Постанова

від 28.03.2023 по справі 351/1362/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 351/1362/19

Провадження № 22-ц/4808/361/23

Головуючий у 1 інстанції СОБКО В.М .

Суддя-доповідач Фединяк В.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого Фединяка В.Д. (суддя-доповідач)

суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю представника Cнятинського споживчого товариства

адвоката Петришина С.Р.

державного реєстратора Снятинської міської ради

Чичули Ю.І.

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та державного реєстратора Снятинської міської ради Чичули Юрія Івановича на рішення Снятинського районного суду від 20 грудня 2022 року, ухвалене у складі судді Собка В.М. в м. Снятині у справі за позовом Cнятинського споживчого товариства м. Снятин до ОСОБА_1 , державного реєстратора Снятинської міської ради Чичули Юрія Івановича, третя особа: Снятинська міська рада про скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Cнятинське споживче товариство звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Снятинської міської ради Чичула Юрія Івановича, третя особа: Снятинська міська рада про скасування державної реєстрації права власності.

Позовна заява обгрунтована тим, що 08.04.2019 державним реєстратором Снятинської міської ради Івано-Франківської області Чичулом Ю.І. здійснено державну реєстрацію прав та їх обтяжень, щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для проведення реєстрації були акт приймання-передачі нерухомого майна від 24.07.2015, витяг з протоколу засідання комітету спілки співвласників майнових паїв від 22.07.2015, рішення виконавчого комітету про присвоєння поштової адреси від 12.01.2018, договір дарування майнових паїв від 17.06.2015, свідоцтво про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) від 26.05.2015, на підставі яких державним реєстратором проведено державну реєстрацію права власності на малу архітектурну форму як об`єкта нерухомого майна. Вказує, що даний об`єкт не є об`єктом нерухомого майна, а є тимчасовою архітектурною формою, що унеможливлює проведення державної реєстрації, крім того, речове право на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване без реєстрації права користування земельною ділянкою під тимчасовою спорудою. Просить визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Снятинської міської ради Чичули Юрія Івановича від 08.04.2019 про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , скасувати реєстраційний запис про право власності за №31074309 від 02.04.2019 у Єдиному Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Рішенням Снятинського районного суду від 20 грудня 2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора Снятинської міської ради Чичула Юрія Івановича від 08.04.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Скасовано реєстраційний запис про право власності за №31074309 від 02.04.2019 у Єдиному Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким в позові відмовити. Вважає, оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що 13.12.2018 року прийнято рішення про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,0040 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (садовий будинок-магазин), по АДРЕСА_1 . Крім того, Державний акт ІІ-ІФ № 000860 виданий 25.11.1997 року на право постійного користування для обслуговування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ринку Снятинському СТ не скасовувався. Однак в Державному земельному реєстрі не зареєстрований та кадастровий номер на земельну ділянку площею 0,6282 га не присвоєний і на даний час земельна ділянка вказана в державному акті площею 0,6282 га знаходиться у комунальній власності Снятинської міської ради. Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.10.2022 року відведено земельну ділянку в оренду площею 0,0040 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (садовий будинок-магазин), по АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки 2625210100:01:031:0375.07.12.2022 року. Рішенням № 481 -14/1-п/2022 сесії Снятинської міської ради затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 0,0040 га кадастровий номер 2625210100:01:031:0375, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (садовий будинок-магазин), по АДРЕСА_1 терміном на 10 років. Договір оренди землі від 07.12.2022 року пройшов державну реєстрацію та зареєстрований відділом адміністративних послуг (ЦНАП) Снятинської міської ради. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (договір оренди землі) від 26.12.2022 року. Також проведено оплату коштів згідно договору за оренду земельної ділянки площею 0,0040 га кадастровий номер 2625210100:01:031:0375, наданої для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (садовий будинок-магазин), по АДРЕСА_1 . Таким чином, відсутні підстави скасування державної реєстрації права власності з самого початку і підтверджує його право на державну реєстрацію прав власності на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин. Крім цього, його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи 20.12.2022, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

В апеляційній скарзі державного реєстратора Снятинської міської ради Чичули Ю. І. ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову посилаючись на те, що при вирішенні цього спору судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального й матеріального права. Вказує, що при поданні документів на реєстрацію права власності заявник ОСОБА_3 надав технічний паспорт виданий Коломийським міжрайонним бюром технічної інвентаризації, згідно якого нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, являється капітальною спорудою, яка підлягає державній реєстрації та надав звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних споруд, проте, що дане нежитлове приміщення є капітальною спорудою, яка підлягає державній реєстрації. Позивач не надав суду ніяких підтверджуючих документів, що дане нежитлове приміщення є малою архітектурною формою і не підлягає державній реєстрації. Заявник особисто несе відповідальність за документи подані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій. Також слід зазначити, що станом на сьогоднішній день технічний паспорт та Звіт на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , не скасовані та чинні. ОСОБА_3 для проведення реєстрації права власності було надано рішення Виконавчого комітету Снятинської міської ради про присвоєння адресного номера даному об`єкту нерухомості, яке було прийнято на підставі заяви ОСОБА_3 у відповідності до постанови Снятинського районного суду від 28.11.2017, якою зобов`язано Снятинську міську раду присвоїти адресний номер даній будівлі. Слід зазначити, що Снятинська міська рада ОСОБА_3 відмовила у присвоєнні адресного номера на цей об`єкт нерухомості, бо вважала, що він є малою архітектурною формою (МАФ). Крім того, запис про право власності, а відповідно до норм Закону, якщо об`єкт визнано малою архітектурною формою, який не підлягає державній реєстрації, то суддя повинен був винести рішення в якому вказати, що скасовується право власності, а сам об`єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень необхідно закрити.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та державний реєстратор Снятинської міської ради Чичул Ю. І. підтримали доводи апеляційних скарг, просить їх задовольнити.

Представник Снятинського споживчого товариства Петришин С.Р. заперечив доводи апеляційних скарг, вважає рішення суду законним та обгрунтовиним.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Задовольняючи позовні вимоги Снятинського споживчого товариства, суд першої інстанції виходив з того, що Снятинською міською радою ОСОБА_1 не надавалась земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_1 , а отже, державному реєстратору для реєстрації права власності на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не було надано документу, що посвідчує речові права на вказану земельну ділянку, як передбачено вимогами ч.1 ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Таким чином, державну реєстрацію прав власності на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 було проведено з порушенням норм чинного законодавства..

Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Частиною першоюстатті 8 Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, що згідно договору дарування майнових паїв від 17.06.2015 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подарували, належні їм на праві власності на підставі майнових сертифікатів, а ОСОБА_1 прийняв у дар - майнові паї у пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Галичина», що в с. Стецева Снятинського району.

Згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифіката) серії ІВ-ХІІ № 017947 ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Галичина», загальною вартістю станом на 01.05.2001 у розмірі 3 639,00 грн.

Згідно витягу із протоколу засідання комітету спілки співвласників майнових паїв ТОВ «Покуття-Фрукт», яке є правонаступником агрофірми «Галичина», ОСОБА_1 в натурі виділено майнова частка, а саме: одноповерховий дерев`яний садовий будинок-магазин розміром 30 кв.м.

Із витягу з протоколу засідання комітету спілки співвласників майнових паїв ТОВ «Покуття-Фрукт» від 22.07.2015 вирішено виділити ОСОБА_1 майнову частку в натурі, садовий будинок-магазин згідно поданої заяви.

Відповідно до акту прийому-передачі від 24.07.2015 комісією ТОВ «Покуття-Фрукт» згідно рішення комітету спілки співвласників проведено передачу ОСОБА_1 одноповерхового дерев`яного садового будинку-магазину розміром 6х6 м, балансовою вартістю 3 187,00 гривень, який в свій час був встановлений та знаходиться на ринковій площі у АДРЕСА_1 та використовується для продажу власної с/г продукції та інших товарів першої необхідності.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 24.07.2015 нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 передано у власність ОСОБА_1 .

Технічний паспорт на спірний садовий будинок-магазин виданий на ОСОБА_1 .

Згідно із витягу з Рішення №369-18/1-п/2018 від 13.12.2018 Снятинської міської ради ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0040 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (садовий будинок магазин) по АДРЕСА_1 .

Відповідно Державного акту ІІ-ІФ №000860, виданого 25.11.1996 Снятинському споживчому товариству відповідно до рішення Снятинської міської ради, надано право на постійне користування земельною ділянкою площею 0,6282 га для виробничих потреб в межах згідно із планом по АДРЕСА_1 , де у розділі зміни в землекористуванні зазначено, що на підставі рішення №8 від 21.05.2002 Снятинської міської ради № Про затвердження проекту землеустрою» вилучено земельну ділянку площею 0,005 га на умовах оренди з правом викупу.

Згідно із Довідкою Снятинської міської ради №179 від 28.10.2019 згідно рішень сесії Снятинської міської ради вилучені земельні ділянки із землекористування Снятинського споживчого товариства, а саме: площею 0,0050 га, згідно рішення №8 від 21.05.2002 та 0,0098 га згідно рішення №228 від 08.06.2007. При цьому Снятинському споживчому товариству згідно із рішенням №112-6/2016 від 20.10.2016 Снятинському споживчому товариству надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,5926 га для обслуговування торгового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та будівлі ринку по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , станом на 28.10.2019 проект землеустрою не представлений на затвердження сесії міської ради.

Відповідно рішення другої сесії Снятинської міської ради №8 від 21.05.2002 із землекористування Снятинського МСТ вилучено земельну ділянку розміром 50 м.кв., розташовану по АДРЕСА_1 , яку надано у тимчасове користування підприємцям ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та включено дану земельну ділянку до об`єктів, які підлягають продажу, та дозволити вказаним підприємцям викупити дану земельну ділянку.

Відповідно до Акту від 27.02.2019 на території по АДРЕСА_1 , виділеної на підставі державного акта на право постійного користування Снятинському споживчому товариству, функціонує риночна торгівля, при цьому на території ринку, у лівому ряді від входу розміщена тимчасова споруда садового будиночку, де свою діяльність здійснює ФОП ОСОБА_1 (що також підтверджується, долученою до матеріалів справи план-схемою розміщення Снятинського ринку), який у свою чергу відмовився підписувати договір про оплату за обслуговування торговим місцем тимчасової споруди, хоча адміністрація Снятинського ринку забезпечує прибирання та обслуговування території, на якій здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Згідно виписки з інвентаризаційних матеріалів Коломийського МБТІ від 15.03.2018 право власності на садовий будинок-магазин в АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Із договору №12 про надання торгової площі на Снятинському ринку від 01.07.2017, який дійсний до 01.07.2018, вбачається, що ПСК «Ринок» надає торгове місце на території с/г ринку, для тимчасового встановлення малої архітектурної споруди для здійснення торгівельної діяльності товарами промислової та господарської групи, за умовами якої підприємець ОСОБА_1 зобов`язується взяти в тимчасове користування земельну ділянку для встановлення кіоску і дотримуватись норм та правил торгівлі на території ринку, внутрішнього розпорядку, санітарних норм, протипожежної безпеки та ін. нормативних документів, в т.ч. охорони праці.

Постановою Снятинського районного суду від 28.11.2017 визнано протиправними дії Снятинської міської ради щодо відмови надати адресний номер архітектурній споруді магазину по АДРЕСА_1 . Зобов`язано Снятинську міську раду надати (присвоїти) адресний номер архітектурній споруді одноповерховому дерев`яному садовому будинку-магазину розміром 6х6м, по АДРЕСА_1 .

Згідно із витягу з рішення №-348-28/2018 від 12.01.2018 виконкому Снятинської міської ради архітектурній споруді-магазину, по АДРЕСА_1 присвоєно адресний номер «101-Е», що вчинено на виконання постанови Снятинського районного суду №351/1376/17 від 28.11.2017.

Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 04.04.2018 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_8 відмовлено в державній реєстрації права власності на вищезазначений садовий будинок-магазин.

Крім того судом встановлено, що Снятинське споживче товариство є користувачем земельної ділянки площею 0,6282 га з цільовим призначення для виробничих потреб, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею №79 ІІ-ІФ №000860. Земельна ділянка Снятинському споживчому товариству надана Снятинською міською радою на підставі рішення від 12 вересня 1996 року №7.

У межах вказаної земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні Снятинського споживчого товариства, знаходиться одноповерховий дерев`яний садовий будинок-магазин площею 30,0 м.кв. у АДРЕСА_1 , право власності на який визнано оскарженим рішенням за ОСОБА_1 . Ця обставина підтверджується, по-перше, схемою, складеною та затвердженою інженером-геодезистом ОСОБА_9 та директором ТзОВ «Альянс-консалтинг» ІФ» Жумбей С.Б., по-друге, План-схемою розміщення Снятинського ринку, погодженою архітектором Снятинського району 17.10.2008 року, по-третє, актом від 27.02.2019 року, складеним за участю в.о. голови правління Снятинського споживчого товариства Дерев`янка В.В., директора підприємства споживчої кооперації «Ринок» Снятинського споживчого товариства Лепецького О.І., депутата Снятинської міської ради Вірченко В.В., підприємців ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Згідно із постановою Івано-Франківського апеляційного сvду від 28.02.2019 по справі №351/1078/18 Снятинське споживче товариство є користувачем земельної ділянки площею 0,6282 га з цільовим призначенням - для виробничих потреб, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею №79 11-ІФ №000860. Вказана земельна ділянка Снятинському споживчому товариству надана Снятинською міською радою на підставі рішення від 12 вересня 1996 року №97. В межах вказаної земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні Снятинського споживчого товариства, знаходиться одноповерховий дерев`яний садовий будинок-магазин площею 30,0 м.кв. у АДРЕСА_1 , що підтверджується схемою, складеною та затвердженою інженером-геодезистом ОСОБА_9 та директором ТзОВ «Альянс-консалтинг» ІФ» Жумбей С.Б., план-схемою розміщення Снятинського ринку, погодженою архітектором Снятинського району 17.10.2008, актом від 27.02.2019, складеним за участю в.о. голови правління Снятинського споживчого товариства, директора підприємства споживчої кооперації «Ринок» Снятинського споживчого товариства, депутата Снятинської міської ради.

Відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформаційна довідка №167269023 від 20.05.2019 державним реєстратором ОСОБА_8 було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1674853426252) на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 6 Конвенціїкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина першастатті 4 ЦПК України).

Застаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно із частиною першою статті15, частиною першої статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власностіє право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до законуза своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з його волі. Власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Власник з дотриманням положень статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, в яких на підставі цих рішень виникли права.

Оскільки вимога про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності не є ефективним способом захисту, так як задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідним нерухомим майном, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування майна із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду цієї справи не ставив питання про витребування майна із чужого незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні ним чи визнання права на нерухоме майно, так як за умови визнання такого рішення незаконним не тягне правових наслідків, на які воно спрямовано.

Подібні за змістом правові висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 14 листопада 2018 року у справі№ 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 22 січня 2020 рокуу справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19), від 11 лютого2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19).

Встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформаційна довідка №167269023 від 20.05.2019 державним реєстратором Чичулом Ю.І. було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1674853426252).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Близькі за змістом висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208 цс 18), від 07 листопада 2018 року у справі№ 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18), від 12 березня 2019 рокуу справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234 гс 18).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (частина перша статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Власник з дотриманням положень статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Судувід 22 вересня 2021 року у справі № 463/3724/18 (провадження№ 61-4970св21), від 24 листопада 2021 року у справі № 761/11593/13-ц (провадження № 61-13689св20).

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до частини першоїстатті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя ,а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Прямачи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного правачи інтересу не може бути виправданою.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересуу спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а законабо договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

З астосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту правачи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження№ 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18;від 11 вересня 2019 року у справі№ 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 рокуу справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших.

Водночас застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня вересня2022 року у справі 910/14224/20, провадження № 12-20гс22).

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин(постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19).

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції у порушення вищевказаних вимог закону не звернув уваги на те, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Снятинської міської ради Чичули Юрія Івановича від 08.04.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та скасування реєстраційного запису про право власності за №31074309 від 02.04.2019 у Єдиному Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , за яким зареєстровано право власності, обрано неефективний спосіб захисту порушених прав, оскільки він не призводить до поновлення таких прав позивача.

Щодо доводів апеляційної скарги про розгляд справи судом першої інстанції за відсутності відповідача ОСОБА_1 , належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно достатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 211 ЦПК Українирозгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 128 ЦПК Українисудова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 130 ЦПК Українивручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Частиною восьмоюстатті 128 ЦПК Українипередбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку (частина шостастатті 128 ЦПК України).

Згідно з протоколом судового засідання наявного в матеріалах справи, в судове засідання, яке призначено на 20 грудня 2022 року сторони не з`явилися (т. 2., а. с. 141).

В судовому засіданні, призначеному на 20 грудня 2022 року, Снятинський районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення суду.

Відповідно до пункту 3 частини третьоїстатті 376 ЦПК Українипорушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов?язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) цього обов`язку судом призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначав, що ні він, ні його представник не були присутні в судовому засіданні суду першої інстанції, яке було призначене на 20 грудня 2022 року.

Відтак, розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання відповідно пункту третього частини третьої статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову Cнятинського споживчого товариства до ОСОБА_1 , державного реєстратора Снятинської міської ради Чичули Юрія Івановича, третя особа: Снятинська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Снятинської міської ради Чичула Юрія Івановича від 08.04.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та скасовання реєстраційний запис про право власності за №31074309 від 02.04.2019 у Єдиному Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Згідно вимог п. п. 1, 3, 4 ч. 1, 2 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до підпункту В пункту 4 ч. 1 ст.382 ЦПК України суд апеляційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини другої вказаної статті), у разі відмови в позові - на позивача (пункт 2 частини другої вказаної статті).

Ураховуючи, що за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційних скар, то г підлягають стягненню із Cнятинського споживчого товариства на користь державного реєстратора Снятинської міської ради Чичули Юрія Івановича та ОСОБА_1 по 1 611 (одна тисяча шістсот одинадцять) грн. кожному судового збору за подання апеляційних скарг.

Керуючись ст. 374, 376, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та державного реєстратора Снятинської міської ради Чичули Юрія Івановича задовольнити.

Рішення Снятинського районного суду від 20 грудня 2022 року скасувати й ухвалити нове рішення.

Відмовити Cнятинському споживчому товариству у задоволенні позову до ОСОБА_1 , державного реєстратора Снятинської міської ради Чичули Юрія Івановича, третя особа: Снятинська міська радапро визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Снятинської міської ради Чичули Юрія Івановича від 08.04.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та скасування реєстраційного запису про право власності за №31074309 від 02.04.2019 у Єдиному Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Стягнути з Cнятинського споживчого товариства на користь ОСОБА_1 1611 (одна тисяча шістсот одинадцять) грн судового збору за подання апеляційної скарги та на користь державного реєстратора Снятинської міської ради Чичули Юрія Івановича1 611 (одна тисяча шістсот одинадцять) грн судового збору за подання апеляційної скарги

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 березня 2023 року.

Судді: В.Д.Фединяк

Л.В.Василишин

І.О.Максюта