Постанова

від 17.06.2010 по справі 2а-1519/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                          Справа № 2а-1519/10/1070 (2а-9754/09/1070)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у м. Києві у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Касянчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до садівницького товариства «Слава» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2009 року Державна податкова інспекція у Вишгородському районі (далі – позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до садівницького товариства «Слава» (далі – відповідач, СТ «Слава») про стягнення з відповідача податкової заборгованості по сплаті земельного податку у сумі 6 081,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість по сплаті земельного податку у сумі 6 081,59 грн., яка має бути сплачена відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях та зазначив, що позивачем в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не прийнято нові податкові розрахунки земельного податку за 2008 та 2009 роки, а тому підстав для сплати земельного податку немає.

Вислухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Садівницьке товариство «Слава» зареєстровано 08.10.1997 року Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, про що зроблено запис № 1 334 120 0000 000621 про державну реєстрацію юридичної особи, ідентифікаційний код 25296757, згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію.

Відповідач зареєстрований платником земельного податку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 903303 СТ «Слава», виданого на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 20.07.2007 року № 552, є власником земельної ділянки площею 19,8959 га у межах згідно з планом, розташованої за адресою: Київська область, Вишгородський район, Ясногородська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки – ведення садівництва (землі загального користування).

Даний адміністративний позов заявлено ДПІ у Вишгородському районі у зв’язку із заборгованістю  СТ «Слава» по сплаті земельного податку на 2009 рік у сумі 6081,59 грн.

Судом встановлено, що відповідачем подано до ДПІ у Вишгородському районі податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік, в якому сума податку на землю, яка підлягає сплаті за 2009 рік становить 18 343,20 грн.

Відповідач не сплатив суму земельного податку за квітень – липень 2009 року у розмірі 6114,40 грн., що була самостійно визначена відповідачем у вказаному розрахунку на 2009 рік.

Однак, відповідач заперечує проти наявності даного боргу та зазначає, що СТ «Слава» подавало нові розрахунки за 2008 та 2009 роки після прийняття звітного розрахунку зі зміною з урахуванням зміни грошової оцінки землі, а відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» зміна грошової оцінки є обов’язковою причиною подання нового податкового розрахунку. Однак, ДПІ у Вишгородському районі повідомляло, що підстав для подання нового звіту за 2008 та 2009 року відсутні.

Згідно з п. 5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Як зазначалось вище, відповідачем самостійно подано до ДПІ у Вишгородському районі податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік, в якому сума податку на землю яка підлягає сплаті за 2009 рік становить 18343,20 грн., що підтверджено підписом та відбитком печатки у податковому розрахунку. Вказаний податковий розрахунок міститься у матеріалах справи. Відповідачем не сплачено суму земельного податку за квітень-липень 2009 року у розмірі 6114,40 грн., що відповідно також була самостійно ним визначена в податковому розрахунку земельного податку на 2009 рік.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Таким чином, Законом України «Про плату за землю» передбачено подання нової звітної податкової декларації у випадку одержання у власність чи користування нововідведеної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. 14 Закону України "Про плату за землю" та п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" наказом Державної податкової адміністрації України від 26 жовтня 2001 року N 434, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 листопада 2001 р. за N 963/6154, був затверджений Порядок подання податкового розрахунку земельного податку (далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку встановлено, що у разі зміни протягом року грошової оцінки землі, функціонального використання землі, настання іншої зміни чи виявлення помилок, що змінюють суму земельного податку за звітний(і) місяць(і), платник податку подає новий звітний Розрахунок з виправленими показниками за такий(і) звітний(і) місяць(і) у строки, установлені підпунктом 4.1.4 "а" пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", без застосування штрафів, установлених пунктом 17.2 статті 17 цього Закону.

Так, підпунктом 4.1.4. «а» статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Якщо за результатами подання уточнюючого Розрахунку виникає потреба в поверненні надміру сплаченого податку, то разом з таким уточнюючим Розрахунком платником має бути подана заява про повернення надміру сплаченого податку з дотриманням граничних строків її подання. Якщо строк подання такої заяви закінчився, то уточнюючий Розрахунок не подається (п. 13 Порядку).

З системного аналізу вказаних норм випливає, що подання нового звітного розрахунку з виправленими показниками можливе за умови настання відповідних подій, подання розрахунку за відповідний місяць та дотримання платником податку відповідного строку.

Відповідач вважає, що має право на подання уточнюючого розрахунку у зв’язку із зміною протягом року грошової оцінки землі.

Однак, зазначивши у своїх запереченнях та листах до ДПІ у Вишгородському районі, як підставу подання нового звітного розрахунку з виправленими показниками зміну грошової оцінки землі, СТ «Слава» посилається на необхідність перерахунку земельного податку у зв’язку з необхідністю застосування ст. 6, а ні ст. 8 Закону України «Про плату за землю», в яких встановлені різні ставки земельного податку в залежності від функціонального призначення земельної ділянки.

Щодо твердження відповідача про те, що землі садівницького товариства «Слава» мають оподатковуватись за ставками визначеними ч. 2 ст. 6 Закону України «Про плату за землю», то суд вважає, що дане твердження не ґрунтується на положеннях чинного законодавства у зв’язку з наступним.

Справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю», який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Згідно з ч. 5 даного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Частиною механізму справляння земельного податку є визначення категорії землі.

Як вже було встановлено, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 903303, наявного в матеріалах справи, СТ «Слава» на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 20.07.2007 року № 552 є власником земельної ділянки площею 19,8959 га у межах згідно плану, розташованої за адресою: Київська область, Вишгородський район, Ясногородська сільська рада. Причому, як зазначено у вказаному акті, цільове призначення земельної ділянки - ведення садівництва (землі загального користування).

Підставою для нарахування земельного податку, як визначено статтею 13 Закону України "Про плату за землю", є дані державного земельного кадастру.

Так, відповідно до довідки, виданої Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі від 23.04.2009 року за № 525, згідно з земельно-кадастровою документацією станом на 01.01.2008 та 01.01.2009 року за СТ «Слава» рахується площа  19,8959 га (землі загального користування). Земельна ділянка знаходиться у власності садівницького товариства на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 903303, знаходиться за межами населеного пункту на території Ясногородської сільської ради і відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

Частиною 4 ст. 35 «Земельні ділянки для садівництва» Земельного кодексу України встановлено, що землі загального користування садівницького товариства є його власністю. До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами та іншими об'єктами загального користування.

Земельні ділянки, які відносяться до сільськогосподарських угідь повинні оподатковуватись за ставками, встановленими частиною першою ст. 6 Закону України «Про плату за землю», для ріллі, сіножатей, пасовищ - 0,1 % від нормативної грошової оцінки певного виду сільськогосподарських угідь, для багаторічних насаджень - 0,03% від їх нормативної грошової оцінки (ст. 6 Закону України «Про плату за землю»).

Частиною 2 ст. 22 Земельного кодексу України встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Земельні ділянки під шляхами, прогонами, господарськими будівлями і дворами не можуть бути сільськогосподарськими угіддями, відповідно не можуть оподатковуватись по ст. 6 Закону «Про плату за землю».

В даному провадженні розглядається спір за адміністративним позовом ДПІ у Вишгородському районі до СТ «Слава» про стягнення заборгованості за узгодженою самім відповідачем сумою плати за землю, а також досліджується питання правомірності відмови ДПІ у Вишгородському районі у прийнятті у СТ «Слава» уточнених розрахунків земельного податку на 2008, 2009 роки.

Судом встановлено, що підстави для застосування ст. 14 Закону України «Про плату за землю» та п. 5 Порядку відсутні, оскільки жодна із вказаних у цих нормах підстав для подання уточнених розрахунків не мала місця.

Крім того, уточнені розрахунки були подані не за відповідний місяць, що є також порушенням п. 5 Порядку, а отже подані з порушенням строків встановлених підпунктом 4.1.4. «а» статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань регулюється Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Відповідно до п. 17.2 цього Закону платник податків має право подати уточнюючий податковий розрахунок, в разі самостійно виявленої помилки, що міститься у раніше поданому ним розрахунку, до початку його перевірки контролюючим органом.

Як вже зазначалось вище, питання ставиться у визначенні розміру ставок плати за землю, а питання виявлення помилок у показниках раніше поданих податкових декларацій за 2008, 2009 роки СТ «Слава» не ставиться.

Таким чином, відповідачем не надано доказів наявності хоча б однієї із перерахованих підстав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що  СТ «Слава» не мало підстав для подання нових звітних податкових декларацій за 2008, 2009 роки, а  отже у ДПІ у Вишгородському районі були відсутні законні підстави для прийняття від СТ «Слава» нового звітного розрахунку з виправленими показниками за вказані роки.

Судом встановлено, що відповідачем не вжито жодних заходів щодо оскарження в адміністративному чи судовому порядку відмови позивача у прийнятті нових податкових декларацій.

Водночас, пунктом 15 Порядку встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим з дня подання Розрахунку земельного податку до державного податкового органу і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України, ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України "Про плату за землю" кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом,

За приписами підпункту 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених у пункті 4.3 цієї статті.

Камеральною перевіркою податкової декларації (розрахунку) (акт від 15.06.2009 року № 506/15-3/25296757) було встановлено порушення ст. ст. 8, 13 Закону України «Про плату за землю», а саме: платником невірно визначено об’єкт оподаткування (площу земельної ділянки), ставку податку та невірно застосовано грошову оцінку площі ріллі по області.

Таким чином, виходячи з приписів 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", саме платник податків повинен довести в суді, якою земельною ділянкою він насправді користується, а відтак яку суму земельного податку повинен сплачувати, проте позивач не оскаржував в судовому порядку дії ДПІ у Вишгородському районі щодо визначення йому суми земельного податку.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про плату за землю", податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Стаття 26 вищевказаного Закону передбачає, що за порушення Закону України "Про плату за землю" платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

Пунктом 1.3 ст. 1 зазначеного вище Закону визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Підпунктами 16.1.1. та 16.1.2. «а» Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, що  при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що відповідачем у запереченнях не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог. Докази, подані відповідачем, не підтверджують обставини, на які відповідач посилається в обґрунтування своїх заперечень проти позову, та якими б були спростовані доводи позивача.

З приводу самого виникнення податкової заборгованості у відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки-розрахунку суми податкового боргу СТ «Слава» станом на 07.09.2009 року (довідка № 3271/9/24-040/485 від 07.09.2009 року) заборгованість по земельному податку, з урахуванням переплати та залишку несплаченої пені, становить 6081,59 грн.

Працівниками Державної податкової інспекції у Вишгородському районі була проведена камеральна перевірка податкового розрахунку земельного податку на 2008 рік, під час якої встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ.

За результатами перевірки складено акт № 505/15-3/25296757 від 15.06.2009 року. На підставі вказаного акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004631503/0 від 09.07.2009 року, яким визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 19,14 грн., у тому числі 2,14 грн. основного платежу, 17,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначене податкове повідомлення-рішення 15.06.2009 року було вивішено на дошку податкових оголошень, у зв'язку з відсутністю відповідача за його місцезнаходженням.

Підставою виникнення заборгованості є поданий відповідачем податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік та податкове повідомленням-рішенням форми «Р» № 0004631503/0 від 09.07.2009 року, яким визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 19,14 грн., у тому числі 2,14 грн. основного платежу, 17,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до вимог п. 6.2 та п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» відповідачу направлено першу - № 1/1019 від 03.12.2008 року та другу - № 2/23 від 16.01.2009 року податкові вимоги, проте відповідачем вказані податкові вимоги не отримані, перша - через незнаходження підприємства за вказаною в реєстраційних документах адресою, друга – через відмову голови СТ «Слава» отримати вимогу, що підтверджується актом від 16.01.2009 року.

Заступником начальника ДПІ у Вишгородському районі було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 7 від 16.02.2009 року.

Відповідачем виявленої заборгованості не сплачено, таким чином, заборгованість відповідача перед місцевим бюджетом становить 6081,59 грн.

Посилання відповідача на те, що позивач знає адресу голови садівницького товариства, але направляє документи на юридичну адресу судом не беруться до уваги у зв’язку з наступним.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (ст. 93 ЦКУ;  ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

У свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи зазначено адресу СТ «Слава»: 07324, Київська область, Вишгородський район, с. Ясногородка. З матеріалів справи вбачається, що позивачем податкова вимога та податкове повідомлення-рішення направлені на адресу, зазначену у свідоцтві, а тому порушення з боку відправника відсутнє.

Щодо фальсифікації працівниками ДПІ у Вишгородському районі акту відмови від підпису, яка відбулася на думку відповідача, то суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем надано суду копію акту відмови від підпису від 16.01.2009 року, який складено та підписано працівниками ДПІ у Вишгородському районі. Вказаний акт міститься у матеріалах справи.

Представник СТ «Слава» ОСОБА_1, посилаючись на свою відсутність у м. Вишгороді 16.01.2009 року, а тому і можливість відмовитися від підписання акту, не надав суду доказів цього факту.

Як зазначає позивач, для ознайомлення, підписання та отримання актів про результати камеральної перевірки звітних податкових розрахунків на 2008-2009 роки представника відповідача було запрошено до ДПІ у Вишгородському районі на 26.05.2009 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 08.05.2009 року за № 2023/10/15-325/444, який було повернуто до ДПІ 10.06.2009 року в зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Акти про результати камеральної перевірки податкових розрахунків на 2008-2009 роки складені 15.06.2009 року без участі відповідача і надіслані на його адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 15.06.2009 року за №2279/10/15-325/569. Лист з актами було отримано відповідачем 18.06.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

В листі від 09.07.2009 року за № 2639/10/15-325/663 податкова інспекція зазначила підстави неприйняття уточнюючих розрахунків за 2008-2009 роки.

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку щодо правомірності заявленої вимоги та вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з садівницького товариства «Слава» до місцевого бюджету Вишгородського району податкову заборгованість в розмірі 6081,59 грн. (шість тисяч вісімдесят одна гривня п’ятдесят дев’ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                    В.О. Спиридонова

                                                                 Постанову складено у повному обсязі 22.06.2010 року.