Рішення

від 23.03.2023 по справі 902/1167/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2023 р. м. Вінниця Cправа № 902/1167/22

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ", пров. Василя Жуковського, буд. 15, м. Київ, 03022, код - 39726263

до: Відділу освіти Шпиківської селищної ради, вул. Ліпіна, буд. 5, смт Шпиків, Вінницька область, 23614, код - 41509150

про стягнення 129 618,00 грн

за участю представників:

позивача: Янко Марія Ігорівна

відповідача: Соловей Василь Сергійович

В С Т А Н О В И В :

11.11.2022 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 07.11.2022 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" до Відділу освіти Шпиківської селищної ради про стягнення 129 618,00 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 3-1/12 від 01.12.2021 року.

Ухвалою суду від 15.11.2022 року відкрито провадження у справі № 902/1167/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

13.12.2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 05.12.2022 року) (вх.канц. № 01-34/10740/22 від 13.12.2022 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

13.01.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 09.01.2023 року) (вх.канц. № 01-34/380/23 від 13.01.2023 року), в якому останній просить суд поновити строк для подання відповіді на відзив та задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02.02.2023 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 16.02.2023 року.

03.02.2023 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення (б/ н від 26.01.2023 року).

13.02.2023 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 08.02.2023 року) (вх.канц. № 01-34/1362/23 від 13.02.2023 року) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконферекнцзв`язку EasyCon.

Ухвалою суду від 15.02.2023 року забезпечено участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконферекнцзв`язку EasyCon.

Ухвалою суду від 16.02.2023 року повідомлено учасників, що підготовче засідання у справі № 902/1167/22 відбудеться 09.03.2023 року.

07.03.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (б/н від 01.03.2023 року), в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 129 618,00 грн заборгованості.

09.03.2023 року від представника відповідача до суд надійшли письмові пояснення (б/н від 08.03.2023 року), в яких останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні 09.03.2023 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.03.2023 року.

Ухвалою суду від 16.03.2023 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

Також, ухвалою суду від 16.03.2023 року забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" адвоката Янко М.І. у судовому засіданні по справі № 902/1167/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконферекнцзв`язку EasyCon.

В судовому засіданні 23.03.2023 року прийняли участь представники позивача та відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" та Відділом освіти Шпиківської селищної ради договору про постачання електричної енергії № 3-1/12 від 01.12.2021 року.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 3-1/12 від 01.12.2021 року, в частині оплати поставленої електричної енергії, утворилась заборгованість в сумі 129 618,00 грн.

З метою захисту своїх прав Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" звернулось з позовом до суду про стягнення з Відділу освіти Шпиківської селищної ради 129 618,00 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 3-1/12 від 01.12.2021 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує про наявність між сторонами зобов`язань за договору № 3-12 від 01.12.2021 року та отримання електроенергії в кількості 19 126 кВт згідно акту № ПЕЕ-0002654.

В іншій частині відповідач вважає позовну заяву безпідставною та наведені в ній твердження такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Позивач вказує, що поставка електроенергії відповідачу підтверджується двома актами прийому-передачі згідно акту № ПЕЕ-0002654 від 31.12.2021 року поставлено 19 126 кВт вартістю 86 067,00 грн та згідно акту № ПЕЕ-0002655 від 31.12.2021 року поставлено 28 804 кВт вартістю 129 618,00 грн.

Також позивач вказує, що відповідач сплатив вартість електроенергії в сумі 86 067,00 грн, поставленої згідно з актом № ПЕЕ-000265| від 31.12.2021 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 529 від 30.12.2021 року на суму 57 747,61 грн, № 154 від 30.12.2021 року на суму 2 702,60 грн, № 212 від 30.12.2021 року на суму 693,58 грн та № 423 від 30.12.2021 року на суму 24 923,21 грн.

Відповідач заперечує про наявність у нього зобов`язання по сплаті коштів згідно акту № ПЕЕ-0002655 від 31.12.2021 року на поставку 28 804 кВт електроенергії вартістю 129 618,00 грн.

Акти № ПЕЕ-0002655 та № ПЕЕ- 0002654, датовані 31.12.2021 роком, позивачем направлено відповідачу лише в другій половині липня 2022 року.

Вказана обставина, з урахуванням оплати відповідачем вартості електроенергії по акту № ПЕЕ-0002654 від 30.12.2021 року саме в день акту - 30.12.2021 року, призводить до висновку, що акт № ПЕЕ-0002655 від 31.12.2021 року взагалі відповідачу до 21.07.2022 року не пред`являвся до оплати і не оплачувався.

Відповідачем, за отриману електроенергію в кількості 70595 кВт сплачено заборгованість в сумі 317 677,50 грн в повному обсязі.

Виконання відповідачем в повному обсязі Договору № 3-12 від 01.12.2021 року підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю UA-2021-11-15-012202-а від 01.02.2022 року (а.с. 48-50, т.1).

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги та вважає доводи відповідача такими, що не відповідають дійсності оскільки відповідно до звіту про виконання договору, на який посилається відповідач, електрична енергія поставлялась до 31.12.2021 року, тобто до кінця грудня (до 31 числа включно), отже з доводів відповідача слідує, що він, що він оплатив заборгованість по акту, який ще не отримав.

Всі акти та рахунки на оплату надсилались відповідачу на його електронну пошту (тому і оплата була в день формування акту), а потім оригінали надсилалась йому поштою.

Щодо направленого Акту лише у липні 2022 року, позивач зазначає, що попередньо всі документи на підпис відповідачу направлялись через електронною поштою, а потім через сервіс ТОВ "НОВА ПОШТА".

Відповідач не надає жодних доказів вмотивованої відмови від підписання Акту №ПЕЕ-0002655 від 31.12.2021 року яким поставлено 28 804 кВт на суму 129 618,00 грн.

Згідно данної інформації АТ "Вінницяобленерго", відповідач у грудні 2021 року отримав від ТОВ "ЕРНЕРІНГ" електричну енергію в розмірі 47 930 кВт, що підтверджується актом №ПЕЕ-0002655 від 31.12.2021 року поставлено 28 804 кВт на суму 129 618,00 грн та актом №ПЕЕ-0002654 від 31.12.2021 року поставлено 19 126 кВт на суму 86 067,00 грн (а.с. 64-67, т. 1).

У запереченнях поданих відповідачем до суду, останній вважає доводи позивача такими, що не відповідають дійсності посилаючить на наступне.

Позивач намагається підтвердити доданими скріншотами відправок певних електронних листів відповідачу. Однак, зазначені скріншоти, на думку відповідача не є належними доказами, оскільки не підтверджуються які саме документи надсилалися електронними листами.

Акт № ПЕЕ-0002655 від 31.12.2021 року за електроенергію в кількості 28 804 кВт вартістю 129 618,00 грн не містить обов`язкових для такого типу первинного бухгалтерського документу реквізитів - підпису та печатки отримувача, а відтак, не являється належним доказом.

При цьому, опис вкладення до цінного листа 0408032948064 та поштова накладна № 0408032948064, які датовані саме 21.07.2022 року, підтверджують відправлення акту, саме у липні 2022 року.

Згідно договору № 3-12 від 01.12.2021 року відповідач отримав електроенергію саме в обсязі встановленому договором - 70595 кВт по ціні 4,5000282 грн. за 1 кВт/год на загальну суму 317 679,49 грн. Отримання підтверджено належними доказами у вигляді первинних бухгалтерських документів - актів № ПЕЕ-0002224 від 23.12.2021 року на суму 5 778,00 грн., № ПЕЕ-0002438 від 24.12.2021 р. на суму 225 832,50 грн.; № ПЕЕ-0002654 від 30.12.2021 р. вартістю 86 067,00 грн, які оплачені в повному розмірі, в сумі 317 677,50 грн.

Позивач намагається довести наявність зобов`язання у відповідача на підставі акту № ПЕЕ-0002655 від 31.12.2021 року, який не містить особистого підпису, печатки та зазначення посади особи зі сторони відповідача та не відповідає приписам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (а.с. 80-82, т. 1).

В поданій заяві про уточнення позовних вимог (б/н від 01.03.2023 року) позивач підтримує позов та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 129 618,00 грн (а.с. 95-100, т. 1).

У письмових поясненнях відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні повністю (а.с. 131-132, т. 1).

Із наявних матеріалів справи слідує, що 01.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" (Постачальник) та Відділом освіти Шпиківської селищної ради (Споживач) укладено договору про постачання електричної енергії № 3-1/12 (а.с.8-14, т. 1).

Відповідно п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну або господарську діяльність.

Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної та підприємницької діяльності (п. 2.2. Договору).

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору (п. 3.1 Договору).

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Ціна цього договору становить 317 679,49 грн, з ПДВ (триста сімнадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять гривень 49 копійок) (п. 5.1 Договору).

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

Відповідно до п.5.5 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Розрахунки Споживача за договором здійснюються виключно на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання (спецрахунок).

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.6 Договору).

Згідно п.5.7. Договору оплата рахунка Постачальника за договором має бути здійснена Споживачем у строк, який не може бути більшим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або відповідно до умов зазначеної у комерційній пропозиції.

Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб- сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно пп.1 п.6.2. Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до пп. 1 п.7.1. Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію.

Договір набуває чинності із дати його підписання і діж до 31.12.2021 року (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов`язків за договором (п. 13.1 Договору).

До укладеного договору між сторонами підписано ряд додатків, зокрема:

Додаток №1: Заява-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу (а.с. 15-19, т. 1);

Додаток №2: Комерційна пропозиція (а.с.20-21, т 1);

Додаток №3: Обсяги (а.с. 22, т. 1).

Згідно договору № 3-12 від 01.12.2021 року відповідач отримав електроенергію саме в обсязі встановленому договором - 70595 кВт по ціні 4,5000282 грн. за 1 кВт/год на загальну суму 317 679,49 грн.

Отримання підтверджено належними доказами у вигляді первинних бухгалтерських документів - актів № ПЕЕ-0002224 від 23.12.2021 року на суму 5 778,00 грн., № ПЕЕ-0002438 від 24.12.2021 р. на суму 225 832,50 грн.; № ПЕЕ-0002654 від 30.12.2021 р. вартістю 86 067,00 грн.

Зазначені акти оплачені відповідачем в повному розмірі, в сумі 317 677,50 грн.

При цьому, відповідач у грудні 2021 року отримав від ТОВ "ЕРНЕРІНГ" електричну енергію в розмірі 47 930 кВт, що підтверджується актом №ПЕЕ-0002655 від 31.12.2021 року поставлено 28 804 кВт на суму 129 618,00 грн та актом №ПЕЕ-0002654 від 31.12.2021 року поставлено 19 126 кВт на суму 86 067,00 грн

Факт споживання електричної енергії у неоплаченій кількості 28 804 кВт у грудні 2021 року підтверджується даними Ат "Вінницяобленерго" щодо обсягів поставленої електричної енергії (т. 1 а.с. 30).

Доказів оплати за спожиту електричну енергію в кількості 28 804 кВт на суму 129 618,00 грн зі сторони відповідача матеріали справи не містять.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до приписів частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа.

Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частиною першою статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо -, відеозапису та іншими доказами.

Спір між сторонами виник у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором поставки товару, регулювання правовідносин за яким здійснюється на підставі норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та § 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (Правила). Так, пунктом 1.2.7. Правил встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Пунктом 1.2.15. Правил встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Відповідно до частини першої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною першою, другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Тлумачення наведених норм свідчить, що договір поставки товару за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У даних правовідносинах обов`язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару зумовлює обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару.

У справі, що розглядається, спірним, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, є питання обсягу (кількості) поставленого відповідачу товару за Договором, його ціни, розміру оплати та як результат суми боргу за поставлений товар, стягнення якої є предметом даного позову.

Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Таким чином, в силу актів цивільного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері електропостачання у відповідача щомісячно виникає обов`язок щодо оплати фактично спожитої електричної енергії.

Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч.1 статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Крім того, суд враховує правові позиції Верховного Суду стосовно вірогідності доказів та стандарту доказування.

Зокрема, ст. 79 ГПК України викладено у новій редакції: поняття "Достатність доказів" змінено на "Вірогідність доказів", фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Постанова ВС КГС від 11 вересня 2020 року справа № 910/16505/19).

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2021 року за актами прийому-передачі № ПЕЕ-0002654 від 31.12.2021 року поставлено 19 126 кВт вартістю 86 067,00 грн та згідно акту № ПЕЕ-0002655 від 31.12.2021 року поставлено 28 804 кВт вартістю 129 618,00 грн.

Відповідачем не заперечувалися обставини фактичного споживання електроенергії у заявленому обсязі у грудні 2021 року.

Суд відхиляє доводи відповідача відносно складення та отримання Акту № ПЕЕ-0002655 від 31.12.2021 року лише у липні 202 року, оскільки відповідач самостійно уповноважений отримувати відомості про обсяг спожитої електроенергії.є

Відомості щодо фактичного обсягу споживання отримано позивачем лише у січні 0222 року, тобто після закінчення строку дії договору, що підтверджено електронними доказами.

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" було єдиним постачальником електроенергії у грудні 2021 року щодо Відділу освіти Шпиківської селищної ради, оскільки після припинення строку дії договору про публічну закупівлю відповідач користувався послугами постачальника "останньої надії" (т. 1 а.с. 105-127).

Факт споживання електричної енергії в кількості 28 804 кВт у грудні 2021 року підтверджується даними АТ "Вінницяобленерго" щодо обсягів поставленої електричної енергії (т. 1 а.с. 30).

Крім того, відповідачем підтверджено обсяг споживання шляхом проведення повного розрахунку перед АТ "Вінницяобленерго" за послуги з розподілу електричної енергії за період постачання з 01.12.2021 по 31.12.2021 рр, в тому числі з урахуванням спожитих 28 804 кВт (вх. №01-34/2673/23 від 22.03.2023 року).

Відносно заперечень відповідача стосовно вичерпання обсягу постачання електроенергії за Договором про постачання електричної енергії № 3-1/12 від 01.12.2021 року, суд зазначає. що комунальній установі було відомо про безперервний характер послуг з електропостачання.

Згідно з абз.3 ч.1 ст. 2 Закону "Про публічні закупівлі" під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору надавача послуг для укладення договору.

Тобто, саме на відповідача покладено обов`язок з дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі (Постанова КГС ВС від 06.10.2021 у справі №925/1546/20).

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (п.6 ст.3 ЦК) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (Постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 28.09.2021 у справі №918/1045/20).

Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - "non concedit contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (Постанови Верховного суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20 тощо).

Поведінка відповідача не відповідає засадам добросовісності, послідовності та передбачуваності. Позивач, надаючи одні й ті самі послуги відповідачу, з відома останнього, добросовісно розраховував на оплату наданих послуг з електропостачання.

Відповідно до пункту 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

З огляду на встановлені обставини обсягів електричної енергії фактичного споживання, споживач зобов`язаний оплатити прийняту енергію, що випливає із змісту частини першої статті 275 ГК України за фактом споживання та виставлення рахунку, навіть, якщо до договору електропостачання не були внесені зміни щодо точки комерційного обліку після взяття лічильника на баланс (Постанова КГС ВС від 12 липня 2022 року у справі № 902/433/21).

Тому, на основі сукупно досліджених доказів, суд доходить висновку, що у відповідача виникли грошові зобов`язання з оплати вартості поставленої позивачем електроенергії у грудні 2021 року, обсягом 28 804 кВт, вартістю 129 618,00 грн.

За вказаних обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" до Відділу освіти Шпиківської селищної ради про стягнення 129 618,00 грн основного боргу, підлягає задоволенню судом повністю.

Стосовно вирішення питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне призначити окреме судове засідання на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти Шпиківської селищної ради (вул. Ліпіна, буд. 5, смт Шпиків, Вінницька область, 23614, код - 41509150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" (пров. Василя Жуковського, буд. 15, м. Київ, 03022, код - 39726263) 129 618,00 грн - заборгованості з оплати вартості поставленої у грудні 2021 року електричної енергії обсягом 28 804 кВт.

3. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 10.04.2023 року о 10:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, зал № 1).

4. Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.

5. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку за електронними адресами: представнику позивача адвокату Янко М.І. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - osvita.shpukivrada@gmail.com.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повне судове рішення складено 03 квітня 2023 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пров. Василя Жуковського, буд. 15, м. Київ, 03022)

3 - відповідачу (вул. Ліпіна, буд. 5, смт Шпиків, Вінницька область, 23614)