Рішення

від 15.03.2023 по справі 160/15540/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року Справа № 160/15540/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Шимановської О.Є.

представника позивачаРибалко М.А.

представників відповідача Риженко М.С., Семчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕЙТ СІТІ» до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Дніпровської міської ради VIII скликання від 20.10.2021 року №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра» в частині внесення змін до плану зонування території м. Дніпра (графічних та інших матеріалів плану зонування території м. Дніпра) щодо віднесення території, прилеглої до земельної ділянки по АДРЕСА_1 , (в межах земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:328:0258 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, 47а, до рекреаційної зони озеленених територій загального користування Р-3, -

УСТАНОВИВ:

06 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕЙТ СІТІ» звернулося з адміністративного суду з позовом до Дніпровської міської ради, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Дніпровської міської ради VIII скликання від 20.10.2021 року №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра» в частині внесення змін до плану зонування території м. Дніпра (графічних та інших матеріалів плану зонування території м. Дніпра) щодо віднесення території, прилеглої до земельної ділянки по АДРЕСА_1 , (в межах земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:328:0258 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, 47а, до рекреаційної зони озеленених територій загального користування Р-3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» є підприємницьким товариством, основним видом діяльності якого є надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна. Позивач вказав, що має у власності нерухоме майно за адресою м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 47-а та 06.05.2020 року ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» звернулось до Дніпровської міської ради (надалі ДМР, відповідач) з клопотанням про надання дозволу з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:328:0217 орієнтовною площею 1,8157 га. Протягом місяця відповідач вказане клопотання не розглянув, дозвіл на розроблення проекту землеустрою не надав, також не надав відмови у наданні такого дозволу. 13.04.2021 року позивач отримав відповідь від ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, з якої дізнався про скасування державної реєстрації земельної ділянки 1210100000:03:328:0217 шляхом поділу, внаслідок якого сформовано та зареєстровано п`ять різних земельних ділянок. Після такого поділу під нерухомим майном позивача була розташована земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:03:328:0258. З метою отримання в користування вже зазначеної ділянки (під нерухомим майном позивача) у користування, ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» 30.03.2021 року звернулося з новим клопотанням до ДМР про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою. Позивач звернув увагу на те, що з відповідним клопотанням ним було подано повний пакет документів та дотримано передбачену законом процедуру. У зв`язку з ненаданням відповіді ДМР на клопотання позивача, останній в силу положень ч. 3 ст. 123 ЗК України звернувся за розробкою технічної документації на відповідну земельну ділянку, про що було повідомлено ДМР цінним листом з описом вкладення. На підставі розробленої технічної документації 22.07.2021 року відділом у м. Дніпро ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області було внесено відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку. 23.07.2021 року ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» засобами поштового звґязку направило відповідачу клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,7043 га, кадастровий номер 1210100000:03:328:0258 ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» по фактичному розміщенню споруд та надання земельної ділянки в оренду. Клопотання було отримано ДМР 26.07.2021 року. У встановлений законом строк ДМР не прийняла жодного рішення стосовно поданого клопотання, у звґязку з чим позивач звертався до суду за захистом своїх прав. Бездіяльність відповідача була визнана протиправною судовим рішенням у справі №160/8139/21, що набрало законної сили, та рішенням у справі №904/7450/21 ДМР було зобовґязано на найближчому пленарному засіданні розглянути технічну документацію на земельну ділянку 1210100000:03:328:0258. Постановою ВС від 20.09.2022 року у справі №904/7450/21 було визнано протиправною бездіяльність ДМР щодо не розгляду технічної документації, поданої ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ». Всупереч рішенням суду, не бажаючи приймати рішення щодо затвердження технічної документації та виконувати рішення суду, Дніпровською міською радою було прийняте рішення від 20.10.2021 року №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра» в частині внесення змін до плану зонування території м. Дніпра (графічних та інших матеріалів плану зонування території м. Дніпра) щодо віднесення території, прилеглої до земельної ділянки по АДРЕСА_1 , (в межах земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:328:0258 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Січеславька Набережна, 47а, до рекреаційної зони озеленених територій загального користування Р-3. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та нечинним, оскільки вважає, що таке рішення значною мірою порушує права ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» та не відповідає містобудівній документації. В обґрунтування своєї позиції позивач вказав на те, що станом на подання ним клопотання до відповідача про затвердження технічної документації на земельну ділянку 1210100000:03:328:0258, відповідна ділянка була розташована на території функціональної зони багатоквартирної житлової забудови Ж, що підтверджується викопіюванням з плану зонування території м. Дніпра, та генерального плану м. Дніпра. На думку позивача, оскаржуваним рішенням безпідставно змінена функціональна зона розташування вказаної вище земельної ділянки, що створює перешкоди для отримання земельної ділянки в оренду позивачем. Позивач зазначив також про те, що оскаржуване рішення ДМР від 0.10.2021 №212/11 створює передумови для відмови позивачу у наданні земельної ділянки в користування, його прийняття спрямоване на обґрунтування бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за клопотанням позивача про затвердження технічної документації із землеустрою та подальшої відмови у затвердженні такої документації та ненадання позивачу у користування земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:328:0258. Додатково позивач зазначив, що на момент подання даного позову нерухоме майно позивача, розташоване за адресою м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 47-а, знищене, проте, на момент подання звернень позивача до ДМР щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та згодом, щодо розроблення технічної документації вказаний об`єкт нерухомого майна існував. Позивач наголосив на тому, що оскаржуване рішення порушує не лише права та законні інтереси позивача у минулому, на теперішній час та створює передумови для відсутності можливості реалізації своїх прав позивачем у майбутньому. Окремо позивач наголосив, що оскаржуване рішення відповідача суперечить генеральному плану м. Дніпра, що є недопустимим відповідно до чинного законодавства, в обґрунтування чого посилався на положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та відомості Генерального плану м. Дніпра, згідно з яким земельна ділянка, на якій був розташований об`єкт нерухомого майна позивача, відноситься до території багатоквартирної житлової забудови, а не до рекреаційної зони озеленених територій загального користування. Позивач посилався також й на те, що зміни до плану зонування територій м. Дніпра суперечать Генеральному плану м. Дніпра, що, на думку позивача, є недопустимим відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, розгляд справи по суті розпочати з 11 листопада 2022 року, витребувано у відповідача завірену копію оскаржуваного рішення та копії всіх документів, що стали підставою або були прийняті до уваги під час прийняття рішення, що оскаржується, надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року було задоволено клопотання позивача про розгляд адміністративної справи в порядку загального позовного провадження, вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, зобов`язано відповідача опублікувати оголошення про оскарження відповідного рішення Дніпровської міської ради та надати доказ такої публікації до суду.

02.11.2022 року Дніпровською міською радою надано відзив на позов, в якому зазначено, що ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення, та наголошено на тому, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав. Дніпровською міською радою вказано, що позивачем приховується факт перебування у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області справи №904/4710/21 за позовом ДМР до ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ», за участі третіх осіб, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та її звільнення шляхом демонтажу конструкцій, розташованих на ній. Відповідачем зазначено, що позивач в рамках розгляду справи №904/4710/21 наголошує на відсутності предмету спору, оскільки нерухоме майно за адресою: м. Дніпро, вулиця Січеславька Набережна, 47а знесено, водночас відповідач у зазначеному спорі (справа №160/15540/22) вказує на рештки металевих конструкцій, загороджень, мішків з піском, що свідчать про наявність предмету розгляду спору. Відповідач вважає, що рішення у справі №904/4710/21 вплине на наявність чи відсутність порушених прав та інтересів позивача у даній справі №160/15540/22. Відповідачем також зазначено про те, що міркування позивача щодо порушених прав у майбутньому ґрунтується виключно на його абстрактних припущеннях. Посилаючись на норми чинного законодавства України та норми міжнародного законодавства, відповідачем вказано на необхідність з`ясування судом під час вирішення спору питання чи порушено відповідне право чи інтерес позивача, чи правильно обрано спосіб захисту та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушенного права. В обгрунтування законності оскаржуваного рішення, Дніпровська міська рада послалась також на положення ст. 39 Земельного кодексу України, ст. ст. 8, 16, 18, 25 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідачем звернуто увагу на те, що, обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:03:328:0258 знаходиться в зоні багатоквартирної житлової забудови, водночас, відповідно до графічних матеріалів Плану зонування території міста Дніпро, спірна територія належить до рекреаційної зони озеленених територій загального користування (Р-3). Відповідач вважає, що віднесення спірної земельної ділянки оскаржуваним рішенням до земель рекреаційного призначення відповідає Генеральному плану міста та виключно впливає на зонування міста, без внесення змін до Генерального плану. Отже, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

23.11.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» вказало на неправомірне перекладення відповідачем обов`язку доведення протиправності оскаржуваного рішення Дніпровської міської ради на позивача, що суперечить положенням ст. 77 КАС України. Щодо права звернення ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» до суду з даним позовом, позивач вказав, що суть даного спору зводиться до того, що позивач, починаючи з 2020 року, намагається отримати в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:03:328:0258, а відповідач своїми діями, бездіяльністю, створює в цьому перешкоди, зокрема, рішення ДМР від 20.10.2021 року №212/11 в оскаржуваній частині позивач вважає перешкодою в отриманні в оренду вищевказаної земельної ділянки. Позивач повторно наголосив на тому, що неодноразово звертався до судів за захистом своїх прав (в частині нерозгляду клопотань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, згодом на затвердження проекту землеустрою), наявні судові рішення, що набрали законної сили, які відповідач не виконує, та прийняв рішення від 20.10.2021 №212/11, що створює передумови для подальшої відмови позивачу у наданні земельної ділянки в користування. В якості заперечень на відзив, позивач зазначив, що наявність законного інтересу позивача та той факт, що ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» є потерпілим від порушення цього інтересу зі сторони відповідача, як суб`єкта владних повноважень, обґрунтовано не лише в тексті позовної заяви у даній справі, а й встановлено рішеннями судів у справах №160/8139/21 та №904/7450/21. Окремо позивач наголосив на тому, що відповідно до усталеної судової практики, обов`язковою умовою для надання правового захисту судом є наявність порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод, або інтересів особи на момент її звернення до суду, з урахуванням чого позивач зазначив, що на момент звернення з позовною заявою у даній справі право позивача на отримання в користування земельної ділянки вже було порушене. Щодо наявності в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області справи №904/4710/21, позивач послався на те, що право власності на споруди на земельній ділянці за кадастровим номером 1210100000:03:328:0258 у позивача існувало на момент звернення із клопотаннями до ДМР, тобто інтерес щодо земельної ділянки існував та існує у позивача станом на час розгляду даної справи. Додатково позивач вказав про те, що наказ та акти про примусове відчуження майна за адресою м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 47а наразі оскаржені ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (справа №160/14258/22). Позивач наголосив на тому, що відповідач протиправно посилається на наявність справи №904/4710/21 та вплив її результату розгляду на дану справу, оскільки сам же відповідач стверджує про вибуття нерухомого майна з власності ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» , в той час коли в прохальній частині у справі №904/4710/21 наголошує на усуненні перешкод саме позивачем у користуванні земельною ділянкою. Позивач послався на норми ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», положення ДБН Б.1.1-22:2017 та наголосив на тому, що житлові (Ж) та ландшафтно-рекреаційні зони (Р) це різні за функціональним призначенням зони, які не можуть накладатись одна на одну, тобто відповідач протиправно посилається на належні правові підстави прийняття оскаржуваного рішення, оскільки Генеральним планом м. Дніпра земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:03:328:0258 віднесена до житлової забудови, в той час як в зонінгу ця земельна ділянка віднесена до ландшафтно-рекреаційної зони. Позивач послався також на постанову Верховного Суду у справі №814/296/17 від 11.01.2022 року, за висновками якої зміни у плані зонування є неможливим без внесення змін до Генерального плану міста. Позивач вважає зміни, внесені до плану зонування територій м. Дніпра такими, що суперечать Генеральному плану м. Дніпра, а тому оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» просило задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

21.12.2022 року Дніпровською міською радою було подано заперечення на відповідь на відзив, в якому вказано про те, що позивач безпідставно посилається як на підставу отримання ним земельної ділянки в оренду наявність нерухомого майна на відповідній земельній ділянці за кадастровим номером 1210100000:03:328:0258, оскільки рішення суду, на підставі якого у позивача первісно виникло право власності на нерухоме майно, було скасоване, та таке нерухоме майно є самочинним будівництвом. Відповідач послався на позицію ВП ВС від 20.07.2022 року у справі №923/196/20, та зазначив, що ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» не набувало право власності на об`єкт самочинного будівництва на спірній земельній ділянці. Щодо посилань позивача на рішення судів, якими встановлено протиправність дій чи бездіяльність Дніпровської міської ради, відповідач наголосив, що такими рішеннями встановлено виключно той факт, що ДМР не розглянула протягом встановленого законом строку клопотання позивача та не прийняла рішення, в частині інших вимог ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» було відмовлено. Відповідач вважає, що посилання позивача на порушення законного інтересу та наявності права на отримання земельної ділянки комунальної форми власності ґрунтується виключно на припущеннях позивача, у зв`язку з наведеним, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

02.01.2023 року протокольною ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було залишено без розгляду клопотання про перехід до загального позовного провадження.

02.01.2023 року протокольною ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження справі.

23.01.2023 року до суду Дніпровською міською радою були надані додаткові пояснення, в яких відповідач зазначив про підстави для прийняття рішення ДМР від 20.10.2021 року №212/11. Дніпровська міська рада зазначила про наявність рішення у справі №160/3164/22, яким встановлено, що з 25.03.2022 року власником нерухомого майна за адресою м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 47а є держава, тому до держави з вказаної дати перейшло також право користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:03:328:0258, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки рішення суду має бути направлене на захист саме порушених прав та інтересів. Щодо підстав ініціювання питання прийняття рішення ДМР від 20.10.2021 року №212/11, відповідач зазначив про надходження звернень громадськості, зокрема, листа Інформаційного агентства громадської організації «Антикорупційна правозахисна рада» від 07.09.2021 (вх. №15/573 від 08.09.2021). Враховуючи такі звернення, було надано доручення на підготовку проекту рішення про внесення змін до плану зонування території м. Дніпра.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року було задоволено клопотання позивача та витребувано для огляду у Дніпровської міської ради оригінал листа голови Інформаційного агентства «Антикорупційна правозахисна Рада» О. Снісара від 07.09.2021 року №20210907_3 щодо віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:328:0258 до переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові.

15.03.2023 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі з підстав, наведених у позові. Також представник позивача в судовому засіданні посилався на те, що ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» мало правомірні очікування на реалізацію свого права на отримання земельної ділянки в оренду, в той час як Дніпровська міська рада оскаржуваним рішенням (у відповідній частині) всупереч Генеральному плану м. Дніпра здійснила зміну призначення земельної ділянки.

В судовому засіданні 15.03.2023 року представники відповідача просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, надали пояснення по суті спору.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕЙТ СІТІ» (код ЄДРПОУ 343505163, місцезнаходження: 549054, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Подолинського Сергія, будинок 7, приміщення 61), зареєстровано 11.02.2020 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та основним видом економічної діяльності якого є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

21.02.2020 року між AS «Privatbank» (продавець) та ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до п.п. 1.1. якого, продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність споруду, нежитлову одноповерхову споруду виставкового центру, що розташована за адресою: Дніпропетровська область (колишня назва місто Дніпропетровськ), вул. Січеславська Набережна (колишня назва вул. Набережна В.І. Леніна), буд. 47а. Опис об`єкту нерухомого майна: нежитлова одноповерхова споруда виставкового центру літ. А-1, навіси літ. А, А, A, огорожа, № 1,2,3, І - мостіння, загальною площею 2700 кв.м. Майно розташоване на земельній ділянці загальною площею 1.8157 га., кадастровий номер 1210100000:03:328:0217. Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України, з моменту набрання чинності цим договором до покупця переходить право користування на земельну ділянку, на якій розміщена будівля, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача.

Право власності ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» згідно з договором купівлі-продажу від 21.02.2020 року на об`єкт нерухомого майна, було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 304029412101, що підтверджується витягом з відповідного реєстру від 06.04.2020 року за №206128438.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 13.04.2021 року № ПІ-42/0-58/63-21, земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:328:0217 поділено та сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 1210100000:03:328:0256, 1210100000:03:328:0257, 1210100000:03:328:0258, 1210100000:03:0328:0259, 1210100000:03:328:0255.

Судом встановлено, що 29.03.2021 року позивач звертався до Дніпровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у користування по фактичному розміщенню споруди, орієнтовною площею 0,7043 га, кадастровий номер 1210100000:03:328:0258, яка розташована: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, у районі буд. 39, код КВЦПЗ: 02.10, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, категорія земель: землі житлової та громадської забудови. На вказане клопотання Дніпровською міською радою позивачу було надано відповідь від 18.06.2021 року №7/9-926 у формі листа Департаменту по роботі з активами ДМР, в якому було наведено підстави для відмови у видачі дозволу на розроблення технічної документації.

Бездіяльність Дніпровської міської ради була оскаржена позивачем до суду та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 року у справі №160/8139/21, було визнано протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо неприйняття у місячний строк рішення за результатом розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕЙТ СІТІ» від 29.03.2021 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у користування по фактичному розміщенню споруди, орієнтовною площею 0,7043 га, кадастровий номер 1210100000:03:328:0258, яка розташована: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, у районі буд. 39, код КВЦПЗ: 02.10 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, в задоволенні іншої частини позовних вимог ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» було відмовлено.

На підставі договору від 21.05.2021, укладеного між ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» та ФОП ОСОБА_1 , було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,7043 га, кадастровий номер 1210100000:03:328:0258.

23.07.2021 ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» направило Дніпровській міській раді клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно земельної ділянки орієнтовною площею 0,7043 га, кадастровий номер 1210100000:03:328:0258, яка розташована по АДРЕСА_2 , з доданими до нього оригіналом технічної документації та витягом з державного земельного кадастру, планом земельної ділянки, копіями правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, статутними документами товариства.

Листом від 20.08.2021 за вих. №8/9-1731 Департамент по роботі з активами ДМР надав відповідь за результатами розгляду клопотання ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ», зареєстрованого за вх. 27.07.2021 вх. № 36/2050 стосовно передачі в оренду земельної ділянки.

Позивач звертався до суду за оскарженням бездіяльності відповідача в частині не розгляду клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою, та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 року, залишеним без змін Центральним апеляційним господарським судом від 09.06.2022 року у справі №904/7450/21, було задоволено позовні вимоги ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» в частині зобов`язання Дніпровської міської ради на найближчому пленарному засіданні (сесії) розглянути технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,7043 га, кадастровий номер 1210100000:03:328:0258 ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» по фактичному розміщенню споруд, за адресою: АДРЕСА_2 , код КВЦПЗ: 02.10. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, виготовлену ФОП ОСОБА_1 , в іншій частині в задоволенні позовних вимог було відмовлено. Постановою Верховного суду від 20.09.2022 року у справі №904/7450/21, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 у справі № 904/7450/21 було скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Дніпровської міської ради щодо нерозгляду технічної документації із землеустрою та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо нерозгляду технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,7043 га, кадастровий номер 1210100000:03:328:0258 ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» по фактичному розміщенню споруд за адресою: АДРЕСА_2 , код КВЦПЗ: 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, виготовлену ФОП ОСОБА_1 , у решті постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 у справі № 904/7450/21 було залишено без змін.

Судом з матеріалів справи також встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2022 року № 11аг «Про примусове відчуження майна на користь підрозділів військової частини» було здійснено примусове відчуження на користь підрозділів територіальної оборони нерухомого майна у т.ч. споруди, що за наявною інформацією належить ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ», а саме: нежитлову одноповерхову споруду виставкового центру літ. А-1, навіси літ. А, А, A, огорожа, № 1,2,3, І - мостіння, загальною площею 2700 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ 43505163), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 304029412101.

25.03.2022 року військовою частиною НОМЕР_2 складено Акт про примусове відчуження або вилучення вказаного вище нерухомого майна, яке належало на праві власності позивачу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», право державної власності на майно виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Отже, починаючи з 25.03.2022 року власником нерухомого майна, яке належало ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ», а саме: нежитлової одноповерхової споруди виставкового центру літ. А-1, навіси літ. А, А, A, огорожа, № 1,2,3, І - мостіння, загальною площею 2700 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 - є держава.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Отже, в силу наведених правових приписів, починаючи з 25.03.2022 року, до держави також перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розташоване наведене нерухоме майно (кадастровий номер 1210100000:03:328:0258).

Вищенаведені обставини встановлені у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 року у справі №160/3164/22, що набрало законної сили 29.09.2022 року, та які не підлягають доказуванню в рамках розгляду даної справи в силу положень ч. 4 ст. 78 КАС України.

Предметом оскарження у даній справі є рішення Дніпровської міської ради VIII скликання від 20.10.2021 року №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра» в частині внесення змін до плану зонування території м. Дніпра (графічних та інших матеріалів плану зонування території м. Дніпра) щодо віднесення території, прилеглої до земельної ділянки по АДРЕСА_1 , (в межах земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:328:0258 за адресою: АДРЕСА_2 , до рекреаційної зони озеленених територій загального користування Р-3.

Не погодившись з правомірністю прийняття наведеного рішення у відповідній частині, позивач звернувся до суду .

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 28, 31 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

Статтею 12 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон № 2780-XII) визначено, що до компетенції сільських, селищних, і міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території: визначення територій для містобудівних потреб.

Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 7 цього Закону визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом: 1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях; 2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях; 3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації; 4) проведення ліцензування і професійної атестації; 5) розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів; 6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації.

Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог

Відповідно до положень ч. 1 ст. 17 вказаного Закону, Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до абзацу 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 3038-VI, обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.

Статтею 18 Закону №3038-VI визначено, що план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів; 8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України. Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території. Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності іншим положенням генерального плану населеного пункту, комплексного плану (за наявності). Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану, генерального плану населеного пункту. За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Аналіз наведених норм свідчить, що план зонування території має узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закон № 280/97-ВР, місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У статті 4 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:

- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5 (у редакції Наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року № 883/5) визначено, що нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абз. 1 п. 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абз. 4 п. 1 мотивувальної частини), 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (п. 4 мотивувальної частини).

Затверджуючи своїм рішенням проект внесення змін плану зонування території м. Дніпра місцева рада визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

Отже, спірне у відповідній частині рішення Дніпровської міської ради VIII скликання від 20.10.2021 року №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра», яким внесено зміни до плану зонування території м. Дніпра (графічних та інших матеріалів плану зонування території м. Дніпра) щодо віднесення території, прилеглої до земельної ділянки по АДРЕСА_1 , (в межах земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:328:0258 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, 47а, до рекреаційної зони озеленених територій загального користування Р-3 за своєю природою є нормативно-правовим актом, оскільки поширює свою дію на невизначене коло осіб, прийняте з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Позивач, звертаючись з позовом у даній справі, наголосив, що оскаржуване рішення порушує не лише права та законні інтереси позивача у минулому, на теперішній час, але й створює передумови, що перешкоджають реалізації прав ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» у майбутньому.

З огляду на вказані посилання, суд зазначає, що гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

У Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дано визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес». Зокрема, зазначено, що у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова) означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Однак, як було встановлено під час судового розгляду, з 25.03.2022 року власником нерухомого майна, яке належало ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ», а саме: нежитлової одноповерхової споруди виставкового центру літ. А-1, навіси літ. А, А, A, огорожа, № 1,2,3, І - мостіння, загальною площею 2700 кв.м., що розташована за адресою: м.Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 47А - є держава. Також з 25.03.2022 року до держави перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розташоване наведене нерухоме майно (кадастровий номер 1210100000:03:328:0258).

Таким чином, на час звернення ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» до суду з даним позовом (06.10.2022 року), позивач вже не мав у власності нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці за кадастровий номером 1210100000:03:328:0258, та, як наслідок, не мав права користування на вказану земельну ділянку, відтак, суд вважає, що права позивача рішенням Дніпровської міської ради VIII скликання від 20.10.2021 року №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра» в оспорюваній частині не порушені.

Щодо посилань позивача на факт невиконання відповідачами судових рішень у справах №160/8139/21 та №904/7450/21, суд зауважує, що вказаними рішення встановлено обов`язок Дніпровської міської ради вчинити певні дії, а саме розглянути клопотання позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а також щодо затвердження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), водночас, у постанові від 30.05.2018 року у справі №826/5737/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення про надання дозволу вповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі.

З аналізу вказаних положень та зважаючи на докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає, що порушення прав та інтересів позивача оспорюваним рішенням у відповідній частині не відбулось, оскільки земельна ділянка не перебувала у користуванні чи власності ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ».

Щодо посилань позивача на наявність спору у Дніпропетровському окружному адміністративному суді у справі №160/14258/22, предметом оскарження в якому є наказ та акти про примусове відчуження майна за адресою м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 47а, судом з Єдиного державного реєстру судових рішень і бази «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено відсутність судового рішення, що набрало законної сили у даній справі, яким би було встановлено протиправність передачі нерухомого майна за адресою м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 47а у власність держави.

При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства та встановлені судом обставини в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» не доведено, на підставі чого ґрунтуються вимоги позивача в частині порушення безпосередньо його прав та інтересів оспорюваним рішення Дніпровської міської ради VIII скликання від 20.10.2021 року №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра» в частині внесення змін до плану зонування території м. Дніпра (графічних та інших матеріалів плану зонування території м. Дніпра) щодо віднесення території, прилеглої до земельної ділянки по АДРЕСА_1 , (в межах земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:328:0258 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, 47а, до рекреаційної зони озеленених територій загального користування Р-3, у зв`язку з чим, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з тим, що в задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕЙТ СІТІ» до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Дніпровської міської ради VIII скликання від 20.10.2021 року №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра» в частині внесення змін до плану зонування території м. Дніпра (графічних та інших матеріалів плану зонування території м. Дніпра) щодо віднесення території, прилеглої до земельної ділянки по АДРЕСА_1 , (в межах земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:328:0258 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, 47а, до рекреаційної зони озеленених територій загального користування Р-3 - відмовити.

Розподіл судових витрат у справі не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно дост. 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 27.03.2023 року.

Суддя В.В. Кальник