Справа № 308/5038/23
1-кс/308/1338/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2023 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , перекладача ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про обрання відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця: смт. Вилок Берегівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з незакінченою середньою освітою, офіційно не одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, офіційно не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
ВСТАНОВИВ:
Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.
31 березня 2023 року старший слідчий СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В рамках даного клопотання слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 терміном на шістдесят днів.
30.03.2023 року о 09 год. 33 хв. ОСОБА_5 затриманий в порядку ст.208 КПК України. 30.03.2023 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими слідчому судді, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.
Позиції учасників судового засідання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, зауваживши на наявність ризиків, зокрема можливості підозрюваного ухилятися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Пояснив, що підозрюваний ОСОБА_5 29.03.2023 при передачі свідком ОСОБА_10 грошової винагороди в розмірі 1000 доларів США за незаконне переправлення ОСОБА_11 через державний кордон знаходився в транспортному засобі марки «Кіа» разом з іншим підозрюваним ОСОБА_12 . В подальшому ОСОБА_5 особисто обміняв отримані грошові кошти в розмірі 1000 доларів США в пункті обміну валют. Зазначені відомості зафіксовані за допомогою негласних слідчих розшукових дій, які на момент розгляду клопотання слідчого не розтаємнені, а тому слідчому судді не надані.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти клопотання, вказав про недоведеність ризиків та необґрунтованість повідомленої підозри. Просив обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Долучив до матеріалів характеризуючи документи щодо його підзахисного.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечував, підтримав позицію захисника. Пояснив, що фінансова можливість внести заставу в якості альтернативного запобіжного заходу у нього відсутня; працює неофіційно прибиральником в ресторані, за відпрацьований день дістає від 400 до 500 гривень. З сім`єю проживає в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , прізвища власника квартири не пам`ятає, договір оренди квартири офіційно не укладався.
Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42023073030000042 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2023, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.03.2023 року.
Підставою внесення зазначених відомостей до ЄРДР стало те, що «так, ОСОБА_12 розробив злочинну схему, відповідно до якої він підводить до встановлено місця неподалік державного кордону України з Угорщиною або залучає для цього інших осіб, тобто спільників, особу або осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон та за обумовлену грошову винагороду надає поради та вказівки, зокрема вказує точний напрямок руху через державний кордон України поза межами пунктів пропуску, після чого особи призовного віку передають грошову винагороду ОСОБА_12 . На виконання вказаної схеми ОСОБА_12 , діючи умисно, 28 березня 2023 року близько 20:00 год., перебуваючи за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, смт. Вилок, по вулиці Ракоці, 59, неподалік АЗС «ОKKO», зустрівся з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який діяв під контролем правоохоронних знаків та повідомив останньому, що організує незаконне переправлення його знайомого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 через Державний кордон України, поза межами пунктів пропуску до Угорщини. За вказані дії ОСОБА_12 висунув вимогу ОСОБА_10 про надання грошової винагороди у розмірі 3000 доларів США. Після чого, домовились зо зустріч на наступний день, а саме 29 березня 2023 року близько 22:00 години на тому ж самому місці. В подальшому, 29 березня 2023 року близько 22:40 год. ОСОБА_12 , діючи умисно, попередньо домовившись з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якого залучив як спільника, котрий отримає від ОСОБА_10 грошову винагороду за організацію незаконного переправлення ОСОБА_11 у розмірі 2500 доларів США, діючи за попередньою змовою групою осіб, прибули з транспортному засобі марки «КІА», моделі «Picanto», номерний знак Угорщини НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_12 до заздалегідь обумовленого місця, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , неподалік АЗС «ОККО», запросили до автомобіля ОСОБА_10 , який діяв під контролем правоохоронних органів, якому ОСОБА_13 висунув вимогу надати частину обумовленої грошової винагороди, а саме 1500 доларів США за організацію незаконного переправлення ОСОБА_11 через державний кордон України. Після чого ОСОБА_10 , того ж дня близько 22:45 надав заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у розмірі 1500 доларів США ОСОБА_5 , який вказані грошові кошти одразу обміняв в обміннику № 4 «Дженвайт фінанс», що за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, смт. Вилок, по вулиці Ракоці, 59. Далі ОСОБА_12 надав вказівку ОСОБА_10 , щоб останній повідомив ОСОБА_11 про те, щоб він був готовий 30 березня 2023 року о 06:00 год. до незаконного переправлення його через державний кордон України та чекав у населеному пункті Нове Село Берегівського району Закарпатської області. Надалі 30 березня 2023 року близько 06:48 год. ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_14 , який працює таксистом та викликав останнього до населеного пункту Нове Село Берегівського району Закарпатської області, де за вказівкою останнього він мав довезти ОСОБА_11 до визначеного місця, а ОСОБА_5 , діючи за вказівкою та за передньою змовою з ОСОБА_12 , будучи за адресою: АДРЕСА_1 , неподалік АЗС «ОККО», зустрівся з ОСОБА_10 , який діяв під контролем правоохоронних органів, надав вимогу ОСОБА_10 надати другу частину обумовленої грошової винагороди за незаконне переправлення ОСОБА_11 через державний кордон України, після чого ОСОБА_10 надав ОСОБА_5 другу частину обумовленої грошової винагороди, а саме заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у розмірі 1000 доларів США. Після цього ОСОБА_5 попрямував до місця свого проживання, де його вже очікував ОСОБА_12 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де передав вказані грошові кошти останньому».
30.03.2023 року о 09 год. 33 хв. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст.208 КПК України. Слідчим суддею перевірено, що ОСОБА_5 затримано в спосіб, передбачений ст. ст. 207, 208 КПК України, вчасно з дотримання вимог ст. 211 КПК України доставлено до суду. Під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи можливих застосувань незаконних засобів чи впливу при затриманні, або в процесі доставки до слідчого судді.
30.03.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинена щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Обставини кримінального правопорушення та причетність громадянина ОСОБА_5 до даного кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри підтверджується:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 30.03.2023 року, відповідно до якого свідок показав, що 29.03.2023 при передачі ним грошової винагороди в розмірі 1000 доларів США за незаконне переправлення ОСОБА_11 через державний кордон в транспортному засобі разом з ОСОБА_12 була присутня ще одна невідома йому особа;
- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.03.2023 року, довідкою про осіб, які зображені на фотокартках, що пред`являються для впізнання від 30.03.2023 року, з яких вбачається, що свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_5 як особу, яка знаходилася в автомобілі «Кіа» разом з ОСОБА_12 29.03.2023 при передачі свідком грошової винагороди в розмірі 1000 доларів США за незаконне переправлення ОСОБА_11 через державний кордон.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя вважає передчасними, оскільки на теперішній час здійснюється досудове розслідування зазначеного кримінального провадження, проводяться слідчі та інші процесуальні дії для встановлення обставин події, проте зібрані на даний час по кримінальному провадженню докази є достатніми для висновку поза розумним сумнівом про наявність на теперішній час обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування, суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжких. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину у сфері недоторканості державних кордонів, який вчинено в умовах воєнного стану, тобто особа, ймовірно, використала найбільш несприятливий для країни час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
При оцінюванні даного ризику слідчий суддя також бере до уваги ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_5 нерухомого майна у власності не має /таких даних стороною захисту не надано/, офіційно не працевлаштований, офіційно не одружений.
Слідчий суддя, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, враховуючи, що докази по кримінальному провадженню в повному обсязі не зібрано, вважає, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може впливати на свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 з метою дачі, зміни показань на його користь, а це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань або відмови від надання таких.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При обранні слідчим суддею іншого, більш м`якого запобіжного заходу, відмінного від тримання під вартою, підозрюваний отримає можливість впливати на свідків у даному кримінальному провадженні особисто, за допомогою мобільного зв`язку та мережі «Інтернет», чого він буде позбавлений, перебуваючи в умовах слідчого ізолятора.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке ймовірно скоєно групою осіб. Сформовані дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки. Використовуючи власні усталені зв`язки із іншими особами, він може використати їх для впливу на свідків, які надають викриваючи покази. На даний момент підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , а тому ОСОБА_5 знатиме їх анкетні дані, так і зміст наданих ними свідчень.
При цьому, суд вважає недоведеним стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше, раніше не судимий. Об`єктивних даних на підтвердження цього ризику суду, не надано.
Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків. Слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного, якому інкримінується вчинення кримінального правопорушення під час дії режиму воєнного стану, що є в умовах, в якому опинилося суспільство, особливим цинізмом.
Домашній арешт в даному випадку застосувати неможливо, адже особа нерухомого майна у власності не має, проживає в орендованій квартирі, з власником якого підозрюваний офіційного договору про найм не укладав, прізвище власника підозрюваному невідомо. До того ж домашній арешт пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.
Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
В частині доводів сторони захисту щодо позитивної характеристики підозрюваного, наявності на утриманні двох малолітніх дітей, слідчий суддя зазначає, що вказані обставини жодним чином не стали для підозрюваного тим стримуючим фактором, який би запобіг ймовірному вчиненню підозрюваним вищезазначеного кримінального правопорушення, а тому з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих підозрюваному дій, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу.
Об`єктивних медичних висновків щодо неможливості тримання ОСОБА_5 в умовах ізоляції слідчому судді стороною захисту не надано.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_5 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
Таким чином, за наведених вище обставин, слідчий суддя вважає за доцільне обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 днів.
Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_5 розміру застави.
За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з конфіскацією майна, зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких. Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З огляду на відсутність достеменних даних щодо майнового стану підозрюваного, наявності на утриманні підозрюваного двох малолітніх дітей, ґрунтуючись на вагомості доказів наданих стороною обвинувачення, які підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, та двох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , корисливий характер даного кримінального правопорушення, сучасні реалії в Україні /умови збройної агресії проти України та тимчасової окупації частини території України/, які зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до злочинів у сфері недоторканості державних кордонів, ймовірне вчинення кримінального правопорушення в складі групи осіб, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків у випадку її внесення.
Ця сума застави не порушує принцип пропорційності, проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає Закарпатська область, Берегівський район, смт. Вилок без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не спілкуватися із свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання - задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: до 28 квітня 2023 року.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680,00 гривень.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає Закарпатська область, Берегівський район, смт. Вилок без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не спілкуватися із свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.
Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків визначити до 28 квітня 2023 року.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання вищевказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Зобов`язати прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконання після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_15
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2023 |
Оприлюднено | 04.04.2023 |
Номер документу | 109949179 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Голяна О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні