Ухвала

від 30.03.2023 по справі 420/6213/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6213/23

УХВАЛА

30 березня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі відповідач 1), Київського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області (далі відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати висновок № 01/2022 Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 10.01.2022 за результатами службової перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України, зразка 1994 року та ім`я ОСОБА_1 з порушенням вимог законодавства;

зобов`язати Київський РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України з наступних підстав.

Положеннями ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує висновок № 01/2022 Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 10.01.2022 за результатами службової перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України, зразка 1994 року та ім`я ОСОБА_1 з порушенням вимог законодавства.

Позивач зазначає, що про порушення його прав йому стало відомо 01.11.2022, коли отримав копію даного висновку.

При цьому, з листа Головного управління ДМС України в Одеській області від 17.10.2022 № 5100.4.1-8871/51.2-22 вбачається, що про результати перевірки позивача було повідомлено листом Головного управління від 07.02.2022 № 5100.4.1-1497/51.2-22.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що у лютому 2022 йому повідомили, що втрачений паспорт виданий з порушенням вимог законодавства.

Так, представник позивача 01.10.2022 звернулася до відповідача 1 з адвокатським запитом щодо надання інформації та документів, які підтверджують чи спростовують те, що паспорт ОСОБА_1 було визнано недійсним, а також причини прийняття вказаного рішення.

25.10.2022 представник позивача звернулася до відповідача 1 з адвокатським запитом щодо надання висновку від 10.01.2022 № 01/2022 та рішення, яким затверджено висновок.

Відповідно до листа Головного управління ДМС України в Одеській області від 01.11.2022 № 5100.4.1-9468/51.2-22 надано висновок від 10.01.2022 № 01/2022.

Суддя зазначає, що відповідь на запит та отримання висновку від 10.01.2022 № 01/2022 не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання відповідної інформації, тощо.

Як зазначає сам позивач у позовній заяві, у лютому 2022 року йому стало відомо його втрачений паспорт виданий з порушенням вимог законодавства, при цьому згідно з доданими до позовної заяви додатками у лютому 2022 року позивача повідомлялось про результати перевірки та прийняте рішення.

При цьому виявляти належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого паспорт визнано таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, позивач почав лише у жовтні 2022 року.

Позивач звернувся до суду з цим позовом лише 27.03.2023, тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суддя зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Голдер проти Сполученого Королівства»).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, всупереч наведеним нормам, позивачем до позову не було додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними причинами пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 420/6213/23 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту підписання.

Суддя А.С. Пекний