Ухвала

від 03.04.2023 по справі 927/21/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.04.2023Справа № 927/21/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши клопотання фізичної особи-підприємця Ільченко Олександра Сергійовича про залишення позову без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП ІНВЕСТ» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 7, літ. А, офіс 6) до фізичної особи-підприємця Ільченко Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 243953,66 грн.

Без виклику учасників процесу.

ВСТАНОВИВ:

06.03.2023 року з Господарського суду Чернігівської області на адресу Господарського суду міста Києва надійшла за підсудністю справа №927/21/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП ІНВЕСТ» до фізичної особи-підприємця Ільченко Олександра Сергійовича про стягнення 243953,66 грн. та передана 07.03.2023 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення №30-11/1 від 30 листопада 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 07 лютого 2023 року; встановлено учасникам справи процесуальні строки.

19 січня 2023 року на електронну адресу суду від відповідача по справі надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва (клопотання підписано ЕЦП). Мотивуючи своє клопотання відповідач посилається на приписи частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, якою унормовано, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини, а за укладеним між позивачем та відповідачем договором оренди нежитлового приміщення №30-11/1 від 30 листопада 2021 року, адресою орендованого приміщення є: вул. Ернста, 4, м. Київ.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.01.2023 передано на розгляд Господарського суду міста Києва матеріали справи №927/21/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 прийнято до розгляду справу №927/21/23. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

24.03.2023 від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, останнє обґрунтовано зокрема тим, що адвокатське об`єднання "Адер Хабер» діє лише у складі трьох учасників (засновників). Інші учасники у згаданому адвокатському об`єднанні - відсутні. Адвокат Д. Шагірманов, як адвокат, у складі учасників АО "Адер Хабер»" - не вказаний та до їх кола не належить. Таким чином, адвокат Д.Шагірманов не являється учасником АО «АДЕР ХАБЕР», а відтак на думку відповідача не є належним представником.

Окрім того відповідач вказує, що в ордері від 19.12.2022р. № 1288271, який був виданий на ім`я адвоката Д.Шагірманова, як на адвоката, в розділі "Адвокат "підпис адвоката", підпис особи, яка підписала ордер, не відповідає вимогам, що ставляться до оформлення підпису. Адже не вказано, кому саме належить такий підпис.

Так само не відповідає вимогам підпис в ордері, виконаний від імені особи, яка нібито підписала ордер в якості керівника Адвокатського об`єднання "Адер Хабер». Яка саме особа від імені АО "Адер Хабер» підписала ордер від 19.12.2022р. № 1288271. на ім`я Д.Шагірманова, як адвоката, не вказано. Кому, якій саме особі, в т.ч. посадовій, належить підпис в ордері від 19.12.2022р., і чи належить такий підпис саме керівнику адвокатського об`єднання, а не будь-якій іншій особі - з ордеру встановити неможливо.

За таких умов, ордер від 19.12.2022р. № 1288271., який був виданий на ім`я Д.Шагірманова, як адвоката Адвокатського об`єднання "Адер Хабер", не може вважатись таким, що надає право на здійснення процесуальних повноважень, в т.ч. на здійснення представництва в суді.

З огляду на наведені обставини відповідач вказує, що є очевидним, що виконання в ордері від 19.12.2022р. № 1288271 підписів з такими недоліками, є не випадковим, а навмисним, з метою приховали відсутність у Д.Шагірманова повноважень.

Дослідивши зміст клопотання про залишення позову без розгляду, суд дійшов до наступного обґрунтованого висновку.

Частиною 1 та 2 стаття 26 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Пунктом 12.5. Рішенням від 12.04.2019 № 41 «Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції» передбачено, що Ордер містить наступні реквізити зокрема прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.

Позивачем до позовної заяви було долучено ордер №1288271 серія АІ, відповідає пункту 12.5 Рішенням від 12.04.2019 № 41 «Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції».

Стосовно того, що адвокатське об`єднання "Адер Хабер» діє лише у складі трьох учасників (засновників). Інші учасники у згаданому адвокатському об`єднанні - відсутні. Адвокат Д. Шагірманов, як адвокат, у складі учасників АО "Адер Хабер»" - не вказаний та до їх кола не належить, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено, що адвокат повинен входити у склад засновників адвокатського об`єднання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 23 серпня 2022 року у справі № 912/423/20 зазначив наступне: «Проте Верховний Суд наголошує на помилковому неврахуванні скаржником тих обставин, що спірні процесуальні правовідносини регулюються нормами частини 4 статті 60 ГПК України і частинами 1, 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до яких повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

При цьому як Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", так і ГПК України не передбачено жодних обмежень про те, що повноваження адвоката на надання правової допомоги клієнту за договором, укладеним між таким клієнтом та адвокатським об`єднанням, в якому працює цей адвокат, мають додатково підтверджуватися договором про залучення адвокатським об`єднанням відповідного адвоката до надання правової допомоги».

Отже з вищевикладеного вбачається, що адвокатське об`єднання може залучати відповідного адвоката до надання правової допомоги.

Положеннями частини першої статті 165 ГПК України визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають право подати до господарського суду першої інстанції відзив на позовну заяву в письмовій формі протягом встановленого судом першої інстанції строку.

У пункті 7 розділу II рішення у справі «Мінак та інші проти України» ЄСПЛ указав, що Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення від 27 жовтня 1993 року у справах «Авотіньш проти Латвії», заява № 17502/07, пункт 119 та «Домбо Бехеєр Б. В . проти Нідерландів», пункт 33). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (пункти 17 - 18 рішення від 06 лютого 2001 року у справі «Беер проти Австрії», заява № 30428/96).

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, враховуючи практику ЄСПЛ та керуючись пунктом 1 статті 6 Конвенції, суд не може позбавити позивача можливості подати позовну заяву по справі та не виконати свого зобов`язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.

За таких обставин суд відмовляє відповідачу у клопотання про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Ільченко Олександра Сергійовича про залишення позову без розгляду - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили 31.03.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.04.2023.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ