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій.

Крім того, вирішуючи спір у справі, яка розглядається, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції зазначили про відсутні підстав вважати, що саме відповідач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою з огляду на закінчення 01.07.2019 терміну користування нею відповідачем, встановленого ухвалою Львівської міської ради від 01.07.2004 № 1601. Разом з тим суди попередніх інстанцій не встановили та не перевірили, чи повернуто відповідачем спірну земельну ділянку Львівській міські раді.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 86, 236, ГПК України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Оскільки наведеним вимогам оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають, їх не можна визнати законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 310 ГПК України).

Ураховуючи викладене, касаційна скарга Львівської міської ради підлягає частковому задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи судам слід врахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити всі обставини справи та зібрані докази, та залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Львівської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2022 у справі № 914/3903/21 скасувати.

3. Справу № 914/3903/21 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

В. Г. Суховий