Рішення

від 29.03.2023 по справі 635/4936/18

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/4936/18

Провадження № 2/545/289/23

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2023 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кіндяк І.С.,

з участю секретаря Католик Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Мереф`янська міська рада Харківського району Харківської області про поділ житлового будинку в натурі, -

В С Т А Н О В И В :

До Полтавського районного суду Полтавської області з Харківського районного суду Полтавської області надійшли матеріали цивільної справи № 635/4936/18, провадження № 2/545/1585/22.

Згідно Розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про змінутериторіальної підсудностісудових справв умовахвоєнного стану», на підставі частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану було змінено територіальну підсудність судових справ Харківського районного суду Харківської області з визначенням підсудності даних справ - Полтавському районному суду Полтавської області.

Згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 06.09.2018р., провадження по справі відкрито.

Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача про поділ майна що є спільній частковій власності.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у позасудовому порядку уникає розподілу майна яке є спільною частковою власністю.

Від представника позивачів, адвоката Лаєвської М.Л. до суду надійшло письмове клопотання у якому вона позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки та її поважність, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

Враховуючи подану заяву позивача, повторну неявку відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, за згодою позивача, суд ухвалив: проводиться заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га (кадастровий номер 6325110700:00:008:0044) з цільовим призначенням: для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Також встановлено, що на вказаній земельній ділянці розташовані наступні об`єкти:

- Житловий будинок літ. «А-1» з прибудовами літ. «А1-1», «А2-1», «А3-1», «А4-1», «А5-1», верандою літ. «а», ганком літ. «а1», тамбуром літ. «а2»;

- Сараї літ. «Б», «В», «З», «И»;

- Гараж літ. «П»;

- Вбиральні літ. «Ж», «Л»;

- Погріб літ. «Г», «д»;

- Душ літ. «М»;

- Огорожі №№ 2, 3, 5, 6, 7;

- Колодязь літ. «К»;

- Колонка літ. «К1»

- Вигрібна яма літ. «Я»

Як вбачається із позову, самовільно збудованими є прибудова літ. «А5-1» та тамбур літ. «аг»

Вказаний житловий будинок з надвірними будівлями перебуває у спільній частковій власності сторін по справі, а саме:

- 57/200 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель належить позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу від 21 листопада 2007 року;

- 19/200 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель належить малолітній онуці позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , 2006 року народження, на підставі вищевказаного договору;

- 31/50 (або 124/200) часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель належить відповідачу ОСОБА_4 на підставі договору дарування.

Також встановлено, що між сторонами склався фактичний порядок користування житловим будинком, який полягає в наступному, а саме: у користуванні позивачів знаходяться наступі приміщення квартири житлового будинку літ. «А-1» з прибудовою «А5-1», а саме - № 2-1 - житлова кімната площею 14,3 кв.м.

№ 2-2 - кухня площею 8,00 кв.м.

№ 2-3 - житлова кімната площею 5,50 кв.м.

№ 2-6 - коридор площею 5,00 кв.м.

№ 2-7 - кухня площею 9,20 кв.м.

№ 2-9 - житлова кімната площею 7,30 кв.м.

№ 2-10 - санвузол площею 8,40 кв.м.

II - тамбур площею 2,80 кв.м.

Також у користуванні позивачів знаходиться надвірні споруди: гараж літ. «П», літня кухня літ. «Д», сарай літ. «И», туалет літ. «Л», літній душ літ. «М», колодязь літ. «К», огорожа № 3.

Судом також встановлено, що між сторонами склався фактичний порядок користування земельною ділянкою, границя частин земельної ділянки, що знаходиться у користуванні сторін проходять по огорожам, що встановлені відповідно до цього порядку.

Окрім цього, у сторін виникло непорозуміння під час приватизації земельної ділянки, виходячи з того, що за спільною заявою сторін рішенням Мереф`янської міської ради від 23.12.2016 року було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Документація із землеустрою була виготовлена, земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі, присвоєно кадастровий номер, при цьому відповідач заперечує проти оформлення права власності на земельну ділянку у частках, що відповідає часткам сторін у праві власності на житловий будинок та вважає, що право власності на земельну ділянку має бути зареєстровано лише за ним, а позивачі мають право користуватися лише двором.

У зв`язку з незгодою відповідача продовжити процедуру приватизації, неможливо ані розподілити житловий будинок в натурі у позасудовому порядку, ані зареєструвати право власності на земельну ділянку та у подальшому розділити її відповідно до часток власників.

На даний час, спільне з відповідачем користування житловим будинком , як єдиним об`єктом нерухомості у позивачів не вдається можливим.

У зв`язку з ненаданням доступу до частини земельної ділянки, яка знаходиться у

користуванні відповідача ОСОБА_4 , позивачі позбавлені можливості у досудовому порядку вирішувати питання про визначення порядку користування спірню земельною ділянкою, і дане питання буде вирішуватись співвласниками після виділення належної позивачам частки будинку та присвоєння окремої поштової адреси.

В зв`язку із вказаною обставиною позивачі були вимушені звернутися до суду із позовом щодо поділу манна, що є у спільній частковій власності.

Також встановлено, що позивачі намагались у добровільному порядку домовитися з відповідачем про поділ майна в усному порядку, але відповідач в добровільному порядку відмовився розділити спільне часткове майно.

За таких обставин, судом встановлено факт того, що між сторонами не досягнуто домовленості про поділ нерухомого майна в натурі.

Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб

Норми ст.ст. 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Частина 3 даної норми зазначає, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідності до ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких підстав, суд вважає, що уточнені позовні вимоги є обґрунтованими і підтверджені належними та допустимими доказами по справі, тому уточнений позов підлягає задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9-13, 17, 81, 200, 206, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 316-319, 356, 358, 370, 391 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Уточнений позов задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в окремий об`єкт нерухомості з правом присвоєння окремої поштової адреси належні їм на праві спільної часткової власності 76/200 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд (не враховуючи прибудови літ. «А5-1» та тамбур літ. «а2», на які не надано дозволу на проведення будівельних робіт), що розташовані по АДРЕСА_1 , а саме:

- приміщення в житловому будинку літ. «А-1» № 2-3 - житлова кімната площею 5,50 кв.м., в прибудові літ. «А1-1» № 2-2 площею 8,00 кв.м., в прибудові літ. «АЗ-1» № 2-1 площею 14,30 кв.м., в прибудові літ. «А4-1» № 2-7 площею 9,20 кв.м., № 2-6 площею 5,00 кв.м.; а всього приміщень загальною площею 42 кв.м., з яких житлова - 19,80 кв.м., допоміжна 22,20 кв.м.

- надвірні будівлі та споруди: сарай літ. «И, Д», льох літ. «д», вбиральня літ. «Л», літній душ літ. «М», гараж літ. «П», колодязь літ. «К», колонка літ. «К1», вигрібна яма літ. «Я», огорожа № 3, ворота с хвірткою № 6.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 29.10.2002р., Харківським РВ УМВС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704.80 грн.

Повернути, ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) відповідно до вимоги ч. 1 ст. 142 ЦПК України - переплачений судовий збір за рахунок державного бюджету по справі № 635/4936/18 у розмірі 704.80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів відповідно до порядку визначеного ст. 284 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області протягом30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя

Полтавського районного суду

Полтавської області І.С. Кіндяк