Постанова

від 30.03.2023 по справі 280/5534/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2023 року м. Дніпросправа № 280/5534/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року в адміністративній справі №280/5534/22 (головуючий суддя першої інстанції - Чернова Ж.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОВІДДІЛ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 19.09.2022 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправними і скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 14.01.2022 року:

№ 3656645/38461664 про відмову в реєстрації ПН від 17.12.2021 року № 3,

№ 3657682/38461664 про відмову в реєстрації ПН від 17.12.2021 року № 4,

№ 3656603/38461664 про відмову в реєстрації ПН від 17.12.2021 року № 6,

№ 3657391/38461664 про відмову в реєстрації ПН від 17.12.2021 року № 7,

№ 3657702/38461664 про відмову в реєстрації ПН від 17.12.2021 року № 8,

№ 3657685/38461664 про відмову в реєстрації ПН від 24.12.2021 року №14;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН від 17.12.2021 року № 3, № 4, № 6, № 7, № 8 та від 24.12.2021 року № 14 датою подання їх на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ним направлено для реєстрації в ЄРПН спірні податкові накладні, проте, ним отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено, що документи прийнято, але їх реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних визначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначає про незгоду з відмовою в реєстрації податкових накладних, оскільки вважає, що надані ним документи у повній мірі підтверджують реальність здійснення господарських операцій і є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними і скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.01.2022 року № 3656645/38461664, від 14.01.2022 року № 3656603/38461664, від 14.01.2022 року № 3657391/38461664, від 14.01.2022 року № 3657682/38461664, від 14.01.2022 року № 3657702/38461664, від 14.01.2022 року № 3657685/38461664.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 17.12.2021 року № 3, від 17.12.2021 року № 6, від 17.12.2021 року № 7, від 17.12.2021 року № 4, від 17.12.2021 року № 8, від 24.12.2021 року № 14, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерговідділ», днем фактичного подання податкової накладної на реєстрацію.

Стягнуто на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, а саме в частині застосування пункту 201.16. ст.201 ПК, неповно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що позивач скористався своїм правом та подав на розгляд відповідної комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, пояснення та копії документів щодо зупинених податкових накладних. Проте, в реєстрації податкових накладних відмовлено у зв`язку з не наданням первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додаткова інформація: відсутні первинні документи щодо передачі ТМЦ для виконання робіт, акти прийому-передачі, наявність дозвільних документів на виконання робіт контрагентами. Також вказав, що квитанція про зупинення формується автоматично на центральному рівні та містить всю необхідну інформацію, передбачену Порядком №1165. Наголошує, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Зазначає про дискреційні повноваження та посилається на правову позицію, викладену у рішеннях адміністративних судів і у постановах апеляційних судів. Наголошує, що рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області є правомірними, прийняті в межах діючого законодавства, а тому не можуть бути скасовані. Посилається на практику Верховного суду. Також вважає, що вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, оскільки представником позивача не надано до суду достатніх доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті позивачем, відповідно до вимог ст. 134 КАС України. Отже, на думку апелянта, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн не підлягають задоволенню, оскільки є неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Позивач відзив на апеляційну скарги не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерговідділ» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 38461664).

Відповідачі - Головне управління ДПС у Запорізькій області, Державна податкова служба України є суб`єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані їм Податковим кодексом України повноваження.

Між ТОВ «Енерговідділ» та ПАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» 01.10.2021 року укладено договір № 0110/21, предметом якого є зобов`язання по виконанню робіт (а.с. 250 т.2, а.с.1-3 т.3).

З метою виконання умов договору позивач уклав з ФОП ОСОБА_1 договір на виконання проектних робіт від 01.10.2021 року № 0110/21 (а.с. 29-32 т.3).

Також ТОВ «Енерговідділ» укладено з ФОП ОСОБА_2 договір на виконання проектних робіт від 17.11.2021 року № 1711/21 (а.с. 112 т.1).

ТОВ «Енерговідділ» по факту надання послуг підписало з ПАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» акт здачі-прийняття робіт від 17.12.2021 року №38.

За результатами вказаних взаємовідносин позивачем на виконання приписів ПК України складено податкову накладну від 17.12.2021 року №3, яка направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 45 т.1).

Крім того, ТОВ «Енерговідділ» по факту надання послуг підписало з ПАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» акт здачі-приймання робіт від 17.12.2021 року № 34 (а.с. 16 т.3).

Позивачем на виконання п. 201.10 ст. 201 ПК України складено податкову накладну від 17.12.2021 року № 6, яка направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.47 т.1).

Також ТОВ «Енерговідділ» по факту надання послуг підписало з ПАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» акт здачі-приймання робіт від 17.12.2021 року № 39 (а.с. 23, 25 т.3).

Позивачем на виконання п. 201.10 ст. 201 ПК України складено податкову накладну від 17.12.2021 року № 7, яка направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 49 т.1).

05.10.2021 року між ТОВ «Енерговідділ» та ПАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» укладено договір № 0510/21, предметом якого є зобов`язання по виконанню робіт (а.с. 50-53 т.3).

З метою виконання умов за вказаним договором позивач уклав з ФОП ОСОБА_3 договір на виконання проектних робіт від 12.10.2021 року № 12/10/21 (а.с. 71-75 т. 3).

ТОВ «Енерговідділ» по факту надання послуг підписало з ПАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» акт здачі-приймання робіт від 17.12.2021 року № 32 (а.с. 65 т. 3).

Позивачем на виконання п.201.10 ст.201 ПК України складено податкову накладну від 17.12.2021 року № 4, яка направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 51 т.1).

Крім того, ТОВ «Енерговідділ» по факту надання послуг підписало з ПАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» акт здачі-приймання робіт від 17.12.2021 року № 30 (а.с. 68 т. 3).

Позивачем на виконання п.201.10 ст.201 ПК України складено податкову накладну від 17.12.2021 року № 8, яка направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 53 т.1).

ТОВ «Енерговідділ» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «СВІТЛОТЕК ТРЕЙД», відповідно до укладеного договору від 01.11.2021 року № 0111/21, предметом якого є зобов`язання по виконанню робіт.

Позивач отримав попередню оплату від ТОВ «СВІТЛОТЕК ТРЕЙД» згідно платіжного доручення від 08.11.2021 року №11253 (а.с. 97 т. 3). Узв`язку з отриманням грошових коштів на виконання статей 187, 201 ПК України ТОВ «Енерговідділ» складено податкову накладну від 24.12.2021 року, яка направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.55 т.1).

Відповідно до квитанцій реєстрацію вказаних вище податкових накладних зупинено на підставі п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію ПН в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с. 46, 48, 50, 52, 54, 56 т.1).

Позивач направив на адресу Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. До повідомлень позивачем надано пояснення та копії первинних документів на підтвердження господарської операції (а.с.57-151 т.1).

Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прийняті рішення від 14.01.2022 року:

- № 3656645/38461664 про відмову у реєстрації ПН від 17.12.2021 року № 3 (а.с. 152 т.1);

- № 3656603/38461664 про відмову у реєстрації ПН від 17.12.2021 року № 6 (а.с. 156 т.1);

- № 3657391/38461664 про відмову у реєстрації ПН від 17.12.2021 року № 7 (а.с. 158 т.1);

- № 3657682/38461664 про відмову у реєстрації ПН від 17.12.2021 року № 4 (а.с. 154 т.1);

- № 3657702/38461664 про відмову у реєстрації ПН від 17.12.2021 року № 8 (а.с. 160 т.1);

- № 3657685/38461664 про відмову у реєстрації ПН від 24.12.2021 року № 14 (а.с.162 т.1).

Відмова обґрунтована ненаданням платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

У додатковій інформації зазначено: відсутні первинні документи щодо передачі ТМЦ для виконання робіт, акти прийому-передачі, наявність дозвільних на виконання робіт контрагентами, складські документи (інвентаризаційні описи).

Позивачем подано скарги на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних (а.с. 164-250 т.1, а.с. 1-237 т. 2). Рішеннями від 31.01.2022 року № 5031/38461664/2, від 01.02.2022 року № 5210/38461664/2, № 5234/38461664/2, від 02.02.2022 року № 5535/38461664/2, № 5500/38461664/2, від 04.02.2022 року № 6081/38461664/2, залишено скарги позивача без задоволення, а рішення регіональної комісії - без змін. (а.с. 238-249 т. 2).

Не погодившись із прийнятими рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач оскаржив такі рішення до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що ГУ ДПС у Запорізькій області, зупиняючи реєстрацію спірних податкових накладних, та вказавши лише пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку без наведення конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачеві для прийняття відповіднлю комсією рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, обмежив право позивача на надання конкретних документів за вичерпним переліком, необхідних реєстрації податкової накладної. Суд першої інстанції зазначив, що оскаржувані рішення комісії не є обґрунтованими та не містять переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття, оскільки не встановлюють, які саме первинні документи позивач не надав податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Крім цього, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, зокрема, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про задоволення таких витрат у повному обсязі, з урахуванням критерію розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих позивачу, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва його інтересів в суді під час розгляду справи у загальному розмірі 5000 грн..

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Як зазначалось вище, підставою зупинення реєстрації спірних податкових накладних контролюючим органом зазначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 8 Додатку 1 до Порядку №1165 Критерії ризиковості платника податку на додану вартості зазначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку №1165).

Згідно із додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Крім того, відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до матеріалів справи позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку № 1165.

Натомість, податковим органом не наведено жодних доводів та не надано суду доказів на підтвердження наявності обставин, зазначених у п. 8 Критеріїв ризиковості, зокрема: не надано доказів віднесення платника податку до ризикових платників: (рішення Комісії, витягу протоколу чи з відповідного Переліку).

Відповідачем - ГУ ДПС у Запорізькій області у відзиві на позовну заяву зазначалось, що позивача включено до переліку ризикових (а.с.57-68 т. 4).

Проте, відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів щодо прийняття такого рішення, як і не надано доказів наявності у податкового органу інформації, що визначає ризиковість здійснення саме цих господарських операцій, які зазначені в поданих для реєстрації податкових накладних, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відтак, ГУ ДПС у Запорізькій області не доведено ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції, що у податкового органу була наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення позивачем господарських операцій, зазначених саме в поданих для реєстрації податкових накладних.

Також, відповідачами ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій та не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не визначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

Крім того, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган під час витребування від платника податків документів, має визначити їх перелік, платник податку має чітко розуміти, що саме від нього вимагає орган владних повноважень та мати можливість передбачати наслідки своєї поведінки в залежності від виконання чи не виконання вимоги контролюючого органу. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не довільно, на власний розсуд. Відсутність чіткої вимоги податкового органу до платника податків стосовно надання певного документу виключає можливість визнання правомірним застосування до такого платника негативних наслідків через невиконання такої вимоги.

Матеріалами справи підтверджено надання позивачем податковому органу пояснень та копій документів, які підтверджують та розкривають зміст спірних податкових накладних.

Відповідачами не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

В постанові Верховного Суду від 18.07.2019 року по справі №1740/2004/18 зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

За таких обставин оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування.

Колегія суддів звертає увагу, що питання щодо реальності чи не реальності господарської операції по договору може бути предметом перевірки платника податків, в той час як реєстрація податкової накладної не є в розумінні Податкового кодексу України перевіркою платника податків, оскільки податкова накладна відображає лише частину самої господарської операції (отримання грошей або поставку товару).

Відповідно до пп.14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних/розрахунків коригування ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

При цьому, згідно з нормами п.19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України, до якої з 21 серпня 2019 року перейшли повноваження ДФС України.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 17.12.2021 року №3, №6, №7, №4, №8, від 24.12.2021 року №14 датою їх фактичного подання.

Колегія суддів зазначає, що питання реальності чи не реальності господарської операції по договору може бути предметом перевірки платника податків, в той час як реєстрація податкової накладної не є в розумінні Податкового кодексу України перевіркою платника податків, оскільки податкова накладна відображає лише частину самої господарської операції (отримання грошей або поставку товару).

Посилання скаржника на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі №825/3990/14, від 06.03.2018 року у справі №804/5444/16, апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на те, що останні викладені стосовно норм Порядку №117, який був чинним до 31.01.2020 року включно.

Наразі правовідносини сторін врегульовані проаналізованим вище Порядком №1165, який істотно відрізняється від Порядку №117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Отже, Порядок №1165, який був чинним на час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі №640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі №640/11321/20, від 22 липня 2021 року у справі №520/480/20.

У зв`язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття податковим органом рішення про віднесення до переліку ризикових платників податків безумовно впливає на права та інтереси позивача, а тому останній відповідно до статті 5 КАС України має право на звернення до суду з позовом про оскарження такого рішення і на судовий захист шляхом визнання такого рішення протиправним і його скасування.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття оскаржених рішень про відмову в реєстрації податкових накладних від 17.12.2021 року № 3, № 4, № 6, № 7, № 8 та від 24.12.2021 року № 14.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Щодо незгоди апелянта з розміром відшкодування витрат на правову допомогу, апеляційний суд зазначає про таке.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на правову допомогу, на підтвердження чого додано копії: ордеру на надання правничої (правової) допомоги; договору про надання правничої допомоги від 15.02.2022 року; додаткової угоди від 15.02.2022 року до договору №1 про надання правничої допомоги від 15.02.2022 року; акту прийому-передачі виконаних робіт від 12.09.2022 року; платіжного доручення від 12.09.2022 року №5540 на суму 5000 грн. (а.с. 11-28 т.1).

Так, між ТОВ «Енерговідділ» та Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія Радник» укладено договір про надання правничої допомоги від15.02.2022 року(а.с.24-25 т. 1).

Відповідно до п. 1.1. Договору ТОВ «Енерговідділ» доручає, а АО «Юридична компанія Радник» приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Додатковою угодою від 15.02.2022 року №1 до вказаного Договору, сторони конкретизували перелік правничої допомоги, що надається. (а.с. 26 т. 1).

Відповідно до п.1 Додаткової угоди, АО «Юридична компанія Радник» зобов`язується здійснити: складання та подання адміністративного позову.

Згідно з п. 4.4. Договору адвокатським об`єднанням складено акт прийому-передачі наданих послуг від 16.02.2022 року, відповідно до якого TOB «Енерговідділ» отримало від АО «Юридична компанія Радник» перелічені вище послуги, витрачений час 5 годин, вартість 5000 грн. (а.с. 26 т. 1).

Відповідно до платіжного доручення ТОВ «Енерговідділ» сплатило на користь АО «Юридична компанія Радник» кошти в сумі 5000 грн. (а.с. 28 т. 1).

Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України представником в суді може бути адвокат або законний представник.

Проте, надані документи не містять посилання яким саме адвокатом здійснювалась правова допомога.

Аналізуючи наведені вище докази стосовно правничої допомоги, апеляційний суд зазначає, що наданими доказами частково підтверджено обсяг витрат позивача на правничу допомогу у цій справі.

Таким чином, зважаючи на предмет спору, складність адміністративної справи, яка не є складною та відсутність належного обґрунтування зазначеної в заяві суми, апеляційний суд вважає, що заявлені в заяві витрати на правову допомогу в розмірі 5000 гривень не є співмірними зі складністю адміністративної справи та часом, витраченим на надання правової допомоги, а також не підтверджені належним чином, у зв`язку із чим колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви в розмірі 1000 грн..

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Проте, в частині стягнення витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити частково вимоги апеляційної скарги відповідача та змінити в цій частині рішення суду першої інстанції.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року в адміністративній справі №280/5534/22 задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року в адміністративній справі №280/5534/22 змінити.

В абзаці четвертому резолютивної частини рішення слова та цифри « 5000,00 (п`ять тисяч гривень 00 копійок)» замінити словами та цифрами « 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак