КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/6342/2023
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ Справа № 758/12798/17
23 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Осадченко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою третьої особи ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2022 року, постановлену під головуванням судді Ларіонової Н.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особи: Житлово-будівельний кооператив «Авіатор-14», Подільський районний відділ Державної міграційної служби України про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою,-
в с т а н о в и в:
27 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 , третя особи: Житлово-будівельний кооператив «Авіатор-14», Подільський районний відділ Державної міграційної служби України в якому просив суд усунути йому перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування зазначеною квартирою. Зазначав, що він є власником вказаної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 25 березня 2017 року. Проте, користуватись вказаною квартирою він не може, так як в ній зареєстрована стороння особа, без будь-яких на те правових підстав - ОСОБА_3 . Він не знайомий з відповідачем, будь-яких домовленостей щодо користування відповідачем його квартирою між ними не існує . Відповідач не є членом його сім`ї чи його родичем. З огляду на зазначене та керуючись ст. 391 ЦК України, просив суд ухвалити рішення про усунення йому перешкод у користуванні його власністю - квартирою АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування зазначеною квартирою.
07 липня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з заявою про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
07 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з заявою про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
07 липня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що в провадженні Подільського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа № 758/12798/17 за позовом ОСОБА_2 до нього ( ОСОБА_3 ) , треті особи: ЖБК «Авіатор», Подільський районний відділ Державної міграційної служби України про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням- квартирою АДРЕСА_1 . Вказує на те, що зазначені ОСОБА_2 в позовній заяві обставини не відповідають дійсності, а тому він вважає за необхідне звернутись до суду із зустрічним позовом.
Зазначає, що 14.05.1999 року він за згодою членів сім`ї спільно з ОСОБА_5 в рівних долях придбали квартиру АДРЕСА_1 .
02.06.1999 року між ним, позичальником та Кредитно-фінансовою спілкою «Експобанк» було укладено кредитний договір № 106. Того ж дня між ним, ОСОБА_5 та КБ «Кредитно-фінансова спілка «Експобанк» було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого зазначена квартира була передана в іпотеку.
09.09.1999 року між ним, ОСОБА_5 та КБ «Кредитно-фінансова спілка «Експобанк» було укладено договір застави, відповідно до умов якого спірна квартира була передана в заставу.
05.09.2000 року ОСОБА_6 було придбано спірну квартиру, що підтверджується свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні.
18.12.2000 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
11.03.2001 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було укладено договір купівлі-продажу вище зазначеної квартири.
В подальшому 29.08.2001 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
25.03.2017 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу вище зазначеної квартири.
Вказує на те, що у 2007 році він з ОСОБА_10 домовились, що він та його родина викупає у ОСОБА_10 зазначену вище квартиру за ціною 35 000,00 доларів США. Також сторони домовились, що кошти за квартиру будуть виплачуватись частинами. На виконання вказаних домовленостей він сплатив ОСОБА_10 23 650,00 доларів США, що підтверджується власноруч написаною розпискою ОСОБА_10 про отримання грошових коштів. Проте, станом на дату подання даного зустрічного позову договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1 не укладений.
Вказує на те, що йому стало відомо, що 25.03.2017 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1 .
На думку ОСОБА_3 вищевказаний договір було укладено з метою не виконання та ухилення від виконання домовленостей з ним про укладення договору купівлі- продажу спірної квартири.
З урахуванням вище викладеного, просив суд зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 та членам його сім`ї перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 .
Протокольною ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 07 липня 2021 року клопотання задоволено, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Прийнято до провадження зустрічний позов ОСОБА_3 ..
04 серпня 2021 року третя особа ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що в провадженні Подільського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа № 758/12798/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Ж-БК «Авіатор», Подільський районний відділ Державної міграційної служби України про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. 07 липня 2021 року його було залучено до участі у зазначеній вище справі у якості третьої особи.
Зазначає, що він в повному обсязі заперечує щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_2 , оскільки обставини, на які посилається позивач ОСОБА_2 , не відповідають дійсним обставинам справи.
Вказує на те, що 14.05.1999 року його батько ОСОБА_3 придбав в рівних долях з ОСОБА_5 , квартиру АДРЕСА_1 .
Зазначає, що дана квартира була придбана за спільні кошти та є єдиним постійним місцем проживання їх родини: батька ОСОБА_3 , матері ОСОБА_4 та його ( ОСОБА_1 ). У 2007 році його родина домовилась з ОСОБА_10 про те, що вони викупляють у ОСОБА_10 зазначену вище квартиру за ціною 35 000,00 доларів США, з виплатою коштів частинами. На виконання вказаної домовленості ОСОБА_10 отримав від їх родини 23 650,00 доларів США, проте станом на дату подання ним даного позову договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1 між ними не укладений. Вказує на те, що його родині стало відомо, що 25.03.2017 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1 . На його думку, вищевказаний договір було укладено з метою не дотримання та ухилення від домовленостей з його родиною про укладення договору купівлі- продажу спірної квартири.
З урахуванням вище викладеного, просив суд визнати його третьою особою із самостійними вимогами, прийняти його позов до спільного розгляду з позовом ОСОБА_2 та зустрічним позовом ОСОБА_11 та зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 та членам його сім`ї перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 .
Протокольною ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2022 року відмовлено в прийнятті позову третьої особи ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 14 лютого 2023 року третя особа ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2022 року по справі № 758/12798/17, якою повернуто позовну заяву ОСОБА_1 та направити справу та позовну заяву для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що оскаржуваною ухвалою його було позбавлено права на звернення до суду із позовом про усунення перешкод в користуванні квартирою з метою захисту свого порушеного права, свобод і законних інтересів. Вважає вказану відмову суду безпідставною та незаконною. В порушенні вимог процесуального права суд першої інстанції відмовив йому у прийнятті його позовної заяви протокольною ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, не дивлячись на те, що в судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про вихід суду до народної кімнати з метою постановлення ухвали щодо прийняття або повернення його позовної заяви. Проте, суд першої інстанції відмовив у задоволенні даного клопотання та постановив протокольну ухвалу, чим порушив вимоги ст.ст. 185, 259 ЦПК України.
Вказує на те що, відмовляючи у прийнятті його позовної заяви, як третьої особи із самостійними вимогами, суд першої інстанції зазначив, що він залучений до участі у справі як третя особа без самостійних вимог. При цьому, суд не звернув увагу на те, що в прохальній частині позовної заяви він просив суд визнати його третьою особою із самостійними вимогами щодо предмету спору.
В судове засідання апеляційного суду третя особа ОСОБА_1 не з`явився, про день та час слухання справи судом повідомлений в установленому порядку. 23 березня 2023 року електронною поштою направив на адресу апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на різке погіршення стану його здоров`я та наявність ознак гострого респіраторного захворювання або захворювання на COVID-19. Також посилався на те, що території України введений воєнний стан і для уникнення завдання шкоди здоров`ю та життю учасників процесу розгляд справ відкладається. Колегія суддів відхиляє вказане клопотання апелянта з огляду на те, що ним не надано доказів на підтвердження його хвороби та неможливості явки до суду. Введення воєнного стану в Україні не є підставою для відкладення розгляду справи, так як суди працюють у звичайному режимі.
Відповідач ОСОБА_3 та третя особа: ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи апеляційним судом повідомлені у встановленому законом порядку, відповідач та третя особа причину своєї неявки суду не повідомили, представник відповідача адвокат Горбовий В.А. 13 березня 2023 року електронною поштою подав до апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на те, що в цей день він буде зайнятий у розгляді іншої справи. 23 березня 2023 року відповідач та його представник адвокат Горбовий В.А. електронною поштою направили на адресу апеляційного суду заяву, в якій просили апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 26 січня 2022 року , направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Колегія суддів відхиляє клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, так як відповідно до наданої до клопотання копії повістки Вищого антикорупційного суду адвокат Горбовий В.ВА. викликається до даного суду на 23.03.2023 року на 09-00 годину, а розгляд справи в апеляційному суді призначено на 23.03.2023 року на 14-00 годину. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідача, його представника та третьої особи: ОСОБА_4.
Позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат Оксенюк Ганна Олегівна в судове засідання також не з`явились, про день та час слухання справи апеляційним судом повідомлені в установленому законом порядку. Позивач причину своєї неявки суду не повідомив. 22 березня 2023 року представник позивача адвокат Оксенюк Г.О. електронною поштою направила на адресу апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на те, що вона перебуває у м. Львові і має намір прибути до м.Києва для участі в судовому засіданні суду першої інстанції 12 квітня 2023 року. Колегія суддів відхиляє вказане клопотання представника позивача, так як представником не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, а тому у суду відсутні підстави для визнання причини неявки представника в судове засідання поважною. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності позивача та його представника.
Представники третіх осіб: Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-14» та Подільського районного відділу Державної міграційної служби України в судове засідання також не з`явились, про день та час слухання справи судом повідомлені, просили розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є, серед іншого, ухвали.
Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, повернення заяви позивачеві ( заявникові), а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина друга статті 258 ЦПК України).
Відповідно до частин четвертої, п`ятої та восьмої статті 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Постановлення судом першої інстанції ухвали про відмову у прийнятті позову третьої особи з самостійними вимогами, не виходячи до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання не змінює вимоги пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України про те, що такий вид ухвал підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду та не може бути перешкодою у реалізації однієї з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Відмовляючи протокольною ухвалою у прийнятті позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на те, що ОСОБА_1 залучений до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, а тому у прийнятті його позовної заяви слід відмовити. Відмова у прийнятті позовної заяви не позбавляє ОСОБА_1 його права на звернення до суду з окремою позовною заявою.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
У ст. 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
За змістом п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Відповідно до вимог ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
У пункті 15 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно проводити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123-126 ЦПК України (статті 193-195 ЦПК України в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).
Згідно з ст.195 ЦПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення ст.ст. 193, 194 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Частиною третьою ст. 194 ЦПК України визначено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
Як вбачається з матеріалів справи, протокольною ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 07 липня 2021 року (т. І а.с. 190-191) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Із протоколу судового засідання Подільського районного суду м.Києва від 07 липня 2021 року також вбачається, що в даному судовому засіданні був також прийнятий до провадження зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою. Суд повернувся до стадії підготовчого розгляду і у зв`язку із залученням до участі у справі третіх осіб та прийняття зустрічного позову в судовому засіданні було оголошено перерву на 05 серпня 2021 року.
04 серпня 2021 року третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 .
Вказаний позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 поданий у відповідності до вимог ст. 52 ЦПК України на стадії підготовчого провадження у справі.
Відповідно до вимог ст. 193 ЦПК України, самостійні вимоги третьої особи повинні стосуватися предмету спору. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно) з приводу якого виник спір. Задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, робить неможливим задоволення вимог позивача щодо цього ж предмету спору. Позов пред`являється до тієї із сторін, яка порушує права третьої особи.
З матеріалів справи вбачається, що спір виник між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 і третьою особою із самостійними вимогами ОСОБА_1 відносно користування квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
З вище викладеного вбачається, що у первинного, зустрічного позову та позову третьої особи з самостійними вимогами є один предмет спору - спірна квартира, вимоги є однорідними та взаємозв`язані між собою.
Висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 залучений до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, а тому у прийнятті його позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами слід відмовити, колегія суддів вважає помилковими, оскільки такі висновки не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до вимог ч.6 ст.53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.
Судом першої інстанції дійсно було залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог, проте, вступивши у справу в якості третьої особи без самостійних вимог, він вважав, що його права також порушуються ОСОБА_2 та підлягають захисту шляхом пред`явлення до суду позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами, провив суд залучити його до участі у справі в якості третьої особи із самостійними вимогами. Вказане клопотання ОСОБА_1 судом першої інстанції розглянуто не було.
З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги про неправильність висновку суду першої інстанції про відмову у прийнятті позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 з тих підстав, що він залучений до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.
Згідно вимог ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга третьої особи ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а протокольна ухвала Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2022 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_1 задовольнити.
Протокольну ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2022 року про відмову в прийнятті позову третьої особи ОСОБА_1 скасувати.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третіособи: Житлово-будівельний кооператив «Авіатор-14», Подільський районний відділ Державної міграційної служби України про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою направити для продовження розгляду до суду першої інстанції
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 29 березня 2023 року.
Головуючий: Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2023 |
Оприлюднено | 03.04.2023 |
Номер документу | 109915579 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Ратнікова Валентина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні