Ухвала

від 30.03.2023 по справі 910/9630/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"30" березня 2023 р. Справа№ 910/9630/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (особа, яка не брала участі у розгляді справи) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/9630/19 (суддя Мандриченко О.В., повний текст складено - 02.03.2021) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 19.06.2019 №38-р/тк.

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі №910/9630/19, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2022 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 зі справи № 910/9630/19.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (особа, яка не брала участі у розгляді справи) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 19.06.2019 №38-р/тк задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/9630/19 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9630/19.

На адресу Північного апеляційного господарського суду 27.03.2023 надійшли витребувані матеріали справи №910/9630/19.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, судом 16.02.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення. Отже, у такому випадку двадцятиденний строк на апеляційне оскарження вказаного рішення повинен обчислюватися з дати складання його повного тексту.

Повний текст рішення було складено судом - 02.03.2021, відповідно останнім днем строку, у який вказане рішення могло бути оскаржене в апеляційному порядку, є 22.03.2021.

Згідно відмітки Північного апеляційного господарського суду про одержання, апеляційна скарга була подана апелянтом 06.03.2023, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, майже на 2 роки.

Заявник, як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження, посилається, на те, що скаржник не був учасником справи; оскаржуване рішення ТОВ "СПЕЦБУД-ПЛЮС" отримало 01.03.2023, на підтвердження чого надало копію заяви з відміткою про отримання в суді першої інстанції судового рішення у даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшла висновку про неповажність причин його пропуску через недоведеність належними доказами підстав, на які посилається апелянт, з огляду на наступне.

Так, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Колегія суддів вказує, що апелянт зазначаючи про отримання ним судового рішення лише 01.03.2023, не навів жодних доводів та не надав доказів щодо неможливості бути обізнаним, як учасник справи, по якій Антимонопольним комітетом України було прийнято оскаржуване в межах даної судової справи рішення, з судовим провадженням у даній справі та рішеннями судів трьох інстанцій.

Так, апеляційним судом враховується наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (апелянт у даній справі) 19 липня 2019 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 19.08.2019 №38-р/тк у справі №108/60/50-рп/к (вказане рішення Антимонопольного комітету України є предметом оскарження у даній справі №910/9630/19).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/9637/19 відкрито провадження за вказаним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 залучено до участі у справі №910/9637/19 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" (вказана особа є позивачем у даній справі).

При розгляді вказаної справи №910/9637/19 Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" було заявлено клопотання зупинення провадження у вказаній справі до набрання законної сили рішенням суду у даній справі №910/9630/19.

Отже, в межах справи №910/9637/19 (по якій ТОВ "СПЕЦБУД-ПЛЮС" виступало позивачем) Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс", як третьою особою (позивач по даній справі), заявлялося клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили рішенням суду у даній справі №910/9630/19.

Розгляд вказаного клопотання відображено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі №910/9637/19.

З наведеного слідує, що ТОВ "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (як учасник справи №910/9637/19, по якій Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" заявлялося клопотання про зупинення до розгляду даної справи) ще у березні 2020 року було обізнано про наявність в провадженні Господарського суду міста Києва цієї справи №910/9630/19.

Окрім наведеного, колегією суддів враховується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс", оскаржуючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції по даній справі, надіслало 05.03.2021 примірник апеляційної скарги на адресу ТОВ "СПЕЦБУД-ПЛЮС", що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною (т.3, а.с.155).

Крім цього, примірник касаційної скарги на рішення суду у даній справі також було направлено позивачем 15.08.2022 на адресу ТОВ "СПЕЦБУД-ПЛЮС", що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною (т.4, а.с. 69).

До того ж, відзив на касаційну скаргу було направлено Антимонопольним комітетом України 14.10.2022 на адресу ТОВ "СПЕЦБУД-ПЛЮС", що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною (т.4, а.с. 122).

Наведені 3 направлення також свідчать про повідомлення заявника даної апеляційної скарги щодо наявності цієї справи №910/9630/19 починаючи з березня 2021 року.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п.46 рішення у справі "Устименко проти України", п.61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.10.2016 зі справи "Устименко проти України", дійшов до висновку що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Так, Суд встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі "Пономарьов проти України" з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі (п.п. 41-42).

У справах щодо України Європейський Суд неодноразово відзначав, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справи: "Салов проти України", п.93, "Проценко проти України", п.26). Зокрема, відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення "помилки, що має фундаментальне значення для судової системи".

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що наведені апелянтом підстави в обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги є недоведеними належними доказами, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (особа, яка не брала участі у розгляді справи) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/9630/19 без руху.

Згідно ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням визнання причин, наведених скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на звернення до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій зазначити інші підстави для поновлення строку.

Керуючись статтями 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС" (особа, яка не брала участі у розгляді справи) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/9630/19 - залишити без руху.

2. Роз`яснити апелянту про право на звернення до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали із заявою, в якій зазначити інші підстави для поновлення строку.

3. Роз`яснити апелянту, що при неподанні відповідної заяви у встановлений вище строк або у разі, якщо вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Ухвала підписана суддями: 30.03.2023 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Руденко