Справа № 420/6213/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Пуленко Анна Геннадіївна, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - відповідач 1), Київського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області (далі - відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати висновок № 01/2022 Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 10.01.2022 за результатами службової перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України, зразка 1994 року та ім`я ОСОБА_1 з порушенням вимог законодавства;
зобов`язати Київський РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.05.2002 позивач отримав паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області. У зв`язку із втратою паспорта, позивач звернувся до Київського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області для оформлення нового паспорта. Позивачу у лютому 2022 року повідомили у міграційній службі, що його втрачений паспорт був виданий із порушенням. Проте, будь-яких документів, якими було анульовано його паспорт або скасовано громадянство України не надано. 01.10.2022 року до ГУ ДМС України в Одеській області надіслано запит адвоката з метою отримання інформації, а саме, належним чином засвідчені документи, які підтверджують чи спростовують те, що паспорт НОМЕР_1 , Київським РВ УМВС України в Одеській області від 07.05.2002 року громадянина України ОСОБА_1 було визнано недійсним, а також, причини прийняття вказаного рішення. Згідно листа від 17.10.2022 року надіслано відповідь, де зазначалося, що висновком, який затверджено ДМС від 10.01.2022 року №01/2022 паспорт громадянина України НОМЕР_1 , Київським РВ УМВС України в Одеській області від 07.05.2002 року, було визнано таким, що оформлений із порушенням законодавства. 25.10.2022 року надіслано ще один запит адвоката з метою отримати висновок, затверджений ДМС від 10.01.2022 року №01/2022. Згідно листа від 01.11.2022 року надіслано копію висновку від 10.01.2022 року. Згідно висновку №01/2022 ГУ ДМС України в Одеській області за результатами службової перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року на ім`я ОСОБА_1 з порушенням вимог законодавства, визнано паспорт позивача оформленим із порушенням норм ЗУ «Про громадянство України», у зв`язку із чим, відмовлено позивачу у видачі паспорта.
Позивач вважає, що прийняте рішення відповідачем є незаконним та таким, що порушує його права та законні інтереси, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
У зв`язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 30.03.2023 вказаний позов було залишено без руху з надання позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.
Ухвалою від 14.04.2023 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
01.05.2023 Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області подано до суду відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.
Київський відділ є територіальним підрозділом Головного управління, представництво його інтересів у суді належить до компетенції ГУ ДМС України в Одеській області.
Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що механізм оформлення паспорта громадянина України було врегульовано Інструкцією щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженою наказом МВС України від 17 серпня 1994 №316 (далі - Інструкція №316). Відповідно до розділу ІІІ «Порядок видачі й обміну паспортів деяким категоріям громадян» Інструкції №316 іноземцям і особам без громадянства, які прийняті до громадянства України, паспорти видаються за місцем проживання на підставі довідок ВВІР Управлінь (відділів) паспортної, реєстраційної та міграційної роботи головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях і м. Севастополі. У розділі «Службові відмітки» заяв форми №1 вказується, коли, яким рішенням дані особи прийняті до громадянства України та з якого громадянства (підданства).
До заяви про видачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Київським РВ УМВС України в Одеській області 07.05.2002 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесено недостовірну інформацію про набуття особою громадянства, тобто відсутнє підтвердження факту набуття особою громадянства України.
Таким чином, на час оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 у громадянстві України не перебував.
Паспорт громадянина серії НОМЕР_1 , оформлений на ім`я ОСОБА_1 , з порушенням вимог норм Закону України «Про громадянство України» та Інструкції №316, що як наслідок призводить до визначення недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню відповідно до підпункту 8 пункту 108 Порядку.
Враховуючи вищенаведене, 09.11.2021 ГУ ДМС в Одеській області складено висновок № 01/2022 за результатами службової перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року на ім`я ОСОБА_1 з порушенням вимог законодавства, затверджений ДМС України 10.01.2022.
Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що 20.08.2021 отримав паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_2 , та надав копію вищевказаного паспорта.
Щодо позовної вимоги зобов`язати Київський відділ оформити та видати паспорт громадянина України, відповідач зазначає, що суд не може приймати рішення, яким покладати обов`язок на міграційну службу діяти всупереч законодавству України, а саме прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства. Саме до дискреційних повноважень ГУ ДМС в Одеській області належить вирішення питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України.
Висновок ГУ ДМС в Одеській області від 09.11.2021 №01/2022, затверджений ДМС України 10.01.2022 прийнятий у відповідності до норм чинного законодавства, у відповідності, та у спосіб, визначений діючим законодавством, передбачений Конституцією України та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, з урахування принципу пропорційності, тобто при прийнятті рішень мало місце досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване рішення та дії, та інтересами позивача, що вказує на дотримання ГУ ДМС України в Одеській області вимог чинного законодавства, а тому не можуть бути визнане протиправним та скасованим.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 13.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Київського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області (орган - 5112) для оформлення паспорта громадянина України у формі картки замість втраченого.
Заявник надав такі документи:
- заяву встановленого МВС зразка про втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року;
- документи, що підтверджують сплату адміністративного збору;
- документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт, а саме: свідоцтво про шлюб, довідку про присвоєння, реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
На підставі поданих документів сформовано заяву-анкету №4514660 та внесено інформацію до Єдиного державного демографічного реєстру.
Заяву про втрату паспорта зареєстровано в журналі реєстрації заяв про втрату або викрадення паспорта Київського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області (розпочато - 02.01.2020, закінчено - 31.12.2020) за №93 від 13.02.2020.
Дані про факт втрати паспорта зразка 1994 року внесено до відомчої інформаційної системи ДМС.
07.03.2020 головним спеціалістом Юлією Кучер складено висновок за заявою про втрату паспорта відповідно до пункту 60 Порядку №302, який затверджено начальником Київського РВ у м. Одесі Домнікією Романовською та прийнято рішення про відмову в оформленні та видачі паспорта замість втраченого відповідно до пп. 1 пункту 100 Порядку №302.
30.09.2021 до Головного управління надійшла службова записка інформативного характеру начальника Київського РВ у м. Одесі №5112/7628-21 відносно відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в оформленні паспорта громадянина України у формі картки замість втраченого паспорта зразка 1994 року.
Головним управлінням ДМС України в Одеській області проведено службову перевірку підстав оформлення паспорта громадянина України зразку 1994 року на ім`я ОСОБА_1 з порушення вимог законодавства, за результатами якої складено висновок № 01/2022 від 10.01.2022.
Відповідно до висновку № 01/2022 від 10.01.2022 на час оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 у громадянстві України не перебував. Паспорт громадянина серії НОМЕР_1 , оформлений на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з порушенням вимог норм Закону У країни «Про громадянство України» та Інструкції №316, що як наслідок призводить до визначення недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню відповідно до підпункту 8 пункту 108 Порядку.
Вважаючи висновок № 01/2022 від 10.01.2022 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні цього спору суд виходить з такого.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 25 Конституції України встановлено, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються: громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.
Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року №2235-III (далі - Закон №2235-III, застосовується в редакції, чинній станом на 07.05.2002 року - дату видачі позивачу паспорта громадянина України).
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону №2235-III у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Статтею 2 Закону №2235-III законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах: 1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України; 2) запобігання виникненню випадків без громадянства; 3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; 4) визнання права громадянина України на зміну громадянства; 5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя; 6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України; 7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.
Згідно зі ст. 3 Закону №2235-III громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Статтею 5 Закону №2235-III встановлено, що документами, що підтверджують громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Відповідно до ст. 6 Закону №2235-III громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Згідно зі ст. 19 Закону №2235-III громадянство України втрачається:
1) якщо громадянин України після досягнення ним повноліття добровільно набув громадянство іншої держави.
Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України за своїм вільним волевиявленням, вираженим у формі письмового клопотання, набув громадянство іншої держави або якщо він добровільно отримав документ, що підтверджує наявність набуття ним іноземного громадянства, за винятком випадків, якщо:
а) діти при народженні одночасно з громадянством України набувають також громадянство іншої держави;
б) діти, які є громадянами України і усиновлені іноземцем, набувають громадянство усиновителя;
в) громадянин України автоматично набув громадянство іншої держави внаслідок одруження з іноземцем;
г) згідно із законодавством іншої держави її громадянство надано громадянину України автоматично без його добровільного волевиявлення і він не отримав добровільно документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;
2) якщо іноземець набув громадянство України і не подав у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 8, пунктом 2 частини другої статті 9 та частиною другою статті 10 цього Закону, документ про припинення іноземного громадянства або декларацію про відмову від нього;
3) якщо іноземець набув громадянство України і скористався правами або виконав обов`язки, які надає чи покладає на нього іноземне громадянство;
4) якщо особа набула громадянство України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів;
5) якщо громадянин України без згоди державних органів України добровільно вступив на військову службу, на роботу в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади чи органи місцевого самоврядування іншої держави.
Пунктами 1, 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII (далі - Положення №2503-XII, застосовується в редакції, чинній станом на 07.05.2002 року - дату видачі позивачу паспорта громадянина України) Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України паспортною службою органів внутрішніх справ (далі - паспортна служба) після досягнення 16-річного віку.
Згідно п. 13 розділу ІІ Положення для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Основні положення практичної діяльності паспортної служби органів внутрішніх справ щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України визначала Інструкція щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.08.1994 року №316 (далі - Інструкція №316, застосовується в редакції, чинній станом на 07.05.2002 року - дату видачі позивачу паспорта громадянина України).
Згідно п. 6 Інструкції №316 видача громадянам паспортів проводиться на підставі свідоцтва про народження. При відсутності в органах реєстрації актів громадського стану актових записів про реєстрацію народження паспорти громадянам віком понад 16 років можуть бути видані на підставі одного з таких документів, що підтверджують час і місце народження, зокрема, довідки про прийняття до громадянства України.
Відповідно до п. 1 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 (далі - Порядок №302).
Згідно з пп. 8 п. 108 Порядку №302 паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі: оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року з порушенням вимог законодавства.
Пунктом 109 Порядку №302 передбачено, що у разі коли рішення про оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року прийнято працівником з порушенням вимог законодавства, керівник структурного підрозділу відповідного територіального органу/ територіального підрозділу ДМС або його заступник проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок про визнання паспорта недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню, у двох примірниках, який підписується працівником, що провів перевірку, погоджується його безпосереднім керівником та керівником територіального органу ДМС або його заступником. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається до територіального органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років. У разі визнання паспорта/паспорта зразка 1994 року недійсним відповідно до підпункту 8 пункту 108 цього Порядку висновок про визнання паспорта недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню, повинен містити посилання на конкретні норми законодавства, що були порушені.
З матеріалів справи вбачається, що позивач наполягав на протиправності висновку виходячи з того, що він в 2002 році отримав паспорт громадянина України, вже тривалий час проживає на території України.
На виконання ухвали суду відповідачем надано матеріали перевірки законності оформлення позивачу паспорта 2002 року.
Відповідно до обліків Головного управління ОСОБА_1 , уродженець російської федерації, громадянство не набував, довідка про набуття громадянства (справа про громадянство) № 253687 оформлена на ім`я іншої особи.
В ході перевірки журналів обліку справ за 2002 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлений.
Суд вважає зазначені обставини достатніми для оцінки висновку як правомірного правового акту, прийнятого на підставі достатніх правових та фактичних підстав.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження набуття позивачем громадянства України, що також вказує на правомірність висновку, зміст якого зводиться до визнання недійсним паспорта громадянина України особи, яка не набула громадянство України.
Суд зазначає, що положення законодавства про те, що паспорт підтверджує громадянство України (ст. 5 Закону №2235-III, п. 1 Положення №2503-XII), є нерозривно пов`язаними та застосовуються разом з положеннями законодавства про належність та набуття громадянства України (ст. 3, 6 Закону №2235-III), при цьому у відповідній системі правового регулювання наявність громадянства є змістом, а паспорт громадянина України - формою, яка підтверджує та формалізує зміст, є його наслідком.
Набуття паспорта громадянина України є правомірним виключно в разі набуття громадянства України, в свою чергу наявність паспорта без громадянства є протиправним правовим становищем.
Набуття документа на підтвердження громадянства України, в т.ч. паспорта громадянина України, без підтвердження набуття громадянства України як такого, свідчить про набуття такого документа з порушенням законодавства, що є достатньою підставою для прийняття органом Державної міграційної служби України рішення про визнання такого документа оформленим з порушенням вимог законодавства України та, відповідно, недійсним.
Крім того, судом встановлено та сторонами не заперечується факт отримання позивачем паспорта громадянина російської федерації.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2023 |
Оприлюднено | 15.06.2023 |
Номер документу | 111498796 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо реєстрації актів цивільного стану, крім актів громадянства |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Пекний А.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні