Рішення

від 21.03.2023 по справі 752/11773/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11773/21

Провадження № 2/752/1204/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 березня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима Вячеславовича, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання електронних торгів недійсними, -

в с т а н о в и в:

у травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Корольова В.В., ДП«Сетам», ОСОБА_2 , третя особа: ПАТ «ОТП Банк», в якому з урахуванням заяви про зміну підстав позову просила визнати недійсними електронні (прилюдні) торги з реалізації арештованого майна - квартири АДРЕСА_1 , оформлені протоколом проведення електронних торгів № 534582 від 15.04.2021 року, в процедурі примусового виконання виконавчого листа № 752/15911/15-ц, виданого Голосіївським районним судом м. Києва 14.03.2016 року, у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Позов мотивовано тим, що вказані електронні торги проведені з порушенням вимог законодавства та з цих підстав їх результати підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою від 18.05.2021 року відкрито провадженні у справі та призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 44-45).

Ухвалою від 18.05.2021 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 48-50).

Ухвалою від 05.07.2022 року підготовче провадження закрито, призначено судовий розгляд по справі (т. 3 а.с. 42).

03.11.2022 року розгляд справи не проводився, розгляд призначено на 21.03.2023 року (т. 3 а.с. 53).

Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позов, в якому проти останнього заперечив, посилаючись на те, що прилюдні торги були проведенні у повній відповідності до вимог діючого законодавства (т. 1 а.с. 86-99).

ДП «Сетам» подало відзив, в якому просило відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність порушення прав позивача з боку підприємства (т. 1 а.с. 105-115-125).

Приватний виконавець Корольов В.В. подав відзив, в якому проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність вимог позивача (т. 1 а.с. 132-238).

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_4 позов підтримала з урахуванням уточнень, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечили просили відмовити у його задоволенні, виходячи з обставин, викладених у відзиві.

ДП «Сетам» явку представника в судове засідання не забезпечило, разом із відзивом подало заяву про розгляд справи за його відсутності (т. 1 а.с. 122).

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши учасників справи, які з`явились за викликом суду та не заперечували проти розгляду справи за відсутності осіб, які не з`явились, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.11.2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором від 23.08.2007 року № ML-006/1608/2007 у розмірі 86 930, 09 швейцарських франків, що еквівалентно 1 991 890, 96 грн. Здійснено розподіл судових витрат.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим В.В. 13.08.2019 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 24.11.2015 року № 752/15911/15-ц.

Постановою приватного виконавця від 13.08.2019 року накладено арешт на майно, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення; іншою постановою цього ж дня накладено арешт на майно, що належить боржнику, на квартиру АДРЕСА_2 , у межах суми звернення стягнення.

Постановою приватного виконавця від 06.11.2019 року здійснено опис зазначеного майна.

Постановою приватного виконавця від 20.10.2020 року призначено суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні - ТОВ «Євроексперт Груп», яким 20.11.2020 року надано звіт про оцінку квартири АДРЕСА_2 .

Приватним виконавцем 24.12.2020 року направлено повідомлення про проведення оцінки майна з копією звіту про оцінку майна від 20.11.2020 року.

28.12.2020 року приватним виконавцем сформовано заявку № 2332 на публікацію в ДП «СЕТАМ» нерухомого майна та внесено відповідні відомості та сканкопії документів в Систему для формування лота, а також внесені відповідні відомості про передачу майна на реалізацію в автоматизованій системі виконавчого провадження.

15.04.2021 року проведено електронні торги, протокол № 534582, переможцем яких став ОСОБА_2

27.04.2021 року приватним виконавцем Корольовим В.В. на підставі протоколу проведення електронних торгів № 534582 від 15.04.2021pоку, складено акт про проведені електронні торги.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК Українидо договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 1 Закону України «П ро виконавче провадження» від 02.06.2016року (який набрав чинності з 05.10.2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст. ст. 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів.

Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до п. п. 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим п. 2 цього розділу.

Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмимп. 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Організатор повертає заявку на реалізацію майна приватному виконавцю у разі зупинення або припинення діяльності приватного виконавця відповідно доЗакону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

ДП «Сетам» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих виконавцем. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

Виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 року по справі № 3-242 гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18.11.2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25.11.2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13.04.2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29.06.2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Сукупність цих обставин позивачем під час розгляду справи не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені нею порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення її прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.

Так, мотивом для визнання результатів оспорюваних електронних торгів недійсними позивач посилається на те, що вона не була ознайомлена із результатами визначення вартості чи оцінки майна - квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Якщо строк чинності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (п.1 р.ІІ Порядку).

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби (п.2 р.ІІ Порядку).

Як передбачено ч.ч. 2, 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право оскаржити результати оцінки майна та порядок їхнього оскарження до передачі майна на реалізацію.

Частиною 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Частиною 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності суб`єкта господарювання.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Відповідно до роз`яснень Великої Палати Верховного суду у постанові №914/881/17 від 13.03.2018 року, звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань і не може вважатися юридичним актом, нормативно-правовим актом, чи актом ненормативного характеру (індивідуальним актом) будь-якого державного чи іншого органу або уповноваженої ним особи.

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

У відповідності до постанови Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 року, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, вчинила відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

З копій матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1, доданих приватним виконавцем до відзиву, вбачається, що позивач 14.01.2021 року зверталась до приватного виконавця із клопотанням про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (т. 1 а.с. 198).

З вказаної дати, позивач в десятиденний строк не оскаржили визначення вартості та оцінки майна у спосіб, передбачений законом.

Крім того, позивачем не було оскаржено й дії приватного виконавця. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Тому, відсутні підстави для визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки позивач, будучи обізнаною про складання звіту щодо оцінки майна, не реалізувала в належний спосіб своє право на оскарження дій виконавця з проведення оцінки майна, які вчинені до призначення прилюдних торгів.

Також, свої вимоги позивач мотивувала тим, що на момент реалізації майна ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.01.2021 року у справі № 752/2437/21 було заборонено здійснювати реалізацію квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Разом з тим, з матеріалів справи та даних ЄДРСР вбачається, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/2437/21 від 25.01.2021 року забезпечено позов шляхом заборони приватному виконавцю виконавчого округу міста Київ Корольову В.В. здійснювати реалізацію квартири за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом зупинення електронних торгів за лотом №460548: «ІПОТЕКА. Двокімнатна квартира, загальною площею 55,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Постановою Київського апеляційного суду від 29.07.2021 року ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 25.01.2021 року в частині задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Корольову В.В. здійснювати реалізацію квартири за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом зупинення електронних торгів за лотом № 460548: «ІПОТЕКА. Двокімнатна квартира, загальною площею 55,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , скасовано та ухвалено нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у вказаний спосіб.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.03.2021 року задоволено клопотання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова В.В. та АТ «ОТП Банк» про скасування заходів забезпечення позову, скасовано заходи забезпечення позову, які застосовані відповідно до ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 25.01.2021 року про заборону приватному виконавцю виконавчого округу міста Київ Корольову В.В. здійснювати реалізацію квартири за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом зупинення електронних торгів за лотом № 460548: «ІПОТЕКА. Двокімнатна квартира, загальною площею 55,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Постановою Київського апеляційного суду від 07.10.2021 року ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 30.03.2021 року скасовано.

До того ж, відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерством юстиції України 29.09.2016 року №2831/5, відомості про чинні обтяження майна установлюються на підставі даних, зареєстрованих в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек).

Відомості про те, що станом на 15.04.2021 року відомості про обтяження, зареєстровані в установленому законом порядку, були наявні, суду не надані. Отже, за відсутності такої інформації не було підстав для зупинення електронних торгів.

Тому, твердження позивача з даного приводу судом оцінюються критично і не приймаються до уваги.

Посилання позивача на встановлену Законом України «Про споживче кредитування» заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) на предмет іпотеки, що є забезпеченням виконання зобов`язань, які підлягають реструктуризації на підставі заяви про проведення реструктуризації, також не заслуговують на увагу з огляду на те, що дія положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX від 13.04.2021 року, яким було внесено зміни до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»й які набули чинності 23.04.2021 року, в силу ст. 58 Конституції України не поширюється на правовідносини, які виникли до набрання чинності цим законом. Відомості про подання позивачем заяви про реструктуризацію матеріали справи не містять.

Крім того, розділом Х Порядку реалізації арештованого майна Затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року за № 2831/5 передбачено, що після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.

Не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю всі арешти та заборони з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акту про проведені електронні торги.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 922/3537/17 викладено правовий висновок про те, що: за наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів). Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (ч. 2 ст. 638 ЦК України). Протокол електронних торгів підписується організатором (п. 2 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене.

Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню у порядку, визначеному розділом X Порядку реалізації арештованого майна. Покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно відповідно до пункту 1 розділу X Порядку реалізації арештованого майна.. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі (абзац дев`ятий пункту 1 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна.). Правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах.

Після виконання покупцем (переможцем електронних торгів) свого обов`язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця (п. 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна.). У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги (п. 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна.).

Отже, видача та підписання приватним виконавцем акту про реалізацію предмета іпотеки є наслідком реалізації, останній не може відмовити у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, якщо така реалізація здійснювалася відповідно до вимог Закону. Невідповідності реалізації вимогам Закону позивачем не доведено.

За таких обставини суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з тих підстав, з якими позивач пов`язує недійсність електронних торгів.

Згідно п. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима Вячеславовича, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання електронних торгів недійсними - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Голосіївського районного суду м. Києві від 18.05.2021 року у справі № 752/11773/21.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Хоменко