Постанова

від 17.07.2023 по справі 214/5595/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5008/23 Справа № 214/5595/22 Суддя у 1-й інстанції - Сіденко С.І. Суддя у 2-й інстанції - Мірута О. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого- МірутиО.А.,

суддів: Тимченко О.О., Хейло Я.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (суддя Сіденко С.І.), ухваленого в приміщенні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 29 березня 2023 року-

В С Т А Н О В И В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

В обґрунтування позову зазначила, що від шлюбу з відповідачем вони мають двох малолітніх дітей, які проживають з нею та знаходяться на її утриманні. Вона оплачує необхідні витрати на доньок, медичні обстеження, лікування, гуртки, тощо. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, офіційно працевлаштований та має значний дохід, має також у власності нерухоме та рухоме майно, корпоративні права та банківські вклади, що свідчить про його високий рівень доходів, інших утриманців не має, тому просить задовольнити вимоги.

Просила суд, стягнути з відповідача аліменти на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмірі по 10 000,00 гривень на кожну дитину, щомісячно, до повноліття дітей, посилаючись на обов`язок відповідача по їх утриманню.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 29 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі по7 000 гривень 00 копійок на кожну дитину, що підлягає індексації згідно Закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, щомісячно, на користь матері ОСОБА_1 , починаючи стягнення з 24 жовтня 2022 року.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 992 гривні 40 коп.

На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допущено негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

У апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, відповідач ОСОБА_2 посилається на неповним встановленням обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та просить рішення суду змінити, зменшивши розмір аліментів на утримання малолітніх дітей з 7000 грн. До 4000 грн. на місяць на кожну дитину.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги , що відповідач з початком збройної агресії РФ залишився без роботи та відповідно без джерел для існування, у зв`язку з чим за місцем його проживання обліковується заборгованість за комунальні послуги.

Також скаржник зазначає, що на його утриманні знаходиться мати похилого віку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка хворіє та потребує додаткового кропіткого догляду.

Крім того, у відповідача на утриманні знаходиться донька ОСОБА_8 від першого шлюбу, яка є студенткою 4 курсу факультету інноваційних технологій Університету митної справи та фінансів, денної форми навчання, що свідчить про скрутне матеріальне становище відповідача.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що реальне матеріальне становище відповідача є задовільним, а рівень доходів завжди був і лишається високим, адже в нього вистачає коштів не лише мати у власності великий масив рухомого та нерухомого майна, утримувати його, мати великі заощадження грошових коштів, а його витрати значно перевищують офіційні доходи навіть в період воєнного стану, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади малолітні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстровані разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15-17)

Відповідач на утриманні має доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є студентом 4 курсу факультету інноваційних технологій Університету митної справи та фінансів, денної форми навчання. Навчання проводиться на контрактній основі. Термін навчання в Університеті за освітнім ступенем «бакалавр» до липня 2023 року (том 1 а.с. 92, 93-94)

ОСОБА_2 працює на посаді директора з фінансів ТОВ «Спецбудкривбас» та отримував заробітну плату за січень 2022 у сумі 6820,00 грн., за лютий 2022 року у сумі 6820,00 грн. та за травень 2022 року у сумі 7008,56 грн (том 1 а.с. 91).

Аналогічні відомості зазначені в довідках ГУ УПФ у Дніпропетровській області.

Відповідно до наявних у справі банківських виписок АТ «Приватбанк» за період 02.12.2021 - 02.12.2022, наданих на ухвалу суду про витребування доказів, надходження на карткові рахунки відповідача за період з грудня 2021 року по грудень 2022 склали 2 174 642,38 грн., в т.ч. по рахунках:

№ 5168752003299206 - 102 447, 00 грн.

№ 4149629359448602 - 1 946 195, 38 грн.

№ 5168742725375350 - 126 000, 00 грн.

що в середньому становили -181 220,20 грн. на місяць (том 1 а.с. 182-195, том 2 а.с. 1-105).

Відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 загальною площею 118,0 кв.м, житловою площею 67,0 кв.м, що знаходиться

за адресою:

АДРЕСА_3 (а.с. 31)

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до договору купівлі-продажу укладеного 16.07.2015 року, ОСОБА_2 належить машиномісце № НОМЕР_1 , площею 23,2 кв.м., що складає 201/10000(двісті одну/десятитисячну) частку від загальної площі нежитлового приміщення підземної автостоянки, загальною площею 1884,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 32,56)

Відповідно до договору купівлі-продажу №197КА/14 ОСОБА_2 належить транспортний засіб марки ТОУОТА Сamry, загальний легковий седан-В, 2014 р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ринкова вартість якого становить, без ПДВ 637 600,00 грн. (а.с. 33,35,37), та автомобіль марки ВМW Х5, загальний універсал-В, 2016 р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ринкова вартість якого становить, без ПДВ 1 064 400,00 грн. (а.с. 34,36)

Відповідно до витягів з ЄДРЮОФОП та ГФ ОСОБА_2 має корпоративні права :

в розмірі 50% статутного (складеного) капіталу в Товаристві з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДКРИВБАС», Код 36608293, адреса: 50065, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Соборності, буд. 32, кімната 19;

в розмірі 50% статутного (складеного) капіталу в Товаристві з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСТЕХМАШ», Код 43110485, Адреса: Україна, 50008, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, будинок 38, квартира 73

Грошові кошти в банківських установах:

на суму 12000,00 доларів США, які відповідач 17.03.2022 р. повторно розмістив на депозит в АТ «Приватбанк»;

на суму 9100,00 доларів США, які відповідач 24.05.2022 р. перевів на власну банківську картку НОМЕР_4 як грошові кошти з повернення депозиту в АТ «Приватбанк», відкритого 10.05.2017 р., тобто в період шлюбу з позивачкою;

на суму 10 414, 03 доларів США на рахунку № ІІА783054820000026209501439007 відповідно до банківських виписок ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» -за період з 01.01.2022 по 19.01.2023;

на суму 7 827, 94 грн. на рахунку № ІІА253054820000026207000814590, відповідно до банківських виписок ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» за період з 01.01.2022 по 19.01.2023.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Згідно з п.1ч.4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи про стягнення аліментів.

Зважаючи на те, що предметом позову є зменшення розміру стягуваних аліментів, розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Задовольняючи позовні вимоги,суд першоїінстанції виходивз того,що відповідач має матеріальну можливість сплачувати аліменти по 7000,00 грн. на кожну дитину, що буде відповідати інтересам обох батьків та дітей.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей12,13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістомстатті 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (пункт 17постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Положеннями частини третьоїстатті 181 СК Українивизначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 179 СК Україниаліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже,статтею 179 СК Україниврегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення уСК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

За змістомстатті 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно достатті 81 СК Україниперелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Тлумачення наведених нормСК України, зокрема, положень статті81, частини третьої статті181, частини другої статті182, статті183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів. Аналогічна ситуація відображена і в положенняхЦК України, який також ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», зокрема у відносинах щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Таким чином, законодавець гарантував можливість захисту прав та фактичного задоволення інтересів найменш захищених категорій осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Разом з тим, з урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий (розширювальне тлумачення норм права).

Водночас положеннястатті 81 СК Українита частини третьоїстатті 181 СК Українивказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. Звуження ж змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим.

При цьому зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.

Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цьогоПереліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року по справі №760/4569/18-ц (провадження №61-45100сво18).

Частиною першоюстатті 183 СК Українивизначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини першоїстатті 184 СК Українисуд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

У пункті 17постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»судам роз`яснено, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Так, у даній справі згідно письмових доказів, поданих учасниками процесу та витребуваних судом, встановлено, що ОСОБА_2 працює на посаді директора з фінансів ТОВ «Спецбудкривбас» та отримував заробітну плату його дохід за період з01.01.2022 р. по 31.12.2022 р склав 20648, 56 грн.

Аналогічні відомості зазначені в довідках ГУ УПФ у Дніпропетровській області.

Відповідач також має на утриманні доньку ОСОБА_9 , яка є студентом ВУЗу та навчається на контрактній основі, однак обовязок по її утриманню також має матір дитини, відомості про яку відповідчем не надано.

Стосовно перебування на утриманні відповідача непрацездатної матері, то відповідачем не надано доказів того, що він є єдиною дитиною у своєї матері, яка несе тягар по утриманню непрацездатної матері, не надано доказів отриманих матір`ю доходів, крім пенсії. З наданих до суду доказів не убачається утримання її відповідачем, у зв`язку з чим, доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу колегії суддів.

Відповідно до виписок з АТ КБ «Приватбанк», наданих на виконання ухвали суду, ОСОБА_2 отримує дохід у тому числі й в іноземній валюті, з депозитних рахунків, що складає значну суму.

У власності відповідача перебуває кілька житлових та нежитлових приміщень, рухоме майно, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано ОСОБА_2 .

Таким чином, відповідачем ОСОБА_2 не надано суду достатніх та допустимих доказів важкого матеріального становища.

Доводи апеляційної скарги про те, що у відповідача на утриманні знаходиться донька ОСОБА_8 від першого шлюбу, яка є студенткою 4 курсу факультету інноваційних технологій Університету митної справи та фінансів, денної форми навчання, що свідчить про скрутне матеріальне становище відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки довідка Університету митної справи та фінансів вих. 12.2-35/32 від 09.01.2023 року, про те, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є студентом 4 курсу факультету інноваційних технологій Університету митної справи та фінансів, денної форми навчання є дійсною до 06.03.2023 року, тобто на момент винесення рішення судом першої інстанції дана довідка втратила свою чинність (том 1 а.с. 92, 93-94)

Таким чином, визначаючи розмір аліментів на утримання дітей сторін по справі, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що аліменти у розмірі по 7 000 грн. щомісячно на кожну дитину відповідно їх віку, з урахуванням обов`язку обох батьків утримувати дітей, буде достатніми та відповідатиме інтересам дітей не порушуючи при цьому прав відповідача.

Відповідно достатті 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно зістаттею 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частинами першою, другоюстатті 12 Закону України «Про охорону дитинства»визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

Таким чином, визначений розмірбуде відповідатиінтересам дітей,зокрема, саме такий розмір відповідатиме встановленому ст. 2 Конвенції ООН про права дитини принципу рівності прав дітей, враховуючи баланс інтересів дітей та матеріальних можливостей батька.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення судупершої інстанціїухвалене здодержанням нормматеріального іпроцесуального права,підстави дляскасування судовогорішення вмежах доводівта вимогапеляційних скаргвідсутні,а томуапеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 7,19, 367, 369, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: