Постанова

від 30.03.2023 по справі 640/18562/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18562/22 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Громадської ради доброчесності, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Громадської ради доброчесності щодо неналежного аналізу та перевірки інформації щодо судді, включення недостовірної інформації до висновку про невідповідність судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики від 16.12.2020 та поширення його у мережі Інтернет на інформаційному порталі (сайті) Громадської ради доброчесності «http://grd.gov.ua/», порушення порядку затвердження зборами висновку та його оприлюднення;

- зобов`язати Громадську раду доброчесності вилучити з публічного доступу висновок про невідповідність судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики від 16.12.2020, викладений у електронних документах на інформаційному порталі (сайті) Громадської ради доброчесності «http://grd.gov.ua/» за посиланнями:

- «ІНФОРМАЦІЯ_1»;

- «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року було повернуто позовну заяву позивачу на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України та відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, оскільки вказані у заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року та на підставі ч. 2 ст. 312 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з наступного.

Так, відповідно до матеріалів справи, позивач є суддею Окружного адміністративного суду міста Києва.

16 грудня 2020 року Громадською радою доброчесності (далі - ГРД) складено висновок про невідповідність судді ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики.

Уважаючи, що спірний висновок ГРД містить недостовірні, не перевірені та такі, що не підтверджені будь-якими належними доказами відомості, прийнятий із порушенням процедури, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року, відповідно до положень ст. 28 КАС України, адміністративна справа передана до Шостого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року, відповідно до положень ст. ст. 28, 29 КАС України, визначено територіальну підсудність адміністративної справи №640/18562/22 за позовом ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - Київському окружному адміністративному суду.

12 грудня 2022 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, вказану позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності останньої вимогам ч. 3 та ч. 6 ст. 161 КАС України, визначено спосіб та строк недоліків позовної заяви шляхом надання до суду окремо складеної заяви про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, з належним обґрунтуванням причин процесуального пропуску та проханням поновити пропущений строк та оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 992,40 грн.

18 січня 2023 року, на виконання вимог ухвали суду від 12.12.2022, позивачем надано квитанцію про сплату судового збору у сумі 992,40грн. від 21.12.2022 №4576-0390-1006-5073 та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що недоліки, визначені в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року щодо строку звернення до адміністративного суду позивачем не усунуто. Зокрема, суд визнав неповажними причини пропуску строку звернення з даним позовом, оскільки ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», проходив кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді з початку 2019 року і йому було відомо про порядок такого оцінювання та наслідки його проведення, порядок перевірки його суддівської діяльності, перевірки зазначених відомостей у поданих ним деклараціях за 2015-2019 рр., проведення іспитів Вищою кваліфікаційною комісією суддів, складення Громадською радою доброчесності відповідного висновку.

Тобто, суд першої інстанції виходив з обов`язку позивача знати про наявність висновку Громадської ради доброчесності від 16.12.2020 про невідповідність судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, враховуючи, що йому було відомо про початок проведення відносно нього перевірки шляхом проходження кваліфікаційного оцінювання.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Професійна діяльність суддів є публічною службою.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу оцінки правомірності висновку про невідповідність судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого рішенням Громадської ради доброчесності від 16.12.2020 року у вигляді проколу електронного голосування.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст.87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

Частиною 5, 6 ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що громадська рада доброчесності здійснює свою діяльність у чотирьох колегіях, до кожної з яких входить п`ять членів Ради.

Колегія Громадської ради доброчесності діє від імені Ради.

Громадська рада доброчесності: 1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 2) надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 3) надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; 4) делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді)5) має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.

Отже, Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

Таким чином, оскільки спір у цій справі пов`язаний з проходженням позивачем публічної служби, у даному випадку застосуванню підлягає місячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наразі, колегія суддів зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За частиною другою статті 123 цього Кодексу якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

У вказаному клопотанні ОСОБА_1 на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначав, що про оприлюднення Громадською радою доброчесності інформації про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики згідно висновку Громадської ради доброчесності від 16.12.2020, він дізнався після ознайомлення з матеріалами суддівського досьє у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України 21.10.2022, що підтверджується відповідною відміткою на заяві про ознайомлення. Також, вказував, що після перевірки відомостей інформаційного порталу Громадської ради доброчесності за адресою «http://grd.gov.ua/», що зазначена у висновку, йому стало відомо, що така ж інформація оприлюднена у електронних документах за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Оцінюючи зазначені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, підстави для поновлення цього строку, колегія суддів зазначає наступне.

Формування i ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) здійснюються в єдиній судовій iнформацiйно-телекомунiкацiйнiй системі. Оригінали окремих документів, за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, можуть додатково зберігатися у паперовій формі.

Водночас, згідно з п. 38 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій i статус суддів до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи формування i ведення суддівських досьє (досьє кандидатів на посаду судді) такі досьє можуть формуватися i вестися у паперовій формі.

Відповідно до ч. 8 ст. 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повний та безпосередній доступ до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) мають члени та уповноважені працівники секретаріатів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя відповідно, а також уповноважені працівники Державної судової адміністрації України.

Судді (кандидату на посаду судді) забезпечується доступ для перегляду його досьє в повному обсязі.

Згідно з ч. 9 ст. 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» співбесіда полягає

в обговоренні результатів дослідження досьє.

З аналізу положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вбачається наявність права у судді ознайомитись з матеріалами його досьє в будь-який час не залежно від обставин проходження кваліфікаційного оцінювання.

Однак, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить обов`язку для судді ознайомлюватись з своїм досьє та не містить процедур щодо повідомлення судді про наявність змін у його досьє.

Відтак, факт проходження кваліфікаційного оцінювання жодним чином не означає, що у позивача існував обов`язок ознайомлюватись з суддівським досьє чи знати про всі зміни у ньому.

Крім того, колегією суддів встановлено, що у висновку ГРД зазначено: «Громадська рада доброчесності не змогла забезпечити судді право на відповідь до затвердження цього рішення, оскільки суддя не надав контактної інформації. Громадська рада доброчесності готова розглянути пояснення судді, якщо такі надійдуть».

Отже, вказані обставини свідчать про те, що ГРД не повідомляло ОСОБА_1 про прийняття оскаржуваного висновку та не ставило до відома через канцелярію суду про дату свого засідання з розгляду такого питання.

Наразі, відповідно до пп.2-3 ч.6 ст.87 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ГРД: надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє. Тобто, надання ГРД негативного висновку щодо судді також не є обов`язковим.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до вимог ч. 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів , в даному випаду початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів зазначає, що позивач фактично був ознайомлений з оскаржуваним висновком ГРД лише 21 жовтня 2022 року, під час ознайомлення з суддівським досьє. Іншого судом першої інстанції не встановлено, а з матеріалів справи не вбачається.

Отже, перебіг строку на звернення позивача до суду розпочався з часу, коли він ознайомився з ухваленим відносно нього оскаржуваним висновком.

За викладених обставин, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про недотримання позивачем строку звернення до суду.

Колегія суддів звертає увагу, що одним із елементів права на суд, є право на доступ до суду, що по свої суті означає, що особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов`язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.

Крім того, згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із сталою практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, яка викладена у справі Delcourt v. Belgium, в якій ЄСПЛ зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 122, 242, 250, 308, 311, 320, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 30.03.2023р.)