Рішення

від 29.03.2023 по справі 641/4531/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 641/4531/21

Провадження № 2/553/1103/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.03.2023м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави

в складі:

головуючого судді Москаленко В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Микуці К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду м. Полтави в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стандарт», третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Комінтернівського районного суду м. Харкова із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стандарт», третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_4 . За життя її батьки отримали кооперативну квартиру АДРЕСА_1 , шляхом пайової участі в його будівництві через житлово-будівельний кооператив «Стандарт». Після здачі будинку в експлуатацію членам кооперативу були видані ордери, на підставі чого ОСОБА_3 займає квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 47,2 м2. Вартість вказаної квартири становила 3992,02 рублів. До моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було сплачено 2354,30 рублів в рахунок пайових внесків. Після смерті чоловіка, ОСОБА_5 звернулась до Правління ЖБК «Стандарт» із заявою про прийняття в члени ЖБК «Стандарт», стала повноправним членом ЖБК «Стандарт» з квітня 1971 року та продовжувала сплачувати пайові внески до їх повного погашення. З квітня 1971 року по грудень 1980 року ОСОБА_5 було сплачено 1637,83 рублів. У зв`язку з реорганізацією ЖБК «Стандарт», 18.11.2004 року було створене Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стандарт». Проте, після сплати в повному обсязі пайових внесків, реєстрація права власності на квартиру не здійснювалась. На час смерті батька позивач проживала та була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 , разом із своєю матір`ю ОСОБА_5 , яка після смерті чоловіка стала членом ЖБК «Стандарт». Після смерті батька ОСОБА_3 відкрилася спадщина на частину паєнагромаджень в ЖБК «Стандарт» у розмірі 2354,30 рублів (59% від вартості квартири), яка була успадкована в рівних частках кожним із спадкоємців позивачкою та її матір`ю ОСОБА_5 . Пізніше матір позивачки одружилась з ОСОБА_6 , змінила прізвище на « ОСОБА_7 » та ІНФОРМАЦІЯ_3 від цього шлюбу у них народилась донька ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_8 , відкрилася спадщина на всю належну їй частку паєнагромаджень, що дорівнює 2/3 часткам квартири, які були успадковані доньками померлої позивачкою та ОСОБА_2 в рівних частках. Заповіти ОСОБА_3 та ОСОБА_9 за життя складені не були. Після смерті матері ОСОБА_9 , позивачка звернулась до Четвертої Харківської міської державної

нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але, у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності на спадкову квартиру, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. На підставі викладеного позивачка просить визнати за нею право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 .

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.

Відповідно до акту приймання-передавання справ від 04.10.2022 з Комінтернівського районного суду м. Харкова до Ленінського районного суду м. Полтави надійшла цивільна справа № 641/4531/21.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 07.10.022 справу прийнято до свого провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою суду від 21.03.2023 року по вказаній справі встановлено, що заяв про бажання укласти мирову угоду, передачу справи на розгляд третейського суду або врегулювання спору за участю судді, уточнення позовних вимог та заперечень проти них, вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, зустрічного позову до суду не надходило, закрито підготовче провадження та призначений розгляд справи по суті.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

До початку розгляду справи по суті позивач подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягає.

До початку розгляду справи по суті відповідач подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

На підставіч. 2 ст. 247 ЦПК Українисудове засідання проводилося без технічної фіксації.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії реєстраційного посвідчення на будинок, який належить державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам, організаціям, Харківським міським бюро технічної інвентаризації посвідчено, що будинок, з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 зареєстрований за ЖСК «Стандарт» та записаний в реєстрову книгу за реєстровим № 201 16.12.1976 (а.с. 7, зворот).

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 10.11.1982 № 456, вулиця Байрона, Комінтернівського району, перейменована в проспект Героїв Сталінграда (а.с. 9).

Відповідно до листа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стандарт» від 30.04.2021 № 6/21, 18.11.2004 ЖБК «Стандарт» реорганізовано в об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стандарт». Пайові внески платили тільки члени ЖБК «Стандарт», згідно Книги обліку особових рахунків за позикою ЖБК «Стандарт» протягом 14 років. За квартиру АДРЕСА_1 , перший пайовий внесок був внесений ОСОБА_3 , а останній пайовий внесок був внесений ОСОБА_5 . Після здачі будинку в експлуатацію членам кооперативу були видані ордери (а.с. 7).

Відповідно довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради від 30.03.2017 № 2501444, станом на 31.12.2012 квартира АДРЕСА_1 на праві власності в бюро не зареєстрована (а.с.6, зворот).

З довідки про зареєстровані права на об`єкт нерухомого майна з перевіркою

відомостей з відкритих інформаційних ресурсів, виданої КП «Харківське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради 09.02.2021 № 1095313, вбачається відсутність реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , в паперових носіях та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно до 31.12.2012 (а.с. 98).

Відповідно копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_10 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відомостях про батька зазначений ОСОБА_3 , у відомостях про матір ОСОБА_5 (а.с. 80).

З копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 09.03.2017 № 00017753000 вбачається, що ОСОБА_10 30.01.1982 уклала шлюб з ОСОБА_11 (актовий запис № 97) та змінила прізвище після реєстрації шлюбу на « ОСОБА_12 » (а.с. 59).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (повторно) серії НОМЕР_2 (а.с. 54).

21.03.2017 ОСОБА_1 звернулась до Сьомої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 (а.с. 53).

На підставі звернення позивачки 21.03.2017 була заведена спадкова справа № 164/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 52-67).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 70).

Відповідно Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 01.12.2020, ОСОБА_9 станом на час своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 71).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_2 , у відомостях про батька зазначений ОСОБА_6 , у відомостях про матір ОСОБА_9 (а.с. 86).

01.12.2020 позивачка ОСОБА_1 звернулась до Відокремленого підрозділу четвертої Харківської міської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_9 .

На підставі звернення позивачки 01.12.2020 була заведена спадкова справа № 828П/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 (а.с. 68-107).

11.03.2020 позивачка ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 звернулись до Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори із спільною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_9 (а.с. 100).

Постановою від 11.03.2021 державний нотаріус Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори відмовила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті їх матері ОСОБА_9 на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності ОСОБА_9 на вказану квартиру (а.с. 107).

Відповідно до заявлених позовних вимог, предметом спору у цій справі є визнання права власності на частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_9 .

При цьомусуд звертаєувагу нате,що у постанові Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі № 339/369/18 (провадження № 61-18714св19) вказано, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Таким чином, якщо відсутність умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові. Матеріали справи не містять відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , тож суд дійшов висновку, що позивачем не доведена неможливість одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її батька,а тому вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 заявлені передчасно,а тому задоволенню не підлягають.

Крім того, статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Пред`являючи позов, ОСОБА_1 зазначила відповідачем Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стандарт», а ОСОБА_2 третьою особою.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року у справі № 520/6366/13-ц (провадження № 61-12030св20) вказано, що «належними відповідачами у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину, а за їх відсутності - відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини».

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц та Верховним Судом в постановах від 06 травня 2019 року у справі № 522/4687/14-ц та від 5 серпня 2020 року у справі № 733/529/17.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Зміст позовних вимог та аналіз матеріалів справи свідчить, що заявлена як третя особа у справі ОСОБА_2 також є спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_9 (а. с. 68-107).

Тому саме зазначена особа як спадкоємець померлої особи, є належним відповідачем у даній справі.

Згідно положень ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до

участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Таким чином, якщо позивачем буде допущено помилку у визначені відповідача, до якого пред`явлено позов, суд не в змозі вплинути на його позицію щодо притягнення до участі у справі належного відповідача.

Відповідно до вимог чинного процесуального законодавства повноважень для заміни неналежного відповідача з власної ініціативи у суду немає. З аналізу вищевказаних норм права вбачається, що діючим законодавством саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до неналежного відповідача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів або замінювати первісного відповідача на належного, а зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Оскільки позивачка у строки, встановлені ст.51 ЦПК України, із заявою про заміну первісного відповідача на належного відповідача до суду не звернулась, а нормами ЦПК не передбачено можливості заміни відповідача за ініціативою суду, то зазначене унеможливлює правильне вирішення спору по суті і є самостійною підставою для відмови у позові в частині позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

У зв`язку з наведеним, без залучення до участі у справі належного відповідача, суд не вправі робити висновки щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання права власності на спадкове майно.

Також суд звертає увагу, що відповідачем за позовом Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Стандарт» до суду подана заява, у якій відповідач зазначив про те, що не заперечує проти задоволення позову (а.с.132). Зазначена заява сприймається судом як визнання позову. Проте, на підставі ч.4 ст. 206 ЦПК України, з урахуванням висновків суду щодо неналежного відповідача у справі, суд не приймає визнання позову неналежним відповідачем, оскільки таке визнання суперечить закону та порушує права та інтереси інших осіб, зокрема належного відповідача у справі.

Встановивши, що у даній справі позов заявлено до неналежного відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стандарт», суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, що не позбавляє позивача права звернутися до суду з аналогічним позовом, але до належного відповідача.

На підставі наведеного та керуючисьст. ст. 355,368-375, ЦК України,ст. ст. 4-6,76-81,83,258-259,268,273,354-356 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стандарт», третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки в апеляційному порядку повністю або частково, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду або через Ленінський районний суд м. Полтави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач:Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стандарт», код ЄДРПОУ 22672409, місцезнаходження: м. Харків, пр-т Героїв Сталінграда, 144-А.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 .

Суддя Ленінського

районного суду м. Полтави В.В. Москаленко