Постанова

від 12.02.2024 по справі 761/9202/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/3601/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 761/9202/22

12 лютого 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Смолко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Приватного підприємства «Науково- виробниче підприємство «Прайм груп» Притики Олександра Анатолійовича на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Савицького О.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» про розірвання договору та стягнення збитків,-

в с т а н о в и в:

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» (далі - ПП «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп») про розірвання договору та стягнення збитків.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що 07 грудня 2021 року між ним та ПП «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» в особі Руденка І.О. укладений договір доручення № 9/12, за умовами якого ПП «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп», як повірений, зобов?язується надати довірителю ОСОБА_1 послуги з пошуку, підбору, організації купівлі-продажу, організації транспортування транспортного засобу за вказаною адресою довірителя, а довіритель зобов?язується прийняти даний товар та виплатити повіреному винагороду за виконання доручення.

У додатку № 1, що є невід?ємною частиною договору доручення № 9/12, визначені характеристики автомобіля: марка: Honda VE-1; VIN номер: НОМЕР_1 ; рік випуску: 2021; колір: White (білий); ємність батареї: 61,3 КВт; потужність двигуна: 120 кВТ; тип: кросовер; двигун:електро; порт відправлення автомобіля: Qingdao, China; порт доставки автомобіля: м. Чорноморськ, Україна; терміни постачання автомобіля до місця доставки: до 07.03.2022; фото автомобіля: надіслано на Viber Довірителя.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.4. договору доручення № 9/12 він вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків, але не пізніше 07 березня 2022 року, і може бути достроково розірваний за згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою до даного договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України.

Зазначав, що на виконання умов договору доручення № 9/12 він передав ПП «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп», в інтересах якого діяв Руденко І.О. , винагороду за виконання доручення, що передбачена у пункті 3.1. договору, у розмірі 1000,00 доларів США у гривневому еквіваленті, однак відповідач взяті на себе за договором зобов`язання не виконав, зокрема, не надав позивачу повну, достовірну та вичерпну інформацію щодо потенційного товару, імовірних грошових та інших витрат, які він повинен буде понести у зв`язку з придбанням транспортного засобу.

Посилаючись на те, що відповідач неналежним чином виконував свої обов`язки та істотно порушив умови договору, позивач просив суд розірвати договір доручення № 9/12 від 07 грудня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп», в особі Руденка І.О., та стягнути з відповідача на свою користь збитки в сумі 1000,00 доларів США у гривневому еквіваленті на день проголошення рішення.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» про розірвання договору та стягнення збитків задоволено.

Розірвано договір доручення № 9/12, укладений 07 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп», за яким надавались послуги з пошуку, підбору, організації купівлі-продажу та організації транспортування транспортного засобу.

Стягнуто з Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» на користь ОСОБА_1 36 568 (тридцять шість тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн. 60 коп., що станом на 28.03.2023 за курсом НБУ еквівалентно 1000 (одна тисяча) доларів США 00 центів.

Стягнуто з Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» на користь держави судовий збір в сумі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року заяву відповідача Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» про прегляд зачного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача Приватного підприємства «Науково- виробниче підприємство «Прайм груп» - Притика Олександр Анатолійович подав апеляційну скаргу, в які просить заочне рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2023 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що заочне рішення суду першої інстанції є незаконним, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не оцінив і не з`ясував усіх обставин, на які сторони посилались в обгрунтування свої вимог та заперечень.

Зазначає, що згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є, відповідно, розірваним або зміненим.

Із наданих учасниками справи доказів вбачається, що відсутні жодні порушення договору з боку відповідача. Обов`язок відповідача з підбору, доставки та організації купівлі-продажу автомобіля, що було погоджено сторонами в договорі доручення, повністю був виконаний повіреним. І ці обставини не заперечуються позивачем, яким упозові зазначено, що автомобіль був доставлений в м. Київ, оглянутий ним і повірений запропонував йому підписати договір купівлі-продажу, проект якого відправлявся позивачу на електронну пошту.

Інформація про вартість доставки автомобіля та інших платежів надавалась в усному порядку позивачу, а загальна вартість автомобіля з доставкою зафіксована 25 500 доларів США в листуванні в месенджері VIBER, наданому самим позивачем до матеріалів справи. Ненадання позивачем письмового розрахунку вартості автомобіля, а саме: з чого складається сума 25 500 доларів США, не є порушенням умов договору, оскільки умовами договору не визначено в якій формі має надаватись така інформація. Згода позивача на купівлю автомобіля за обговорену ціну 25 500 доларів США, підписання додатку до договору доручення, листування у месенджері, свідчить про його обізнаність з розрахунком вартості автомобіля.

Позивач не заперечує того факту, що саме той автомобіль, який вій замовляв 25.04.2022 року, був поставлений до м. Києва для купівлі його ОСОБА_1 . Також позивач зазначає, що отримав фото митної декларації на вказаний автомобіль, що автомобіль був оглянутий ним.

Посилання позивача на те, що колір доставленого йому автомобіля зовсім не той, що він очікував, спростовуються характеристиками автомобіля, що погоджені сторонами в додатку до договору доручення - колір: White (білий) та митною декларацією на автомобіль, де співпадає VIN номер: НОМЕР_1 . Отже сумнівів в тому, що позивачу доставили саме той автомобіль, який він замовляв, немає.

Твердження позивача про те, що його не влаштував механізм оформлення автомобіля, а саме: спочатку на іншу фізичну особу, а не одразу на позивача не заслуговують уваги, оскільки за умовами договору відповідач зобов`язався організувати купівлю-продаж автомобіля. Конкретний механізм сторонами не обговорювався і у відповідача були всі повноваження для відчуження автомобіля на ім`я позивача.

Посилання позивача на те, що його не влаштували розрахунки по оплаті, запропоновані відповідачем, а саме: те, що йому було запропоновано оплатити автомобіль за комерційним курсом Приватбанку у гривнях на рахунок відповідача, а не в доларах США на рахунок постачальника в Китаї, сторона відповідача вважає безпідставними, оскільки умовами договору не встановлено, як саме має відбуватися оплата коштів за автомобіль. При цьому, 10.12.2021 року у месенджері VIBER сторони погодили ціну в 25 500 доларів США.

Таким чином, на переконання сторони відповідача, позивач з надуманих підстав, після того, як відповідач виконав всі зобов`язання за договором доручення, просто відмовився купувати транспортний засіб.

За наведених обставин суд першої інстанції, вирішуючи спір у спірних правовідносинах, безпідставно не прийняв до уваги те, що фактично позивач відмовився від договору через початок війни та навів надумані причини для розірвання договору для того, щоб повернути собі сплачені грошові кошти. При цьому, судом не враховано, що позивач не повідомляв відповідача про відмову від договору, він заявив вимоги про розірвання договору доручення, але не підтвердив жодними доказами факт істотного порушення умов договору з боку відповідача. Напроти, із позовної заяви вбачається, що всі обов`язки з підбору, доставки ти організації купівлі-продажу автомобіля відповідач виконав. Інформація про вартість доставки автомобіля та інших платежів надавалась в усному порядку позивачу, а загальна вартість автомобіля з доставкою зафіксована в письмовому вигляді - 25 500 доларів США в листуванні в месенджері VIBER.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, сторона відповідача вважає, що у суду не було законних підстав для задоволення позовних вимог, а тому заочне рішення підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства «Науково- виробниче підприємство «Прайм груп» без задоволення, а рішення першої інстанції без змін, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до діючого законодавства, судом повно та всебічно з`ясовані обставини справи, оцінені зібрані у справі докази.

Позивач зазначає, що ним не була отримана від відповідача повна інформація про автомобіль HONDA VE-1 (VIN номер НОМЕР_1 ), зокрема, відомості про конкретні витрати, понесені відповідачем на купівлю цього автомобіля в Китаї, вартість його доставки до України, розмитнення, тощо і таку інформацію відповідач також не надав на адвокатський запит, сформований 16.02.2022 року за № 011, щодо розрахунку вартості придбання електромобіля HONDA VE-1 (VIN номер НОМЕР_1 ) в Китаї у конкретного продавця, грошовий розрахунок по доставці до порту відправлення, вартість страхових внесків та транспортування до порту в Україні (тракту), ціни самого розмитнення та податкового очищення на території України, ціни портових зборів, а також вартості сертифікації авто та його доставки до Києва; щодо технічної комплектації та усіх характеристик електромобіля HONDA VE-1 (V1N номер НОМЕР_3) його гарантійного обслуговування; щодо повної ціни електромобіля HONDA VE-1 (VIN номер НОМЕР_1 ) яку повинен внести громадянин ОСОБА_1 для отримання його у власність.

Із наданих ним в судовому засіданні 28.03.2023 року пояснень подій, які відбулися під час ознайомлення з конкретним автомобілем, наданим для огляду представником відповідача вбачається, що колір електромобіля HONDA VE-1 (VIN номер НОМЕР_1 ), який був узгоджений сторонами договору доручення у відповідному Додатку № 1 від 12.12.2021 року, чітко зазначено (White), тобто, білий, а при огляді автомобіля позивачем у квітні 2022 року його колір колір виявися світло-салатним чи майже (світло-зеленим); сама вартість автомобіля, зі слів представника відповідача, вже пропонувалася зі значним збільшенням ціни більше ніж на 5000 доларів США, що взагалі не відповідало попереднім домовленостям; представник відповідача пропонував спочатку, за додаткові гроші позивача, оформити автомобіль на громадянку ОСОБА_3 , сплативши при цьому 5% до пенсійного фонду та витрати на реєстрацію в МРЄО від задекларованої вартості автомобіля, що було зазначено у митній декларації ПМК 999/500 21.04.2022 ОНП 999/500 21.04.2022 , а лише потім, також в МРЄО переоформити це авто вже на позивача, що суперечило домовленостям між сторонами і значно збільшувало реальну вартість електромобіля HONDA VE-1 (VIN номер НОМЕР_1 ).

Відповідач надав фотокопію довіреності (за 22 квітня 2022 року нотаріальний реєстр № 235) від громадянки ОСОБА_3 , як фактичного власника (відповідно до митної декларації) електромобіля HONDA VE-1 (VIN номер НОМЕР_1 ), в якій не було зазначено в який спосіб і на якій підставі позивач повинен був оплатити усі грошові витрати за реєстрацію та розмитнення вищезгаданого електромобіля на цю особу, а потім яким чином та на якій правовій підставі або спосіб, отримати це авто у власність позивача.

Вищезгадані обставини у своїй сукупності, на думку позивача, свідчать про істотне порушення відповідачем усіх попередніх домовленостей між позивачем та відповідачем щодо самої остаточної вартості автомобіля, його конкретного кольору, а також умов ризикованого оформлення спочатку на сторонню особу, а потім переоформлення на позивача. А твердження відповідача щодо відмови позивача купити автомобіль позивач вважає надуманими (спотвореними) та безпідставними.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп»- адвокат Мазур Олена Сергіївна підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції на 12 лютого 2024 року, позивач не з`явився, прр день та час розгляду справи судом повідомлений, подав заяву про розгляд скарги за його відсутності.

Відповідності до вимог статті 128, 130, 211, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим закінчення розгляду справи у відсутності позивача ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., поясненя учасників справи, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 грудня 2021 року між ОСОБА_1 , як довірителем, та ПП «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» в особі Руденка І.О., як повіреним, укладено договір доручення № 9/12, за умовами якого ПП «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» зобов?язується надати довірителю ОСОБА_1 послуги з пошуку, підбору, організації купівлі-продажу, організації транспортування транспортного засобу за вказаною адресою довірителя, а довіритель зобов?язується прийняти даний товар та виплатити повіреному винагороду за виконання доручення.

У пунктах 1.2., 1.3. договору доручення сторони визначили, що виконання умов цього договору здійснюється повіреним самостійно або із залученням будь-яких третіх осіб на його власний розсуд, але в будь-якому випадку послуга ввважається наданою, коли довіритель отримав у своє володіння товар; конкретні умови придбання товару, ціна покупки, вид та розмір додаткових витрат, пов?язаних з виконанням доручення довірителя, а також інші вказівки довірителя щодо придбання товару, наводяться в додаткових угодах до даного договору, які є невід?ємними його частинами.

У додатку № 1, що є невід?ємною частиною договору № 9/12, сторонами погоджено, що на виконання умов договору № 9/1 про надання послуг від 07 грудня 2021 року повірений організував покупку автомобіля довірителю, та зобов?язується доставити в місто Київ, провести митне очищення та провести сертифікацію автомобіля з такими характеристиками: марка: Honda VE-1; VIN номер: НОМЕР_1 ; рік випуску: 2021; колір: White (білий); ємність батареї: 61,3 КВт; потужність двигуна: 120 кВТ; тип: кросовер; двигун:електро; порт відправлення автомобіля: Qingdao, China; порт доставки автомобіля: м. Чорноморськ, Україна; терміни постачання автомобіля до місця доставки до 07.03.2022 року; фото автомобіля надіслано на Viber Довірителя - 12 грудня 2021 року.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.4. договору доручення № 9/12 він вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків, але не пізніше 07 березня 2022 року, і може бути достроково розірваний за згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою до даного договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України.

Матеріалами справи підтверджується, що на узгоджених умовах договору доручення № 9/12 фото автомобіля надіслано на Viber Довірителя, інформація про вартість доставки автомобіля та інших платежів надавалась в усному порядку позивачу, а загальна вартість автомобіля з доставкою зафіксована 25 500 доларів США в листуванні в месенджері Viber.

Під час судового розгляду позивач не заперечув тієї обставини, що автомобіль був поставлений до м. Києва, ним отримано фото митної декларації на автомобіль та транспорний засіб оглянутий ним.

Звертаючись 26 травня 2022 року з позовом про розірвання договору доручення № 9/12 від 07 грудня 2021 року та стягнення збитків, позивач обгрунтовував вимоги позову істотним порушення відповідачем усіх попередніх домовленостей між сторонами договору, посилаючись на те, що при огляді ним автомобіля у квітні 2022 року виявився колір світло-салатним чи майже (світло-зеленим); сама вартість автомобіля вже пропонувалася зі значним збільшенням ціни більше, ніж на 5000 доларів США, представник повіреного запропонував спочатку оформити автомобіль на громадянку ОСОБА_3 , сплативши при цьому 5% до пенсійного фонду та витрати на реєстрацію в МРЄО від задекларованої вартості автомобіля, що було зазначено у митній декларації ПМК 999/500 21.04.2022 ОНП 999/500 21.04.2022, а лише потім через МРЄО переоформити авто на позивача, що суперечило домовленостям між сторонами і значно збільшувало реальну вартість електромобіля HONDA VE-1 (VIN номер НОМЕР_1 ).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» про розірвання договору та стягнення збитків, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором доручення № 9/12 від 07 грудня 2021 року не виконав, а саме: не надав позивачеві інформацію щодо потенційного товару, імовірних грошових та інших витрат, чим істотно порушив його умови, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин відповідачем не надано, а відтак, наявні правові підстави для розірвання договору доручення № 9/12, укладеного 07 грудня 2021 року між позивачем та відповідачем, а також стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування збитків 36 568,60 грн, що станом на 28 березня 2023 року за курсом НБУ еквівалентно 1000,00 доларів США.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам законуоскаржуване судове не відповідає з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя - стаття 1000 ЦК України.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними - стаття 1003 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі відмови довірителя або повіреного від договору.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, свідчать про те, що обставини укладення договору доручення № 9/12 від 07 грудня 2021 року на умовах, визначених у ньому, отримання повіреним винагороди від довірителя у розмірі 1 000,00 доларів США визнані сторонами під час судового розгляду справи.

З досліджених судом доказів вбачається виконання повіреним зобов`язання з пошуку, підбору, організації купівлі-продажу, організації транспортування транспортного засобу за замовленням довірителя.

Із досліджених умов договору доручення № 9/12 від 07 грудня 2021 року вбачається, що пунктами 4.1., 4.4. договору сторони погодили, що цей договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків, але не пізніше 07 березня 2022 року, і може бути достроково розірваний за згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою до даного договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України.

У справі, що переглядається,на підставі наданих учасниками справи та досліджених доказів встановлено, що фактично договір є виконаним відповідачем.

У постанові Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі № 910/7981/17 зазначено, що розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 916/612/19, від 14 липня 2021 року у справі № 911/1442/19 та від 7 жовтня 2021 року у справі № 904/2903/20.

Не врахувавши вказаного висновкуВерховного Суду, судпершої інстанції помилково вважав існуючими підстави для розірвання укладеного сторонами договору доручення про наданняпослуг, оскільки цей договір на час звернення до суду ( 26 травня 2022 року) та ухвалення оскаржуваного судовового рішення не діяв.

За таких обставин доводи апеляційної скарги відповідача про відсутність, визначених договром та законом, підстав для розірвання договору доручення є обґрунтованими.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги відповідача в частині стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування збитків 36 568,60 грн, що станом на 28 березня 2023 року за курсом НБУ еквівалентно 1000,00 доларів США, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Відповідно до частини 4, 5 статті 653 ЦК України, норми якої передбачають правові наслідки зміни або розірвання договору, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктами першим та другим статті 22 ЦК України визначено, що збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками слід розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У контексті цієї справи, з урахуванням її фактичних обставин, з огляду на недоведеність позовних вимог в частині розірвання договору дорученням № 9/12 від 07 грудня 2021 року у зв`язку з істотним порушенням умов договору, судом не застосуються наслідки розірвання договору, передбачені частиною 5 статті 653 ЦК України, та не визначаються до стягнення збитки, завдані розірванням договору.

Отже, доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження.

Арумент відповідача, викладений у додаткових пояснення до апеляційної скарги, про те, що договір доручення № 9/12 від 07 грудня 2021 року є нікчемним, оскільки підписаний неуповноваженою особою Руденком І.О. , який не був уповноваженим представником, підписантом ПП «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп», спростовується наданими доказами та визнаними обставинами стороною відповідача під час судового розгляду справи.

Матеріалами справи підтверджується, що в суді першої інстанції і такі доводи містяться в апеляційній скарзі, сторона відповідача визнала обставини укладення між ОСОБА_1 ем, як довірителем, та ПП «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп», як повіреним, договору доручення № 9/12 від 07 грудня 2021 року на умовах, визначених у ньому, отримання повіреним винагороди від довірителя у розмірі 1 000,00 доларів США та виконання повіреним зобов`язання, що свідчить про схвалення ПП «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп»договору доручення № 9/12 від 07 грудня 2021 року, укладеного від його імені фізичною особою Руденком І.О. ,та наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому юридичною особою ПП «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп», яку він представляє.

Вирішуючи спір у справі, яка переглядається, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення учасників справи, іншим фактичним даним, які випливають із встановлених обставин, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» про розірвання договору та стягнення збитківбез оцінки вказаних обставин у сукупності не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89 ЦПК України.

Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, а це, відповідно до статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у цій справі, та прийняття нового судового рішення по суті заявлених вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» про розірвання договору та стягнення збитків, які з установлених колегією суддів апеляційного суду обставин справи та наведних мотивів в редакції даної постанови підлягають залишенню без задоволення.

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.

Понесені відповідачем ПП «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» та документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 977,20 грн, вимоги якої задовольняються, слід покласти на позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 16, 22, 626, 628, 629, 651, 653, 1000, 1003, 1008 ЦК України, ст.ст. 76, 81, 80, 141, 263, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника відповідача Приватного підприємства «Науково- виробниче підприємство «Прайм груп» Притика Олександра Анатолійовича задовольнити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2023 рок скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» про розірвання договору та стягнення збитків залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прайм груп» (код ЄДРПОУ 42591529)2 977,20 грн у відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 19 лютого 2024 року.

Головуючий Судді: