Ухвала

від 30.03.2023 по справі 591/3750/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 березня 2023 року

м. Київ

справа № 591/3750/20

провадження № 61-3754ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28 листопада 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності,

встановив:

13 березня 2023 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Титор Р. М. засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28 листопада 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у вказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до частини третьої статті 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є вимогою майнового характеру.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 102, 00 грн.

До касаційної скарги заявником додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2 147, 20 грн.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї документів не дозволяє визначити ціну позову станом на день його подання, оскільки неможливо встановити дійсну вартість частки спірного нерухомого майна, яку позивач просить виділити їй у натурі зі спільної часткової власності.

Таким чином, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна) та сплатити його у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням дійсної вартості частки нерухомого майна, яку позивач просить виділити в натурі зі спільної часткової власності.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно подати до Верховного Суду інформацію про ціну позову (вартість частки спірного нерухомого майна), надати докази на підтвердження цієї обставини, а також доплатити судовий збір за вказаними вище ставками (з урахуванням ціни позову) за вимогу майнового характеру.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вимогам закону.

Заявник у касаційній скарзі хоч і посилається на певні постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновки щодо застосування норм права, і зазначає, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваних судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах, проте не визначає підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Таким чином, у випадку, якщо ОСОБА_1 подає касаційну скаргу на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, то їй слід чітко вказати про це у скарзі, обґрунтувати (мотивувати) наявність цієї підстави та зазначити постанови Верховного Суду, у яких викладено висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, що не були враховані в оскаржуваних судових рішеннях.

З огляду на викладене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав), а також надати суду інформацію про ціну позову, з урахуванням якої доплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28 листопада 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов