Рішення

від 28.03.2023 по справі 761/9202/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9202/22

Провадження № 2/761/1729/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

28 березня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» про розірвання договору та стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2022 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» про розірвання договору та стягнення збитків.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.12.2021 р. між ним та відповідачем в особі ОСОБА_2 був укладений договір-доручення № 9/12 на відповідні послуги, зокрема пошук, підбор, організацію купівлі-продажу, організацію транспортування транспортного засобу «HONDA VE-1» (VIN номер НОМЕР_1 ). Так, на виконання умов вказаного договору позивач передав відповідача, в інтересах якого діяв ОСОБА_2 , грошові кошти в розмірі 1000,00 дол. США у гривневому еквіваленті, однак відповідач взяті на себе за договором зобов`язання не виконав, зокрема не надав позивачу повну, достовірну та вичерпну інформацію щодо потенційного товару, імовірних грошових та інших витрат, які повинен буде понести позивач у зв`язку з придбанням транспортного засобу. Таким чином, оскільки відповідач істотно порушив умови договору, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить розірвати цей договір та стягнути з відповідача на свою користь збитки в сумі 1000,00 дол. США. у гривневому еквіваленті.

Ухвалою від 06.06.2022 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

16.11.2022 р. на адресу суду надійшов відзив на позов представника відповідача, однак в судовому засіданні судом вирішено його повернути, оскільки був поданий з порушенням встановленого строку.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Враховуючи, що позивач не заперечив проти проведення заочного розгляду справи, при цьому відповідач, що належним чином повідомлявся про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, відзиву не подав, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 07.12.2021 р. між ОСОБА_1 та ПП «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» в особі ОСОБА_2 був укладений договір-доручення № 9/12 на відповідні послуги, зокрема пошук, підбор, організацію купівлі-продажу, організацію транспортування транспортного засобу « HONDA VE-1» (VIN номер НОМЕР_1 ), що було відображено у відповідному додатку № 1.

08.12.2021 р. позивач на виконання умов вказаного договору передав ОСОБА_2 , який діяв в інтересах ПП «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп», одну тисячу доларів США, що підтверджується письмовою розпискою.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що відповідачем істотно порушено умови договору, зокрема на надано повної інформації щодо розрахунку вартості на придбання транспортного засобу в Китаї у потенційного продавця, розрахунку по доставці до порту відправлення, страхових внесків по транспортуванню до порту в Україні, ціни самого розмитнення та податкового очищення на території України, ціни портових зборів, а також вартості сертифікації транспортного засобу та її доставки до Києва, а тому вважає, що за таких обставин договір підлягає розірванню, а також підлягають стягненню з відповідача на його користь понесені збитки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5.2 договору визначено, що порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, сплативши відповідачу обумовлену суму в розмірі 1000,00 дол. США у гривневому еквіваленті, однак відповідач в порушення умов договору не надав позивачу повну, достовірну та вичерпну інформацію щодо потенційного товару, ймовірних грошових та інших витрат, які повинен буде понести позивач у зв`язку з придбанням транспортного засобу «HONDA VE-1» (VIN номер НОМЕР_1 ) (п.п.2.1.5, 2.1.6 договору).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Верховний Суду у постанові від 09.12.2020 р. у справі № 199/3846/19 навів критерії, які необхідно враховувати при оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання. Зокрема, істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» - позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідно до статті 16 ЦК України розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі. Такий спосіб захисту (1) застосовується у відповідь на порушення боржником договору (2) застосовується з ініціативи кредитора (3) спрямований на захист прав кредитора та (4) позбавляє боржника певних суб`єктивних прав. У такому разі боржник позбавляється права вимагати виконання договору кредитором, оскільки розірвання договору тягне для боржника, який допустив порушення, цілком конкретний негативний наслідок - він позбавляється суб`єктивних прав, наданих йому договором.

Відповідно до статті 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права від порушень і протиправних посягань. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства. Водночас частина друга статті 13 ЦК України встановлює загальне правило, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Таким чином, частина друга статті 651 ЦК України дозволяє розірвання договору лише тоді, коли порушення має істотний характер, оскільки має дотримуватися принцип пропорційності порушення і відповідальності.

Контрагент може порушити як основне зобов`язання, заради якого укладався договір, так і будь-який інший договірний обов`язок. Якщо має місце порушення будь-якого договірного обов`язку, у кредитора теоретично виникає право на розірвання договору, але і таке порушення має бути істотним для наділення кредитора правом на судове розірвання порушеного договору.

При оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання необхідно враховувати такі чинники: 1) значущість шкоди від порушення; 2) фактор неможливості або ускладненості покладання відповідальності за збитки на боржника; 3) значущість порушення як такого; 4) втрату кредитором інтересу у виконанні договору; 5) втрату довіри до боржника; 6) фактор передбачуваних негативних наслідків порушення; 7) принциповість суворого дотримання умов договору; 8) інтерес боржника у збереженні договору; 9) ступінь виконання договору до моменту його розірвання; 10) відсутність інтересу боржника у збереженні договору; 11) не оспорювання боржником здійсненої кредитором односторонньої відмови протягом розумного строку; 12) звільнення боржника від відповідальності за допущене порушення; 13) недобросовісність боржника; 14) врахування вини кредитора і його добросовісності; 15) неодноразовість порушення (визначення істотності порушення за сукупністю); 16) публічний характер порушеного договору; 17) не усунення боржником порушення в додатковий термін; 18) ненадання боржникові можливості усунути порушення; 19) готовність боржника усунути порушення, виражена у вигляді відповідного запиту; 20) об`єктивну неможливість усунення порушення; 21) можливість легкого виправлення порушення силами кредитора або залучених ним осіб.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Такий же підхід застосовував у свої практиці й Верховний Суд України, який у постановах від 18.09.2013 р. у справі № 6-75цс13, від 14.10.2014 р. у справі № 3-143гс14 прийшов до наступних висновків: у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, а й наявність шкоди, завданої цим порушенням другій стороні, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що між сторонами був укладений договір-доручення на відповідні послуги, умови якого позивачем були виконані, шляхом сплати грошових коштів у вигляді винагороди повіреного в розмірі та строки, передбачені умовами вказаного договору, при цьому відповідач взяті на себе за договором зобов`язання не виконав, а саме на надав інформацію щодо потенційного товару, імовірних грошових та інших витрат, чим істотного порушив його умови, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне розірвати договір доручення № 9/12, укладений 07.12.2021 р. між позивачем та відповідачем, за яким надавались послуги з пошуку, підбору, організації купівлі-продажу та організації транспортування транспортного засобу, а також стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування збитків 36568,60 грн., що станом на 28.03.2023 р. за курсом НБУ еквівалентно 1000,00 дол. США.

Крім того в порядку, визначеному ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1984,80 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» про розірвання договору та стягнення збитків - задовольнити.

Розірвати договір доручення № 9/12, укладений 07.12.2021 р. між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп», за яким надавались послуги з пошуку, підбору, організації купівлі-продажу та організації транспортування транспортного засобу.

Стягнути з Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» на користь ОСОБА_1 36568 (тридцять шість тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн. 60 коп., що станом на 28.03.2023 р. за курсом НБУ еквівалентно 1000 (одна тисяча) доларів США 00 центів.

Стягнути з Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» на користь держави судовий збір в сумі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: