Рішення

від 29.03.2023 по справі 214/5595/22

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/5595/22

2/214/893/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 березня 2023 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сіденка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Чаплиги О.О.,

у відсутність сторін,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Кривому Розів порядкуспрощеного позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача аліменти на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмірі по 10000,00 гривень на кожну дитину, щомісячно, до повноліття дітей, посилаючись на обов`язок відповідача по їх утриманню. В обґрунтування вимог зазначено, що від шлюбу з відповідачем вони мають двох малолітніх дітей, які проживають з нею та знаходяться на її утриманні. Вона оплачує необхідні витрати на доньок, медичні обстеження, лікування, гуртки, тощо. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, офіційно працевлаштований та має значний дохід, має також у власності нерухоме та рухоме майно, корпоративні права та банківські вклади, що свідчить про його високий рівень доходів, інших утриманців не має, тому просить задовольнити вимоги.

Ухвалою суду від 22 листопада 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судувід 02грудня 2022року прийнятодо розглядупозовну заявута відкритопровадження усправі,розгляд справиухвалено проводитив порядкуспрощеного позовногопровадження зповідомленням (викликом)сторін.Витребувано від ТОВ «Спецбудкривбас» довідку про доходи ОСОБА_2 за останні три роки, а саме за період з 2020 року по 2022 рік; від ТОВ «Сервістехмаш» довідку про доходи ОСОБА_2 за останні три роки, а саме за період з 2020 року по 2022 рік; від АТ КБ «Приватбанк» інформацію про рух коштів на всіх банківських рахунках ОСОБА_2 за останній рік, про діючі, відкриті та закриті протягом останнього року банківські вклади на ім`я ОСОБА_2 ; від ПАТ «Державний ощадний банк України» інформацію про рух коштів на всіх банківських рахунках ОСОБА_2 за останній рік, про діючі, відкриті та закриті протягом останнього року банківські вклади на ім`я ОСОБА_2 .

У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України.

Представник позивача адвокат Ямковий В.І. звернувся що суду із заявою про розгляд справи за його та позивача відсутності, на вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову визнає частково з підстав, викладених у відзиві на позов.

В обґрунтування відзиву зазначено, що позовні вимоги він визнає частково, оскільки не має можливості сплачувати аліменти у заявленому розмірі, згоден на 4000,00 грн. у місяць на кожну дитину. Так, через початок війни на території України він залишився без роботи, а отже без джерел існування. У зв`язку із фінансовими труднощами він не має можливості виконувати свої зобов`язання щодо утримання житла, у якому він проживає, у зв`язку за комунальні послуги виникла заборгованість. Він має на утриманні матір похилого віку, яка хворіє та потребує додаткового догляду та утримання. Також він має доньку від першого шлюбу, яка являється студенткою , навчається на денній формі на контрактній основі та потребує також матеріальної підтримки його, як рідного батька, тому він оплачує їй навчання. Позивачка не надала довідки про розмір своїх доходів, зазначивши лише, що їх недостатньо для утримання дітей. Мінімальна заробітна плата на 2023 рік складає 6500,00 грн., а позивач для непрацюючих осіб дітей, бажає отримувати 10000,00 грн. тільки з батька, без врахування матеріальної допомоги. Стосовно необхідності у додаткових витратах на дітей, то вони регулюються положеннями ст. 185 СК України, а отже підлягають стягненню в окремому порядку. Тому просить задовольнити частково заявлені вимоги.

В обґрунтування відповіді на відзив представником позивача зазначено, що відповідач вводить суд в оману щодо щирості своїх намірів та бажання добровільно утримувати дітей, оскільки з липня 2022 року подавши першим позов про розірвання шлюбу, припинив будь-яку матеріальну підтримку сім`ї та дітей, а після подання позову про стягнення аліментів на утримання дітей з грудня 2022 року припинив ще й сплачувати комунальні платежі за належну йому на праві власності квартиру, де зареєстровані та проживають їх діти. В грудні 2022 року відповідач скориставшись перебуванням позивачки з дітьми на відпочинку за кордоном, забрав їх спільний автомобіль, чим ускладнив організацію побуту родини та виховання і утримання доньок. Витрати позивачки на дітей були стабільно високими та склали за 2022 рік 403700,00 грн. Діти щороку по декілька разів на рік відпочивають за кордоном, тому родина витрачала значну суму грошей, що свідчить про їх високий рівень життя, а суму, яку пропонує відповідач, не забезпечить дітям той рівень, до якого вони звикли. Довідка про рівень заробітку відповідача ним сфальсифікована з метою мінімізації його доходів та не відображає реальне матеріальне становище відповідача. Ухвала суду у частині витребування відомостей про доходи відповідача за місцем його роботи, підприємством так і не виконано. При цьому ще раз наголошено на перебування у власності відповідача нерухомого та рухомого майна, тощо. Стосовно перебування на утриманні відповідача матері, то обов`язок по її утриманню він несе добровільно та має також працездатну рідну сестру, яка також несе обов`язок по утриманню їх матері. Медичні документи матері відповідача датовані 2019 роком, а отже не можуть бути прийняті судом у якості належного та допустимого доказу. Факт сплати аліментів на утримання старшої дитини лише доводить факт його платоспроможності. При цьому зазначено про потреби дітей у лікування та відвідуванні гуртків, однак наголошено, що позивачем вимоги про стягнення додаткових витрат не ставиться. Тому наполягає на задоволенні вимог.

У письмових поясненнях представником позивача доповнено, що відповідно до довідок форми ОК-5, ОК-7, зазначено або відсутність доходів, або мінімальний їх розмір. При цьому доходи відповідача за попередні роки також свідчить про те, що їх розмір завжди не перевищував мінімальної зарплати. Згідно банківських виписок АТ «Приватбанк» за період з 02.12.2021 по 02.12.2022 наданих на ухвалу суду, надходження на карткові рахунки відповідача у вказаному періоді склали 2174642,38 грн., що у середньому становило 181220,20 грн. на місяць. А отже виходячи із судової практики Верховного Суду, просить вимоги задовольнити.

Враховуючи вимоги частин першої, другої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають з матір`ю, що не спростовано відповідачем.

Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Частинами 1-3 статті 181 Сімейного Кодексу України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частинами 1-2 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Аналогічні обставини викладені в пункті 17 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Згідно частини першої статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обов`язок відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.

Верховний Суд у постанові 26 жовтня 2022 року у справі № 759/22898/20 (провадження № 61-7913 св 22), на яку посилається представник позивача у відповіді на відзив, зазначив, що «відповідач має значний дохід від здійснення підприємницької діяльності, а саме у 2019 році він отримав дохід у розмірі 995 000 грн, а у 2020 році - 720 000 грн. Отже, судом першої інстанції вірно змінено спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням суду, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 грн на кожну дитину, щомісячно, які підлягають індексації відповідно до вимог закону, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до повноліття кожної дитини».

У постанові Верховного Суду від 30 липня 2021 року у справі № 367/3084/18 (провадження № 61-228св20) зазначено, що «у справі, яка переглядається, апеляційний суд установив, що дохід відповідача за 2017 рік становив 395 857 грн, а також у його власності перебувало 153 000 грн, 82 000 доларів США та 37 000 євро готівкою.Крім того, відповідач має на праві власності у місті Хмельницькому квартиру, площею 198, 9 кв.м, та земельну ділянку, загальною площею 275 кв.м, житловий будинок у місті Івано-Франківську, три автомобілі, корпоративні права у 17 товариствах і підприємствах, є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) 15 юридичних осіб, та є власником грошових коштів, які розміщені на банківських рахунках. При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що за погодженням відповідача дочка сторін навчається у Міжнародній французькій школі, навчання в якій є платним (близько 6 000 доларів на рік). За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, апеляційний суд, урахувавши якнайкращі інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, та розмір доходів відповідача, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визначення розміру аліментів у сумі 20 000, 00 грн щомісячно».

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 509/328/17 (провадження № 61-30627св18) установлено, що «ОСОБА_5 уклав договір найму моряка на певний за часом період, та його щомісячна консолідована заробітна плата становить 7967 дол. США, що в еквіваленті становить 210 727,15 грн. щомісячно. Крім того, з депозитного рахунку у дол. США відкритого на ім`я ОСОБА_5 вбачається, що за період з 15 січня 2014 року по 30 березня 2017 року по дебету рахунку документів сума становить 150 741,57, а по кредиту рахунку 158 099,23. Відповідно до виписки з ПАТ «Південний» залишок на станом на 01 січня 2014 року становить 26 105,07 дол. США. Виходячи з інтересів дитини, суд дійшов правильного висновку та правомірно стягнув з відповідача аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_7 в розмірі 13 500 грн щомісячно.»

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Так, у даній справі згідно письмових доказів, поданих учасниками процесу та витребуваних судом, ОСОБА_2 працює на посаді директора з фінансів ТОВ «Спецбудкривбас» та отримував заробітну плату за січень 2022 у сумі 6820,00 грн., за лютий 2022 року у сумі 6820,00 грн. та за травень 2022 року у сумі 7008,56 грн.

Аналогічні відомості зазначені в довідках ГУ УПФ у Дніпропетровській області.

Відповідач також має на утриманні доньку ОСОБА_7 , яка є студентом ВУЗу та навчається на контрактній основі, однак обовязок по її утриманню також має матір дитини, відомості про яку відповідчем не надано.є

Стосовно перебування на утриманні відповідача непрацездатної матері, то відповідачем не надано доказів того, що він є єдиною дитиною у своєї матері, яка несе тягар по утриманню непрацездатної матері, не надано доказів отриманих матір`ю доходів, крім пенсії. З наданих до суду доказів не убачається утримання її відповідачем.

Відповідно до виписок з АТ КБ «Приватбанк», наданих на виконання ухвали суду, ОСОБА_2 отримує дохід у тому числі й в іноземній валюті, з депозитних рахунків, що складає значну суму.

У власності відповідача перебуває кілька житлових та нежитлових приміщень, рухоме майно, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано ОСОБА_2 .

Тому аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення аліментів по 7000,00 грн. на кожну дитину, що буде відповідати інтересам обох батьків та дітей.

Стосовно посилань позивача на необхідність відвідування дітьми гуртків та лікування, то суд вважає слушними доводи відповідача стосовно того, що одним із різновидів аліментних зобов`язань між батьками і дітьми є зобов`язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України): той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.

У постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662 св 18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858 св 18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458 св 19), від 08 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 (провадження № 61-17663 св 21) викладено правові висновки про те, що положення статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Зазначене не позбавляє права позивача звернутися до суду з окремим позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дітей.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Датою подачі позову є 24 жовтня 2022 року.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в сумі 992,40 грн.

Керуючись ст. ст. 180-183, 191 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 278-279, 430 ЦПК України,суд

ухвалив:

задовольнити позов ОСОБА_1 частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі по 7000(сімтисяч) гривень 00 копійок на кожну дитину, що підлягає індексації згідно Закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, щомісячно, на користь матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи стягнення з 24 жовтня 2022 року.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 коп.

На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 березня 2023 р.

Суддя С.І. Сіденко