Рішення

від 18.05.2023 по справі 927/21/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.05.2023Справа № 927/21/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В., розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП ІНВЕСТ» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 7, літ. А, офіс 6) до фізичної особи-підприємця Ільченко Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 243953,66 грн.,

Представники учасників справи:

від позивача - Шагірманов Д.О.

від відповідача - Поліщук С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.03.2023 року з Господарського суду Чернігівської області на адресу Господарського суду міста Києва надійшла за підсудністю справа №927/21/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП ІНВЕСТ» до фізичної особи-підприємця Ільченко Олександра Сергійовича про стягнення 243953,66 грн. та передана 07.03.2023 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення №30-11/1 від 30 листопада 2021 року, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача 243 953,66 грн, з яких заборгованість зі сплати орендних платежів за договором оренди - 141 868,06 грн, заборгованість зі сплати відсотків річних - 4 065,31 грн, заборгованість зі сплати комунальних платежів - 98 020,29 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.01.2023 у задоволенні заяви ТОВ «ПП Інвест» про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 07 лютого 2023 року; встановлено учасникам справи процесуальні строки.

19 січня 2023 року на електронну адресу суду від відповідача по справі надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва (клопотання підписано ЕЦП). Мотивуючи своє клопотання відповідач посилається на приписи частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, якою унормовано, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини, а за укладеним між позивачем та відповідачем договором оренди нежитлового приміщення №30-11/1 від 30 листопада 2021 року, адресою орендованого приміщення є: вул. Ернста, 4, м. Київ.

23.01.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що договір оренди нежитлового приміщення №30-11/1 від 30.11.2021 не підписаний відповідачем, що свідчить про відсутність домовленості сторін з істотних умов та про неукладеність договору. Також не погоджується із сумою заборгованості з орендної плати у розмірі 141 868,06 грн за період з березня по червень 2022 року, оскільки у вимозі від 24.10.2022 про погашення заборгованості за вказаний період позивач зазначав заборгованість у розмірі 33 153,80 грн. Також вказує, що плата за начебто спожиту відповідачем теплової енергії за лютий 2022 року (із урахуванням перерахунку за грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року ) складає 61 066,90 грн, із розрахунку: 140602,39 грн - 36774,41 грн - 42761,08 грн. Відповідач звертає увагу суду, що позивач в своєму розрахунку не врахував суми перерахунків (- 42761,08 грн), зазначені в акті приймання-передавання товарної продукції за червень 2022 року № 6/2022-1541503 від 30.06.2022 року. Крім того, ніяких домовленостей між позивачем та відповідачем щодо компенсації відповідачем вартості комунальних послуг та інших витрат не існує.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.01.2023 передано на розгляд Господарського суду міста Києва матеріали справи №927/21/23.

25.01.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначав, що він передав відповідачу два примірники підписаного ним договору оренди, проте відповідач не повернув примірник договору оренди позивачу. Укладення договору оренди між сторонами підтверджується конклюдентними діями сторін, що вчинялись з грудня по червень 2022 року. Так, серед іншого, відповідачем сплачувалась орендна плата, зокрема за січень і лютий 2022 року, він користувався орендованим майном, частково сплачував комунальні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 прийнято до розгляду справу №927/21/23. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

24.03.2023 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що відповідачу був переданий проект договору, що долучений позивачем до позову. Часткова сплата відповідачем орендних платежів та відшкодування експлуатаційних витрат не підтверджують узгодження решти істотних умов проєкту договору та істотних умов договору оренди, встановлених ч.1 ст. 284 ГК України. Також не погоджується з розрахунком позивача щодо вартості відшкодування витрат за теплову енергію та вважає акти приймання-передачі електроенергії неналежними та недопустимими доказами.

24.03.2023 від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

28.03.2023 в межах строку на подання відзиву на позовну заяву від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, останнє обґрунтовано зокрема тим, що між сторонами в дійсності відсутні укладений договір, а тому істотні для справи обставини не можуть бути встановлені виключно за наявними у справі матеріалами. Враховуючи предмет та підстави позову, обставини, якими позивач мотивує свій позов, а відповідач заперечує проти нього, є очевидним, що встановлення таких обставин справи та доказове значення для вирішення справи матимуть безпосередні пояснення сторін щодо таких обставин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Ільченко Олександра Сергійовича про залишення позову без розгляду відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 13.04.2023.

04.04.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що хоча відповідачем і не було підписано примірники договору оренди нерухомого майна та не повернуто один із них позивачу, такий договір є укладеним в силу виконання відповідачем умов договору шляхом перерахування на користь орендодавця забезпечувального платежу, орендної плати, відшкодування витрат на комунальні платежі тощо. При цьому відповідачем у призначенні платежу було наведено номер та дату договору оренди, розмір орендної плати та строки її оплати відповідно до наданих платіжних доручень відповідають умовам наданого позивачем договору оренди. Крім того, позивачем до позовної заяви долучений акт прийому-передачі (повернення) нерухомого майна за договором оренди від 30.06.2022, що є підтвердженням того, що відповідач до 30.06.2022 користувався спірним приміщенням.

У судовому засіданні 13.04.2023 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача про зобовязання позивача надати відповідь на питання, які були поставлені відповідачем у відзиві на позовну заяву. Позивачу надати відповідь на питання до 27.04.2023, відповідь направити на адресу суду та відповідача. Відповідачу надати свої заперечення до 04.05.2023 та направити на адресу позивача та суду. Оголошено перерву до 11.05.2023.

28.04.2023 позивач подав до суду заяву свідка, в якій директор ТОВ «ПП Інвест» виклав відповіді на питання, поставлені відповідачем у власному відзиві на позовну заяву.

01.05.2023 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів, а саме акт опитування адвокатом особи за її згодою.

05.05.2023 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому вказував, що позивач визнає, що у відповідачем був укладений договір оренди спірного приміщення з попереднім власником і позивачем, як новим власником цього приміщення, не надано доказів його припинення, тому посилання позивача на конклюдентні дії є безпідставними. Вказує, що у відносинах найму будівлі або іншої капітальної споруди конклюдентні дії не можуть замінювати собою імперативні вимоги ч. 1 ст. 793 ЦК України, згідно якої договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх частини) укладається у письмовій формі. Разом з тим, позивач не уклав з відповідачем договір ані в нотаріальній, ані в письмовій формі, як це імперативно вимагається для договорів оренди. Позивачем не доведено, що опалювальна площа будівлі становить 755,1 кв.м., а вимоги позивача щодо електроенергії ґрунтуються на доказах, які стосуються іншої юридичної особи. Доказів, що відповідачем споживалась електроенергія в січні, лютому 2022 року в обсязі, вказаному позивачем, також не надано.

11.05.2023 відповідач подав до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.05.2023 оголошено перерву до 18.05.2023.

У судове засідання 18.05.2023 з`явилися представники сторін, надали пояснення по справі.

В судовому засіданні 18.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач ТОВ «ПП Інвест» посилається на те, що 30.11.2021 між ним як орендодавцем та ФОП Ільченком Олександром Сергійовичем як орендарем укладено договір оренди нежитлового приміщення №30-11/1.

До позовної заяви додано договір оренди нежитлового приміщення №30-11/1 від 30.11.2021, який не підписаний сторонами, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (в оренду) частину нежилих приміщень загальною площею 215,5 кв.м., розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Ернста, буд. 4.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору приміщення перебуває у власності орендодавця, що підтверджується витягом №287403036 від 29.11.2021, сформованим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитянським В.А. (номер запису про право власності 45340845 від 29.11.2021).

За умовами п. 3.1 цього договору приймання-передача приміщення в оренду здійснюється у день підписання цього договору шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення.

Разом з тим, як зазначалося вище, вказаний договір оренди №30-11/1 від 30.11.2021, який міститься в матеріалах справи, не підписаний сторонами ТОВ «ПП Інвест» та ФОП Ільченком Олександром Сергійовичем.

Крім того, акт прийму-передачі приміщення в оренду між ТОВ «ПП Інвест» та ФОП Ільченком Олександром Сергійовичем матеріали справи також не містять.

Крім того, позивачем разом із заявою свідка директора ТОВ «ПП Інвест» долучено до матеріалів справи договір оренди нерухомого майна №01/04/2021-І від 01.04.2021, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Компані» як орендодавець передав, а орендар фізична особа підприємець Ільченко Олександр Сергійович, як орендар, прийняв в тимчасове оплатне володіння і користування наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення третього поверху загальною площею 215,5 кв.м. в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Ернста, буд. 4.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 28.02.2024 включно (п.9.1 договору оренди нерухомого майна №01/04/2021-І від 01.04.2021).

Договір оренди нерухомого майна №01/04/2021-І від 01.04.2021 підписаний та скріплений печатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Компані» та фізичної особи підприємця Ільченко Олександра Сергійовича.

Позивачем також надано акт прийому-передачі від 01.04.2021 до договору оренди нерухомого майна №01/04/2021-І від 01.04.2021, за яким орендодавець ТОВ «Інвест Компані» передав, а орендар прийняв в тимчасове оплатне володіння і користування наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення третього поверху загальною площею 215,5 кв.м. в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Ернста, буд. 4.

Матеріали справи також містять лист позивача на адресу відповідача вих. №27/06/2022 від 27.06.2022, в якому зазначено, що у зв`язку із обставинами воєнного стану, ТОВ «ПП Інвест» переглянув умови співпраці з ФОП Ільченко О.С.: на період з 01.03.2022 по 30.04.2022 включно орендну плату за місяць встановити у розмірі 1,00 грн; на період з 01.05.2022 по 31.07.2022 включно нарахування орендної плати здійснювати у розмірі 50% від вартості за місяць за фіксованим курсом, що становить 30,00 грн за 1 дол. США; умови співпраці після закінчення вищевказаного періоду буде переглянуто з урахуванням подальших обставин військової агресії в країні; всі інші зобовязання орендаря, що передбачені договором оренди, у тому числі по відшкодуванню вартості комунальних та інших послуг за договором, залишаються чинними та повинні виконуватись відповідно до умов договору.

Також у листі вказано, що відповідно до запропонованих умов було виставлено рахунки на оплату оренди приміщення: №138 від 01.05.2022, №139 від 01.06.2022 на суму 33 151,80 грн. Крім того, виставлено рахунки на відшкодування електроенергії, опалення та водопостачання згідно наданих показів лічильників: №52 від 11.02.2022, №85 від 08.04.2022, №102 від 10.05.2022, №144 від 21.06.2022 на суму 86 594,55 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості орендаря перед орендодавцем станом на 27.06.2022 становить 119 746,35 грн.

29.06.2022 відповідач повідомив ТОВ «ПП Інвест» про розірвання договору з 30.06.2022.

Матеріали справи містять акт прийому-передачі від 30.06.2022 нежитлового приміщення із оренди до договору оренди нерухомого майна №30-11/1 від 30.11.2021, підписаний ТОВ «ПП Інвест» та ФОП Ільченком Олександром Сергійовичем, відповідно до якого починаючи з 30.06.2022 орендар повернув, а орендодавець прийняв із оренди частину нежилих приміщень загальною площею 215,5 кв. м, розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Ернста, буд. 4.

24.10.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №30-11/1 від 30.11.2021, а саме сплатити у 10-денний строк з дня отримання вимоги заборгованість у розмірі 106 311,02 грн., з яких: 33 153,80 грн - заборгованість зі сплати орендних платежів і 73 157,22 грн відшкодування комунальних платежів. Додатки: копії актів звірки за теплопостачання, копії рахунків ФОП Моцар Д.О.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив на рахунок ТОВ «ПП Інвест»: відшкодування вартості експлуатаційних витрат за грудень 2021 року згідно рахунку 15 від 06.01.2022 у сумі 42 732,84 грн, про що свідчить платіжне доручення №4 від 12.01.2022; оплату гарантійного платежу згідно договору 30-11/1 від 30.11.2021 рах. 30 від 30.11.2021 на суму 30 250,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №305 від 16.12.2021; відшкодування комунальних витрат зг. рах. №52 від 11.02.2022 на суму 49 650,21 грн, що підтверджується платіжним дорученням №19 від 13.04.2022; оплату оренди приміщення згідно договору 30-11/1 від 30.11.2021 за січень 2022 року на суму 30 250,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5 від 12.01.2022, оплату оренди приміщення згідно договору 30-11/1 від 30.11.2021 за лютий 2022 року на суму 31 483,16 грн, що підтверджується платіжним дорученням №8 від 01.02.2022.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначав про неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення №30-11/1 від 30 листопада 2021 року, у зв`язку з чим просив стягнути з відповідача 243 953,66 грн, з яких заборгованість зі сплати орендних платежів за договором оренди - 141 868,06 грн, заборгованість зі сплати відсотків річних - 4 065,31 грн, заборгованість зі сплати комунальних платежів - 98 020,29 грн

Вказував, що укладення договору оренди між сторонами підтверджується конклюдентними діями сторін, що вчинялись з грудня по червень 2022 року. Так, серед іншого, відповідачем сплачувалась орендна плата, зокрема за січень і лютий 2022 року, він користувався орендованим майном, частково сплачував комунальні послуги.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказував, що позивач не уклав з відповідачем договір оренди нежитлового приміщення №30-11/1 від 30 листопада 2021 року ані в нотаріальній, ані в письмовій формі, як це імперативно вимагається для договорів оренди. При цьому, позивач визнає, що у відповідачем був укладений договір оренди спірного приміщення з попереднім власником і позивачем, як новим власником цього приміщення, не надано доказів його припинення, тому посилання позивача на конклюдентні дії є безпідставними. Також зазначав, що позивачем не доведено, що опалювальна площа будівлі становить 755,1 кв.м., а вимоги позивача щодо електроенергії ґрунтуються на доказах, які стосуються іншої юридичної особи. Доказів, що відповідачем споживалась електроенергія в січні, лютому 2022 року в обсязі, вказаному позивачем, також не надано.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

За змістом статей 11, 509, 626, 629 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За змістом статей 759, 761 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до частини першої статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму (частини 1, 2 статті 763, стаття 765 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) викладено такі висновки, які підлягають врахуванню.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частини друга статті 207 ЦК України).

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України, волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі.

У тому випадку коли сторона не виявляла своєї волі до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, тоді правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 461/4145/19 (провадження № 61-774св22) у разі заперечення самого факту укладення правочину, тобто факту підписання договору та його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору, зокрема про стягнення орендної плати, шляхом викладення відповідного висновку про неукладення оспорюваного договору у мотивувальній частині відповідного судового рішення.

Також суд зазначає, що якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, оскільки вирішення цього спору приведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання. Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора

З урахуванням викладеного після звернення орендодавця з позовом про стягнення коштів та вирішення цього спору орендар не може окремо ініціювати спір про визнання договору оренди недійсним (неукладеним). Такий окремий позов не є належною формою (способом) захисту, а тому його не можна задовольнити. Наявність у орендаря відповідного боргу чи брак такого, як і відсутність підстав для нарахування заборгованості, є предметом доказування у спорі про стягнення коштів. Оскільки орендодавець ініціював вирішення такого спору, орендар може захистити своє право саме під час розгляду цієї справи, заперечуючи проти позову з тих підстав, що він не підписував та не укладав договір оренди.

Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 461/4145/19 (провадження № 61-774св22).

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та комунальних платежів, позивач посилається на договір оренди нежитлового приміщення №30-11/1 від 30.11.2021, який не був підписаний сторонами.

Вказаний факт не підписання сторонами договору оренди нежитлового приміщення №30-11/1 від 30.11.2021 визнається як позивачем, так і відповідачем.

Установивши обставини стосовно того, що спірний договір оренди нежитлового приміщення №30-11/1 від 30.11.2021 ФОП Ільченко О. С. не підписував, тобто не вчиняв дії, спрямовані на виникнення чи схвалення відповідних правовідносин, суд дійшов висновку, що непідписання стороною правочину, який вчиняється у письмовій формі, свідчить про відсутність волевиявлення на укладення цього правочину, а отже договір оренди нежитлового приміщення №30-11/1 від 30.11.2021 є неукладеним.

З огляду на вказане відсутні правові підстави для задоволення позову та стягнення заборгованості з орендної плати та комунальних платежів з орендної плати та комунальних платежів за неукладеним договором оренди нежитлового приміщення №30-11/1 від 30.11.2021.

При цьому, суд зазначає, що позивач вказував, що 01.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Компані» як орендодавцем та фізичною особою підприємцем Ільченко Олександр Сергійович, як орендарем, був укладений договір оренди нерухомого майна №01/04/2021-І, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Компані» як орендодавець передав, а орендар фізична особа підприємець Ільченко Олександр Сергійович, як орендар, прийняв в тимчасове оплатне володіння і користування наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення третього поверху загальною площею 215,5 кв.м. в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Ернста, буд. 4.

Позивачем також надано акт прийому-передачі від 01.04.2021 до договору оренди нерухомого майна №01/04/2021-І від 01.04.2021, за яким орендодавець ТОВ «Інвест Компані» передав, а орендар прийняв в тимчасове оплатне володіння і користування наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення третього поверху загальною площею 215,5 кв.м. в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Ернста, буд. 4.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна №01/04/2021-І від 01.04.2021 щодо вказаного вище приміщення з попереднім власником цього приміщення.

Проте, позивач не звертався з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №01/04/2021-І від 01.04.2021 на підставі статті 770 ЦК України.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Отже, суд розглядає справу тільки в межах заявлених позивачем вимог, тобто в межах заявлених позивачем предмета та підстав позову.

З огляду на вказане вище у сукупності, суд відхиляє доводи позивача про те, що укладення договору оренди нежитлового приміщення №30-11/1 від 30.11.2021 між сторонами підтверджується конклюдентними діями сторін, що вчинялись з грудня по червень 2022 року, зокрема, сплатою відповідачем орендної плати за січень і лютий 2022 року, користування орендованим майном, частковою сплатою комунальних послуг, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач користувався цим приміщенням на підставі договору оренди нерухомого майна №01/04/2021-І від 01.04.2021, укладеним з ТОВ «Інвест Компані», який не був розірваний.

В свою чергу з цим позовом позивач ТОВ «ПП Інвест» звернувся з підстав стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №30-11/1 від 30.11.2021, який між сторонами не укладався, істотні умови договору не погоджувалися.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову повністю.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2023

Суддя Владислав ДЕМИДОВ