Ухвала

від 27.03.2023 по справі 922/4073/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

27 березня 2023 року м. ХарківСправа № 922/4073/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції (вх.№4648 від 27.02.2023) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, ідентифікаційний код 38039872), 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (18009, Черкаська область, місто Черкаси, вул. Дахнівська, будинок 50, ідентифікаційний код 30345439) до 1. Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Діброва" (63413, Харківська область, Зміївський район, с. Тимченки, вул. Миру, буд. 21 В, ідентифікаційний код 33143671) про стягнення 293 997,18 грн. за участю представників учасників справи:

стягувача (скаржника) - не з`явився

боржника - не з`явився

державного виконавця - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

27.02.2023 до суду від стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла скарга на дії державного виконавця Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64832656 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області по справі №922/4073/20 від 04 березня 2021 року (вх.№4648), в якій стягувач просить суд:

1. Визнати неправомірними дії Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64832656 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області по справі №922/4073/20 від 04 березня 2021 року, котрі виразились у винесені постанови Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції від 18 січня 2023 року про повернення наказу Господарського суду Харківської області по справі №922/4073/20 від 04 березня 2021 року без виконання на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження.

2. Скасувати постанову Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції від 18 січня 2023 року про повернення наказу Господарського суду Харківської області по справі №922/4073/20 від 04 березня 2021 року без виконання на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження.

Скаргу обгрунтовано зокрема тим, що серед матеріалів виконавчого провадження №64832656 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області по справі №922/4073/20 від 04 березня 2021 року відсутні докази того, що рухоме майно, яке відповідно до постанови про розшук майна боржника від 10.01.2022 дійсно було оголошено в розшук, та реально (а не на папері) знаходиться в розшуку органами поліції (передано органам поліції відповідну постанову про розшук до фактичного виконання). Також стягувач зазначає, що навіть у випадку противного, річний термін перебування в розшуку обраховується не з дати винесення постанови про розшук майна боржника, а з дати прийняття до виконання органами поліції відповідної постанови про розшук майна боржника.

З огляду на викладене вище, стягувач вважає, що дії Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64832656 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області по справі №922/4073/20 від 04 березня 2021 року, котрі виразились у винесені постанови Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції від 18 січня 2023 року про повернення наказу Господарського суду Харківської області по справі №922/4073/20 від 04 березня 2021 року без виконання на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження, є протиправними та незаконними.

Ухвалою суду від 28.02.2023 скаргу стягувача (вх.№4648 від 27.02.2023) призначено до розгляду в судовому засіданні на "09" березня 2023 р. о 10:30 год у приміщенні господарського суду.

08.03.2023 у строк встановлений судом в ухвалі суду від 28.02.2023 до господарського суду від головного державного виконавця Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції Бойко О.О. надійшов відзив на скаргу стягувача (вх.№5702), в якому останній просив у скарзі відмовити повністю та розглянути скаргу без участі представника ВДВС, обґрунтовуючи заперечення проти скарги зокрема тим, що державним виконавцем правомірно винесено постанову від 18.01.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження.

Ухвалою суду від 13.03.2023 повідомлено, що судове засідання у справі № 922/4073/20 з розгляду скарги стягувача відбудеться 20.03.2023 о 14:00 год у приміщенні господарського суду та повідомлено, що судове засідання, яке було призначено з розгляду скарги на 09.03.2023 о 10:30 год, не відбулось у зв`язку з відсутністю електропостачання після масованого ракетного удару по Харкову та Харківській області 09.03.2023.

Представники стягувача, боржника та державний виконавець у судове засідання 20.03.2023 не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

З метою забезпечення прав учасників справи на участь в судовому засіданні (в тому числі участі представника стягувача у судовому засіданні з розгляду скарги в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду), а також повного, всебічного та об`єктивного розгляду скарги стягувача на дії державного виконавця, суд дійшов висновку про необхідність відкладення судового засідання з розгляду скарги та призначення його на іншу дату у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, про що постановив відповідну ухвалу від 20.03.2023, якою розгляд скарги було відкладено на 27.03.2023 о 14:00 год та задоволено клопотання представника стягувача про участь у судовому засіданні з розгляду скарги, призначеного на 27.03.2023 о 14:00 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник стягувача в судове засідання 27.03.2023 не з`явився, про дату, час і місце цього засідання повідомлений належним чином, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" за відстеженням поштового пересилання № 6102272076080 про отримання стягувачем ухвали суду від 20.03.2023.

Крім того, суд зазначає, що позивачі (заявники), які звертаються до суду із відповідними заявами (скаргами), є зацікавленими особами і, враховуючи принцип диспозитивності, не позбавлені можливості вільно користуватись своїми процесуальними правами та отримувати інформацію, пов`язану розглядом судом ініційованої ним справи (скарги), що оприлюднюється відповідно до вимог закону та є у вільному доступі.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала суду від 20 березня 2023 року була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23 березня 2023 року за посиланням htts//reyestr/court/gov/ua/Reviev/109672956.

Державний виконавець Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції в судове засідання 27.03.2023 також не з`явився, про дату, час і місце цього засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102272073430, а саме отримання ухвали суду від 20.03.2023 представником ДВС 24.03.2023.

У поданому до суду відзиві на скаргу стягувача від 08.03.2023 за вх.№5702 державний виконавець просив розглянути скаргу без участі представника ВДВС.

Представник боржника в судове засідання 27.03.2023 не з`явився.

Судом встановлено, що ухвалу суду від 28.02.2023 про призначення скарги до розгляду в судовому засіданні було надіслано за місцем проживання боржника. Проте вказана ухвала суду не була вручена та повернута за зворотною адресою відділенням поштового зв`язку до суду 15.03.2023 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується довідкою пошти.

Крім того, ухвалу суду від 20.03.2023 також було надіслано за відомим суду місцем проживання боржника, втім ухвала суду не була повернута за зворотною адресою відділенням поштового зв`язку.

Вказана копія ухвали суду від 20.03.2023 відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 6102272073448) 23.03.2023 перенаправлена до іншого відділення: за місцем обслуговування та станом на 27.03.2023 не вручена адресату та знаходиться уточці/видачі доставки.

В порядку ст. 120 ГПК України учасниками справи не надано заяв про зміну місце проживання боржника.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що не отримання боржником кореспонденції, яку господарський суд з дотриманням вимог процесуального закону надіслав за належною адресою, є обставиною, яка зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу. На підставі викладеного, боржник несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

Більш того, як зазначено вище ухвала суду від 20.03.2023 була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.03.2023 за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/109672956.

Отож судом вжито всіх заходів для належного повідомлення боржника про дату, час та місце розгляду скарги.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Зважаючи на викладене вище суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення стягувача, боржника та державного виконавця про дату, час та місце розгляду скарги та їх неявка в судове засідання не перешкоджає її розгляду, а відтак суд задовольняє клопотання державного виконавця про розгляд скарги за його відсутністю.

Розглянувши скаргу стягувача, дослідивши матеріали справи та надані до скарги докази у їх сукупності, суд встановив в наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.02.2021 у справі № 922/4073/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 19 851,60 грн 3% річних та 274 145,58 грн інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Діброва" провадження у справі закрито. Стягнуто з Фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" судовий збір у розмірі 4 409,96 грн.

04.03.2021 Господарським судом Харківської області на примусове виконання рішення видано відповідні накази про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" 19 851,60 грн 3% річних, 274 145,58 грн інфляційних втрат та судового збору у розмірі 4 409,96 грн.

Стягувач звернувся до Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції із заявою про примусове виконання рішення у справі №922/4073/20.

02.04.2021 державним виконавцем Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції Соляник В.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64832656 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області по справі №922/4073/20 від 04 березня 2021 року про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС судового збору у розмірі 4 409,96 грн.

Згідно ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Предметом доказування у скарзі стягувача є обставини щодо правомірності/неправомірності дій Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції щодо винесення у виконавчому провадженні №64832656 постанови Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції від 18 січня 2023 року про повернення наказу Господарського суду Харківської області по справі №922/4073/20 від 04 березня 2021 року про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС судового збору у розмірі 4 409,96 грн без виконання на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом положень статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Частиною 5 статті 52 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Частинами 2, 3 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Судом встановлено, що 10.01.2022 державним виконавцем Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції, керуючись частиною 3 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження", було винесено постанову про розшук майна боржника, а саме транспортних засобів.

Порядок розшуку транспортного засобу боржника регулюється Порядком взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 30.01.2018№ 64/261/5 (далі - Порядок № 64/261/5).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 64/261/5 підставою для залучення поліцейських до розшуку транспортного засобу боржника є постанова державного, приватного виконавця про такий розшук.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку № 64/261/5 постанова державного, приватного виконавця про розшук (зняття майна з розшуку) транспортного засобу боржника, постанова начальника відділу державної виконавчої служби про скасування постанови державного виконавця про розшук (зняття майна з розшуку) транспортного засобу боржника надсилається до ІПНП в електронному вигляді з використанням ЕЦП державного, приватного виконавця, який виніс відповідну постанову, через АСВП не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення.

Зі змісту постанови державного виконавця про розшук майна боржника від 10.01.2022 вбачається, що вказану постанову надіслано державним виконавцем в день її винесення, а саме 10.01.2022 о 18:22:23 до інформаційного порталу Національної поліції в електронному вигляді з використанням ЕЦП.

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Порядку № 64/261/5 про виявлення та затримання транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук, поліцейський інформує державного, приватного виконавця шляхом надсилання повідомлення через ІПНП до АСВП. Тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється поліцейськими відповідно до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу зокрема, якщо транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

При цьому відповідно до частини 5 статті 37 Закону України Про виконавче провадження повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази надходження від поліції до Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції згідно з п. 4 III розділу Порядку № 64/261/5 повідомлення про виявлення та затримання транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук, а саме у період з 10.01.2022 по 18.01.2023, суд дійшов висновку, що головним держаним виконавцем Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції Бойко О.О. обгрунтовано винесено постанову від 18.01.2023 про повернення наказу Господарського суду Харківської області по справі №922/4073/20 від 04.03.2021 стягувачу без виконання на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження.

Також, суд вважає, що право стягувача не було порушено державним виконавцем винесенням цієї постанови від 18.01.2023 про повернення наказу Господарського суду Харківської області по справі №922/4073/20 від 04.03.2021, адже повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, про що у цій постанові державним виконавцем повідомлено стягувача.

Згідно зі ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що дії головного державного виконавця Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції Бойко О.О. щодо винесення у виконавчому провадженні №64832656 постанови Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції від 18.01.2023 про повернення наказу Господарського суду Харківської області по справі №922/4073/20 від 04 березня 2021 року про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС судового збору у розмірі 4 409,96 грн без виконання на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження є правомірними, а право стягувача не порушено.

При цьому інші обставини, на які посилається стягувач у скарзі, не стосуються предмета доказування, адже як вище зазначено предметом доказування під час розгляду скарги стягувача є обставини щодо правомірності/неправомірності дій Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції щодо винесення у виконавчому провадженні №64832656 постанови Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції від 18 січня 2023 року про повернення наказу Господарського суду Харківської області по справі №922/4073/20 від 04 березня 2021 року про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС судового збору у розмірі 4 409,96 грн без виконання саме на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження.

Враховуючи вищенаведене, в задоволенні скарги стягувача на дії державного виконавця Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64832656 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області по справі №922/4073/20 від 04 березня 2021 року (вх.№4648 від 27.02.2023) слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 129 Конституції України, ст. 1, 3, 18, 36, 37 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 73, 74, 76, 86, 234, 339, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64832656 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області по справі №922/4073/20 від 04 березня 2021 року (вх.№4648 від 27.02.2023) - повністю.

Ухвала набирає законної сили 27.03.2023 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу складено (підписано) 03.04.2023

СуддяІ.О. Чистякова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.