Рішення

від 14.03.2023 по справі 910/533/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.03.2023Справа № 910/533/22

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Конон В. В. судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/533/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ІНДАСТРІАЛ ГРУП" (вул. Миру, буд. 100 А,смт Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583)

До Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. О. Гончара, буд. 55, м. Київ, 01030)

про стягнення 2 373 216, 32 грн

За участі представників сторін:

Від позивача: Середа Р. С. - адвокат, ордер серії СВ №1025662 від 20.12.2021;

Від відповідача: Ігнатенко - В. І. - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.01.2022 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ІНДАСТРІАЛ ГРУП" (позивач) надійшла позовна заява вих. № 01-01/22 від 06.01.2022 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (відповідач) про стягнення 9 797 168, 95 грн штрафних санкцій, з яких 4 287 418, 74 грн пені, 4 144 835, 52 грн штрафу, 1 012 524, 11 грн інфляційних втрат та 352 390, 58 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 21-5/4 про закупівлю пожежних автомобілів для пожежогасіння та проведення рятувальних робіт згідно з ДК 021:2015 код 34140000-0 (Великовантажні мототранспортні засоби) від 22.06.2021, в частині своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого позивач за вказаним правочином нарахував відповідачу штрафні санкції (пеню та штраф), а також 3 % річних та інфляційні втрати.

20.01.2022 Господарський суд міста Києва ухвалою залишив позовну заяву без руху та встановив позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали від 20.01.2022.

07.02.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 20.01.2022. Разом з тим, в заяві про усунення недоліків позову позивач перевіривши власні розрахунки штрафних санкцій, скориставшись наданим йому п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача сумарно 2373216, 32 грн, а саме 1 008 301,63 грн. пені, 1012524,11 грн. - інфляційних втрат, 352 390,58 грн 3% річних, а відтак суд здійснюватиме подальший розгляд справи з урахуванням зменшених позовних вимог.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 та №259/2022 від 18.04.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб та з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

В зв`язку з відпусткою судді, а потім з веденням на території Києва активних бойових дій, відсутністю можливості забезпечити розгляд справи у відкритому судовому засіданні з забезпеченням безпеки працівників суду та відвідувачів суду, суд відкрив провадження у справі ухвалою від 05.05.2022, розгляд справи ухвалив здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 07.06.2022.

02.06.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, також клопотання про відкладення підготовчого засідання надійшло і від представника відповідача.

В судове засідання 07.06.2022 сторони не прибули, у зв`язку з чим суд відклав підготовче судове засідання на 26.07.2022, про що сторін повідомлено ухвалою-викликом від 08.06.2022.

25.07.2022 до суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач просив поновити строк на його подання та долучити відзив до матеріалів справи.

В судове засідання 26.07.2022 прибули представники сторін. Суд на місці ухвалив оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні на 13.09.2022. 17.08.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Судове засідання, призначене на 13.09.2022, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Ухвалою-викликом від 20.09.2022 суд повідомив сторін про визначення нової дати підготовчого судового засідання на 25.10.2022.

В судове засідання 25.10.2022 прибув представник позивача, представник відповідача не прибув. Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 22.11.2022.

В судове засідання прибули представники сторін. Суд, заслухавши вступні слова представників, на місці ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні по суті справи на 14.03.2023. В судове засідання 14.03.2023 прибули представники сторін.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши виступ у судових дебатах представників сторін, позивач просив позовні вимоги задовольнити, а відповідач - відмовити, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою позову.

22.06.2021 між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено Договір №21-5/4 про закупівлю Пожежних автомобілів для пожежогасіння та проведення рятувальних робіт згідно з ДК 021:2015 код 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (надалі - Договір).

Згідно п. 2.1. Договору в редакції Додаткової угоди №1/21-9/5 від 22.06.2021 - ціна договору становить 495 899 964, 00 гривень в тому числі ПДВ 82 649 994, 00 грн відповідно до тендерної пропозиції та специфікації. Ціна за одиницю товару з ПДВ становить 7 401 492, 00 грн.

Пунктом 2.2. Договору передбачено - що замовник, керуючись вимогами абзацу першого пункту 2 постанови Кабінету міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та пункту 15-1постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», здійснює попередню оплату постачальнику у розмірі 30 % суми договору на строк до трьох місяців поетапно по мірі надходження коштів з Державного бюджету на рахунок замовника відповідно до Календарного плану оплати та поставки продукції (додаток 2).

Після поставки продукції замовнику на суму попередньої оплати остаточний розрахунок здійснюється протягом 5-ти (п`яти) банківських днів після постачання продукції, платежами у розмірах фактично поставленої продукції на підставі належним чином оформлених актів приймання-передачі продукції.

Пунктом 2.4. Договору визначено, що - попередня оплата здійснюється протягом 5-ти (п`яти) банківських днів на підставі рахунку-фактури шляхом спрямування замовником бюджетних коштів постачальнику на небюджетні рахунки відкриті на його ім`я в органах Державної казначейської служби в установленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів постачальником виключно з таких рахунків на цілі визначені цим договором.

Пункт 3.2. Договору - продукція має бути поставлена замовнику у повному обсязі до 24 грудня 2021 року. Допускається дострокова поставка частини продукції або продукції у повному обсязі, про що постачальник повинен повідомити замовника письмово за три робочі дні.

Згідно Календарного плану оплати та поставки продукції, що є Додатком №2 до Договору сторони погодили етапи поставки та оплати продукції.

Відповідачем було внесено 30 % попередньої оплати за поставку продукції згідно Календарного плану.

Пункт 4.7. Договору - датою поставки є дата підписання акта приймання-передачі продукції сторонами за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 13.09.2016 №818, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2016 за №1336/29466.

Позивач стверджує, що ним було поставлено товар на суму попередньої оплати згідно І-ІІІ етапів поставки, передбачених Календарним планом, що є додатком №2 до Договору.

Згідно п. 12.6. Договору - постачальник забезпечує виконання своїх зобов`язань за Договором у розмірі 1,5 % від суми Договору гарантією від 09.06.2021 №KIEG296041983, виданого АТ «Перший Український міжнародний банк» на суму 7 438 500, 00 грн.

Позивач стверджує, що відповідно до умов п. 3.2. Договору постачальник, в тому числі, має право здійснити дострокову поставку частини продукції, про що постачальник повідомляв замовника/відповідача листами за вих. №123 від 15.09.2021, №126 від 20.09.2021.

Так, окрім поставки продукції на суму попередньої оплати, позивачем також поставлено:

21.09.2021 було достроково поставлено 4 одиниці продукції загальною вартістю 29 605 968, 00 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі продукції.

28.09.2021 було достроково поставлено 4 одиниці продукції загальною вартістю 29 605 968, 00 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі продукції.

12.11.2021 згідно Акту приймання-передачі було поставлено 5 одиниць продукції на суму 37 007 460, 00 грн.

29.11.2021 згідно Акту приймання-передачі було поставлено 1 одиницю продукції на суму 7 401 492, 00 грн.

09.12.2021 згідно Акту приймання-передачі було поставлено 4 одиниці продукції на суму 29 605 968, 00 грн.

13.12.2021 згідно Акту приймання-передачі було поставлено 2 одиниці продукції на суму 14 802 984, 00 грн.

16.12.2021 згідно Акту приймання-передачі було поставлено 3 одиниці продукції на суму 22 204 476, 00 грн.

17.12.2021 згідно Акту приймання-передачі було поставлено 2 одиниці продукції на суму 14 802 984, 00 грн.

Позивач стверджує, що остаточні розрахунки за 25 одиниць продукції, що поставлені за вище вказаними Актами були проведені з простроченням строку оплати, що передбачений п. 2.2. Договору, що є підставою для звернення до суду про стягнення в порядку статті 231 ГК України пені у розмірі 1 008 301, 63 грн, а також керуючись статтею 625 ЦК України інфляційних втрат у розмірі 1 012 524, 11 грн та 352 390, 58 грн 3 % річних.

2. Предмет позову.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення пені у розмірі 1 008 301, 63 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 012 524, 11 грн та 352 390, 58 грн 3 % річних за порушенням термінів оплати 25 одиниць продукції, що поставлені згідно Договору №21-5/4 від 22.06.2021 в період вересня-грудня 2021 року.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) 28.08.2021, 29.09.2021 та 19.10.2021 на виконання умов Договору та Календарного плану (Додаток №2 до Договору) від відповідача надійшла попередня оплата товару у розмірі 30 % від ціни договору, на суму якої позивачем було здійснено поставку товару.

(2) також, 21.09.2021 та 28.09.2021 у відповідності до п. 3.2. Договору було здійснено дострокову поставку продукції в кількості 8 одиниць, яку відповідач повинен оплатити впродовж 5-ти банківських днів після факту поставки, що відповідає умовам п. 2.2. Договору, втім кошти за дострокову поставку надійшли на рахунок позивача лише 26.11.2021.

(3) пізніше - 12.11.2021, 29.11.2021, 09.12.2021, 13.12.2021, 16.12.2021, 17.12.2021 позивачем були здійснені поставки 17 одиниць продукції, кошти на оплату яких надійшли також з порушенням строку поставки.

(4) отже, 25 одиниць продукції, що поставлені згідно Договору №21-5/4 від 22.06.2021 в період вересня-грудня 2021 року оплачені з порушенням термінів оплати, у зв`язку з чим відповідач повинен понести відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді сплати пені, та відшкодувати позивачу його матеріальні втрати від знецінення грошових коштів у вигляді сплати інфляційних збитків та 3 % річних.

У відповіді на відзив позивач фактично продублював зміст позовних вимог, що викладений в позові та додатково зазначив, що попри те, що умовами спірного Договору не визначено відповідальність відповідача у вигляді сплати пені за прострочення грошового зобов`язання, втім така відповідальність передбачена чинним законодавством - статтею 231 ГК України та підлягає застосуванню без додаткового волевиявлення сторін.

4. Заперечення відповідача щодо позовних вимог.

(1) умовами договору сторони погодили поетапне виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості поставленої продукції. Зокрема: 1) відповідач здійснює попередню оплату одиниць товару згідно етапів передбачених Календарним планом (1-3 етапи), що виконано відповідачем в повному обсязі; 2) після поставки продукції на суму попередньої оплати за 1-3 етапами у відповідача настає обов`язок передбачених п. 2.2. Договору здійснювати оплату наступних поставленої продукції впродовж 5-ти банківських днів після дати поставки на фактичну суму поставки.

(2) такими чином, є безпідставними вимоги позивача здійснювати оплату товару (в тому числі достроково поставленого) до моменту поставки всієї продукції за 1-3 етапами на суму попередньої оплати, оскільки це суперечить умовам договору та статті 49 Бюджетного кодекс України.

(3) на можливість фінансування видатків вплинула, в тому числі, надзвичайна ситуація, що пов`язана з ускладненням оперативної обстановки на українсько-білоруській ділянці кордону.

(4) умовами договору не передбачена відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення строків оплати товару.

(5) відповідачем було дотримано вимоги чинного законодавства і Договору щодо розміру та порядку сплати за договором вартості поставленої продукції після надходження на рахунок відповідача фінансування з Державного бюджету України для потреб спірного Договору, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

На переконання суду з урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на ключове питання щодо визначення порядку оплати вартості поставленої продукції згідно погоджених сторонами умов Договору, а відтак встановлення факту прострочення оплати поставленого товару.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В частині 1 статті 265 Господарського кодексу України зазначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України внормовано, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2, 3 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначено судом вище, згідно п. 2.2. Договору замовник, керуючись вимогами абзацу першого пункту 2 постанови Кабінету міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та пункту 151 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», здійснює попередню оплату постачальнику у розмірі 30 % суми договору на строк до трьох місяців поетапно по мірі надходження коштів з Державного бюджету на рахунок замовника відповідно до Календарного плану оплати та поставки продукції (додаток 2).

Після поставки продукції замовнику на суму попередньої оплати остаточний розрахунок здійснюється протягом 5-ти (п`яти) банківських днів після постачання продукції, платежами у розмірах фактично поставленої продукції на підставі належним чином оформлених актів приймання-передачі продукції.

Календарним планом, що є додатком №2 до Договору сторони погодили сплату 30 % попередньої оплати та поставку товару наступними етапами:

І етап - строк попередньої оплати продукції - серпень, розмір попередньої оплати - 2 % від вартості договору, кількість продукції - 2 од., строк/термін поставки продукції - протягом трьох місяців з дати здійснення попередньої оплати партії продукції;

ІІ етап - строк попередньої оплати продукції - вересень, розмір попередньої оплати - 11 % від вартості договору, кількість продукції - 7 од., строк/термін поставки продукції - протягом трьох місяців з дати здійснення попередньої оплати партії продукції;

ІІІ етап - строк попередньої оплати продукції - жовтень, розмір попередньої оплати - 17 % від вартості договору, кількість продукції - 12 од., строк/термін поставки продукції - протягом трьох місяців з дати здійснення попередньої оплати партії продукції;

кількість продукції - 46 од., строк/термін поставки продукції - до 24 грудня 2021 року розрахунок за кожну партію продукції на підставі актів приймання-передачі.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями відповідача, що умовами договору та додатками до нього сторони погодили поетапне виконання власних зобов`язань. Зокрема, оплата 21-ої одиниці продукції за І-ІІІ етапом поставки здійснюється на умовах попередньої оплати. Та лише після поставки товару на суму попередньої оплати за І-ІІІ етапом в кількості 21-ої одиниці продукції, оплата наступної поставленої продукції (решти 25 одиниць) здійснюється по факту поставки, а саме протягом 5-ти банківських днів після постачання продукції у розмірах фактично поставленої продукції згідно погоджених сторонами актів.

Відповідачем було внесено 30 % попередньої оплати за поставку продукції згідно І-ІІІ етапів Календарного плану (Додаток №2 до Договору), а саме:

28.08.2021 від відповідача надійшла попередня оплата у розмірі 9 917 999, 28 грн, що становить 2 % від вартості Договору №21-5/4 на виготовлення 2 одиниць продукції.

29.09.2021 від відповідача надійшла попередня оплата у розмірі 54 548 996, 04 грн, що становить 11 % від вартості Договору №21-5/4 на виготовлення 7 одиниць продукції.

19.10.2021 від відповідача надійшла попередня оплата у розмірі 84 302 993, 88 грн, що становить 17 % від вартості Договору №21-5/4 на виготовлення 12 одиниць продукції.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач на суму попередньої оплати позивачем було здійснено поставку товару, а саме 21-у одиницю продукції, що підтверджується доданими до відзиву Актами приймання-передачі від 15.09.2021, 13.10.2021, 26.10.2021, 29.10.2021, 08.11.2021.

В даному випадку, спірними є поставки решти 25 одиниць продукції, що відбулись за Актами приймання-передачі:

від 21.09.2021 - достроково поставлено 4 одиниці продукції загальною вартістю 29 605 968, 00 грн.

від 28.09.2021 - достроково поставлено 4 одиниці продукції загальною вартістю 29 605 968, 00 грн.

від 12.11.2021 - поставлено 5 одиниць продукції на суму 37 007 460, 00 грн.

від 29.11.2021 - поставлено 1 одиницю продукції на суму 7 401 492, 00 грн.

від 09.12.2021 - поставлено 4 одиниці продукції на суму 29 605 968, 00 грн.

від 13.12.2021 - поставлено 2 одиниці продукції на суму 14 802 984, 00 грн.

від 16.12.2021 - поставлено 3 одиниці продукції на суму 22 204 476, 00 грн.

від 17.12.2021 - поставлено 2 одиниці продукції на суму 14 802 984, 00 грн.

Позивач вважає, що оплата продукції за вище зазначеними поставками відбулась з простроченням строку оплати передбаченого п. 2.2. Договору.

Згідно п. 3.2. Договору - продукція має бути поставлена замовнику у повному обсязі до 24 грудня 2021 року. Допускається дострокова поставка частини продукції або продукції у повному обсязі, про що постачальник повинен повідомити замовника письмово за три робочих дні.

При цьому, суд констатує, що право позивача здійснити дострокову поставку товару не змінює погодженого сторонами пунктом 2.2. Договору та Календарним планом (Додаток 2 до Договору) порядку виконання відповідачем обов`язку з оплати продукції, у відповідності до чого оплата товару по факту поставки можлива лише після завершення поставки товару за І-ІІІ етапом на суму попередньої оплати.

Такі умови оплати релевантні до статті 49 Бюджетного кодексу України, яка регламентує умови здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов`язань та сприяє ефективному виконанню умов спірного Договору, що фінансується за рахунок коштів з державного бюджету, який прогнозується та затверджується щороку, а отже погоджені сторонам умови оплати убезпечують від непередбачуваних витрат бюджетних коштів.

Як стверджують сторони та констатує суд, дострокові поставки 8 одиниць від 21.09.2021 та 28.09.2021, мали місце в період коли поставки продукції на суму попередньої оплати згідно Календарного плану за І-ІІІ етапом повністю не відбулись.

Зокрема, кінцева поставка товару на суму попередньої оплати згідно Календарного плану (Додаток 2 до Договору) відбулась згідно Акту приймання-передачі основи засобів від 08.11.2021, що виключає обов`язок відповідача здійснити розрахунок за достроково поставлений товар впродовж 5-ти банківських днів після факту поставки за достроково поставлений товар 21.09.2021 та 28.09.2021.

Отже, суд вважає помилковими твердження позивача, що строк оплати достроково поставленої продукції настав згідно Актів приймання-передачі від 21.09.2021 та 28.09.2021 - 28.09.2021 та 05.10.2021, оскільки такі дострокові поставки поставлялась поза межами етапів поставки за І-ІІІ етапом на суму попередньої оплати.

Позивач стверджує, що 26.11.2021 на його рахунок від відповідача надійшла сума у розмірі 125 825 364, 00 грн, в яку входить у тому числі 8 одиниць продукції, які поставлені згідно Актів приймання-передачі від 21.09.2021 та 28.09.2021. З огляду на обставини встановлені вище, суд вважає, що така оплата відбулась без допущення прострочення та з врахуванням надходження відповідачеві коштів з Державного бюджету України на фінансування спірного Договору.

Щодо інших Актів приймання-передачі продукції, а саме з 12.11.2021-17.12.2021, то суд з урахуванням умов п. 2.2. Договору, погоджується з твердженнями позивача, що строк оплати вартості поставленої продукції настав у розмірах фактично поставленого товару впродовж 5-ти банківських днів після дати поставки, оскільки, поставка за такими актами відбулась після 08.11.2021 (остання поставка на суму попередньої оплати згідно І-ІІІ етапу).

При цьому, обов`язок відповідача з оплати вартості поставленої продукції вважаться виконаним з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача, а не з дати платіжного доручення як стверджує відповідач.

Отже, строк оплати вартості поставленої продукції в силу п. 2.2. Договору настав:

згідно Акту від 12.11.2021 на суму 37 007 460, 00 грн - 19.11.2021, проте оплата надійшла на рахунок позивача лише 26.11.2021 (платіжне доручення №26 від 24.11.2021).

згідно Акту від 29.11.2021 на суму 7 401 492, 00 грн - 06.12.2021, проте оплата надійшла на рахунок позивача лише 22.12.2021 на суму 5 842 099, 07 грн (платіжне доручення №41 від 21.12.2021), а решта 1 559 392, 93 грн лише 28.12.2021 (платіжне доручення №44 від 23.12.2021).

згідно Акту від 09.12.2021 на суму 29 605 968, 00 грн - 16.12.2021, проте оплата надійшла на рахунок позивача лише 28.12.2021 (платіжне доручення №47 від 23.12.2021).

згідно Акту від 13.12.2021 на суму 14 802 984, 00 грн - 20.12.2021, проте оплата надійшла на рахунок позивача лише 28.12.2021 (платіжне доручення №48 від 23.12.2021).

згідно Акту від 16.12.2021 на суму 22 204 476, 00 грн - 23.12.2021, проте оплата надійшла на рахунок позивача лише 28.12.2021 (платіжне доручення №49 від 23.12.2021).

згідно Акту від 17.12.2021 на суму 14 802 984, 00 грн - 24.12.2021, проте оплата надійшла на рахунок позивача лише 28.12.2021 (платіжне доручення №50 від 23.12.2021).

Таким чином, суд констатує, що відповідач порушив строк оплати вартості поставленої продукції по вище згаданим Актам, а отже зобов`язаний понести відповідальність передбачену договором та законом за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач просить суд стягнути з відповідача згідно абзацу 3 частини 2 статті 231 ГК України пеню у сукупному розмірі 1 008 301, 63 грн, згідно статті 625 ЦК України 3 % річних у розмірі 352 390, 58 грн, а також інфляційні втрати у розмірі 1 012 524, 11 грн.

Щодо вимог про стягнення пені в порядку статті 231 ГК України.

У спірних правовідносинах виконання зобов`язання відповідача фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Стаття 231 ГК України регулює розмір штрафних санкцій таким чином: "Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно частини 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В даному випадку, позивач вказує на застосування до спірних правовідносин абзацу 3 частини 2 статті 231 ГК України.

З аналізу положень статті 231 ГК України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.

Вище зазначені висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

Разом з тим, в постанові ВС КГС від 23.08.2022 у справі №910/9375/21 зроблено висновок про те, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, можливе за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

В даному випадку, суд констатує, що зобов`язання відповідача є грошовим (обов`язок оплати поставленого товару) та ураховуючи викладене, положення абзацу третього частини другої статті 231 ГК України не можливо застосувати до спірних правовідносин, така відповідальність боржника (пеня) може бути лише договірною та викладеною в письмовому вигляді.

Умовами Договору №21-5/4 від 22.06.2021, зокрема, розділом 8 «Відповідальність сторін» передбачено лише відповідальність постачальника (позивача) у вигляді сплати пені за порушення строків поставки (не грошове зобов`язання), що корелює з абзацом 3 ч. 2 ст. 231 ГК України. Відповідальність замовника у вигляді сплати пені за неналежне виконання грошового зобов`язання умовами Договору не передбачена.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення 1 008 301, 63 грн пені на підставі абзацу 3 частини 2 статті 231 ГК України необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно детального розрахунку інфляційних втрат, що наведений в заяві про усунення недоліків позову - том 1, а. с. 112, вбачається, що інфляційні втрати нараховані за несвоєчасну сплату коштів за Актами приймання-передачі від 21.09.2021 та 28.09.2021 за якими здійснювалась дострокова поставка 8 одиниць продукції.

Оскільки, судом вище встановлено відсутність факту прострочення відповідачем оплати вартості продукції за вище вказаними Актами на дострокову поставку, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1 012 524, 11 грн.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних.

Згідно детального розрахунку 3 % річних, що наведений в заяві про усунення недоліків позову - том 1, а. с. 112, вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача в тому числі нараховані 3 % річних за Актами приймання-передачі від 21.09.2021 та 28.09.2021 за якими здійснювалась дострокова поставка 8 одиниць продукції, прострочення строку виконання грошових зобов`язань за якими відсутнє, суд в тому числі відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних за такими актами.

Також, здійснивши перевірку розрахунку 3 % річних за іншими Актами, факт прострочення оплати за якими судом констатовано вище, суд, встановив, що проведений позивачем розрахунок є арифметично помилковим, оскільки, до періоду прострочення позивачем включено дати фактичних оплат.

Суд, за допомогою ІПС «Прецедент» провівши власний розрахунок 3 % річних в межах позовних вимог та без врахування дат фактичних оплат заборгованостей встановив, що дійсний розмір 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 97 975, 55 грн, а не 352 390, 58 грн як визначено позивачем.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача доведеними та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 3 % річних у розмірі 97 975, 55 грн, в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з мотивів викладених судом в мотивувальній частині даного рішення.

6. Розподіл судових витрат.

Позивач в позові зазначив, що ним понесені судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 146 957, 53 грн. Інші витрати у позивача відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно до задоволених в межах зменшених позовних вимог - 1 469, 63 грн.

При цьому, суд зазначає, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" внормовано, що зайво сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких підстав, суд інформує позивача, що за його клопотанням, у зв`язку із зменшенням позовних вимог, позивачу підлягає поверненню сума судового збору у розмірі 111 359, 29 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ІНДАСТРІАЛ ГРУП" до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення 2 373 216, 32 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01030, м. Київ, вул. О. Гончара, 55, ідентифікаційний код: 38516849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ІНДАСТРІАЛ ГРУП" (вул. Миру, буд. 100 А, смт. Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583, ідентифікаційний код: 41162180) 97 975 (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) грн 55 коп. - 3 % річних, а також 1 469 (одна тисяча чотириста шістдесят дев`ять) грн. 63 коп. - судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 008 301, 63 грн пені, 1 012 524, 11 грн інфляційних втрат, 254 415, 03 грн 3 % річних.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.03.2023.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких