Рішення

від 27.03.2023 по справі 490/1281/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/857/2023 Справа № 490/1281/22

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2023 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва в складі:

головуючого судді Гуденко О.А., за участю секретаря Позднякова Є.В., без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерство юстиції України, третя особа - Державний реєстратор Миколаївської районної державної адміністрації Чекановський Сергій Ігорович, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 2 Наказу Міністерства юстиції України від 01.06.2021 року за № 1956/5 "Про задоволення скарги ОСОБА_2 ", яким скасовано рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановського С.І. від 225.04.2018 року за № 40805158.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що при розгляді скарги ОСОБА_2 від 24 жовтня 2019 року та скасуванні оскаржуваним наказом рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.04.2018 року за № 40805158 Мін`юстом були порушенні вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(далі Закон №1952-IV) та Постанови Кабінету Міністрів України №1128 від 25 грудня 2015 року, якою затверджено порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі Порядокрозгляду скарг у сфері державної реєстрації).

Позивач вважає, що Міністерство юстиції України повинно було відмовити в задоволенні скарги на тих підставах, що на момент розгляду скарги в Центральному районному суді м. Миколаєва було відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_2 з фактично ідентичними вимогами до тих, які викладені у скарзі до Мінюсту, що свідчить про порушення норм Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстраціїтавиключає розгляд Відповідачем такої скарги по суті.Крім іншого Відповідачем порушено процедуру розгляду скарги , а саме не повідомлено заінтересованих осіб про її розгляд, а також висновки по суті скарги, яких дійшла комісія при розгляді заяви про скасування рішення державного реєстратора є помилковими, що призвело до прийняття незаконного наказу у відповідній його частині.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А. Ухвалою суду від 22.02.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 19.09.2022 року було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті .

У судове засідання позивач не з`явився, представник позивача надала клопотання про розгляд справи у їх відсутності, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Також після ознайомлення з відзивом надала додаткові письмові пояснення, в яких посилається на незаконність оскаржуваного наказу відповідача. Так, оскільки позивач на момент розгляду скарги був власником зазначеної квартири АДРЕСА_1 , відповідно прийняття оскаржуваного наказу про скасування реєстрації за ПАТ «Дельта Банк» мало місце з порушенням п. 2 ч. 8 ст. 37 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Також ОСОБА_1 , не будучи повідомлений про розгляд скарги,був позбавлений можливості надати комісії докази того, що на час винесення оскаржуваного Наказу Міністерства юстиції України від 01.06.2021 року в провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва знаходилася на розгляді позовна заява ОСОБА_2 до відповідачів: Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради; Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"; ОСОБА_1 ; Товариства з обмеженою відповідальністю "Закупівлі ЮА", треті особи: ОСОБА_3 ; Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про оскарження рішення державного реєстраторавід 25 квітня 2018 року № 40805158, визнання електронного аукціону недійсним, витребування майна з незаконного володіння.

Отже, відповідачем при винесенні оспорюваного наказу №1956/5 від 01.06.2021 року порушено вимоги п.1 ч.2, п.2, 4, 9 ч.8 ст.37 Закону України №1952-IV, п.5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, оскільки на час винесення спірного наказу та висновку колегії Міністерства юстиції з розгляду скарг на рішення державного реєстратора від 25.04.2018 року , оскільки на той час вже було наявне відкрите судове провадження у Центральному районному суді м. Миколаєва по справі № 490/3925/19 між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тих самих підстав, щодо нерухомого майна відносно якого вчинено реєстраційну дію.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.37 Закону України № 1952 рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Одночасно, ч.4 ст.37 Закону України "Про іпотеку" визначає, що "рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді."

Отже, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України вправі розглядати скарги лише на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, що стосуються нерухомого майна, що не є предметом іпотеки та не є забезпеченням за іпотечними договорами, укладеними відповідно до Закону України "Про іпотеку", який визначає спеціальний (окремий) спосіб захисту порушеного права судовий порядок.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В жовтні2022року бувподаний відзивна позов,в якомуу задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до МіністерстваюстиціїУкраїни про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 01.06.2021 р. № 1956/5просили відмовити у повному обсязі, оскілки вимоги позову єнеобґрунтованими, безпідставнимитатакими, щонеґрунтуютьсянадійснихобставинахсправи. В обгрунтування своїх заперечень зазначили, що відсутністьосіб, визначенихабзацомпершимпункту10 Порядкурозглядускаргнарішення, діїабобездіяльністьдержавногореєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальнихорганівМіністерстваюстиції, затвердженийПостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід 25 грудня 2015 року, підчасрозглядускаргиусферідержавноїреєстраціїколегіальнонеєперешкодоюдляїїрозгляду.Зазначають, що Міністерство юстиції Україниу жодному разіне порушилоправа позивачауконтексті неповідомлення йому продатутачасрозглядускарги, оскількибулорозміщенооголошенняпрозасіданнянаофіційному веб- сайті Міністерства юстиції України. Тому, вданому контексті твердженняпозивача пропорушенняйогоправзбокуМіністерстваюстиціїУкраїниєбезпідставним.

При цьому, Міністерство юстиції України у повному обсязі виконало вимоги п. 11 Порядку щодо повідомлення осіб про розгляд скарги Колегією. Належним чином основним та додатковим способом повідомило осіб про розгляд скарги Колегією.

Оскільки ОСОБА_4 має статус державного реєстратора, його контактні дані у вигляді номеру телефону чи електронної пошти містяться у різних відкритих державних реєстрах.

Тому, 01лютого 2021 року о 16:04 год.Державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Миколаївської областіЧекановського СергіяІгоровича на номер телефону НОМЕР_1 телефонограмою було повідомлено про розгляд скарги Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (Далі Колегія) 21 грудня о 09:00 год. Аналогічним способом додатково було повідомлено ОСОБА_5

Щодо наявності судового спору з аналогічними вимогами, то частиною 6 статті 37 Закону передбачено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщоу разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін, у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави.

В даному випадку потрібно брати до уваги саме обізнаність Міністерства юстиції України про наявність судових проваджень із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави.

Тобто, дану інформацію Міністерство юстиції України отримує від скаржника та заінтересованих осіб. В даному випадку не передбачено механізму отримання інформації про наявність судових спорів з інших джерел.

Оскільки Міністерство юстиції України не було поінформовано про такі факти, то значить і підстави для відмови у розгляді скарги відсутні.

Також зазначили, що в порушення норм діючого законодавства заявником ПАТ «ДельтаБанк» державному реєстратору Чекановському С.І. не було надано договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав.Отже, оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором Чекановським С.І. з порушенням статей 10, 18, 23, 24 Закону та підлягало скасуванню.

Представник Третьоїособи Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових пояснень не надав.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про місце, дату і час розгляду справи була повідомлена належним чином, надала письмові пояснення, в яких просила розглядати справу у її відсутність, погоджується з запереченнями МЮ України та просила відмовити у позові.

Третя особа державний реєстратор Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановський С.І. в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових пояснень не надав.

У зв`язку з неявкою сторін по справі та наявності відповідних заяв по суті спору від них, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Крім того, суд дійшов висновку про те, що відсутні перешкоди для ухвалення рішення суду за письмовими матеріалами справи без участі сторін, оскільки сторони подали суду заяви по суті справи, подача яких передбачена ст.ст.178,179,180 ЦПК України, отже позиція сторін суду зрозуміла та їй буде дана належна оцінка при ухваленні рішення.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Учасники скористалися правовою допомогою.

За вищезазначеного, судом зроблено висновок, що у справі наявні усі необхідні докази для ухвалення рішення суду в межах предмету позовних вимог (положення ч.1ст. 77 ЦПК України) та з урахуванням положень ст.ст.77,80,89 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першоїстатті 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першійстатті 10 ЦПК України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Конституцією Українипередбачено захист права власності.

Судом встановлено, що 01 червня 2021 року Міністерством юстиції України видано Наказ №1956/5 "Про задоволення скарги ОСОБА_2 , яким скаргу ОСОБА_2 від 24жовтня 2019 року задоволено та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 квітня 2018 року № 40805158, прийнятого державним реєстратором Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановським Сергієм Ігоровичем.

Позивач стверджує, що будучи власником нерухомого майна та заінтересованою особою, він не був повідомлений про розгляд скарги, не отримував копію оскаржуваного наказу, яким скасована реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 за попереднім власником ПАТ "Дельта Банк".

Оскільки, позивач на момент розгляду скарги був власником зазначеної квартири АДРЕСА_1 , то був зацікавленою особою при розгляді данної скарги, адже прийняте рішення могло вплинути на його права та обов`язки як власника вказаного майна.

Судом встановлено, що між скаржницею ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») у 26.03.2008 року був укладений Кредитний договір № 23/032/08 ZKLN про видачу кредиту у розмірі 7651150, 00 грн.

В якості забезпечення виконання кредитних зобов`язань 26.03.2008 року був укладений Іпотечний договір. Предметом іпотеки виступила квартира АДРЕСА_2 .

Оскільки ОСОБА_2 належним чином не виконувала взяті на себе кредитні ПАТ «Дельта Банк» реалізував своє право на предмет іпотеки шляхом здійснення державної реєстрації права власності на вказану нерухомість за собою на підставі ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Підставою для реєстрації права власності за ПАТ «Дельта Банк» слугувало оскаржуване рішення державного реєстратора за № 40805158.

Згідно з відомостями Державного реєстру прав державним реєстратором Чекановським С.І. на підставі оскаржуваного рішення відкрито розділ у Державному реєстрі прав № 1539093648101 на квартиру та внесено запис про право власності № 25879731 на неї за ПАТ «Дельта банк» на підставі договору купівлі-продажу права вимоги від 26.06.2013, укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.; договору іпотеки від 26.03.2008 № ВКЕ351112, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округуЯковлевою Ю.В., листа-вимоги ПАТ «Дельта банк» про повернення боргу від 27.11.2017 № 02.4.1/1947/17.

Міністерством юстиції України за два дні до засідання комісії з розгляду скарги ОСОБА_5 від 24.10.2019розміщено на офіційному веб-сайті Мін`юсту оголошення наступного змісту:

04 лютого 2021 рокузаадресою: м. Київ, вул. ЄвгенаСверстюка 15, вОфісіпротидіїрейдерствувідбудетьсязасіданняКолегіїМіністерстваюстиціїУкраїнизрозглядускаргнарішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальнихорганівМіністерстваюстиції.

Запрошуютьсяскаржники/їхпредставники, державнийреєстратор, суб`єктдержавноїреєстрації, територіальнийорганМін`юсту, рішення, діяабобездіяльністьякихоскаржуєтьсятазаінтересованіособи/їхпредставникидлярозглядунаступнихскарг:

Запрошуються скаржники/їх представники та заінтересовані особи/їх представники для розгляду наступних скарг:

1.на 09 год. 00 хв.Розгляд скарги ОСОБА_2 від 31.01.2020, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.02.2020 за № Н-3369. (Розгляд відповідно до п.17 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (зі змінами) у зв`язку з постановленням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі № 400/1825/20).

Тип об`єкта нерухомого майна: квартира.

Адреса: АДРЕСА_3 .

Суб`єкт оскарження: державний реєстратор Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Миколаївської області Чекановський Сергій Ігорович.

Заінтересована сторона:

?Публічне акціонерне товариство "Дельта банк" (34047020);

? ОСОБА_1 .

?01лютого 2021 року о 16:04 год.Державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Миколаївської областіЧекановського СергіяІгоровича на номер телефону НОМЕР_1 телефонограмою було повідомлено про розгляд скарги Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції 21 грудня о 09:00 год. матеріалів справи).Аналогічним способом додатково було повідомлено ОСОБА_5 .

Як зазначаєвідповідач ,при вивченні матеріалівскаргитадоданихдонеїдокументів, номерителефонутаадресиелектронноїпоштивідсутніуматеріалах, також заінтересована особа ОСОБА_1 є фізичноюособоюійогоданіубудь-якихвідкритихреєстрахвідсутні, а тому Міністерству юстиції Українибули невідоміданізасобидляповідомленняостаннього удодатковийспосіб.

Згідно Висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора від 04.02.2021 року рекомендовано скасувати вказане рішення № 40805158, оскільки державним реєстратором належним чином не перевірені подані йому документи, які необхідні для проведення реєстраційних дій. Державний реєстратор прийняв оскаржуване рішення за відсутності в повному обсязі документів, необхідних для реєстрації прав, а саме: договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав передачу останньому прав власності на предмет іпотеки.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

Згідностатті 19 Конституції України органи державноївлади таорганимісцевогосамоврядування, їхпосадовіособизобов`язанідіятилишенапідставі, вмежахповноваженьтауспосіб, щопередбаченіКонституцієютазаконамиУкраїни.

Згідноч. 1 ст. 37ЗаконуУкраїни «Продержавнуреєстраціюречових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) рішення, діїабобездіяльністьдержавногореєстратора, суб`єктадержавноїреєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав,можуть бутиоскарженідоМіністерстваюстиціїУкраїнитайоготериторіальнихорганівабодосуду.

Згідно до п.1 ч.2 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон №1952-IV) Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

На підставі статті 37 Закон №1952-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Згідно п. 10 Порядку розгляду скаргна рішення, діїабобездіяльністьдержавного реєстратора, суб`єктівдержавноїреєстрації, територіальнихорганівМіністерстваюстиції, затвердженийПостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід 25 грудня 2015 рокудлярозглядускаргиусферідержавноїреєстраціїколегіальноМін`юстчивідповіднийтериторіальнийорганзапрошуєскаржника, державногореєстратора, суб`єктадержавноїреєстрації, територіальнийорганМін`юсту, рішення, дія або бездіяльністьякихоскаржується, атакожіншихзаінтересованихосіб, зазначених ускарзіусферідержавноїреєстраціїабо встановленихвідповіднодовідомостей реєстрів.

Відповіднодоп.8 Порядку розгляду скаргу сфері державної реєстрації під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майночи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, івирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню."

Згідно з п.9, 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до пункту 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року (Далі Порядок) в редпакції на час виникнення спірних правовідносин, Міністерство юстиції України чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним упункті 10цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатковоодним зтаких способів:1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

За такого, оскільки відповідач належним чином виконав свій основний обов`язок щодо повідомлення осіб про час та місце розгляду скарги, то доводи позову про те, що ОСОБА_1 не був належним чинмо повідомлений про розгляд скарги одним із додаткових способів не може слугувати підставою для визнання оспорюваного Наказу протиправним та його скасування.

Разом з тим, відповідно до п.12 цього порядку, у разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, вони подають комісії засвідчену копію відповідного рішення суду.

Також , відповідно до п.5 ч.5 ст. 37 Закону№1952-IV, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав.

Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи, станом на час прийняття до розгляду вказаної скарги та її вирішення, буловідкрите провадження у Центральному районному суді м. Миколаєва по цивільній справі № 490/3925/19 08.05.2019 року ( Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.05.2019 року було відкрито позовне провадження по справі № 490/3925/19) за позовом ОСОБА_2 до відповідачів: Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради; Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"; ОСОБА_1 ; Товариства з обмеженою відповідальністю "Закупівлі ЮА", треті особи: ОСОБА_3 ; Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про оскарження рішення державного реєстратора, визнання електронного аукціону недійсним, витребування майна з незаконного володіння, в якому ОСОБА_5 просила визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановського С.,І про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.04.2018 року, визнати незаконним та скасувати запис державного реєстратора від 23.04.2018 року про реєстрацію права власнсготі на кв. АДРЕСА_2 за ПАТ «Дельта БАНК» - тобто в суді на розгляді перебував спір між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тих самих підстав, щодо нерухомого майна відносно якого вчинено реєстраційну дію. При цьому ОСОБА_5 , звернулася з цією заявою до суду 09.09.2019 року .

Тобто на момент звернення ОСОБА_2 24.10.2019 року до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора за № 40805158 нею вже було подано позовну заяву до суду і судом відкрито провадження у справі та провадився судовий розгляд справи № 490/3925/19 за позовними вимогами про скасування рішення державного реєстратора від 25.04.2018 року за № 40805158 та залучено до участі у справі Департамент з надання адміністративних послуг.

Отже, скаржниця не виконала свій обов`язок, прямо встановлений п.5 ч.5 ст. 37 Закону№1952-IV, що в свою чергу призвело до недотримання відповідачем при прийнятті оспорюваного наказу №1956/5 від 01.06.2021 року вимои п.1 ч.2, п.2, 4, 9 ч.8 ст.37 Закону України №1952-IV, п.5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, оскільки на час винесення спірного наказу та висновку колегії міністерства юстиції з розгляду скарг на рішення державного реєстратора від 25.04.2018 року було наявне відкрите судове провадження у Центральному районному суді м. Миколаєва по справі № 490/3925/19 між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тих самих підстав, щодо нерухомого майна відносно якого вчинено реєстраційну дію.

Разом із цим, пунктом 1 частини 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" - чітко визначено, що існування судового спору щодо об`єктів нерухомого майна відносно дій, щодо яких подано скаргу у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, виключало компетенцію Міністерства юстиції України на здійснення розгляду скарги. Таким чином, наявність судового спору щодо спірного нерухомого майна було достатньою самостійною підставою для відмови у задоволенні скарги.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду викладеного у постанові 31 серпня 2021 року у справі № 910/16115/20 .

Крім іншого, комісією при розгляді скарги не взято до уваги, що на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація права власності за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується, що відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону №1952-IV є окремою підставою для відмови Міністерством юстиції України у задоволенні скарги.

Натомість, п.9 вищевказаного порядку, визначено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевіркивідомостей,що містятьсяв Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію).

Тобто у відповідача на час прийняття оскаржуваного рішення була не тільки можливість, але і законодавчо встановлений обов`язок перевірки відомостей щодо належності спірного майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу juranovitcuria ("суд знає закони") полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (damihifactum, dabotibijus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19.

Отже, внаслідок замовчування фактичних обставин справи та надання ОСОБА_2 неповної інформації ( зважаючи на наявність спору в суді цивільної юрисдикції) , невиконання відповідачем прямо втсановленого обов`язку щодо перевірки відомостей при розгляді такої категорії справ оспорюваний наказ № 1956/5 Міністерством юстиції України був прийнятий з порушенням норм законодавства.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Якраз «необхідність у демократичному суспільстві» і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які, у свою чергу мають бути «відповідними і достатніми»; для такого втручання має бути «нагальна суспільна потреба», а втручання - пропорційним законній меті.

У своїй діяльності Європейський суд з прав людини керується принципом пропорційності, як дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)» (Постанова КЦС ВС від 20.10.2020 у справі №756/536/19, від 15.10.2020 у справі № 759/14004/15-ц, від 15.10.2020 у справі №157/398/15-ц, від 13.10.2020 № 161/4641/17, 20.10.2020 у справі № 213/112/19, від 12.10.2020 у справі № 585/2958/17, від 12.101.2020 у справі №521/7401/15, від 09.10.2020 у справі №161/7515/15-ц).

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати сплачені при подачі позову.

Керуючись ст.ст.258-259,263-265,268, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 Наказу Міністерства юстиції України від 01.06.2021 року за №1956/5 "Про задоволення скарги Науменко (Зброжик)" яким скасовано рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановського Сергія Ігоровича від 25.04.2018 року за № 40805158.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяГуденко О.А.