Постанова

від 08.11.2023 по справі 351/1362/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 351/1362/19

провадження № 61-6540св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Снятинське споживче товариство,

відповідачі: ОСОБА_1 , державний реєстратор Снятинської міської ради Івано-Франківської області Чичул Юрій Іванович,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Снятинська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Снятинського споживчого товариства на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 березня 2023 рокуу складі колегії суддів:

Фединяка В. Д., Василишин Л. В., Максюти І. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2019 року Cнятинське споживче товариство звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Снятинської міської ради Чичула Ю. І., третя особа - Снятинська міська рада, про скасування державної реєстрації права власності.

Позовна заява мотивована тим, що 08 квітня 2019 року державним реєстратором Снятинської міської ради Івано-Франківської області Чичулом Ю. І. здійснено державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для проведення реєстрації були акт приймання-передачі нерухомого майна від 24 липня 2015 року, витяг з протоколу засідання комітету спілки співвласників майнових паїв від 22 липня 2015 року, рішення виконавчого комітету про присвоєння поштової адреси від 12 січня 2018 року, договір дарування майнових паїв від 17 червня 2015 року, свідоцтво про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) від 26 травня 2015 року, на підставі яких державним реєстратором проведено державну реєстрацію права власності на малу архітектурну форму як об`єкта нерухомого майна.

Проте даний об`єкт не є об`єктом нерухомого майна, а є тимчасовою архітектурною формою, що унеможливлює проведення державної реєстрації. Крім того, речове право на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване без реєстрації права користування земельною ділянкою під тимчасовою спорудою.

З огляду на вказане позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Снятинської міської ради Чичули Ю. І. від 08 квітня 2019 року про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв. м за адресою:

АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ;

- скасувати реєстраційний запис про право власності за №31074309

від 02 квітня 2019 року у Єдиному Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2022 року у складі судді Собка В. М. позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Снятинської міської ради Чичула Ю. І. від 08 квітня 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Скасовано реєстраційний запис про право власності від 02 квітня 2019 року

№ 31074309 у Єдиному Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Снятинською міською радою ОСОБА_1 не надавалась земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_1 , а отже, державному реєстратору для реєстрації права власності на спірне нежитлове приміщення ОСОБА_1 не було надано документу, що посвідчує речові права на вказану земельну ділянку, як передбачено вимогами частини першої статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». З огляду на вказане суд дійшов висновку, що державну реєстрацію прав власності на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв. м. з адресою: АДРЕСА_1 за

ОСОБА_1 було проведено з порушенням норм чинного законодавства.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 березня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та державного реєстратора Снятинської міської ради Чичули Ю. І. задоволено.

Рішення Снятинського районного суду від 20 грудня 2022 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Cнятинського споживчого товариства.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушених прав, оскільки він не призводить до поновлення таких прав позивача. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також апеляційний суд врахував, що розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання відповідно пункту третього частини третьої статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У травні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Снятинського споживчого товариства на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 березня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 05 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі Снятинське споживче товариство, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі

№ 653/1096/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що в даному випадку належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, оскільки позивач ніколи не мав у власності і не претендує на тимчасову споруду ОСОБА_1 , що встановили на території Снятинського ринку.

Порушенням прав позивача є реєстрація тимчасової споруди як об`єкта нерухомого майна на території Снятинського ринку на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні позивача.

Таким чином, оскільки позивач ніколи не був власником спірної тимчасової споруди, тому застосування віндикаційного позову є неможливим. Негаторний позов є ефективним, оскільки відновлює порушене право позивача, що полягало у обтяженні земельної ділянки шляхом реєстрації нерухомого майна на ній без згоди позивача.

Також позивач вказує, що на сьогоднішній день ОСОБА_1 вчинив дії щодо відведення земельної ділянки під об`єктом нерухомого майна в межах акта постійного користування, чим порушує права позивача на законне користування земельною ділянкою, яке підтверджується актом на право постійного користування землею №79 11-ІФ №000860 від 12 вересня 1996 року №97, виданого Снятинською міською радою.

Дані рішення Снятинської міської ради, реєстрація договору оренди оскаржується позивачем. Обставини, встановлені постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 вересня 2019 року у справі №351/1078/18, мають преюдиційне значення для цієї справи.

Також апеляційний суд не звернув увагу на порушення норм матеріального права реєстратором Снятинської міської ради Чичулом Ю. І. у процедурі реєстрації спірного дерев`яного садового будинку-магазину за ОСОБА_1 , оскільки даний об`єкт не є об`єктом нерухомого майна, а є тимчасовою спорудою. А також державним реєстратором було зареєстровано речові права на нерухоме майно без зареєстрованого речового права на користування ділянкою під тимчасовою спорудою.

Крім того, апеляційний суд в порушення норм процесуального права не вирішував питання поновлення строку на поданий відзив на апеляційну скаргу, не взяв до уваги і не описав, не спростував позицію позивача, а також взяв до уваги докази на етапі апеляційного провадження без обґрунтування їх не подачі заявником до суду першої інстанції.

Вважає, що апеляційний суд не досліджував обставин справи, а формально підійшов до її вирішення, застосувавши як підставу для відмови обраний позивачем неефективний спосіб захисту.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому він просив касаційну скаргу відхилити, а постанову апеляційного суду залишити без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції не повідомив його про час та місце розгляду справи, чим позбавив його можливості подати відповідні докази для захисту його прав, у зв`язку із чим він подав їх до апеляційного суду. На час ухвалення рішення судом першої інстанції у нього було законне право на користування земельною ділянкою площею 0,0040 га, оскільки рішенням Снятинської міської ради від 13 грудня 2018 року йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (садовий будинок-магазин). Рішенням сесії Снятинської міської ради

від 07 грудня 2022 затверджено проект землеустрою площею 0,0040 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (садовий будинок-магазин) та надано цю земельну ділянку для обслуговування зареєстрованої будівлі.

07 грудня 2022 року з власником землі Снятинською міською радою ним укладено договір оренди, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 грудня 2022 року. також зазначав, що позивачем не доведено, що нежитлове приміщення відповідача є тимчасовою спорудою та малою архітектурною формою.

Також у липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив державного реєстратора Снятинської міської ради Чичула Ю. І. на касаційну скаргу, проте він не підписаний заявником, у зв`язку із чим підлягає залишенню без розгляду відповідно до вимог статті 183 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що згідно договору дарування майнових паїв від 17 червня 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подарували належні їм на праві власності на підставі майнових сертифікатів, а ОСОБА_1 прийняв у дар - майнові паї у пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Галичина», що в с. Стецева Снятинського району.

Згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифіката) серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Галичина», загальною вартістю станом на 01 травня 2001 року у розмірі 3 639,00 грн.

Згідно з витягом із протоколу засідання комітету спілки співвласників майнових паїв ТОВ «Покуття-Фрукт», яке є правонаступником агрофірми «Галичина», ОСОБА_1 в натурі виділена майнова частка, а саме: одноповерховий дерев`яний садовий будинок-магазин розміром 30 кв. м.

Із витягу з протоколу засідання комітету спілки співвласників майнових паїв ТОВ «Покуття-Фрукт» від 22 липня 2015 року вирішено виділити ОСОБА_1 майнову частку в натурі, садовий будинок-магазин згідно поданої заяви.

Відповідно до акту прийому-передачі від 24 липня 2015 року комісією ТОВ «Покуття-Фрукт» згідно рішення комітету спілки співвласників проведено передачу ОСОБА_1 одноповерхового дерев`яного садового будинку-магазину розміром 6х6 м, балансовою вартістю 3 187,00 грн, який в свій час був встановлений та знаходиться на ринковій площі у АДРЕСА_1 та використовується для продажу власної с/г продукції та інших товарів першої необхідності.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 24 липня 2015 року нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 передано у власність ОСОБА_1 .

Технічний паспорт на спірний садовий будинок-магазин виданий на ОСОБА_1 .

Згідно із витягу з Рішення №369-18/1-п/2018 від 13 грудня 2018 року Снятинської міської ради ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0040 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (садовий будинок - магазин) по АДРЕСА_1 .

Відповідно до Державного акту ІІ-ІФ №000860, виданого 25 листопада 1996 року Снятинському споживчому товариству відповідно до рішення Снятинської міської ради, надано право на постійне користування земельною ділянкою площею 0,6282 га для виробничих потреб в межах згідно із планом по АДРЕСА_1 , де у розділі зміни в землекористуванні зазначено, що на підставі рішення №8 від 21 травня 2002 року Снятинської міської ради «Про затвердження проекту землеустрою» вилучено земельну ділянку площею

0,005 га на умовах оренди з правом викупу.

Згідно із Довідкою Снятинської міської ради №179 від 28 жовтня 2019 року згідно рішень сесії Снятинської міської ради вилучені земельні ділянки із землекористування Снятинського споживчого товариства, а саме: площею 0,0050 га згідно рішення №8 від 21 травня 2002 року та 0,0098 га згідно рішення №228 від 08 червня 2007 року. При цьому Снятинському споживчому товариству згідно із рішенням №112-6/2016 від 20 жовтня 2016 року надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,5926 га для обслуговування торгового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та будівлі ринку по АДРЕСА_1 , станом на 28 жовтня

2019 року проект землеустрою не представлений на затвердження сесії міської ради.

Відповідно рішення другої сесії Снятинської міської ради №8 від 21 травня

2002 року із землекористування Снятинського МСТ вилучено земельну ділянку розміром 50 кв. м, розташовану по

АДРЕСА_1 , яку надано у тимчасове користування підприємцям ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та включено дану земельну ділянку до об`єктів, які підлягають продажу, дозволено вказаним підприємцям викупити дану земельну ділянку.

Відповідно до Акту від 27 лютого 2019 року на території по АДРЕСА_1 , виділеної на підставі державного акта на право постійного користування Снятинському споживчому товариству, функціонує риночна торгівля, при цьому на території ринку, у лівому ряді від входу розміщена тимчасова споруда садового будиночку, де свою діяльність здійснює ФОП ОСОБА_1 (що також підтверджується, долученою до матеріалів справи план-схемою розміщення Снятинського ринку), який у свою чергу відмовився підписувати договір про оплату за обслуговування торговим місцем тимчасової споруди, хоча адміністрація Снятинського ринку забезпечує прибирання та обслуговування території, на якій здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Згідно виписки з інвентаризаційних матеріалів Коломийського МБТІ

від 15 березня 2018 року право власності на садовий будинок-магазин

в АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Із договору №12 про надання торгової площі на Снятинському ринку

від 01 липня 2017 року, який був дійсний до 01 липня 2018 року, вбачається, що ПСК «Ринок» надає торгове місце на території с/г ринку, для тимчасового встановлення малої архітектурної споруди для здійснення торгівельної діяльності товарами промислової та господарської групи, за умовами якої підприємець ОСОБА_1 зобов`язується взяти в тимчасове користування земельну ділянку для встановлення кіоску і дотримуватись норм та правил торгівлі на території ринку, внутрішнього розпорядку, санітарних норм, протипожежної безпеки та ін. нормативних документів, в т.ч. охорони праці.

Постановою Снятинського районного суду від 28 листопада 2017 року визнано протиправними дії Снятинської міської ради щодо відмови надати адресний номер архітектурній споруді магазину по АДРЕСА_1 . Зобов`язано Снятинську міську раду надати (присвоїти) адресний номер архітектурній споруді одноповерховому дерев`яному садовому будинку-магазину розміром 6х6м, по АДРЕСА_1 .

Згідно із витягу з рішення №-348-28/2018 від 12 січня 2018 року виконкому Снятинської міської ради архітектурній споруді-магазину по

АДРЕСА_1, що вчинено на виконання постанови Снятинського районного суду №351/1376/17 від 28 листопада

2017 року.

Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 04 квітня 2018 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Чичулом Ю. І. відмовлено в державній реєстрації права власності на вищезазначений садовий будинок-магазин.

Згідно із постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 лютого

2019 року у справі №351/1078/18 Снятинське споживче товариство є користувачем земельної ділянки площею 0,6282 га з цільовим призначенням - для виробничих потреб, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею №79 11-ІФ №000860. Вказана земельна ділянка Снятинському споживчому товариству надана Снятинською міською радою на підставі рішення від 12 вересня 1996 року №97. В межах вказаної земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні Снятинського споживчого товариства, знаходиться одноповерховий дерев`яний садовий будинок-магазин площею 30,0 кв м у АДРЕСА_1 , що підтверджується схемою, складеною та затвердженою інженером-геодезистом ОСОБА_7 та директором ТзОВ «Альянс-консалтинг» ІФ» Жумбей С. Б., план-схемою розміщення Снятинського ринку, погодженою архітектором Снятинського району 17 жовтня 2008 року, актом від 27 лютого 2019 року, складеним за участю в.о. голови правління Снятинського споживчого товариства, директора підприємства споживчої кооперації «Ринок» Снятинського споживчого товариства, депутата Снятинської міської ради.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - інформаційна довідка №167269023 від 20 травня 2019 року державним реєстратором Чичулом Ю. І. було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1674853426252) на нежитлове приміщення - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі

№ 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зроблено висновок, що негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном.

В свою чергу віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18 (провадження № 61-6415св19).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі

№ 653/1096/16-ц).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі і постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у справі №351/1078/18, Снятинське споживче товариство є користувачем земельної ділянки площею 0,6282 га з цільовим призначенням - для виробничих потреб, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею №79 11-ІФ №000860. Вказана земельна ділянка Снятинському споживчому товариству надана Снятинською міською радою на підставі рішення від 12 вересня

1996 року №97.

Одноповерховий дерев`яний садовий будинок-магазин площею 30,0 кв. м

у АДРЕСА_1 знаходиться в межах вказаної земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні Снятинського споживчого товариства.

Разом з тим, 02 квітня 2019 року державним реєстратором Чичулом Ю. І. зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на вказане вище нежитлове приміщення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1674853426252) - садовий будинок-магазин, загальною площею 36 кв. м за адресою:

АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на те, що рішення та запис державного реєстратора Снятинської міської ради Чичули Ю. І. про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення порушує його права як землекористувача спірної земельної ділянки, на якій це приміщення розташоване.

При цьому саме право власності ОСОБА_1 на вказане нежитлове приміщення не оспорюється.

Отже, позовні вимоги стосуються захисту права користування земельною ділянкою, порушеного у зв`язку із оформленням права власності на нежитлову будівлю за ОСОБА_1 , а тому визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення та скасування реєстраційного запису про право власності в даному випадку є належним та ефективним способом захисту порушених прав.

Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08 серпня

2022 року у справі № 521/6349/20 (провадження № 61-2670св22), на яку посилався й заявник у касаційній скарзі.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).

Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №680/214/16-ц зазначено, що власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 143), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)). Суд першої інстанції, враховуючи належність земельної ділянки, на якій збудований елінг, до земель водного фонду, та те, що об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані споруди, не є об`єктами права власності, а тому не можуть бути продані та надалі передані в іпотеку, вважав обґрунтованими позовні вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 790, 2333 і договорів іпотеки № 2334, 799 та про скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію відповідних речових прав на підставі зазначених договорів.

Апеляційний суд вказаного не врахував, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку, що в даному випадку належним способом захисту буде витребування спірного майна у ОСОБА_1 .

Відмовивши у задоволенні позову з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту права, апеляційний суд фактично не надав оцінки доводам сторін щодо дотримання вимог закону при державній реєстрації права власності, а отже не перевірив правильність висновків суду першої інстанції.

Крім того, Верховний Суду зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду

від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня

2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі

№ 520/17304/15-ц (пункт 63)).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі

№ 823/2042/16 (пункт 36), від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18 (пункт 25), від 21 серпня 2019 року у справі № 805/2857/17-а, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (пункт 24), від 26 лютого 2020 року у справі

№ 287/167/18-ц (пункт 52)).

Зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини підтверджують, що позивач має спір з фізичною особою, яка зареєструвала за собою право власності на нежитлове приміщення. Отже, позовні вимоги, спрямовані на скасування рішень про державну реєстрацію відповідних речових прав не можуть бути звернені до державного реєстратора, якого позивач визначив співвідповідачем.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною 1 статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За таких обставин ухвалене у справі рішення суду апеляційної підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно об`єктивно дослідити вказані в даній постанові докази у сукупності з іншими доказами у справі, надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо, вирішити спір по суті заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Снятинського споживчого товариства задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 березня 2023 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович