Рішення

від 15.03.2023 по справі 911/1757/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1757/22

Суддя Грабець С.Ю., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю СОЦІОСТРІМ про ухвалення додаткового рішення в справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СОЦІОСТРІМ

до товариства з обмеженою відповідальністю ДР.РЕДДІ`С ЛАБОРАТОРІЗ

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

позивача: Тарасун О.І. адвоката (посвідчення КВ №4409 від 01.07.2016 року);

відповідача: Печенюка Р.В. адвоката (посвідчення №10859/10 від 31.10.2022 року),

ВСТАНОВИЛА:

рішенням Господарського суду Київської області від 15.02.2023 року позов товариства з обмеженою відповідальністю СОЦІОСТРІМ до товариства з обмеженою відповідальністю ДР.РЕДДІ`С ЛАБОРАТОРІЗ про стягнення заборгованості задоволений повністю.

У судовому засіданні 15 лютого 2023 року, до закінчення судових дебатів, представник позивача заявила клопотання про вирішення судом питання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення у цій справі.

17 лютого 2023 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 45 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 20.02.2023 року розгляд заяви призначений на 27 лютого 2023 року.

23 лютого 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, яка була задоволена судом.

27 лютого 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про зменшення витрат на правничу допомогу, яка була долучена до матеріалів справи.

27 лютого 2023 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, яка підлягала задоволенню судом.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу заперечував.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась.

Судове засідання відкладене на 15 березня 2023 року, про що постановлена ухвала суду.

У судовому засіданні представник позивача заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала, просила суд стягнути з відповідача 45 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну допомогу відбувається в наступній послідовності:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну допомогу, що підлягають розподілу (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України);

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати, на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір, - обґрунтованим (рішення в справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що 01 серпня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Соціострім" (далі клієнт) та адвокатським об`єднанням "Протекція права" (далі адвокатське об`єднання) був укладений договір про надання правової допомоги №01/08/22-01 (далі договір), відповідно до умов якого клієнт доручив, а адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У якості доказів надання юридичних послуг та понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000,00 грн. адвокатом Тарасун О.І. до матеріалів справи долучені: копія договору про надання правової допомоги №01/08/22-01 від 01.08.2022 року з додатком; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, серії КВ №4409, від 11.11.2019 року; копія рахунка фактури №ДПП 01/08/22-ДУ-1 від 16 лютого 2023 року, на суму 45 000,00 грн.; копія акту №16/02/23-1 від 16.02.2023 року прийому передачі наданих правових послуг (правничої допомоги) до договору №01/08/22-01 про надання правової (правничої) допомоги від 01.08.2022 р. та додаткової угоди №1 від 01.09.2022 року.

Як вбачається з акту №16/02/23-1 від 16.02.2023 року прийому передачі наданих правових послуг (правничої допомоги) до договору №01/08/22-01 про надання правової (правничої) допомоги від 01.08.2022 р. та додаткової угоди №1 від 01.09.2022 року, загальна вартість гонорару адвоката за надану правничу допомогу на користь клієнта становить 45 000,00 грн., без урахування ПДВ, з яких:

-гонорар, розмір якого згідно з п. 2.1 додаткової угоди №1 є фіксованим та складає 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок), без урахування ПДВ.;

-гонорар успіху (згідно з п. 2.3 додаткової угоди №1 від 01.09.2022 року до договору) складає 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень, 00 копійок), без урахування ПДВ.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 року).

Принцип рівності сторін у процесі, у розумінні "справедливого балансу" між сторонами, вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів" від 27.10.1993 року).

Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо, на її думку, не дотримані вимоги стосовно співмірності зі складністю виконаної роботи, її обсягом та часом, витраченим на їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача подана заява про зменшення витрат на правничу допомогу, в якій він послався на те, що заявлена представником позивача сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи, тому просив суд зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу.

Крім цього, вважав, що гонорар успіху адвоката не є обов`язковим для розподілу судом за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 28 Правил адвокатської етики, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Так, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, а чинним процесуальним законодавством не передбачений обов`язок сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а тому сторона не повинна надавати докази на підтвердження обґрунтованості ринкової вартості послуг (постанова Верховного Суду від 09.04.2019 року в справі №826/2689/15).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року в справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокату. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який оцінює судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Так, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 20.11.2020 року в справі №910/13071/19).

Як вже було зазначено судом, між адвокатським об`єднанням та клієнтом був відписаний акт №16/02/23-1 від 16.02.2023 року прийому передачі наданих правових послуг (правничої допомоги) до договору №01/08/22-01 про надання правової (правничої) допомоги від 01.08.2022 р. та додаткової угоди №1 від 01.09.2022 року, з якого вбачається, зокрема, що гонорар успіху (згідно з п. 2.3 додаткової угоди №1 від 01.09.2022 року до договору) складає 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень, 00 копійок), без урахування ПДВ.

Так, судом встановлено, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є розумним, враховуючи обставини цієї справи, її складність, а також обсяг наданої адвокатом позивача правової допомоги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 45 000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 59 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 1, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ч. ч. 1, 2 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільний кодекс України, п. 12 ч. 3 ст. 2, ч. 4 ст. 11, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13, ст. 16, ст. 123, ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 126, ч. 5, ч. 8 ст. 129, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю заяву товариства з обмеженою відповідальністю СОЦІОСТРІМ про ухвалення додаткового рішення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ДР.РЕДДІ`С ЛАБОРАТОРІЗ (08320, Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вулиця Київський шлях, будинок 121-А, ідентифікаційний код 37560808) на користь товариства з обмеженою відповідальністю СОЦІОСТРІМ (02088, місто Київ, вулиця Дяченка, будинок 12, офіс 24, ідентифікаційний код 36482730) 45 000,00 грн. (сорок п`ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складений 03.04.2023 року.

Суддя С. Грабець