Постанова

від 28.03.2023 по справі 199/6521/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3424/23 Справа № 199/6521/19 Суддя у 1-й інстанції - Авраменко А. М. Доповідач - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

при секретарі Керімовій-БандюковійЛ.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційноюскаргою товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Інвест на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2023 року по справі за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Інвест на дії та постанови державного виконавця заступника начальника Олександрівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гостіщевої Тетяни Миколаївни, стягувач ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні2023року ТОВ Авангард-Інвестзвернувся досуду зіскаргою надії тапостанови державноговиконавця,про зобов`язаннявчинити певнідії,в обґрунтуванняякої пославсяна те,що 09листопада 2022року заступникомначальника ОлександрівськогоВДВС ум.Запоріжжі ПСМУМЮ(м.Дніпро)Гостіщевою Т.М.була винесенаспірна постановапро відкриттявиконавчого провадження№70298680з примусовоговиконання виконавчоголиста суду№199/6521/19,виданого Амур-Нижньодніпровськимрайонним судомм.Дніпропетровська нарішення простягнення зТОВ «Авангард-Інвест»на користь ОСОБА_1 в якостівідшкодування моральноїшкоди 680000грн.В тойже деньбули винесеніпостанови державноговиконавця простягнення виконавчогозбору,про розмірмінімальних витратвиконавчого провадження,а 15листопада 2022року про арештмайна такоштів боржника.Посилаючись наположення п.10-2Розділу ХІІІПрикінцевим таперехідних положеньЗакону України«Про виконавчепровадження»,наказ Міністерстваз питаньреінтеграції тимчасовоокупованих територійУкраїни №75від 25квітня 2022року,боржник вважаєдії заступниканачальника ОлександрівськогоВДВС ум.Запоріжжі ПСМУМЮ(м.Дніпро)Гостіщевої Т.М.з винесеннявказаних постановта саміпостанови незаконними,просить їхскасувати,зобов`язавши вказаногодержавного виконавцязняти накладеніарешти намайно ікошти боржника,оскільки останнійзнаходиться натериторії Запорізькоїміської територіальноїгромади,на територіїякої забороняєтьсявідкриття виконавчихпроваджень тавжиття заходівз примусовоговиконання рішеньз оглядуна наведенівище нормизаконодавства.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2023 року у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що скарга є необґрунтованою та безпідставною.

В апеляційній скарзі ТОВ Авангард-Інвест просить ухвалу суду скасувати та задовольнити скаргу в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому ухвала суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

За правилами ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно частин 2,3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Отже за змістом вказаних норм закону, обов`язковою умовою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження є встановлення факту порушення прав заявника.

Так, судом встановлено, що в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа №199/6521/19 (провадження №2/199/1900/21) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Авангард-Інвест», ПрАТ «СК «Провідна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, за наслідками розгляду якої судом 23 грудня 2021 року ухвалено рішення суду, яким позовні вимоги задоволено частково.

За наслідками апеляційного перегляду постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року вищевказане рішення суду залишено без змін.

25 жовтня 2022 року на вищевказане рішення суду видано виконавчий лист про стягнення з ТОВ «Авангард-Інвест» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди 680000 грн.

09 листопада 2022 року державним виконавцем заступником начальника Олександрівського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) Гостіщевою Т.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70298680 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа суду. Стягувачем за виконавчим провадженням зазначено ОСОБА_1 , а боржником ТОВ «Авангард-Інвест». Адресою боржника зазначено м. Запоріжжя, вул. Благовіщенська/А. Амосова, 4/40. Адресою ухвалення постанови вказано м. Вільнянськ.

В той же день, 09 листопада 2022 року, копію вищевказаної постанови про відкриття виконавчого провадження заступником начальника Олександрівського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) Гостіщевою Т.М. направлено сторонам виконавчого провадження. При цьому у супровідному листі вказано наступну адресу державного виконавця: 7000, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4.

15 листопада 2022 року в рамках виконавчого провадження №70298680 заступником начальника Олександрівського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) Гостіщевою Т.М. винесено постанову про арешт майна боржника. Адресою ухвалення постанови також вказано м. Вільнянськ.

15 листопада 2022 року в рамках виконавчого провадження №70298680 заступником начальника Олександрівського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) Гостіщевою Т.М. винесено постанову про арешт коштів боржника. Адресою ухвалення постанови також вказано м. Запоріжжя.

Як вбачається із відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження, а також відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, виконавче провадження №70298680 наразі зупинено на підставі ухвали Верховного Суду від 23 грудня 2022 року до закінчення перегляду в касаційному порядку рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2021 року у справі №199/6521/19 в частині стягнення із ТОВ «Авангард-Інвест» на користь ОСОБА_1 680 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

04 жовтня 2022 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) за №4297 видано наказ «Про закріплення додаткових робочих місць», яким з 04 жовтня 2022 року за заступником начальника Олександрівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гостіщевою Тетяною Миколаївною закріплено додаткове робоче місце за адресою Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4, що розташоване на території Вільнянської міської територіальної громади.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного,

Як встановлено в судовому засіданні хоча оспорювані постанови державного виконавця фактично і були винесені державним виконавцем територіального органу державної виконавчої служби, основне (звичайне) місцезнаходження якого розташоване на території Запорізької міської територіальної громади, тобто за місцезнаходженням боржника, однак ще до моменту винесення будь-якої із оскаржуваних постанов за тим же державним виконавцем на підставі і у відповідності до діючого законодавства було закріплено додаткове робоче місце, розташоване на території Вільнянської міської територіальної громади Запорізької області. І саме з цього місця роботи державним виконавцем і було винесено оскаржувані боржником у даній скарзі постанови про відкриття виконавчого провадження та арешт майна боржника. Оскільки ж Вільнянська міська територіальна громада Запорізької області на час винесення оскаржуваних постанов ще не була внесена до Переліку, який визначає територіальні громади, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), в суду відсутні підстави вважати можливим застосування до спірних правовідносин положень п.102 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», а отже відсутні і підстави для задоволення скарги з наведених у ній підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги щодо постанов державного виконавця про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника суд також керувався тим, що такі постанови винесені 15 листопада 2022 року, а боржник у скарзі просив визнати незаконними дії державного виконавця з винесення постанов про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника від 09 листопада 2022 року, скасувавши такі постанови, тобто заявив вимоги щодо неіснуючих постанов. З огляду на закріплений у ст.13 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного судочинства суд самостійно не може змінювати вимоги боржника за його скаргою, жодних письмових заяв щодо уточнення вимог скарги у передбачений законом строк суду не подавалось, а усна заява представника боржника в судовому засіданні про таке уточнення не є належною та передбаченою законом, оскільки має подаватись виключно в письмовій формі та до початку першого судового засідання за змістом ст.10 ч.9, ст.49 ч.3, ст.174 ч.1 ЦПК України. З тих же підстав суд не приймає до уваги посилання представника боржника в судовому засіданні на порушення державним виконавцем норми ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в письмовому тексті скарги таке обґрунтування відсутнє, а отже в розумінні цивільного процесуального закону таке посилання є зміною підстави скарги, що має здійснюватися також виключно в письмовій формі та до початку першого судового засідання, чого боржником здійснено не було. Більш того, закріплення за державним виконавцем додаткового робочого місця за іншою адресою не змінює юрисдикції відповідного територіального органу державної виконавчої служби, а отже і вчинення виконавчих дій за адресою такого додатково закріпленого робочого місця не тягне за собою порушення норми ст.24 Закону України «Про виконавче провадження».

Підсумовуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність поданої скарги, що унеможливлює її задоволення повністю або частково.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Положеннями ст.18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Аналогічне положення містить ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

За змістом ст.ст.1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Нормою ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», ст.431 ЦПК України різновидом виконавчого документу, примусове виконання якого здійснюється в рамках виконавчого провадження, є виконавчий лист, що видається судом на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Згідно ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» про відкриття виконавчого провадження виконавцем виноситься відповідна постанова.

За змістомст.ст.18,56Закону України«Про виконавчепровадження» виконавецьзобов`язаний вживатипередбачених цимЗаконом заходівщодо примусовоговиконання рішень,неупереджено,ефективно,своєчасно ів повномуобсязі вчинятивиконавчі дії.Виконавець підчас здійсненнявиконавчого провадженнямає право,окрім іншого,накладати арештна майно,кошти таінші цінностіборжника.Арешт майна(коштів)боржника застосовуєтьсядля забезпеченняреального виконаннярішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Пунктом 102 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

В свою чергу, згідно Переліку (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних боржником постанов державного виконавця) Запорізька міська територіальна громада віднесена до тих, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Вільнянська міська територіальна громада Запорізького району Запорізької області станом на дату винесення оскаржуваних постанов до вказаного переліку ще не була включена.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 Типового положення передбачено, що відділ державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства юстиції України, дорученнями Міністра юстиції України, його заступників, директора Департаменту, наказами міжрегіонального управління юстиції, а також цим Положенням.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що заступник начальника Олександрівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гостіщева Тетяна Миколаївна не може мати два робочих місця, а саме в м. Запоріжжя та в м. Вільнянськ, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки до моменту винесення постанов за державним виконавцем на підставі і у відповідності до діючого законодавства було закріплено додаткове робоче місце, розташоване на території Вільнянської міської територіальної громади Запорізької області.

Посилання апелянта на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням ст. 38 ЦПК України, колегія суддів відхиляє, оскільки таких поршень встановлено не було.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови про накладення арешту, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, окрім іншого, накладати арешт на майно, кошти та інші цінності боржника, тоді як порушень при винесенні постанови про арешт матеріали справи не містять.

Скаржником ТОВ Авангард-Інвест не було у повній мірі доведено порушення його прав.

З матеріалів справи вбачається, що всі дії державного виконавця були направлені виключно на виконання рішення суду та підстав визнавати їх неправомірними немає, а тому порушень норм матеріального або процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

З урахуваннянаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а тому не має підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Інвест - залишити без задоволення.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко