Ухвала

від 29.03.2023 по справі 521/4058/21

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/4058/21

Провадження № 2/521/184/23

У Х В А Л А

29 березня 2023 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Гуревський В.К.

за секретаря Федорової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі клопотання представника відповідача Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» Стадника Павла Олександровича про призначення повторної товарознавчої експертизи від 20 вересня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнська спілка автомобілістів» про відшкодування шкоди, за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа №521/4058/21 за позовом ОСОБА_1 до Громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнська спілка автомобілістів» про відшкодування шкоди, за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

20 вересня 2022 року надійшло клопотання про призначення повторної товарознавчої експертизи.

На вирішення судової автотоварознавчої експертизи представник запропонував поставити наступні питання: - яка вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MERCEDES-BENZ 420, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок події, на дату проведення справжньої експертизи ? - яка вартість відновлювального ремонту автомобіля MERCEDES-BENZ 420, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок події, на дату проведення справжньої експертизи?

На думку відповідача вбачається те, що Висновок судової автотоварознавчої експертизи № 190-21, проведеної експертом Крутих Євгеном Олександровичем, жодним чином не дає змоги встановити обставини по судовій справі, є необґрунтованим, таким що суперечить іншим матеріалам справи та викликає сумніви в його правильності, що в свою чергу у відповідності до положень ст. 113 ЦПК України є підставою для призначення у справі повторної експертизи з огляду на таке.

Для проведення експертного дослідження та формування відповідей на поставлені запитання експерт в першу чергу повинен був встановити ринкову вартість такого автомобіля, яка була ним встановлена у розмірі 190603,46 гривень. Однак з відкритих джерел мережі інтернет вбачається, що ринкова вартість аналогічних транспортних засобів складає 4000 - 4500 доларів США.

Експертиза датована 14 вересня 2021 року відповідно до курсу НБУ на той день курс гривні до долара склав 26,692. З зазначеного вбачається, що ринкова вартість ТЗ на день проведення експертного дослідження повинна була складати орієнтовно від 106768,00 гривень до 120114,00 гривень, проте аж ніяк не 190603,46 гривень. А тому експертом під час проведення експертного дослідження було безпідставно завищено ринкову вартість досліджуваного об`єкту.

Відповідно до переліку пошкоджень ТЗ встановленого експертом (сторінки 10-12 експертизи) вбачається, що вони здебільшого являють собою пошкодження певних ущільнювачів, накладок, скла та лако-фарбного покриття. На думку сторони заявника такі пошкодження не є капітальними та такими, що завдають значної матеріальної шкоди, що доходить до суми самої вартості транспортного засобу. Однак, експерт встановив, що розмір завданої шкоди становить 79278,86 гривень, а вартість відновлювального ремонту складає 159020,86 гривень. Тобто сума за розрахунками експерта, що підлягає відшкодуванню, є навіть більшою ніж реальна вищевказана у цій заяві вартість ТЗ, і це при тому, що пошкодження є не капітальними а лише «косметичними».

Згідно переліку пошкоджень ТЗ, встановленого експертом (сторінки 10-12 експертизи), вбачається, що такий перелік є значно більшим, ніж той перелік пошкоджень, що зазначений позивачем у позові. Рік випуску даного ТЗ є 1992 рік, тобто транспортному засобу на день проведення експертного дослідження вже було 29 років. За такий тривалий термін експлуатації транспортний засіб неминуче буде зазнавати пошкоджень, зокрема в частині ущільнювачів, накладок та лако-фарбного покриття.

Позивач, знаючи свій автомобіль та вже наявні в нього пошкодження до постановки його на зберігання відповідачу, у своїй позовній заяві зазначав чіткий перелік виявлених ним пошкоджень, а саме: «пошкоджені передні праві двері, праве бокове дзеркало, вкрадений хромований молдинг (ущільнювач) задньої правої двері, вкрадена емблема «приціл» Mercedes-Benz капоту, пошкоджений задній бампер, подряпини на передній лівій та задній лівій дверці». Також відповідач у своєму відзиві зазначав що в картці обліку в`їзду і виїзду ТЗ позивача вбачається, що там ще за 2011 рік міститься наступний запис: «66053-Мерседес имеет повреждения - нет решетки на морде, отсутствует эмблема на капоте, на бампере справа царапины, багажник не закрывается, автомобиль весь в грязи, заднее левое колесо спущено». Тобто з зазначеного вбачається, що автомобіль позивача мав пошкодження і неповну комплектність ще в 2011 році в період тільки підписання договору зберігання транспортного засобу між сторонами.

В свою чергу експерт не взяв до уваги цих матеріалів справи під час проведення експертного дослідження та фактично при дослідженні сформував висновок про всі наявні пошкодження транспортного засобу позивача за всі 29 років його експлуатації, а не за той період, коли ТЗ перебував на автостоянці.

Представник третьої особи ОСОБА_2 ОСОБА_3 надав до суду заперечення на клопотання відповідача про призначення у справі повторної товарознавчої експертизи та вказав таке.

З висновками експертизи відповідач ознайомився у 2021 році, тому мав достатній час для надання своїх заперечень. Отже зазначене клопотання порушує завдання цивільного судочинства, а саме своєчасний розгляд справи.

Експерт діяв відповідно до інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. В ході проведення експертизи відповідачем не заявлялося відводу експерту, не подавалося відповідних скарг, не заявлялося будь-яких сумнівів щодо її проведення, експерт не притягнутий до кримінальної відповідальності за нібито порушення порядку проведення експертизи. Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час проведення судової автотоварознавчої експертизи, що підтверджується відповідними розписками відповідача.

Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Таким чином, згідно аналізу наведених норм, повторна експертиза призначається лише у разі обґрунтованих сумнівів у правильності висновку експерта та порушень у її проведенні.

Отже, відповідач не навів достатніх і законних підстав для призначення повторної судової автотоварознавчої експертизи по справі, а лише висловив свої припущення щодо висновків експерта.

Позивач ОСОБА_1 надав до суду заперечення на клопотання відповідача про призначення у справі повторної товарознавчої експертизи та вказав таке.

Відповідно до інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, саме експерт визначає методику проведення експертизи, якщо б експерт не міг провести експертизу, в нього були би сумніви щодо поданих документів, чи існували будь-які об`єктивні перешкоди для проведення експертизи, то він повідомив би чи зазначив у висновку.

Відповідачем не заявлялося відводу експерту, не подавалося відповідних скарг, не заявлялося будь-яких сумнівів що до її проведення, експерт не притягнутий до кримінальної відповідальності за нібито порушення порядку проведення експертизи. Відповідач був повідомлений про дату та час проведення судової автотоварознавчої експертизи, це підтверджується відповідними розписками про отримання відповідачем відповідної кореспонденції та матеріалами справи. Що стосується висновків експертизи, то судом буде надано їм оцінка підчас розгляду справи по суті.

Твердження відповідача про те, що експертизу № 190-21 було проведено з порушеннями, а висновок експертизи є необґрунтованим та викликає сумніви в його правильності, є голослівними, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Висновком судової експертизи надано відповіді на всі поставлені перед експертом питання, відповіді чіткі та однозначні, висновок відповідає вимогам належності, достовірності та допустимості.

З огляду на викладене, у суду немає підстав вважати висновок судової експертизи неповним чи неясним, або таким, що суперечить іншим матеріалам справи чи викликає сумніви в його правильності. Такий буде оцінений судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України, тобто за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В судовому засіданні, яке відбулось 16 березня 2023 року (сторона відповідача у судове засідання не з`явилась, була повідомлена про судове засідання належним чином), було допитано експерта ОСОБА_4 ОСОБА_4 надав свої пояснення та відповів на всі питання сторін та суду.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечував проти клопотання про призначення повторної товарознавчої експертизи.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, був сповіщений належним чином.

Представник третьої особи надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечував проти клопотання про призначення повторної товарознавчої експертизи.

Дослідивши надану заяву, матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у призначенні повторної товарознавчої експертизи.

Відповідно до ч. 2 статті 113 ЦПК України встановлено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 року №1950/5, додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.

Як роз`яснено у п. п. 10-11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав відповідача чи інших осіб.

В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручене тільки іншому експертові.

Таким чином, згідно аналізу наведених норм, додаткова судова експертиза призначається у випадку неповноти або неясності висновку експерта, а повторна - лише у разі обґрунтованих сумнівів у правильності висновку експерта та порушень у її проведенні.

Згідно роз`ясненьп.17постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №8від 30.05.1997року «Просудову експертизув кримінальнихі цивільнихсправах» приперевірці йоцінці експертноговисновку судповинен з`ясуватичи булододержано вимогизаконодавства припризначенні тапроведенні експертизи;чи небуло обставин,які виключалиучасть експертау справкомпетентність експерта,і чине вийшоввін замежі своїхповноважень;достатність поданихекспертові об`єктівдослідження;повноту відповідейпорушені питаннята їхвідповідність іншимфактичним даним;узгоджені міждослідницькою частиноюта підсумковимвисновком експерти обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Висновком судової експертизи надано відповіді на всі поставлені перед експертом питання, відповіді однозначні.

У висновку судової експертизи № 190-21, складеному 14.09.2021 року, про кримінальну відповідальність за дачу свідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України експерт обізнаний, про що зазначено у висновку судової експертизи.

Таким чином твердження відповідача про те, що експертизу № 190-21 було проведено з порушеннями, а висновок експертизи є необґрунтованим та викликає сумніви в його правильності, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому у суду немає підстав вважати висновок судової експертизи неповним чи неясним, або таким, що суперечить іншим матеріалам справи чи викликає сумніви в його правильності.

Відповідно до ч. 5 ст. 102 ЦПК України, суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 ЦПК України, порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Відповідно до ч. 6 ст. 106 ЦПК України, експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Керуючись ст. ст. 89, 102, 103, 105, 106, 110 ЦПК України, СУД

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволені клопотання представника відповідача Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» Стадника Павла Олександровича про призначення повторної товарознавчої експертизи.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

СУДДЯ В.К.Гуревський