Рішення

від 29.03.2023 по справі 380/16049/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/16049/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2023 року

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділ "Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель" ВП "Спецуправління "ДП "Львіввугілля" до Головного управління ДПС у Львівській області ДПС України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Державне підприємство "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ВП «Спецуправління» ДП «Львіввугілля» (вул. Промислова, 11 м, Червоноград, Львівська область, 80100; код ЄДРПОУ 26307865) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003; код ЄДРПОУ 39462700) в якому просить суд:

- визнати бездіяльність відповідача щодо відмови в списанні штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 01.03.2020 по 01.08.2022 протиправною;

- зобов`язати відповідача списати нараховані пеню за період з 01.03.2020 по 01.08.2022, та застосований штраф в період з 01.03.2020 по 01.08.2021 р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ГУ ДПС у Львівській області безпідставно нарахувало пеню у розмірі 511463, 68 грн., та застосувало штраф в сумі 176132, 88 грн., за несплату (неперерахування) єдиного внеску за період 01.03.2020 по 01.08.2022, тобто в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, що є порушенням вимог пунктів 9-11.1 та 9-11.2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Зазначає, що звертався до відповідача із заявою про списання штрафних санкцій та пені, у задоволенні якої листом було відмовлено. Стверджує, що нарахована відповідачем пеня та застосований штраф за період з 01.03.2020 по 01.08.2022, які є різними видами фінансової відповідальності, підлягають списанню. Вважає, поведінку відповідача щодо несписання пені та штрафу протиправною, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть якого полягає у такому. Позивачем за період з 01.03.2020 по 12.05.2021 єдиний внесок сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, що призвело до винесення відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Вказує, що платник податку у встановлений строк має право оскаржити таке рішення в судовому порядку або до податкового органу вищого рівня з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення. Оскільки позивач не скористався правом на оскарження, передбаченим статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», заборгованість по єдиному внеску є узгодженою. Просить відмовити в задоволенні позову.

02 січня 2022 року представником позивача подано нормативно правове обґрунтування (вх. № 26).

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою суду від 14 листопада 2022 позовну заяву залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви. На виконання ухвали суду від 14 листопада 2022 року позивач подав заяву від 28 листопада 2022 року про виправлення недоліків позовної заяви. З врахуванням викладеного, недоліки позовної заяви усунуто повністю.

Ухвалою суду від 01 грудня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Ухвалою від 29.03.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням/викликом сторін.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ВП «Червоноградське Спецуправління з гасіння териконів і рекультивації Земель» ДП «Львіввугілля» звернулося до відповідача із заявою від 07.09.2022 №07/339 про списання пені в сумі 511463, 68 грн., та штрафних санкцій в сумі 176132, 88 грн.., за період з 01.03.2020 до 23.03.2021 року з єдиного внеску відповідно до п. 9-11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

ГУ ДПС у Львівській області листом від 22.09.2022 №16973/6/13-01-24-12 відмовило позивачу у задоволенні заяві, посилаючись на положення статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2664-VI, яка передбачає право платника єдиного внеску на оскарження рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня.

Лист не містить відповіді щодо вирішення питання списання пені.

Вважаючи таку поведінку контролюючого органу протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI ( далі Закон № 2464-VI, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону №2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з частиною третьою статті 14 Закону №2464-VI податкові органи зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Заходи впливу та стягнення передбаченні статтею 25 Закону України №2464-VI.

Відповідно до частин другої, третьої статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску (абзац перший частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).

Згідно з частини десятої статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту другого частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з частиною тринадцятої статті 25 Закону №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 25 Закону №2464-VI рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Частиною шістнадцятою статті 25 Закону №2464-VI визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

Постановами Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611, від 11.08.2022 №855, від 22.09.2021 №981, від 15.12.2021 №1336, від 23.02.2022 №229, від 19.08.2022 №928 строк дії карантину продовжено з 19.12.2020 до 28.02.2021; до 30.04.2021; до 30.06.2021; до 31.08.2021; до 01.10.2021; до 31.12.2021; до 31.05.2022 та до 31.12.2022 .

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 №533-IX Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктами 9-10-9-12, в які вносилися зміни Законами України від 30.03.2020 № 540-IX та від 13.05.2022 № 591-IX.

Згідно із пунктом 9-11.1 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) року, не застосовується.

Відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464-VI протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Наведені вище норми унеможливлювали прийняття податковим органом 30.06.2021 рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №15380/13-01-24-08/26307799 за період з 03.07.2018 по 23.03.2021.

Як слідує з рішення № 15380/13-01-24-08/26307799 від 30.06.2021, податковим органом нарахована пеня та застосовано штраф за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 03.07.2018 по 23.03.2021, що суперечить вимогам пункту 9-11.1 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI.

Відсутність правових підстав для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску спростовує доводи відповідача про неможливість списання пені та застосованого штрафу у зв`язку із наявністю у позивача не оскарженого рішення від 30.06.2021 № 15380/13-01-24-08/26307865.

Враховуючи викладене в сукупності, нарахування пені за період з 01.03.2020 по 23.03.2021 відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI підлягає списанню податковим органом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у списанні нарахованої пені та застосованого штрафу за період з 01.03.2020 по 23.03.2021 суперечить вимогам пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2464-VI, не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, тому першу позовну вимогу слід задовольнити шляхом визнання такої бездіяльності протиправною.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності нарахування пені та застосування штрафу у періоду дії карантину (в даному випадку з 01.03.2020 по 23.03.2021), встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до відповідача із заявою про списання штрафних санкцій та пені з єдиного внеску за період з 24.03.2021 по 01.08.2022 року, що є обов`язковою умовою для застосування положень пункту 9.11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 2464-VІ.

Відтак, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Львівській області щодо не списання пені та штрафу Державного підприємство "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ВП «Спецуправління» ДП «Львіввугілля» за період з 01.03.2020 по 23.03.2021 відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, та зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області списати нараховану суму пені та застосованого штрафу Державного підприємство "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ВП «Спецуправління» ДП «Львіввугілля» за період з 01.03.2020 по 23.03.2021 відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43968090) щодо не списання пені та штрафу Державного підприємства "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ВП «Спецуправління» ДП «Львіввугілля» (вул. Промислова, 11 м, Червоноград, Львівська область, 80100; код ЄДРПОУ 26307865) за період з 01.03.2020 по 23.03.2021 відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43968090) списати нараховану суму пені та застосованого штрафу Державного підприємства "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ВП «Спецуправління» ДП «Львіввугілля» (вул. Промислова, 11 м, Червоноград, Львівська область, 80100; код ЄДРПОУ 26307865) за період з 01.03.2020 по 23.03.2021 відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Державного підприємства "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ВП «Спецуправління» ДП «Львіввугілля» (вул. Промислова, 11 м, Червоноград, Львівська область, 80100; код ЄДРПОУ 26307865)2481 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна