Постанова
від 01.03.2023 по справі 910/5418/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2023 р. Справа№ 910/5418/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: Гуримський О.В. (в залі суду);

від відповідача: Новосад Т.О. (в залі суду);

від третіх осіб: не з`явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022, повне рішення складене 04.11.2022 у справі № 910/5418/21 (суддя С. Морозов)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічний продукт", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", м. Київ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олкар",

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Полтавське хлібоприймальне підприємство"

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Шитіков Олег Дмитрович,

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1

про стягнення 874 714,55 грн,

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

05.04.2021 року до Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічний продукт" (позивач) із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (відповідач) суми боргу в розмірі 874 714,55 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору поставки №П-0839/8/18 від 17.11.2017, в частині оплати отриманого від позивача товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі № 910/5418/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічний продукт" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічний продукт" суму основного боргу в сумі 874 714,55 грн та суму витрат по сплаті судового збору в сумі 13 120,72 грн.

Рішення мотивоване тим, що наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" за договором поставки №П-0839/8/18 від 07.11.2017 у сумі 874 714,55 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічний продукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" про стягнення 874 714,55 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі. Оскільки підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір, є обставиною, що свідчить про визнання боржником свого боргу, суд дійшов висновку, що внаслідок підписання представником відповідача 31.05.2018 Акту звірки взаємних розрахунків, в тому числі за договором поставки №П-0839/8/18 від 07.11.2017, відбулось переривання позовної давності та її перебіг розпочався заново.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі № 910/5418/21 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічний продукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" про стягнення заборгованості за поставлений товар.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, підписантом акту взаємних розрахунків зі сторони відповідача вказано невстановлену особу і судом прирівняно невстановлену особу - підписанта акта із реальним працівником відповідача, отже, суд дійшов хибного висновку про наявність у ОСОБА_3. (колишнього працівника відповідача) належної компетенції на вчинення від імені відповідача юридично значимих дій (зокрема, підписання правочинів, актів тощо).

Скаржник зазначає, що відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 07.10.2021 у справі № 921/768/19, від 20.04.2021 у справі № 910/14518/18.

Скаржник вказує на те, що твердження про те, що сторони досягли домовленості і про всі істотні умови договору та фактичної їх виконали (фактом поставки товару) є хибним, оскільки між сторонами наявні зобов`язальні відносини без укладення договору у письмовій формі. Щодо наявності/відсутності відтиску печатки на акті звірки - позивач посилається на правову позицію, яка стосується норми права, що втратила чинність на момент виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем.

Скаржник вважає, що перебіг строку позовної давності сплив через три роки, а саме 28.11.2020 та 19.12.2017, натомість позовна заява була подана 30.03.2021.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та додаткових пояснень у справі

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду, вказує на те, що оригінал договору поставки, рахунки, акти розрахунку ціни, видаткові накладні, позивач роздрукував, підписав зі своєї сторони та надіслав відповідачу, натомість відповідач, отримавши вказані документи, не повернув підписані примірники позивачу, отже, відповідач отримав, розглядав та володіє усіма оригіналами документів, в тому числі і примірниками позивача.

Позивач зазначає, що відповідно до правової позиції, яка викладена Верховним Судом у постанові № 187/789/17 від 03.07.2019, підписання в межах строків позовної давності боржником і кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір, належить до дії, яка свідчить про визнання особою свого боргу, і, як наслідок, про переривання строку позовної давності. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Також у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 918/780/18 зазначено про те, що позивач не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку із втратою чи викраденням печатки, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що печатка товариства використовувалась проти волі позивача.

Акт звірки взаєморозрахунків підписав представник відповідача ОСОБА_3., містить відтиск печатки ТОВ "Кернел-Трейд", як юридичної особи та віддрукований на фірмовому бланку відповідача і останній не надав доказів проти автентичності відтиску печатки, здійснену на акті звірки взаєморозрахунків, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі ТОВ "Кернел-Трейд". Обставини щодо підписання акту звірки взаєморозрахунків від 31.05.2018 ОСОБА_3. досліджувались судами апеляційної та касаційної інстанції у справах № 910/5341/21 та № 910/5339/21.

Також позивач вказує на те, що матеріали справи свідчать, що відповідач схвалив правочин, прийняв поставлений позивачем товар, при цьому договір поставки містить посилання на довіреність № 2222 від 26.06.2017 на підставі якої дії від ТОВ "Кернел-Трейд", в особі Керівника підрозділу закупівель у Полтавській області ОСОБА_3.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/5418/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Алданова С.О.

30.11.2022 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (Новосад Т.О.) надійшла заява про долучення до матеріалів апеляційної скарги оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору № 1416849 від 08.11.2022 на суму 19 682, 00 грн за подання даної апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі № 910/5418/21. Призначено справу № 910/5418/21 до розгляду у судовому засіданні 18.01.2023.

На підставі ст.ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 відкладено розгляд справи № 910/5418/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 на 01.03.2023.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/5418/21 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників справи та позиції учасників справи

Представники третіх осіб у судове засідання 01.03.2023 не з`явились, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 01.03.2023 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі № 910/5418/21 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.03.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі № 910/5418/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У договорі поставки №П-0839/8/18 від 07.11.2017 (надалі також - договір), зазначено, що постачальником є позивач, покупцем - відповідач.

Вказаний договір не містить підпису представника відповідача та відбитку печатки відповідача, при цьому містить підпис заступника директора Кравця А.А. та директора Марінкович Д. позивача і відбиток печатки останнього.

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов`язується поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 20 року на умовах, зазначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2. договору товаром є насіння соняшнику загальною вартістю 1 491 000,00 грн з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 2.1. договору умовами поставки товару є DAP Товариство з обмеженою відповідальністю Полтавське ХПП, уч. Бобринець (Полсід (Інтер Агро Лтдтд), 27200, Кіровоградська обл., м. Бобринець, вул. Промислова, 1 згідно з правилами Інкотермс 2010.

Відповідно до п. 2.3. договору датою поставки товару вважається дата прийняття товару уповноваженими співробітниками вагової елеватора з відповідною відміткою на товарно-транспортній накладній.

Відповідно до п. 3.1. договору оплата товару здійснюється відповідачем у грошовій формі впродовж 3 банківських днів після надання позивачем відповідачу документів, зазначених у п.п. 2.5., 2.6 цього договору. У разі ненадання цих документів (не здійснення дії) або неповного надання (здійснення) відповідач має право затримати оплату товару або здійснити часткову оплату товару.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору не здійснив оплату за поставлений позивачем товар, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 874 714,55 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зауважив, що текст договору, який долучено позивачем до позовної заяви, ним не підписаний, відбиток печатки відсутній, а поставка товару відбувалась за видатковими накладними. Крім того, відповідач зазначив, що долучений позивачем до позовної заяви Акт звірки взаємних розрахунків підписаний зі сторони відповідача невстановленою особою та відсутні будь-які документи, які б свідчили про наявність повноважень у вказаної особи на вчинення дій від імені відповідача. Також, відповідачем у поданих до суду заявах по суті спору було заявлено про застосування спливу строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одним із основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в пункті 3 статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 Цивільного кодексу України).

Статтею 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Тобто, в межах, наданих цивільним законом, учасники цивільного обороту можуть на власний розсуд врегулювати, чи співпадає момент укладення договору з моментом його підписання (та проставлення печаток).

Так, текст договору поставки №П-0839/8/18 від 07.11.2017, викладений на бланку відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", з огляду на що, враховуючи що вказаний текст договору поставки підписаний позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Екологічний продукт"), колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що умови вказаного договору поставки були запропоновані саме відповідачем (викладені на бланку відповідача) та прийняті позивачем (шляхом підписання тексту договору), у зв`язку з чим відсутні підстави стверджувати, що вказаний договір є неукладеним.

Крім того, у випадку, якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного.

Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами (пункт 22 постанови Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18). Аналогічної правової позиції також дійшов Верховний Суд України в постановах від 23.09.2015 у справі №914/2846/14 та від 06.07.2016 у справі №914/4540/14.

Так, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 19.11.2017 позивачем поставлено відповідачу товар на суму 296 582,86 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000052 від 19.11.2017, 20.11.2017 - товар на суму 401 194,85 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000053 від 20.11.2017 та 29.11.2017 - товар на суму 176 936,84 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000055 від 29.11.2017, а також відповідними товарно-транспортними накладними (№12 від 17.11.2017, №13 від 17.11.2017, №14 від 17.11.2017, №15 від 17.11.2017, №17 від 23.11.2017), які містять підписи та відбиток печатки зернового складу, до якого було поставлено зерно.

При цьому, вказані видаткові накладні підписані уповноваженим представником відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" та відповідачем у заявах по суті спору було неодноразово визнано факт отримання від позивача товару саме за вказаними видатковими накладними.

Також, у вказаних видаткових накладних міститься посилання на реквізити договору поставки №П-0839/8/18 від 07.11.2017.

Таким чином, між сторонами було досягнуто всіх істотних умов договору поставки, що оформлено у вигляді єдиного документу - договору поставки №П-0839/8/18 від 07.11.2017, посилання на який міститься у підписаних між сторонами видаткових накладних, що свідчить про те, що поставка товару відбувалась саме на умовах договору поставки №П-0839/8/18 від 07.11.2017, тобто вказаний договір виконувався сторонами, що не заперечено належним чином відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 3.1. договору оплата товару здійснюється покупцем у грошовій формі впродовж 3 банківських днів після надання позивачем відповідачу документів, зазначених у п.п. 2.5., 2.6 цього договору. У разі ненадання цих документів (не здійснення дії) або неповного надання (здійснення) відповідач має право затримати оплату товару або здійснити часткову оплату товару.

Так, відповідачем не наведено наявність підстав для затримання оплати товару, поставленого позивачем за договором, зокрема, не зазначалось, що позивач не у повному обсязі надав документи, передбачені умовами договору.

Як вбачається з листа позивача вих. №79 від 28.12.2017 (адресований відповідачу), позивач вказує, що за експрес-накладною Нової пошти №59000298472901 від 24.11.2017 він направив відповідачу видаткові накладні № РН-0000052 від 19.11.2017 та № РН-0000053 від 10.11.2017, рахунки-фактури № СФ-0000041 від 19.11.2017 та № СФ-0000042 від 20.11.2017, за експрес-накладною Нової пошти № 59000304205014 від 16.12.2017 він направив відповідачу видаткову накладну № РН-0000055 від 29.11.2017 та рахунок-фактуру № СФ-0000044 від 29.11.2017.

На накладній Нової пошти № 59000298472901 міститься напис, що вказані документи були отримані відповідачем 27.11.2017, а на накладній Нової пошти № 59000304205014 міститься напис, що вказані документи були отримані відповідачем 18.12.2017.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідні податкові накладні (копії долучені позивачем до позовної заяви) за спірними господарськими операціями були зареєстровані позивачем в ЄРПН 19.11.2017, 20.11.2017 та 29.11.2017, відповідно.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про недоведеність тверджень відповідача, викладених у листі № 4639 від 19.01.2018, адресованому позивачу, про те, що зерно, поставлене позивачем, було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Олкар", та перебувало в заставі відповідача, враховуючи наступне.

Так, позивачем долучено до позовної заяви копію договору поставки №06/11-НС від 06.11.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екологічний продукт" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олкар", відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати та поставити, а покупець прийняти та оплатити насіння соняшника урожаю 2017 року.

У п. 1.2 вказаного договору зазначено, що продавець гарантує покупцю, що товар є його власність і вільний від прав третіх осіб на нього, зокрема не є предметом застави, не знаходиться під арештом, не є спільною власністю.

В свою чергу, як вбачається з пояснень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Олкар" - Шитікової К.М. та Фізичної особи-підприємця Шитікова О.Д. (наявні в матеріалах справи), зерно, яке було реалізоване позивачу, було придбано Товариством з обмеженою відповідальністю "Олкар" у Фізичної особи-підприємця Шитікова О.Д. на підставі відповідного договору купівлі-продажу від 01.11.2017.

Отже, твердження відповідача про те, що саме те зерно, яке було поставлено позивачем на умовах договору поставки №П-0839/8/18 від 07.11.2017, перебувало в заставі відповідача є необґрунтованим.

Відповідачем не надано, також у матеріалах справи відсутні докази сплати грошових коштів відповідачем позивачу у загальному розмірі 874 714,55 грн.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідачем було заявлено про застосування спливу строку позовної давності до позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічний продукт".

Для спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256, 257 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки відповідач зобов`язаний був оплатити товар, поставлений позивачем у строк до 27.11.2017 та 18.12.2017, перебіг позовної давності розпочався 28.11.2017 та 19.12.2017, відповідно, за зазначеними вище видатковими накладними.

У статті 264 ЦК України визначено порядок переривання перебігу позовної давності. Так, згідно із цією статтею перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення позову особою до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Аналіз зазначеної норми статті 264 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що йдеться про дві підстави для переривання перебігу позовної давності: а) вчинення особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; б) пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Слід зауважити, що правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо у них є докази на підтвердження факту такого переривання. При цьому господарському суду слід мати на увазі таке.

У дослідженні обставин, пов`язаних із вчиненням зобов`язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (частина 1 статті 264 Цивільного кодексу України), господарському суду необхідно врахувати, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає наявність боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у виді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №917/1421/18.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем долучено до матеріалів справи копію "Акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2018", в якому, зокрема, зазначено, що станом на 31.05.2018 заборгованість відповідача за договором поставки №П-0839/8/18 від 07.11.2017 становить 874 714,55 грн.

Зазначений акт звірки складений саме на бланку відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" та ньому міститься відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" та з боку відповідача підписаний ОСОБА_2.

Натомість відповідач у відзиві на позовну заяву зауважив, що така особа як ОСОБА_2 не працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", а отже акт звірки підписаний неуповноваженою особою.

Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Крім того, стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, враховуючи викладені обставини та оцінюючи наявні в матеріалах справи докази (подані сторонами) в їх сукупності, керуючись принципами змагальності та вірогідності доказів, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції та вважає заперечення відповідача відносно того, що акт звірки підписаний не уповноваженою особою відповідача, недоведеними та необґрунтованими, враховуючи наступне.

Акт звірки виготовлений на бланку відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" та містить відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд".

З електронного листування між сторонами вбачається, що одним з учасників листування зі сторони відповідача виступав також ОСОБА_3

Особою, яка вказана у договорі поставки №П-0839/8/18 від 07.11.2017 як така, що укладає вказаний договір від імені відповідача, є Керівник підрозділу закупівель у Полтавській області ОСОБА_3.

Зазначення ж в Акті звірки ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3. не спростовують обставин підписання Акту звірки уповноваженою особою відповідача (з огляду на можливість допущення описки в акті та враховуючи наявність на акту відбитку печатки відповідача і складення акту на бланку відповідача).

Крім того, у письмових поясненнях, поданих до суду, позивач пояснив, що Акт звірки від 31.05.2018 ним не виготовлявся, а надійшов на поштову адресу позивача у двох примірниках від відповідача. Акт виготовлений на бланку відповідача та містить відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд".

Отже, оскільки підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір, є обставиною, що свідчить про визнання боржником свого боргу, висновок господарського суду першої інстанції про те, що внаслідок підписання представником відповідача 31.05.2018 Акту звірки взаємних розрахунків, в тому числі за договором поставки № П-0839/8/18 від 07.11.2017, відбулось переривання позовної давності та її перебіг розпочався заново, є правильним, тому, зважаючи на дату звернення позивача з даним позовом до суду (02.04.2021 - дата направлення позовної заяви засобами поштового зв`язку), позивачем не було пропущено строк для звернення з даним позовом до суду, тобто позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що наявність та розмір заборгованості відповідача за договором поставки № П-0839/8/18 від 07.11.2017 у сумі 874 714,55 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічний продукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" про стягнення 874 714,55 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі № 910/5418/21, відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі № 910/5418/21, відсутні.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі № 910/5418/21 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі № 910/5418/21 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі № 910/5418/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі № 910/5418/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/5418/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 03.04.2023, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гаврилюка О.М.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

С.О. Алданова

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення01.03.2023
Оприлюднено04.04.2023
Номер документу109959029
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг

Судовий реєстр по справі —910/5418/21

Постанова від 01.03.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 18.01.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 05.12.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Рішення від 25.10.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 21.10.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 22.08.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 21.08.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 11.07.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 11.07.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 13.06.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні