Ухвала

від 21.02.2023 по справі 761/5861/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/5861/23

Провадження № 2/761/5883/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної санітарно-епідеміологічної служби України (ліквідаційна комісія) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2023 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 15.02.2022 по 15.02.2023 у розмірі 198252,00 грн за вирахуванням всіх необхідних податків та обов`язкових платежів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2023 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказаний позов слід залишити без руху за таких підстав.

Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач у позовній заяві посилається на п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Так, у разі визнання звільнення незаконним, рішення суду про поновлення працівника на роботі підлягає негайному виконанню. Не залежно від оскарження рішення до суду апеляційної інстанції, у роботодавця виникає обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 711/8138/18).

Якщо роботодавець без поважних причин не видає наказ про поновлення працівника на роботі, це кваліфікується як затримка виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 426/5306/17, від 24 січня 2019 року у справі № 760/9521/15-ц; постанова Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15).

Статтею 236 КЗпП України передбачене право працівника на отримання середнього заробітку за період затримки роботодавцем виконання рішення про поновлення. Відповідне рішення виносить орган, який розглядав спір про поновлення.

Виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, не можуть вважатися заробітною платою і кваліфікуватись як плата за виконану роботу та не витікають із трудового договору, оскільки 1) заробітна плата виплачується роботодавцем працівникові за виконану ним роботу; 2) до моменту виконання рішення суду про поновлення трудові відносини не виникають (постанови Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі 461/1303/19, від 11 березня 2021 року у справі № 760/4080/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/13736/15). Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 щодо правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

За вказаними висновками Верховного Суду вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не є спором про оплату праці.

Отже, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не є елементом структури заробітної плати. За своєю правовою природою це спеціальний вид відповідальності роботодавця. Тобто, за звернення до суду з відповідною вимогою працівник повинен сплачувати судовий збір.

З огляду на зазначене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання цього позову до суду або ж надати докази, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду міста Києва: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Шевченк.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат); код банку отримувача (МФО) - 899998 ; рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Разом із тим, суд роз`яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Державної санітарно-епідеміологічної служби України (ліквідаційна комісія) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, надавши позивачу строк для усунення недоліків в 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали, в інакшому випадку позов вважати неподаним та повернути позивачу.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: