Постанова

від 27.12.2023 по справі 420/6213/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/6213/23

Перша інстанція: суддя Пекний А.С.,

повний текст судового рішення

складено 12.06.2023, м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача:Яковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної міграційної служби України в Одеській області, Київському районному відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, а саме:

- визнання протиправним та скасування висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 01/2022 від 10 січня 2022 року;

- зобов`язання Київський РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року залишено без задоволення позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції прийнято помилкове рішення про залишення без задоволення позовних вимог, так як позивачем у 2002 році отримано паспорт громадянина України у встановленому законом порядку від органу державної влади України.

При цьому, апелянт вважає, що він не може бути позбавлений громадянства України у 2021 році за наслідком встановлення певних порушень, допущених міграційним органом при оформленні паспорта громадянина України у 2022 році.

В свою чергу, міграційним органом подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про залишення без задоволення позовних вимог у даній справі, так як позивач не довів наявність у нього громадянства України, а як наслідок він не має права на оформлення нового паспорта громадянина України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області (орган - 5112) для оформлення паспорта громадянина України у формі картки замість втраченого.

Так, заявником надано наступні документи: заяву встановленого МВС зразка про втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року; документи, що підтверджують сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт, а саме: свідоцтво про шлюб, довідку про присвоєння, реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

На підставі поданих документів сформовано заяву-анкету № 4514660 та внесено інформацію до Єдиного державного демографічного реєстру.

При цьому, 30 вересня 2021 року від начальника Київського РВ у м. Одесі до Головного управління ДМС в Одеській області надійшла службова записка інформативного характеру № 5112/7628-21 відносно відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в оформленні паспорта громадянина України у формі картки замість втраченого паспорта зразка 1994 року.

В свою чергу, Головним управлінням ДМС України в Одеській області проведено службову перевірку підстав оформлення паспорта громадянина України зразку 1994 року на ім`я ОСОБА_1 з порушення вимог законодавства, за результатами якої складено висновок № 01/2022 від 10 січня 2022 року.

Відповідно до висновку № 01/2022 від 10 січня 2022 року, на час оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 у громадянстві України не перебував. Паспорт громадянина серії НОМЕР_1 , оформлений на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з порушенням вимог норм ЗУ «Про громадянство України» та Інструкції № 316.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням міграційного органу позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як позивач не є громадянином України, з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про громадянство України» відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Згідно п. 1 ст. 5 ЗУ «Про громадянство України», документами, що підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про громадянство України», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо вилучення в осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про встановлення, оформлення належності до громадянства України, про оформлення набуття громадянства України, довідок про реєстрацію особи громадянином України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон та видання довідок про припинення громадянства України.

Між тим, згідно ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про громадянство України», громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про громадянство України», рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.

Між тим, Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (далі Порядок № 302).

Згідно п. 5 Порядку № 302, у разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.

Згідно п. 52 Порядку № 302, заява про втрату паспорта реєструється в день прийняття до розгляду заяви-анкети в журналі за формою, встановленою МВС, після чого працівник територіального підрозділу ДМС формує справу про втрату або викрадення паспорта, до якої долучаються подані документи та матеріали перевірки. Дані про факт втрати/викрадення паспорта зразка 1994 року вносяться до відомчої інформаційної системи ДМС не пізніше наступного дня.

Згідно п. 53 Порядку № 302, працівником територіального підрозділу ДМС проводиться перевірка персональних даних особи за даними обліку територіального органу ДМС.

Згідно п. 63 Порядку № 302, 63. За результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту видачі втраченого паспорта зразка 1994 року, перевірки факту належності до громадянства України особи, яка набула громадянство України відповідно до статті 6 Закону України «Про громадянство України», працівник територіального підрозділу ДМС складає висновок за формою, встановленою МВС, та приймає рішення про оформлення паспорта або про відмову в його оформленні.

Згідно п. 64 Порядку № 302, якщо за результатами проведення процедури встановлення особи її не встановлено, приймається рішення про відмову особі в оформленні паспорта, яке доводиться до відома заявника відповідно до пунктів 100 і 101 цього Порядку.

Згідно пп. 1 п. 100 Порядку № 302,територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо особа не є громадянином України.

Згідно абз. 2 п. 109 Порядку № 302, у разі виявлення територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС паспорта/паспорта зразка 1994 року, рішення про оформлення якого приймалося територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, МВС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства, керівник структурного підрозділу територіального органу/територіального підрозділу ДМС або його заступник проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається у двох примірниках висновок про визнання паспорта недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню, який підписується працівником, що провів перевірку, погоджується його безпосереднім керівником та керівником територіального органу ДМС або його заступником. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта/паспорта зразка 1994 року таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається територіальному органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , документовано 07 травня 2002 року паспортом громадянина України, зразка 1994 року, серії НОМЕР_1 .

При цьому, у зв`язку із втратою відповідного паспорта, позивач звернувся до Київського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою про отримання нового паспорта.

Проте, висновком Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 01/2022 від 09 листопада 2021 року, який складено за результатами службової перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України, зразка 1994 року, на ім`я ОСОБА_1 , встановлено, що позивач не має права на отримання нового паспорта, так як він не був громадянином України на момент видачі відповідного паспорта.

В свою чергу, колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком міграційного органу, правомірність якого підтверджена судом першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що паспорт громадянина України є документом, що підтверджує громадянство України.

При цьому, як встановлено міграційним органом в оскаржуваному висновку, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 дійсно видавався ОСОБА_1 на підставі паспорта громадянина СРСР, зразка 1974 року.

Тобто, видачі документу, що посвідчує особу громадянина України, передувало подання позивачем відповідних документів та проведення суб`єктом владних повноважень спеціальної перевірки вказаних документів.

В свою чергу, міграційним органом не встановлено, що позивача документовано у 2002 році паспортом громадянина України внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту.

При цьому, колегія суддів вважає, що факт виявлення в матеріалах справи позивача довідки про набуття громадянства., що складена відносно іншої особи, може свідчити про наявність помилки в діях посадової особи, що досліджувала подані позивачем документи, або здійснювала оформлення матеріалів його справи.

Крім того, колегія судів вважає за необхідне наголосити на тому, що приймаючи оскаржуване рішення про відмову у видачі нового паспорта, міграційним органом не враховано тих обставин, що з моменту першого документування позивача паспорта громадянина України пройшов майже 20 років.

Між тим, Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 січня 2012 року «Рисовський проти України» (заява №29979/04) зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, повинен покладатись на саму державу та її органи. Так, розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин», яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов`язок виправити свої помилки.

В даному випадку, із зібраних матеріалів у справі встановлено, що позивач постійно проживає в Україні з листопада 1996 року, має родину, майно та роботу в Україні.

Тому, з урахуванням наведеного, а також з огляду на необхідність дотримання принципу верховенства права, колегія суддів вважає, що прийняття оскаржуваного рішення про відмову у видачі позивачу нового паспорта громадянина України майже через 20 років після видачі особі першого паспорта громадянина України, через наявність спірної довідки, вочевидь не може вважатися виправданим та необхідним, отже воно не відповідає справедливому балансу між цілями, яких намагався досягнути суб`єкт владних повноважень та несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів позивача, які настали внаслідок прийняття такого рішення.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду від 13 серпня 2020 року (справа № 820/1042/17).

В свою чергу, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки вказаним обставинам, а як наслідок зроблено помилковий висновок про необхідність залишення без задоволення позовних вимог у цій частині.

З іншого боку, щодо способу захисту порушених прав позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, питання про видачу позивачу нового паспорта громадянина України вирішувалось міграційним органом на підставі його заяви-анкети № 4514660 від 13 лютого 2020 року.

Між тим, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, позивача 20 серпня 2021 року документовано паспортом громадянина Російської Федерації № НОМЕР_2 (а.с. 78).

Тобто, факт документування позивача паспортом громадянина Російської Федерації підтверджує наявність у позивача громадянства Російської Федерації, що не допускається ст. 4 Конституції України.

Тому, вказані обставини можуть свідчити про вихід позивача з громадянства України після заявленої позивачем втрати паспорта громадянина України та після звернення до міграційного органу за отриманням нового документу, а як наслідок вони потребують додаткової перевірки, так як відповідні обставини унеможливлюють видачу нового паспорта громадянина України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги у відповідній частині та зобов`язати міграційний орган повторно вирішити питання про видачу позивачу нового паспорта громадянина України, з урахуванням вищевказаних обставин.

Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року скасувати, з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 01/2022 «за результатами службової перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року на ім`я ОСОБА_1 з порушенням вимог законодавства» від 09 листопада 2021 року.

Зобов`язати Київський районний відділ у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути заяву-анкету ОСОБА_1 № 4514660 від 13 лютого 2020 року про видачу нового паспорта громадянина України.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 частину понесених судових витрат зі сплати судового збору, загальним розміром 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян