Справа № 755/1620/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" березня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Чех Н.А.,
за участі секретаря судового засідання - Буткевич Л.В.,
розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Майстер» про стягнення трьох процентів річних,
у с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 11.12.2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 було укладено Генеральний договір про надання кредитних услуг № BL249, та до нього Додаткову угоду № BL249-К/1, відповідно до умов яких банк надав позичальнику кредит в сумі 180 000,00 доларів США на термін до 01.12.2027 року. Крім того, 17.09.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL8894 та до нього Додаткову угоду № BL8894/К-1, згідно яких банк надав позичальнику кредит в сумі 165 460,00 доларів США на термін до 31.08.2009 року, із його подовженням, але не більш як до 31.08.2028 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 17.09.2008 року, між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено Договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавець передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ввід 11.12.2008 року, між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_2 . При цьому, 17.09.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Про-Майстер» було укладено Договір поруки № BL8894-П1, згідно умов якого ТОВ «Про-Майстер» зобов`язався відповідати перед ВАТ «Універсал Банк» за невиконання ОСОБА_1 його зобов`язань за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL8894. В порушення умов кредитного договору та чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. 31.07.2013 року Голосіївським районним судом м. Києва прийнято рішення, яким позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 та ТОВ «Про-Майстер» про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено у повному обсязі, з ОСОБА_1 стягнуто боргу за кредитним договором № BL249 від 11.12.2007 року в сумі 1 626 830,71 грн.; з ОСОБА_1 та ТОВ «Про-Майстер» солідарно стягнуто заборгованість за генеральним договором № BL8894 від 17.09.2008 року у розмірі 1 618 394,34 грн., стягнуто і судовий збір. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання умов договору недійсними та зустрічного позову ТОВ «Про-Майстер» про визнання припиненим договору поруки відмовлено. Апеляційним судом м. Києва прийнято рішення, яким 28.01.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ТОВ «Про-Майстер» залишено без задоволення, рішення Голосіївського суду м. Києва від 31.07.2013 року в частині суми боргу, що підлягає стягненню на користь банку з відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ «Про-Майстер» в солідарному порядку зменшено до 1 611 305,27 грн. В решті рішення суду залишено без змін. 18.02.2014 року Апеляційний суд м. Києва виправив описку щодо суми боргу за кредитним договором від 17.09.2008 року, яка становить 1 599 491,78 грн. На виконання рішення суду було видано виконавчі листи на боржників ОСОБА_1 та ТОВ «Про-Майстер». Виконавчий документ відносно боржника ОСОБА_1 було пред`явлено до виконання, та 04.10.2016 року виконавець його повернув. Виконавчий документ було втрачено. Голосіївський районний суд м. Києва відмовив у видачі дублікату виконавчого листа та в поновленні строку на його пред`явлення. Постановою Київського апеляційного суду від 25.10.2022 року ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 21.02.2022 року залишено без змін. Виконавчий лист на боржника ТОВ «Про-Майстер» також було втрачено, та у видачі його дубліката і поновленні строку було відмовлено. 16.05.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва ухвали рішення, яким звернув стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , шляхом проведення прилюдних торгів, стягнувши заборгованість за генеральною угодою № BL8894 від 17.09.2008 року у розмірі 202 476,46 доларів США та судовий збір - 1 378 грн. 15.01.2019 року Київський апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу ОСОБА_2 30.11.2020 року Верховний Суд відхилив касаційну скаргу ОСОБА_2 . В ході виконавчого провадження предмет іпотеки - квартира АДРЕСА_1 , реалізована, 14.05.2019 року видано Акт про реалізацію предмета іпотеки та зареєстровано право власності на майно за АТ «Універсал Банк». 14.05.2019 року виконавче провадження у відношенні боржника ОСОБА_2 завершено. Сума боргу була погашена частково. Сума боргу за кредитним договором № BL8894 від 17.09.2008 року становить 558 619,16 грн. (за період з 18.02.2014 року по 14.11.2022 року сплачено 1 040 872,62 грн.). Розрахована сума за ставкою 3 % річних - 50 275,72 грн. Відповідно до розрахунку від 14.11.2022 року сума до стягнення згідно рішення суду по кредитному договору № BL249-К/1 від 11.12.2007 року - 1 626 830,71 грн., сплачено по рішенню суду за період з 15.11.2019 року по 14.11.2022 року 14 541,88 грн., залишок боргу - 1 612 288,83 грн. Розрахована сума за ставкою 3 % річних - 145 105,99 грн.. Загальна сума за ставкою 3 % річних - 195 381,71 грн. Враховуючи викладене, просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Про-Майстер» 3 % річних у розмірі 50 275,72 грн.; з ОСОБА_1 3 % річних - 145 105,99 грн. Вирішити питання щодо стягнення і судового збору.
Даний позов зареєстровано в Дніпровському районному суді м. Києва 06.02.2023 року.
06.02.2023 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
10.02.2023 року здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» щодо відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані відповідача.
15.02.2023 року надійшла відповідь з Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА».
Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 16.02.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу по місцю реєстрації. В установлений судом строк відповідач відзив не подав.
Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи в заочному порядку.
Клопотання по суті спору та з процесуальних питань сторонами не подавалися.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
В суді встановлено, що АТ «Універсал Банк» являється правонаступником ВАТ «Універсал Банк».
11.12.2007 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL249. 11.12.2007 року між сторонами укладено Додаткову угоду № BL249-К/1. За умовами укладених документів сума кредиту - 180 000,00 доларів США, строк погашення - до 01.12.2027 року. З метою виконання зобов`язання, між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки, яким останній передав квартиру АДРЕСА_2 .
17.09.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL8894, та Додаткова угода № BL8894/К-1, згідно яких останній отримав кредитну лінію з лімітом у розмірі 165 460,00 доларів США, стром до 31.08.2028 року.
17.09.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Про-Майстер» укладено Договір поруки № BL8894-П1, де товариство взяло на себе зобов`язання відповідати за невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № BL8894 та Додаткової угоди № BL8894/К-1 від 17.09.2008 року.
17.09.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено Договір іпотеки, за умовами якого остання передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , задля забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № BL8894 від 17.09.2008 року.
31.07.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва ухвали рішення у справі № 2601/17000/12, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL249 від 11.12.2007 року у розмірі 1 626 830,71 грн.; стягнув солідарно з ТОВ «Про-Майстер» та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL8894 від 17.09.2008 року у розмірі 1 618 394,34 грн.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28.01.2014 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31.07.2013 року в частині суми заборгованості, що підлягає стягненню на користь ПАТ «Універсал Банк» з ОСОБА_1 та ТОВ «Про-Майстер» в солідарному порядку зменшив до 1 599 491,78 грн. (з урахування ухвали про виправлення описки від 18.02.2014 року).
16.05.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва ухвалив рішення у справі № 752/18476/16-ц, яким звернув стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за Генеральною угодою № BL8894 від 17.09.2008 року, яка станом на 03.06.2014 року становить 202 476,46 доларів США. Постановою Київського апеляційного суду від 15.01.2019 року та постановою Верховного Суду від 30.11.2020 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2018 року залишено без змін.
10.06.2019 року приватний нотаріус КМНО Апатенко М.А. видав Свідоцтво, яким посвідчив право власності АТ «Універсал Банк» на квартиру АДРЕСА_1 .
14.05.2019 року приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Мілоцький О.Л. закінчив виконавче провадження № 57811477 з виконання виконавчого листа № 752/18476/16-ц на підставі п. 15 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», де залишок нестягнутої заборгованості склав 162 564,33 доларів США (виконано на суму 1 042 233,50 грн.).
Ухвалами Голосіївського районного суду м. Києва від 01.12.2021 року та від 21.02.2022 року було відмовлено у видачі дублікатів виконавчих листів та поновленні строків для їх пред`явлення у відношенні боржників ОСОБА_1 і ТОВ «Про-Майстер» (справа № 2601/17000/12). Ухвали суду першої інстанції залишені без змін згідно постанов Київського апеляційного суду від 25.10.2022 року.
По даній справі позивач просить солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ТОВ «Про-Майстер» 3 % річних у розмірі 50 275,72 грн. у зв`язку з неналежним виконання умов договору № BL8894. Крім того, стягнути з ОСОБА_1 3 % річних у розмірі 145 105,99 грн. за неналежне виконання умов договору № BL249.
В розрахунку 3 % річних за договором № BL8894 від 17.09.2008 року вказано: розрахунок здійснено за період з 15.11.2019 року по 14.11.2022 року, сума боргу - 1 599 491,78 грн., сплачено по рішенню суду - 1 040 872,62 грн., залишок боргу - 558 619,16 грн.
В розрахунку 3 % річних за договором № BL249 від 11.12.2007 року вказано: розрахунковий період - з 15.11.2019 року по 14.11.2022 року, сума боргу - 1 626 830,71 грн., сплачено по рішенню суду - 14 541,88 грн., залишок боргу - 1 612 288,83 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на ст. 625 ЦК України та практику Верховного Суду щодо стягнення коштів за невиконання грошового зобов`язання, передбаченого ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.
Частиною першою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В постанові від 08.06.2022 року, яка ухвалена у справі № 688/2332/20 Верховний Суд виклав наступне.
У контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.
За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.
Положення статті 11 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 цього Кодексу), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 цього Кодексу).
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження
№ 14-16цс18), від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).
У постанові Верховного Суду від 18 лютого 2019 року у справі № 910/21449/17 зазначено, що «4.11. У пункті 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 зауважено, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання визначена законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зазначено, що «статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18)».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19) зазначено, що «відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. […] Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18). […] Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц зазначено, що «згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм».
Таким чином, враховуючи діюче законодавство України та правові висновки Верховного Суду щодо нарахування втрат від інфляції та 3 % річних суд вважає дані вимоги позивача правомірними.
Вивчивши матеріали справи та обґрунтування позивача, з урахуванням норм діючого законодавства, суд вважає, що заявлені вимоги позивачем доведено частково, а саме в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ «Про-Майстер» 3 % річних по договору № BL8894 від 17.09.2008 року.
В частині стягнення з ОСОБА_1 3 % річних по договору № BL249 від 11.12.2007 року в сумі 145 105,99 грн. суд відмовляє, оскільки позивачем не було надано жодного доказу, який підтверджує наявність боргу на момент звернення до суду з даним позовом у розмірі 1 612 288,83 грн.
По даній справі позивач просить 3 % річних за період з 15.11.2019 року по 14.11.2022 року.
Однак, Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 18, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указ Президента України Володимира Зеленського № 64/2022 від 24 лютого 2022 року затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022 року.
Військовий стан в України був продовжений Указами Президента України, та діє до 20.05.2023 року.
Таким чином, період нарахування 3 % річних має бути з 15.11.2019 року по 23.02.2022 року
Розрахунок 3 % річних здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення: 558 619,16 грн. x 3 % x 832 : 365 : 100 = 38 200,37 грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме з відповідачів на користь позивача слід стягнути 3 % річних з договором від 17.09.2008 року у розмірі 38 200,37 грн. В іншій частині позову слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Відповідачі не скористались процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали підтвердити належне виконання договірних зобов`язань.
Таким чином, проаналізувавши надані докази, та враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача мають бути задоволені частково. Загальна сума коштів, яка має бути стягнута з відповідачів на користь позивача - 38 200,37 грн.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір - 2 684,00 грн. Оскільки позов задоволено частково, з відповідачів на користь позивача слід стягнути 572,96 грн. судового збору, по 286,48 грн. з кожного.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги по справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Майстер» про стягнення трьох процентів річних - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Майстер» (код ЄДРПОУ 32752555, адреса: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, будинок № 16) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, адреса: місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок № 54/19) 3 % річних за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL8894 від 17.09.2008 року у розмірі 38 200,37 (тридцять вісім тисяч двісті гривень 37 копійок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, адреса: місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок № 54/19) судовий збір у розмірі 286,48 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Майстер» (код ЄДРПОУ 32752555, адреса: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, будинок № 16) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, адреса: місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок № 54/19) судовий збір у розмірі 286,48 грн.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складання повного судового рішення 27.03.2023 року.
Суддя:
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2023 |
Оприлюднено | 31.03.2023 |
Номер документу | 109872748 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні