Ухвала

від 29.03.2023 по справі 916/2439/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2439/16Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Редько А.Г.

розглянувши у судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Нотапс" на дії державного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) за вх.№2-355/23 від 16.03.2023

у справі №916/2439/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Нотапс"

до відповідачів 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО"; 2. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ЧИСТА КРИНИЧКА"

про стягнення 294,08 грн.

за участю представників:

від позивача (скаржник): не з`явився.

від відповідача -1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від органу ДВС: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.11.2016р. у справі №916/2439/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „КАЗУС-ПРО задоволено частково. Стягнуто солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Чиста Криничка та з Товариства з обмеженою відповідальністю „Совагро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „КАЗУС-ПРО 3% річних в сумі 3252 грн. 47 коп., інфляційні нарахування в сумі 6573 грн. 42 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 476 грн. 65 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2016р. у справі №916/2439/16 частково скасовано рішення господарського суду Одеської області від 07.11.2016р., з викладенням резолютивної частини рішення в наступній редакції: "1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЗУС-ПРО" задовольнити частково. 2.Стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТА КРИНИЧКА" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЗУС-ПРО" 3% річних в сумі 3250,57 грн., інфляційні нарахування в сумі 6573,43 грн., пеню у розмірі 14544,14 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1182,19 грн. 3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути солідарно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТА КРИНИЧКА" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЗУС-ПРО" 1515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Зобов`язати господарський суд Одеської області видати накази з відповідними реквізитами.

29.12.2016р. господарським судом Одеської області видані відповідні накази на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2016р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.03.2017р. здійснено заміну сторони по справі ТОВ "Казус-Про" на його правонаступника ТОВ "Компанія Нотапс".

16.03.2023 за вх.№2-355/23 господарським судом одержано скаргу на дії державного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016р. у справі № 916/2439/16, в якій ТОВ "Компанія Нотапс" просить господарський суд:

- задовольнити скаргу ТОВ Компанія НОТАПС дії державного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016р. у справі № 916/2439/16;

- визнати незаконними дії держаного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016р. у справі № 916/2439/16, котрі виразились у винесенні Постанов від 20.02.2023 про повернення наказів Господарського суду Одеської області від 29.12.2016 по справі №916/2439/16 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

- скасувати постанови Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) від 20.02.2023 про повернення наказів Господарського суду Одеської області від 29.12.2016 по справі №916/2439/16 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2023 призначено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" за вх.№2-355/23 від 16.03.2023 до розгляду у судовому засіданні на 29.03.2023 о 13:45, із повідомленням учасників справи та державного виконавця про судове засідання щодо розгляду скарги.

Стягувач (позивач), боржники (відповідачі) та державний виконавець Монастирищенського ВДВС, які про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, у судове засідання не з`явилися, що в силу вимог ч.2 ст.342 ГПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Розглянувши скаргу "Компанія "Нотапс" на дії державного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ), господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги, з наступних мотивів.

Як встановлено господарським судом, начальником Монастирищенського РВДВС ГТУЮ в Черкаській області Редько Олександром Олександровичем відкрито виконавче провадження з виконання наказу по справі №916/2439/16, виданого 29.12.2016р., про що винесено відповідну постанову від 14.04.2017р. ВП №53769645. Також начальником Монастирищенського РВДВС ГТУЮ в Черкаській області Редько Олександром Олександровичем відкрито виконавче провадження з виконання наказу по справі №916/2439/16, виданого 29.12.2016р., про що винесено відповідну постанову від 14.04.2017р. ВП №53769475.

Постановами Монастирищенського РВДВС Центрального МРУ Міністерства юстиції (місто Київ) від 27.03.2020р. накази Господарського суду Одеської області від 29 грудня 2016 року по справі №916/2439/16 повернуті стягувачеві без виконання на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2020р. визнано дії державного виконавця Монастирищенського РВДВС Центрального МРУ Міністерства Юстиції (місто Київ) у виконавчому провадженні №53769645 та №53769475 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 29.12.2016р. по справі №916/2439/16, котрі виразились у винесені постанови Монастирищенського РВДВС Центрального МРУ Міністерства Юстиції (місто Київ) від 27.03.2020р. про повернення наказів Господарського суду Одеської області від 29.12.2016р. по справі №916/2439/16 без виконання на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження неправомірними. Визнано незаконними та скасовано постанови Монастирищенського РВДВС Центрального МРУ Міністерства Юстиції (місто Київ) від 27.03.2020р. про повернення наказів Господарського суду Одеської області від 29.12.2016р. по справі №916/2439/16 без виконання на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження.

Постановами Монастирищенського РВДВС Центрального МРУ Міністерства юстиції (місто Київ) від 02.07.2020р. відновлено виконавчі провадження №53769645 та №53769475 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 29.12.2016р. по справі №916/2439/16, та об`єднано виконавчі провадження №53769645 та №53769475 з присвоєнням номеру зведеного виконавчого провадження №53769475.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2021 визнано за період із 02 липня 2020 по 13 травня 2021 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Монастирищенського РВДВС Центрального МРУ Міністерства Юстиції (місто Київ) у виконавчому провадженні №53769645 та №53769475 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 29 грудня 2016 року по справі №916/2439/16, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53769645 та №53769475 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 29 грудня 2016 року по справі №916/2439/16 із врахуванням норм та положень Закону України Про виконавче провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2022 визнано за період із 03.06.2021 по 23.02.2022 неправомірною бездіяльність державного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №53769645 та №53769475 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 29 грудня 2016 року по справі №916/2439/16, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53769645 та №53769475 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 29 грудня 2016 року по справі №916/2439/16 із врахуванням норм та положень Закону України Про виконавче провадження.

Постановами Монастирищенського ВДВС в Уманському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) від 20.02.2023 накази Господарського суду Одеської області від 29 грудня 2016 року по справі №916/2439/16 повернуті стягувачеві без виконання на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження.

При цьому, у постановах державним виконавцем встановлено обставини, що обумовили повернення виконавчих документів стягувачу: згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.02.2023 за боржником нерухомого майна не зареєстровано, згідно відповідей із Державної фіскальної служби України від 18.02.2023 відкритий рахунок у АТ КБ «Приватбанк» згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» на рахунку кошти відсутні, згідно відповіді МВС України станом на 18.02.2023 транспортні засоби не зареєстровані, згідно відповіді з реєстру СГ техніки, майно за боржником не зареєстроване. Майно, на яке можна звернути стягнення відсутнє акт державного виконавця від 09.02.2023. В результаті вжитих державним виконавцем заходів стягнення провести неможливо.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема - звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; - звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; - вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; - заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; - інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: - здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; - надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; - розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; - заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; - роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частиною 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», розшук боржника - юридичної; особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його, місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Тобто, згідно вимог Закону України Про виконавче провадження державний виконавець повинен періодично, неодноразово та/або систематично проводити перевірки майнового стану Боржника із метою належного виконання рішення суду з врахуванням всього періоду перебування виконавчого документу на примусовому виконанні в органі примусового виконання.

Також господарський враховує, що вказана правова позиція повністю узгоджена та підтримана позицією Верховного Суду, яка викладена зокрема, у Постанові від 23 серпня 2018 у справі №911/167/17.

Пунктом 1,4 статі 8 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до пунктів 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.

Обов`язковість внесення державним виконавцем відомостей про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до Автоматизованої системи виконавчого провадження передбачена Законом України Про виконавче провадження, Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 за №2432/5.

Так матеріали виконавчого провадження №58733577 та №58733756 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області по справі №916/1604/17 в Автоматизованій системі виконавчого провадження та відомості про вжиті заходи та застосовані виконавчі дії Монастирищенським ВДВС в Уманському районі Черкаської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), які розміщенні в даній системі на підтвердження їх вжиття, свідчать про порушення та недотримання Монастирищенським ВДВС як статей 10, 18, 36 Закону України «Про виконавче провадження» в цілому, так і положення частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виявлення рахунків Боржника як в загальному, так і на предмет відкриття Боржником нових рахунків із метою уникнення від виконання рішення суду у даній справі, за період із 13.05.2022 по 20.02.2023 проводилась із порушенням та недотриманням положення частини 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», лише 15.07.2022 та 17.02 2023, тобто майже за одинадцять місяців тільки двічі.

Разом з тим, господарський суд зазначає, що сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

За приписами ч. 3 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Однак, як свідчать матеріали виконавчого провадження №53769645 та №53769475 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 29 грудня 2016 по справі №916/2439/16, вперше 27.04.2022 органом ДВС було встановлено факт відкриття Боржником нового рахунку в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», кошти на виявленому рахунку 27.04.2022 фактично було накладено арешт відповідно до постанови лише 17.02.2023 напередодні завершення виконавчих проваджень. Проте, доказів прийняття банківською установою постанови про арешт відсутні, жодна відповідь із банку щодо нібито здійсненого арешту також відсутня та відповідно й платіжні вимоги на списання коштів Монастирищенським ВДВС не виставлялись, надходження та/або знаходження грошових коштів Боржника на його арештованих рахунках не перевірялись.

Окрім того, господарський суд звертає увагу, що Монастирищенським ВДВС в межах виконавчого провадження №53769645 та №53769475 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 29 грудня 2016 року по справі №916/2439/16 не вжито заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника чим порушено приписи п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 337 ГПК України.

Згідно з положеннями ст.129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У ч.ч.2,4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004р. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009р.).

Господарський суд вважає, що дії держаного виконавця Монастирищенського ВДВС у виконавчому провадженні № 53769645 та № 53769475 щодо повернення наказів Господарського суду Одеської області від 29.12.2016 по справі №916/2439/16 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», є неправомірними, передчасними та такими, що порушують права стягувача на виконання рішення суду, яке гарантоване йому Конституцією України.

За приписами ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги на дії державного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ).

Керуючись ст.ст. 234, 340, 343, Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1.Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Нотапс" на дії державного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) за вх.№2-355/23 від 16.03.2023 задовольнити.

2.Визнати незаконними дії держаного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016р. у справі № 916/2439/16, котрі виразились у винесенні Постанов від 20.02.2023 про повернення наказів Господарського суду Одеської області від 29.12.2016 по справі №916/2439/16 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

3.Скасувати постанови Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) від 20.02.2023 про повернення наказів Господарського суду Одеської області від 29.12.2016 по справі №916/2439/16 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала набирає чинності в порядку встановленому ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено 03 квітня 2023

Суддя Г.Є. Смелянець