Ухвала

від 31.03.2023 по справі 708/1056/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження № 22-ц/821/593/23 Справа № 708/1056/22Чигиринський районний суд Черкаської області

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

31 березня 2023 року м. Черкаси

Суддя судової палати у цивільних справах Черкаського апеляційного суду СіренкоЮ.В., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лучинович Інни Віталіївни на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Боровичка» Сагунівської ОТГ, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Сагунівська ОТГ в особі Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про стягнення компенсації за невикористану відпустку,

в с т а н о в и в :

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Боровичка» Сагунівсько ОТГ, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Сагунівська ОТГ в особі Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Лучинович І.В. подала апеляційну скаргу.

Однак, вказана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду, з огляду на таке.

Статтею 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційних скарг на судові рішення.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При поданні позовної заяви (останньої редакції) у даній справі підлягав сплаті судовий збір в сумі 1305,75 грн за дві вимоги майнового характеру ((стягнення моральної шкоди в розмірі 8000,00 грн + стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 122575,01 грн)*1%).

Відтак, за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків, тобто 1958,62 грн (1305,75 грн х 150%).

Проте, скаржником до апеляційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору, не додано.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Однак, з таким твердженням погодитись неможливо, враховуючи таке.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору позивачі у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно до вимог ст. 2 Закону України «Про оплату праці», до структури заробітної плати входять: 1) Основна заробітна плата. Це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 2) Додаткова заробітна плата. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

До фонду додаткової заробітної плати, зокрема, відносяться оплата за невідпрацьований час, оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством. (п. 2.2.12. Інструкції № 114/8713).

Відтак, грошова компенсація за невикористану відпустку входить до складу фонду оплати праці, а тому при пред`явленні зазначених вимог позивачі дійсно звільняються від сплати судового збору.

Однак, пільг щодо сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Законом України «Про судовий збір» не передбачено.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 КЗпП України мають різну правову природу.

Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

На вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 755/12623/19.

Відтак, за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає сплаті судовий збір.

Щодо справляння судового збору за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди.

Згідно з частиною третьою статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб, а тому, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15 та від 07 лютого 2022 року в справі № 523/4124/21.

Доказів того, що позивач має інші пільги щодо сплати судового збору не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також в разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга повинна бути залишена без руху і скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лучинович І.В. слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків, шляхом сплати судового збору в розмірі 1958,62 грн.

Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лучинович Інни Віталіївни на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Боровичка» Сагунівської ОТГ, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Сагунівська ОТГ в особі Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про стягнення компенсації за невикористану відпустку, залишити без руху, надавши десятиденний строк з моменту отримання скаржником копії ухвали Черкаського апеляційного суду для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Копію ухвали направити скаржнику для виконання.

Квитанцію про сплату судового збору направити на адресу апеляційного суду в десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Сіренко