РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
28 березня 2023 року м. Рівне№1740/2487/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., за участю секретаря судового засідання Тарвердієвої К.Р.; представника позивача: Сімашка Д.Г., представника відповідача: Гончарука Б.О., представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Поліщук І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Головного управління держгеокадастру у Рівненській області Якимця Олега Борисовича, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, скасування повідомлення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - відповідач-1), державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Якимця Олега Борисовича (далі - відповідач-2), у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не виправлення помилки у відомостях в Державному земельному кадастрі про цільове призначення та категорію земель земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034;
зобов`язати відповідачів внести зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034, визначивши категорію земель «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», цільове призначення «11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості»;
скасувати повідомлення № 1 від 11.06.2018, видане державним кадастровим реєстратором Якимцем Олегом Борисовичем.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що є власником комплексу будівель та споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на земельній ділянці площею 1,3142 га з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034. Зауважує, що отримав право оренди земельної ділянки, що знаходиться під зазначеними об`єктами нерухомого майна на тих самих умовах, що існували у попереднього орендаря та власника вказаних об`єктів нерухомого майна - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Рівне».
ТОВ «Вторма-Рівне» орендувало земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 24.05.2006, який був укладений відповідно до рішення Рівненської міської ради № 2033 від 09.03.2006. У зв`язку з виявленою помилкою у даних Державного земельного кадастру щодо цільового призначення та категорії земель, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державний земельний кадастр» та п. 139 Порядку ведення державного земельного кадастру, позивачем подано повідомлення про виправлення технічної помилки, оскільки відповідно до технічної документації із землеустрою щодо оформлення права оренди земельними ділянками ТОВ «Вторма-Рівне» (розроблена Комунальним підприємством «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» 31.03.2005), земельна ділянка відводилася в оренду з кодом цільового призначення «11.10.5» (підприємства іншої промисловості) та відносилася до категорії «землі промисловості».
Надалі, рішенням Рівненської міської ради № 2033 від 09.03.2006, земельна ділянка була передана в оренду для ТОВ «Вторма-Рівне» для обслуговування комплексу будівель та споруд, за рахунок земель, які були надані попередньому землекористувачу для обслуговування виробничої бази. На підставі зазначених вище документів та рішень, між Рівненською міською радою та ТОВ «Вторма-Рівне», 24.05.2006 укладений договір оренди земельної ділянки з цільовим призначенням «для обслуговування будівель та споруд» та віднесенням земельної ділянки до категорії «землі промисловості». Таким чином, в процесі формування земельної ділянки було чітко визначено її цільове призначення та категорію земель.
На думку позивача, віднесення земельної ділянки до категорії земель промисловості додатково підтверджується рішенням Рівненської міської ради № 242 від 25.02.2016, відповідно до якого Рівненська міська рада припинила право оренди з ТОВ «Вторма-Рівне», розірвала відповідний договір, а земельну ділянку повернула до земель запасу промисловості. В подальшому, на підставі вказаних вище документів та рішень, органи реєстрації земель 03.07.2006 провели державну реєстрацію земельної ділянки в Державному реєстрі земель.
Позивач стверджує, що за інформацією відповідача-2, дані про земельну ділянку були автоматично перенесені із Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру. В результаті вказаних дій (державної реєстрації земельної ділянки) у державному земельному кадастрі земельній ділянці визначено цільове призначення з кодом «1.11.6» (іншої комерційної діяльності) і віднесено до категорії земель «землі житлової та громадської забудови». Таким чином, органи державної реєстрації земель, при проведенні реєстрації земельної ділянки, допустили помилку у категорії земель та цільовому призначенні земельної ділянки, чим фактично змінили цільове призначення земельної ділянки всупереч землевпорядній документації, рішенню Рівненської міської ради та чинного на той час законодавства, у тому числі ст. 20 Земельного кодексу України. Однак, повідомленням № 1 від 11.06.2018, за результатами розгляду повідомлення позивача про виправлення технічної помилки, йому фактично відмовлено у виправленні такої помилки. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Якимця Олега Борисовича про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, скасування повідомлення відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 по справі № 1740/2487/18 залишено без змін.
Постановою Касаційного адміністративного суду від 18.10.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року скасовано. Справу № 1740/2487/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У прийнятій постанові Суд дійшов до висновку, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки та не встановлено, до якої категорії земель та виду використання належить спірна земельна ділянка, оскільки при її реєстрації в Державному земельному кадастрі остання відносилася до земель іншої комерційної діяльності, а станом на день розгляду судами справи - до категорії землі житлової та громадської забудови. З`ясування категорії земель, до якої віднесено спірну земельну ділянку є істотною обставиною для вирішення цієї справи. Також суди посилаються на кадастровий план земельної ділянки, що міститься в Технічній документації і в якому відображено забудовані землі (землі змішаного використання), проте в матеріалах справи цей кадастровий план відсутній. Також не з`ясовано, на якій підставі в Державному земельному кадастрі зазначено код 1.11.6 замість того, що міститься в Технічній документації 11.10.5, який взагалі нормативно не закріплений.
07.12.2022 справа надійшла на новий розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2022, головуючим суддею по розгляду справи № 1740/2487/18 визначено суддю Поліщук О.В.
18.01.2023 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах на підставі яких внесені такі відомості, здійснюється Державним кадастровим реєстратором після виправлення помилок у зазначених документах за заявою заінтересованої особи.
Зауважує, що 07.06.2018 позивач звернувся до Державного кадастрового реєстратора з повідомленням про виявлення технічної помилки, а саме наявністю невідповідності запису в даних Державного земельного кадастру щодо цільового призначення земельної ділянки та категорії земель. За результатами розгляду даного повідомлення, Державним кадастровим реєстратором було направлено позивачу повідомлення про необхідність виправлення технічних помилок у документах, що стали підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, у яких фізичною або юридичною особою виявлено помилку. Зокрема, було повідомлено, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для їх внесення, однак відповідно до даних Державного земельного кадастру, державна реєстрація земельної ділянки проведена 03.07.2006 на підставі рішення Рівненської міської ради від 09.03.2006 № 2033 «Про оформлення права користування земельними ділянками та скасування окремих пунктів рішень Рівненської міської ради» та технічної документації із землеустрою щодо оформлення права оренди земельними ділянками ТОВ «Вторма-Рівне» для обслуговування комплексу будівель та споруд розробленої КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації».
Інформація щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034, відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», була перенесена з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку та без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення, де встановлено код цільового використання 1.11.6 - іншої комерційної діяльності, що відповідає Українському класифікатору цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 № 14-1-7/1205. У технічній документації із землеустрою, складовою якої є план надання земельної ділянки та кадастровий план земельної ділянки, є невідповідність експлікації земель, що проектуються до передачі в оренду де зазначено код цільового призначення 11.10.5, однак такий код відсутній в Українському класифікаторі цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 р. № 14-1-7/1205.
Відповідач стверджує, що відповідно до п. 150 та п. 152 Порядку ведення Державного земельного кадастру, позивача було повідомлено про необхідність виправлення зазначених технічних помилок у документах, що стали підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Зазначає, що першою подією має бути виправлення позивачем технічних помилок у документації із землеустрою, а далі - звернення до Державного кадастрового реєстратора про виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру.
На думку відповідача-1, метою позивача є зміна цільового призначення земельної ділянки, однак звертає увагу суду на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27.02.2019 у справі № 569/2824/18, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 19.10.2022 та постаною КЦС ВС від 24.03.2022, та яким було встановлено, що відповідно до рішення Ріненської міської ради № 2582 від 16.03.2017 позивачу було передано в оренду земельну ділянку за рахунок земель житлової та громадської забудови, а не за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони, та іншого призначення, як наполягає на тому позивач. З огляду на наведене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідачем-2 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву подано не було, тому в силу вимог частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У порядку статті 165 КАС України третя особа скористалась правом на подання письмових пояснень щодо позову у яких зазначає, що за зверненням позивача до Рівненської міської ради було прийнято рішення № 2582 від 16.03.2017 «Про передачу в оренду громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 , на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна». На підставі свідоцтва від 05.03.2013 передано ОСОБА_1 в оренду на десять років земельну ділянку площею 13 142 кв.м на АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування комплексу будівель та споруд).
При цому, звертає увагу суду на те, що до ОСОБА_1 не перейшло право оренди на зазначену земельну ділянку від ТОВ «Вторма-Рівне», а було набуте згідно рішення № 2582 від 16.03.2017. В подальшому, ОСОБА_1 звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради про скасування цього рішення. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27.02.2019 у справі № 569/2824/18, яке набрало законної сили, у задоволенні зазначеного позову було відмовлено. Зауважують, що рішення Рівненської міської ради № 2582 від 16.03.2017 є чинним та підлягає виконанню, відтак вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні учасники справи підтримали доводи заяв по суті справи та надали пояснення аналогічні цим доводам.
Заяви, клопотання учасників справи.
18.01.2023 від Головного управління Держгеокадастру у Рівненській обасті надійшло клопотання про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Рівненську міську раду.
23.01.2023 від ОСОБА_2 надійшла позовна заява, у пункті 1 якої він просить суд залучити його до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
30.01.2023 від Рівненської міської ради надійшло клопотання про залучення її як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача до участі у справі.
Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 13.12.2022 справу № 1740/2487/18 призначено до судового розгляду на 10.01.2023.
Ухвалою суду від 10.01.2023, занесеною до протоколу судового засідання, судовому засіданні оголошено перерву до 20.01.2023.
Ухвалою суду від 20.01.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Рівненську міську раду - відмовлено.
Ухвалою суду від 20.01.2023, занесеною до протоколу судового засідання, судовому засіданні оголошено перерву до 03.02.2023.
03.02.2023 розгляд справи не відбувся у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді. Ухвалою суду від 15.02.2023 справу призначено до розгляду на 28.02.2023.
Ухвалою суду від 28.02.2023 у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залучення до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у адміністративній справі № 1740/2487/18 - відмовлено.
Ухвалою суду від 28.02.2023 залучено до участі в адміністративній справі № 1740/2487/18 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рівненську міську раду. У судовому засіданні оголошено перерву до 28.03.2023.
28.03.2023 на підставі статей 243, 245 КАС України, у судовому засіданні було проголошено вступну і резолютивну частини судового рішення.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
29.07.2003 між Закритим акціонерним товариством «Рівне-Ековторма» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вторма-Рівне» (покупець) укладено договір купівлі-продажу. Згідно з п. 1 даного договору продавець продав, а покупець купив, комплекс будівель та споруд, які знаходяться в АДРЕСА_1 .
Пунктом 2 рішення Рівненської міської ради «Про оформлення права користування земельними ділянками та скасування окремих пунктів рішень Рівненської міської ради» від 09.03.2006 № 2033, вирішено оформити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вторма-Рівне» на підставі договору купівлі-продажу будівель та споруд від 29.07.2003, право оренди строком на десять років земельної ділянки площею 13142 кв.м на АДРЕСА_1 , для обслуговування комплексу будівель та споруд за рахунок земель, які згідно з пунктом 12 Рішення Рівненської міської ради від 13.12.2002 № 172 «Про оформлення права користування земельними ділянками» надані в оренду Закритому акціонерному товариству «Рівне-Ековторма» для обслуговування виробничої бази.
24.05.2006 між Рівненською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вторма-Рівне» (орендар) укладено договір оренди землі. Згідно з п.1 даного договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 13142 кв.м, яка знаходиться в АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.03.2013 № 992760, ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить комплекс будівель та споруд, загальною площею 2084,6 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оренду землі», ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, позивач отримала право оренди земельної ділянки, що знаходиться під комплексом будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на тих самих умовах, що існували у попереднього орендаря та власника об`єктів нерухомого майна - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Рівне».
25.02.2016 Рівненська міська рада прийняла рішення № 242 «Про припинення права оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 та розірвання договору оренди землі». Згідно з п. 2 вказаного рішення, вирішено розірвати договір оренди землі від 03.07.2006, укладений між ТОВ «Вторма-Рівне» та Рівненською міською радою.
07.06.2018, у зв`язку з виявленою помилкою у даних Державного земельного кадастру щодо цільового призначення та категорії земель земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , площею 1,3142 га з кадастровим номером 56101000000:01:006:0034, позивачем подано повідомлення про виявлення технічної помилки.
За результатами розгляду даного повідомлення, Державним реєстратором 11.06.2018 було направлено позивачу повідомлення № 1 про необхідність виправлення технічних помилок в документах, що стали підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, у яких фізичною або юридичною особою виявлено помилку.
Не погоджуючись зі спірним рішенням суб`єкта владних повноважень та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та оцінка аргументів сторін.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті цієї ситуації суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» № 3613-VI від 07.07.2011 (далі - Закон № 3613-VI) передбачено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до частин 1, 5 статті 5 Закону № 3613-VI, ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.
Згідно з п. б ч. 2 ст. 21 Закону № 3613-VI до Державного земельного кадастру вносяться відомості про цільове призначення земельних ділянок щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони); на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 вказаного Закону порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.
Підпунктом 10 п. 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051), визначено, що до Державного земельного кадастру вносяться відомості про земельні ділянки, зокрема про цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), що включає такі складові: категорія земель згідно з пп. 6 п. 22 цього Порядку; цільове призначення згідно з документацією із землеустрою; вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель згідно з ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону 3613-VI, у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, зацікавлена особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.
Згідно із пунктом 138 Порядку № 1051, помилками у Державному земельному кадастрі є:
1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;
2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);
3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);
4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;
5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;
6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;
7) помилка у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 1 січня 2013 року та перенесені до Державного земельного кадастру.
Відомості про земельну ділянку та інші об`єкти Державного земельного кадастру у разі виправлення помилки щодо реєстрації земельної ділянки або виправлення помилкового перенесення відомостей про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру та у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки або виправлення помилки щодо інших об`єктів Державного земельного кадастру: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
У відповідності до п. 150 Порядку № 1051, якщо за результатами розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки Державним кадастровим реєстратором встановлено, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які є підставою для їх внесення, але потребують виправлення у зв`язку з виявленням технічних помилок у таких документах, Державний кадастровий реєстратор повідомляє про це заявникові згідно з додатком 34 із зазначенням документів та технічних помилок у них, виправлення яких має передувати виправленню відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі.
Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації (п. 153 Порядку № 1051).
Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у технічній документації із землеустрою, що зберігається у Державному фонді документацій із землеустрою у відділі м. Рівного Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, складовою якої є план надання земельної ділянки, та кадастровий план земельної ділянки, міститься невідповідність в експлікації земель, що проектуються до передачі в оренду, де зазначено код цільового призначення 11.10.5.
Водночас, такий код відсутній в Українському класифікаторі цільового використання землі, затвердженому листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 р. № 14-1-7/1205.
З повідомлення державного реєстратора вбачається, що державна реєстрація земельної ділянки проведена 03.07.2006 на підставі рішення Рівненської міської ради від 09.03.2006 № 2033 «Про оформлення права користування земельними ділянками та скасування окремих пунктів рішень Рівненської міської ради» та технічної документації із землеустрою щодо оформлення права оренди земельними ділянками товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Рівне» для обслуговування комплексу будівель та споруд розробленої КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації».
Інформація щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034 відповідно до Закону № 3613-VI була перенесена з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку та без подання заяв про це їх власниками, користувачами, де встановлено код цільового використання 1.11.6 - іншої комерційної діяльності, що відповідає Українському класифікатору цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 р. № 14-1-7/1205.
Проте, згідно витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034, що міститься в матеріалах справи, сформованого 05.06.2018, цільове призначення зазначено 1.11.6, при цьому категорія земель - землі житлової та громадської забудови, а вид використання - для облуговування комплексу будівель та споруд.
Як наслідок, під час розгляду даної справи, встановлено, що була допущена помилка у визначенні цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034, яке виникло внаслідок перенесення відомостей про неї з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку.
Однак, суд при прийнятті даного рішення також бере до уваги ті обставини, які не були враховані при попередньому розгляді даної справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27.02.2019 у справі № 569/2824/18, яке набрало законної сили, позовну заяву Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди землі задоволено.
В обґрунтування позовних вимог вказувалося, що рішенням Рівненської міської ради від 16 березня 2017 року № 2585 Про передачу в оренду громадянці ОСОБА_1 ОСОБА_1 передано в оренду строком на десять років земельну ділянку площею 13142 м2 на АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування комплексу будівель та споруд). З набуттям права на майно та прийняттям міською радою рішення про надання земельної ділянки в оренду у відповідача виник обов`язок щодо оформлення права на оренду земельної ділянки та по сплаті за неї, оскільки згідно ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним і об`єктом плати за землю є земельна ділянка.
Рівненський міський суд Рівненської області у рішенні від 27.02.2019 № 569/2824/18 вказав, що нормами статі 7 Закону України "Про оренду землі", статей 120, 141 Земельного кодексу України зазначено, що внаслідок переходу права власності на нерухоме майно, яке розташоване на орендованій ними за спірним договором земельній ділянці, до нового власника майна автоматично перейшло і право користування цією земельною ділянкою з одночасним припиненням цього права у попереднього орендаря.
Після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки на якій це майно розташоване, а отже, відповідні права та обов`язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельної ділянки.
Зазначена правова позиція щодо переходу права і обов`язків землекористувача при відчуженні нерухомості підтверджується і судовою практикою Верховного Суду, викладеної у постановах Верховного Суду від 16.06.2018 у справі № 922/3655/17 та від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24.03.2020, у справі № 569/2824/18 касаційну ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 червня 2019 року залишено без змін.
У вищезазначеній постанові суд дійшов висновку що, відповідно до статті 7 Закону України «Про оренду землі», статей 120, 141 Земельного кодексу України, внаслідок переходу права власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, до нового власника майна переходить і право користування цією земельною ділянкою з одночасним припиненням цього права у попереднього орендаря.
Разом з тим, перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї прав тільки на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім 'я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній (пункти 8.16 і 8.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).
Таким чином, перехід права власності на нерухоме майно ще не свідчить про автоматичне виникнення права оренди всієї земельної ділянки, на якій воно розташоване, а тільки покладає на власника обов`язок оформити право користування у встановленому законом порядку.
Крім того, твердження позивача про те, що у зв`язку з придбанням нерухомості на спірній земельній ділянці вона набула право оренди на тих самих умовах, що були у попереднього землекористувача є безпідставними з огляду на наступне.
В матеріалах справи наявний договір оренди землі від 24 травня 2006 року, з якого вбачається, що Рівненська міська рада надала, а товариство з обмеженою відповідальністю «Вторма-Рівне» (попередній землекористувач) прийняло у платне користування земельну ділянку загальною площею 13 142 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 10 років. Вказаний договір було зареєстровано у Рівненській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 03 липня 2006 року за № 040658300184. Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 120 Земельного кодексу України мала право користуватися вказаною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що і ТОВ «Вторма-Рівне», до закінчення строку дії договору оренди, тобто до 02 липня 2016 року. У той же час, рішення Рівненської міської ради «Про передачу в оренду громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 , на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна», було прийнято 16 березня 2017 року, тобто по закінченню строку дії договору оренди.
Враховуючи вищезазначені рішення судів, Рівненською міською радою ОСОБА_1 було надано пропозицію по укладенню договору оренди землі від 21.12.2017 № 65/19, який був визнаний укладеним з моменту набрання чинності рішення Рівненського міського суду у справі № 569/2824/18 від 27.02.2019 на умовах проекту договору (пропозиція від 15.12.2017 року вих.№ 08-1970).
На підставі даного договору було внесено інформацію у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо права оренди даної земельної ділянки, яке було зареєстровано лише 14.09.2019 за ОСОБА_1 . Саме з цього моменту реєстрації права оренди воно і виникло у ОСОБА_1 .
Через 11 місяців на підставі договору від 31.08.2020 про внесення змін та доповнень до Договору оренди землі від 21 грудня 2017 року право оренди земельної ділянки перейшло до ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 125 - 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, а у випадках, передбачених Конституцією та законами України, таким правом наділяються й суб`єкти владних повноважень, як це встановлено частиною четвертою цієї ж норми процесуального права.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.11.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті З Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Поняття «момент укладення договору» та «момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки» різняться за змістовним наповненнями, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено у постановах Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16).
Суд констатує, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.
Судом встановлено, що 07.06.2018 ОСОБА_1 було подане повідомлення до кадастрового реєстратора відділу у місті Рівному про виявлення технічної помилки за номером № 69407, а 11.06.2018 нею було отримано відмову у виправленні зазначеної позивачем помилки.
При цьому, до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру і кадастрового реєстратора відділу у місті Рівне ОСОБА_3 - ОСОБА_1 звернулася 24.09.2018.
Однак, як встановлено вище, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034 з попереднім користувачем ТОВ «Вторма-Рівне» було розірвано рішенням Рівненської міської ради 25.02.2016 за номером № 242. Договір оренди землі ОСОБА_1 від 21.12.2017 № 65/19 розпочав діяти лише з 14.09.2019 з моменту його державної реєстрації у відповідності до положень ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Тому, на переконання суду, ОСОБА_1 , звертаючись як до кадастрового реєстратора ОСОБА_3 так і до суду з позовною заявою по суті, в розумінні закону, не була користувачем (орендарем) земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034. Також, відповідно до Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України, в період з 31.03.2016 по 14.09.2019 у громадянки ОСОБА_1 було відсутнє зареєстроване право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034 та до неї не перейшло право оренди земельної ділянки від попереднього користувача, адже 31.03.2016 воно було припинено.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що на момент виникнення правовідносин між ОСОБА_1 та кадастровим реєстратором ОСОБА_3 її права ніяким чином не були порушені. Адже ОСОБА_1 не мала права на внесення змін до Державного земельного кадастру та коригування даних, внесених до системи Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою, виготовленої КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації».
Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється Державним кадастровим реєстратором після внесення змін до такої документації.
Отже, ОСОБА_2 , який на даний час є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034, відповідно до договору від 31.08.2020 про внесення змін та доповнень до Договору оренди землі від 21 грудня 2017 року, у відповідності до статті 20 Земельного кодексу України має право звернутись до власника земельної ділянки з відповідним клопотанням про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, після чого зможе внести відповідні зміни до цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:006:0034.
Зважаючи на те, що права ОСОБА_1 не були порушені і вона не мала законного права на внесення змін до Державного земельного кадастру, теперішній землекористувач ОСОБА_2 також не набув такого права відповідно до даних, внесених на підставі технічної документації, виготовленої КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації».
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, при новому судовому розгляді, суд дійшов висновку, що повідомлення № 1 від 11.06.2018, видане державним кадастровим реєстратором, прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та в повній мірі відповідає встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак скасуванню в судовому порядку не підлягає.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Головного управління держгеокадастру у Рівненській області Якимця Олега Борисовича, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, скасування повідомлення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Державний кадастровий реєстратор Головного управління держгеокадастру у Рівненській області Якимець Олег Борисович (вул. Лермонтова, 6,м.Рівне,33000, ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненська міська рада Адреса: вул. Соборна, буд. 12 А, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 34847334.
Повний текст рішення складений 29 березня 2023 року
Суддя Ольга ПОЛІЩУК
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2023 |
Оприлюднено | 03.04.2023 |
Номер документу | 109908243 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
О.В. Поліщук
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні