Ухвала

від 19.04.2023 по справі 916/2439/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

19 квітня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2439/16Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.03.2023

по справі №916/2439/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Нотапс"

до

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО"

2) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ЧИСТА КРИНИЧКА"

про стягнення

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.03.2023 по справі №916/2439/16 задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Нотапс" на дії державного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) за вх.№2-355/23 від 16.03.2023, визнано незаконними дії держаного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016р. у справі № 916/2439/16, котрі виразились у винесенні Постанов від 20.02.2023 про повернення наказів Господарського суду Одеської області від 29.12.2016 по справі №916/2439/16 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та скасовано постанови Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) від 20.02.2023 про повернення наказів Господарського суду Одеської області від 29.12.2016 по справі №916/2439/16 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Південно-західним апеляційним господарським судом отримано апеляційну скаргу Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на вищевказану ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.03.2023.

Ознайомившись з поданими матеріалами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року - 2684 гривні.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 2684 грн.

Проте, скаржником до апеляційної скарги доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги не надано взагалі.

Скаржник відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір" та норм чинного законодавства не звільнений від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Разом з цим, у прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить суд апеляційної інстанції відстрочити йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Дане клопотання скаржник обґрунтовує тим, що він є органом державної влади з обмеженим фінансуванням, розрахунково-касове обслуговування якого відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється ДКС України та лише в межах відкритих асигнувань, фінансується на рахунок коштів Державного бюджету України.

Проте, колегією суддів відхиляється дане клопотання, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 по справі № 0940/2276/18.

Колегія суддів зазначає, що предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні визначив, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі "Пелевін проти України" (Pelevin v Ukraine) від 20.05.2010, заява № 24402/02, § 27)).

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, № 28249/95, § 60)).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов`язувати скаржника усувати виявлені недоліки.

У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, всіх учасників справи поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Згідно з ч.2 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до вимог ст.ст. 74, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, у порушення наведених норм апелянтом в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору не було надано суду апеляційної інстанції доказів того, що у нього на момент подання скарги відсутні кошти, для сплати судового збору, та доказів, які б свідчили про вжиття скаржником усіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору, та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом строку розгляду апеляційної скарги до прийняття постанови у справі.

На підставі наведеного, колегія суддів відхиляє заявлене клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.

Також, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Проте, скаржником не надано доказів надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Нотапс", Товариству з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" та Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "ЧИСТА КРИНИЧКА" копії апеляційної скарги та додатків до неї листом з описом вкладення, що не відповідає вимогам статі 259 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не було виконано вимог п. 2, 3 ч. 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме апелянту необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, а також докази направлення сторонами по справі копії апеляційної скарги та додатків до неї листом з описом вкладення.

Керуючись ст. 174, ст. 234, п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити Монастирищенському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.03.2023 по справі №916/2439/16.

Апеляційну скаргу Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.03.2023 по справі №916/2439/16 залишити без руху.

Монастирищенському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, а також докази направлення сторонами по справі копії апеляційної скарги та додатків до неї листом з описом вкладення, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснити Монастирищенському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Філінюк І.Г.