Рішення

від 03.04.2023 по справі 420/16828/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16828/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379692, місцезнаходження: 67512, Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Партизанської слави, 28) за участю третьої особи Комунальне підприємство «Сількомунгосп» Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 32089053, місцезнаходження: 67512, Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Партизанської слави, 28) про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 21 листопада 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379692, місцезнаходження: 67512, Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Партизанської слави, 28) за участю третьої особи Комунальне підприємство «Сількомунгосп» Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 32089053, місцезнаходження: 67512, Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Партизанської слави, 28), в якому позивач просить:

Визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області від 14.01.2022 року № 150 «Про встановлення тарифів на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської сільської ради».

Ухвалою від 29 листопада 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 19 грудня 2022 року та відповідача зобов`язано відповідно до ч.4 ст. 264 КАС України опублікувати оголошення про відкриття провадження у цій справі у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно опублікований.

Суд встановив, що в порядку ч. 4 ст. 264 КАС України відповідачем опубліковано оголошення про відкриття провадження у цій справі в газеті «Степовий маяк» від 10 грудня 2022 року № 46-47 (а.с. 51-52).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.01.2022 року відповідачем було прийнято рішення № 150 «Про встановлення тарифів на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської сільської ради». Вказаним рішенням затверджено КП «Сількомунгосп» економічно-обґрунтовані тарифи на послуги з центрального водопостачання.

Позивач у справі згідно з договором № 200 від 01.03.2021 року є споживачем послуг з централізованого водопостачання, які надаються виконавцем комунальних послуг КП «Сількомунгосп».

На думку позивача, вказане рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства і є таким, що підлягає визнанню нечинним з огляду на таке.

По-перше, відповідачем не враховано, що на момент прийняття оскаржуваного рішення вже існувало чинне рішення з цих самих питань, зокрема, рішення Курісовської сільської ради Березівського району Одеській області № 315-VIII від 14.12.2021 року «Про встановлення тарифів на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської сільської ради», яким встановлено комунальному підприємству «Сількомунгосп» економічно-обґрунтовані тарифи на послуги з центрального водопостачання на рівні собівартості: тариф для населення по оплаті за водокористування 28,00 грн за 1 м. куб. води без лічильника 100 грн з особи (при нормі споживання 3,6 м.куб.) з 01 січня 2022 року.

Таким чином, оскаржуване рішення фактично дублює прийняте раніше рішення № 315-VIII від 14.12.2021 року.

При цьому, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 року по справі № 420/7953/22 визнано незаконним та скасовано рішення XVI сесії VIII скликання Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області від 14.12.2021 року № 315-VIII «Про встановлення тарифів на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської сільської ради».

По-друге, позивач звертає увагу, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням ст. 19 Конституції України та ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», адже відповідно до вказаних норм, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та іншими законами.

По-третє, позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято без проведення економічно-обґрунтованих витрат. Так, структура тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення відповідно до п. 12 п.3 Порядку № 869 це складові економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних із провадженням у плановому періоді певного виду ліцензованої діяльності, які групуються за статтями, визначеними уповноваженими органами відповідно до положень бухгалтерського обліку, що затверджені Мінфіном, та складові планового прибутку, на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи, а також витрати на відшкодування витрат. Отже, структура тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення формується на основі планових показників, тобто очікуваних, імовірних витрат та прибутків ліцензіата.

По-четверте, позивач звертає увагу, що оскаржуване рішення прийняте 14.01.2022 року однак, встановлює дію з 01.01.2022 року, що є порушенням ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, окрім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

А також, позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято в супереч нормам Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» та Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема, щодо не оприлюднення у встановленому законом порядку проєкту оскаржуваного рішення.

Через канцелярію суду 14.12.2022 року (вхід. № 38226/22) за підписом голови Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що оскаржуване позивачем рішення прийнято в межах наданих повноважень та відповідно до чинного законодавства.

Так, представник зазначає, що відповідно до пп.2 п. «а» ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення. А також, чинним законодавством не передбачено, що рішення виконавчого комітету не може дублювати рішення органу місцевого самоврядування, а тому це не є порушенням законодавства.

По-друге, представник зазначає, що твердження позивача, що Курісовська сільська рада діяла в порушення ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» є безпідставними, адже в межах наданих повноважень, оскаржуваним рішенням було затверджено тарифи на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської сільської ради стосовно водопостачання, відповідно до Калькуляції, що була надана разом з клопотанням КП «Сількомунгосп» № СР-11-2461 від 10.12.2021 року, до Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області, собівартість 1 м.куб. води складає 25,22 грн та в розрахунках вартості включено рентабельність підприємства, що складає 2.78 грн відповідно до чого кінцева вартість 1 м.куб. води складає 28 грн, за наявності лічильника.

А також, встановлено тариф на водопостачання, що був розрахований на підставі пп.2 п.3 Постанови КМУ № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування», а саме без лічильника 100 грн з особи (при нормі споживання 3,6 м. куб.)

Стосовно тверджень позивача, що рішення прийнято без проведення економічно-обґрунтованих витрат, представник відповідача заперечує та зазначає, що КП «Сількомунгосп» направив до Курісовської сільської ради калькуляцію, що була надана разом з клопотанням № СР-11-2461 від 10.12.2021 року, що була розрахована відповідно до пп.2 п.3 Постанови № 409. Таким чином, економічно обґрунтовані витрати було проведено та розраховано відповідно до чинного законодавства.

Також, представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення дублює рішення Курісовської сільської ради Березівського району Одеській області № 315-VIII від 14.12.2021 року «Про встановлення тарифів на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської сільської ради», що набрало чинності з дня його оприлюднення, тобто з 22.12.2022 року. Тому таке рішення прийнято відповідно до норм чинного законодавства.

Представник відповідача звертає увагу, що позивач посилається на порушення відповідачем норм щодо інформування споживачів про намір змінити тариф на житлово-комунальні послуги, однак не зазначає, які саме норми чинного законодавства порушено.

Відповідачем у відповідності до п.2 ч.1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ч.1 ст. 4 Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» було оприлюднено оскаржуване рішення, в якому була зазначена інформація про встановлені тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, на офіційному сайті Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області.

А також, про те, що з 01.01.2022 року підвищуються тарифи на водопостачання, було повідомлено шляхом розклеювання оголошень у всіх населених пунктах на дошках оголошень.

Стосовно твердження позивача, що проєкт оскаржуваного рішення не було розміщено, представник відповідача зазначає, що Курісовську територіальну громаду було створено з 01.01.2022 року, а повноцінна версія офіційного сайту ще перебуває у розробці.

Також представник відповідача звернув увагу, що у разі не підвищення тарифів КП «Сількомунгосп» буде неспроможна задовольняти потреби необхідні для здійснення господарської діяльності на території Курісовської територіальної громади.

19.12.2022 року (вхід. № ЕП/37385/22) через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

28.02.2023 року (вхід. № 5938/23) від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі та додатково зазначив, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 року по справі № 420/7953/22, яким визнано незаконним та скасовано рішення Курісовської сільської ради № 315-VIII від 14.12.2021 року, набрало законної сили 12.12.2022 року, та під час розгляду справи Курісовська сільська рада не зазначала про існування рішення виконкому № 150.

Про існування оскаржуваного рішення виконавчого комітету стало відомо лише 15.11.2022 року із офіційного сайту Курісовської сільської ради, що було опубліковано лише в листопаді 2022 року.

Також, представник позивача звертає увагу, що відповідачем до матеріалів справи надано калькуляцію, економічно обґрунтованого розрахунку тарифу на водопостачання за 2021 рік, а тому оскаржуване рішення прийнято без проведення економічно обґрунтованих витрат на водопостачання на 2022 рік.

Та додатково представник позивача зазначає, що відповідач, стверджуючи, що інформування споживачів про намір змінити тариф на послуги з водопостачання з 01.01.2022 року було здійснено шляхом розклеювання оголошень, є введенням суду в оману, адже такі оголошення не робились. Відповідач та третя особа не проінформували позивача як споживача про намір змінити тариф на послуги з водопостачання з 01 січня 2022 року.

Громадські слухання щодо питання економічно-обґрунтованої доцільності встановлення нових тарифів на водопостачання відповідачем не проводились.

Заперечень на відповідь на відзив до суду не надходила.

Пояснень від третьої особи, до суду не надходило.

На відкрите судове засідання 19.12.2022 року з`явився представник позивача, відповідач та третя особа повідомлені належним чином, про що свідчать звіти про надсилання судової повістки засобами електронної пошти від 02.12.2022 року, у судове засідання не з`явились. З метою ознайомлення позивача з відзивом та підготовки відповіді на відзив, судове засідання відкладено.

Судове засідання призначене на 30.01.2023 року не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

На судове засідання 28.02.2023 року з`явився представник позивача, відповідач та третя особа не з`явились, повідомлені належним чином, про причини не з`явлення суд не повідомили. Судове засідання було відкладено у зв`язку з необхідністю надання відповідачу часу для ознайомлення із відповіддю на відзив та підготовки заперечень, у разі необхідності.

14.03.2023 року (вхід. № ЕП/8376/23) через канцелярію суду від Курісовської сільської ради надійшов документ з назвою «відзив на позов», в якому представник просить закрити провадження по справі, у зв`язку з тим, що відповідач по справі Виконавчий комітет не є юридичною особою, та не може виступати відповідачем по справі.

На судове засідання 15.03.2023 року учасники справи не з`явились, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 15 березня 2023 року, про продовження розгляду заяви про закриття провадження у справі та справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.

Ухвалою суду від 03 квітня 2023 року у заяві Курісовської сільської ради про закриття провадження відмовлено.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Відповідно до договору № 200 про надання населенню послуг з центрального водопостачання від 01.03.2021 року позивач є споживачем послуг з водопостачання, що надає КП «Сількомунгосп» (а.с. 25-26).

Так, судом встановлено, що 14 грудня 2021 року XVI сесії VIII скликання Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області було прийнято рішення № 315-VIII «Про встановлення тарифів на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської сільської ради (а.с.11).

Відповідно до вказаного рішення затверджено розрахунок економічно-обґрунтованих планових витрат на водопостачання (додаток № 1), встановлено КП «Сількомунгосп» тарифи на послуги з центрального водопостачання на рівні собівартості, зокрема, тариф для населення по оплаті водокористування в розмірі 28,00 грн за 1 м.куб. води, без лічильника 100 грн з особи (при нормі споживання 3,6 м.куб.) з 01.01.2022 року.

Позивач не погодившись із прийнятим рішення оскаржив його до Одеського окружного адміністративного суду та рішенням суду від 09 листопада 2022 року по справі № 420/7953/22 позов ОСОБА_1 до Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення XVI сесії VIII скликання Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області від 14 грудня 2021 року № 315-УІІІ Про встановлення тарифів на послуги КП Сількомунгосп на території Курісовської сільської ради. (а.с.13-23)

Судом встановлено, що вказане рішення суду не було оскаржено з боку відповідача та набрало законної сили 12 грудня 2022 року.

Також, судом встановлено, що КП «Сількомунгосп» за вхід. № СР-11-2461 від 10.12.2021 року до Курісовської сільської ради було подано клопотання про затвердження тарифів на водопостачання при наявності лічильника обліку води в сумі 28,00 грн за 1 м.куб., без лічильника обліку води 100,00 грн на 1 особу (при нормі води на 1 людину 3,6 м.куб) та додано калькуляцію економічно-обґрунтованого розрахунку на водопостачання за 2021 рік. (а.с.48-50)

14.01.2022 року виконавчим комітетом Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області прийнято рішення № 150 «Про встановлення тарифів на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської сільської ради», відповідно до якого затверджено КП «Сількомунгосп» економічно-обґрунтовані тарифи на послуги з центрального водопостачання: встановлено тариф для населення по оплаті за водокористування в розмірі 28,00 грн за 1 м. куб. води без лічильника 100 грн, з особи (при нормі споживання 3,6 м.куб.) з 01 січня 2022 року. (а.с.10)

Відповідно до наданої роздруківки з офіційного сайту Курісовської сільської ради, вказане рішення опубліковано 21.01.2022 року (а.с.27-30).

На думку позивача, оскаржуване рішення № 150 є незаконним та підлягає визнанню нечинним, у зв`язку з цим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з таких підстав.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України від 09.11.2017 року № 2189 «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VIII).

Згідно з пункту 2 частини 3 статті 4 Закону №2189-VIII до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до пп. 2 п. «а» ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.

Відповідно до статті 5 Закону №2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать житлова послуга та комунальні послуги, в тому числі з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.

Особливості доступу споживачів до інформації про встановлення цін/тарифів, заходи з енергозбереження, формування та виконання інвестиційних програм у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення визначає Закон України від 10.12.2015 № 887-VIII «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» (далі Закон № 887-VIII).

Відповідно до п.6 ст.1 Закону №887 споживачам у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення гарантується безперешкодний та безоплатний доступ до інформації, у тому числі шляхом розміщення розпорядниками (володільцями) у відкритому доступі в мережі Інтернет, про: прогнози зміни цін/тарифів та обґрунтування необхідності таких змін відповідно до заяви суб`єкта господарювання, що надається для встановлення тарифів на товари, послуги, та згідно з ч.3 ст.1 це стосується й водопостачання.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України №887 державні органи та органи місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів на товари, послуги суб`єктів природних монополій у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, визначають порядок оприлюднення інформації, зазначеної у пункті 2 частини першої статті 1 цього Закону, та проведення відкритих слухань щодо цієї інформації за місцем надання споживачам послуг суб`єктами природних монополій та суміжних ринків.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про доступ до публічної інформації» громадський контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації здійснюється депутатами місцевих рад, громадськими організаціями, громадськими радами, громадянами особисто шляхом проведення відповідних громадських слухань, громадської експертизи тощо.

Згідно з ст.4 Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» органи місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів у сферах теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, забезпечують доступ споживачів до видів інформації, зазначених у пунктах 1, 2, 6-8, 12, 14 частини першої статті 1 цього Закону, шляхом її розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет (за наявності), на своїх інформаційних стендах, у засобах масової інформації.

Відповідно до п.11 ч.2 ст.8 Закону України №2189 виконавець комунальної послуги зобов`язаний інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства.

Згідно з ч.4 ст.10 Закону України №2189 інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцями відповідних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства

Порядок інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №130 від 05.06.2018 р. (далі- Порядок № 130), визначає механізм інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) з обґрунтуванням такої необхідності виконавцями комунальних послуг, тарифи для яких встановлюються органами місцевого самоврядування (далі - орган, уповноважений встановлювати тарифи).

Згідно з пункту 1 розділу ІІ Порядку №130 виконавці комунальних послуг здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) комунальних послуг і подають їх для встановлення тарифів органам, уповноваженим встановлювати тарифи.

Згідно з пункту 2 розділу ІІ Порядку №130 протягом 5 робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, виконавці комунальних послуг інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів (або встановити тарифи) у спосіб, визначений цим Порядком, та доводять до відома споживачів інформацію, передбачену цим Порядком.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється виконавцем комунальних послуг, але він не може бути меншим за 7 календарних днів та більшим ніж 14 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на комунальні послуги (або встановити тарифи).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №130 виконавцями комунальних послуг, що надають послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, до відома споживачів доводиться така інформація: загальний розмір планованого тарифу, поданого до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість); обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планованого економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу із визначенням форми (способу) його зміни, відсотка зміни основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів), визначення відсотка зміни тарифу тощо); обґрунтування необхідності встановлення тарифу (у випадку, якщо тариф встановлюється вперше); інша додаткова інформація, визначена виконавцем комунальних послуг (за необхідності); адреса, за якою приймаються зауваження і пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань (місцезнаходження виконавця комунальної послуги та органу, уповноваженого встановлювати тарифи), а також строк приймання таких зауважень і пропозицій.

За змістом пункту 5 розділу ІІ Порядку №130 інформація, зазначена у пунктах 3, 4 цього розділу, доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті виконавця комунальних послуг (за наявності), на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги.

Виконавець комунальних послуг може обрати один із вищеперелічених способів доведення інформації (крім розміщення на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування) як основний для розміщення всього масиву необхідної інформації, визначеної цим Порядком. За допомогою інших способів, передбачених в абзаці першому цього пункту, а також шляхом обов`язкового розміщення інформаційного повідомлення у платіжному документі, що застосовується для оплати спожитих послуг, виконавець комунальних послуг повідомляє споживачів про намір зміни тарифів (або встановлення нових тарифів) на комунальні послуги та обов`язково зазначає джерело розміщення всієї необхідної інформації, з якою без перешкод може ознайомитися споживач.

Виконавець комунальних послуг за власним бажанням може додатково також доводити до відома споживачів інформацію про намір зміни тарифів за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку встановлено, що способи доведення до відома споживачів інформації не обмежуються передбаченими цим Порядком. Інформація має бути достовірною, точною, повною.

Згідно з п.8-10 цього Порядку у процесі доведення до відома споживачів інформації усі зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань підлягають реєстрації та обов`язковому розгляду виконавцем комунальних послуг.

Зауваження і пропозиції, які отримані органом, уповноваженим встановлювати тарифи, надсилаються для розгляду відповідному виконавцеві комунальних послуг. За результатами такого розгляду виконавець комунальних послуг приймає рішення про їх урахування чи відхилення.

Виконавець комунальних послуг в установленому законодавством порядку повідомляє споживача, який протягом встановленого строку надав свої пропозиції та зауваження, про їх урахування або відхилення. При цьому у разі відхилення пропозицій і зауважень виконавцем комунальних послуг споживачеві надається відповідь з обґрунтуванням причин їх неврахування.

У разі врахування зауважень і пропозицій виконавець комунальних послуг здійснює перерахунок тарифу та передає його органу, уповноваженому встановлювати тарифи, листом з висловленою позицією та відповідними обґрунтуваннями.

У такому випадку процедура доведення до відома споживачів інформації повторно виконавцем комунальних послуг не здійснюється.

Системний аналіз наведених норм права свідчить, що зміна цін/тарифів на комунальні послуги потребують дотримання чітких вимог, до яких відносяться:

здійснення виконавцем комунальних послуг розрахунку економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) комунальних послуг;

інформування виконавцем комунальних послуг комунальних послуг протягом 5 робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, споживачів про намір здійснити зміну тарифів (або встановити тарифи);

встановлення виконавцем комунальних послуг строку для прийняття зауважень і пропозицій;

доведення до відома споживачів про зміну та причини зміни тарифів із відповідним обґрунтуванням.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , відповідно до договору № 200 про надання населенню послуг з центрального водопостачання від 01.03.2021 року є споживачем послуг з водопостачання, що надає КП «Сількомунгосп» (а.с. 25-26).

Суд встановив, що 14.01.2022 року виконавчим комітетом Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області було прийнято рішення № 150 «Про встановлення тарифів на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської сільської ради», відповідно до якого затверджено КП «Сількомунгосп» економічно-обґрунтовані тарифи на послуги з центрального водопостачання: встановлено тариф для населення по оплаті за водокористування в розмірі 28,00 грн за 1 м. куб. води без лічильника 100 грн, з особи (при нормі споживання 3,6 м.куб.) з 01 січня 2022 року (а.с.10).

На вимогу суду надати документи, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення, відповідачем надано клопотання КП «Сількомунгосп» (вх. № СР-11-2461 від 10.12.2021) з таким змістом: у зв`язку із зростанням ціни на електроенергію, підвищення розміру мінімальної заробітної плати та вартості виробничих матеріалів все це створює кризову фінансову ситуацію і неспроможність в існуючих умовах утримувати комунальне підприємство. Для створення умов для якісного та безперебійного надання послуг з водопостачання просимо затвердити тариф на водопостачання при наявності лічильника обліку води в сумі 28,00 грн за 1 куб.м, без лічильника обліку води 100, 00 грн 1 особу (при нормі води на 1 людину 3. 6 куб.м) (а.с. 48), до якого додана калькуляція економічно-обґрунтованого розрахунку на водопостачання КП «Сількомунгосп» за 2021 рік.

Відповідно до наданої роздруківки з офіційного сайту Курісовської сільської ради, вказане рішення було опубліковано 21.01.2022 року (а.с.27-30).

У позовних вимогах позивач стверджує, що оскаржуване рішення прийнято в супереч нормам Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» та Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема, щодо не оприлюднення у встановленому законом порядку проєкту оскаржуваного рішення, та про існування оскаржуваного рішення виконавчого комітету стало відомо лише 15.11.2022 року із офіційного сайту Курісовської сільської ради, що було опубліковано лише в листопаді 2022 року.

Зі свого боку у відзиві на позовну заяву зазначено, що Курісовську територіальну громаду було створено з 01.01.2022 року, а повноцінна версія офіційного сайту ще перебуває у розробці. Однак, про підвищення тарифів на водопостачання з 01.01.2022 року було повідомлено споживачів шляхом розклеювання оголошень у всіх населених пунктах на дошках оголошень.

Оцінюючи наведені доводи та надані докази, суд погоджується з думкою позивача, що в порушення пункту 2 та 5 розділу ІІ Порядку №130 виконавцями комунальних послуг не було належним чином повідомлено споживачів про намір підвищення тарифів на водопостачання з 01.01.2022 року.

Судом відхиляються доводи представника відповідача, що повідомлення про зміну тарифів було здійснено шляхом розклеювання оголошень, у зв`язку з тим, що до суду не надано відповідних доказів на підтвердження зазначених обставин.

Також суд звертає увагу, що пунктом 5 розділу ІІ Порядку №130 передбачено багато способів доведення до відома споживачів про зміну тарифів, окрім розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет.

Так, у п. 5 розділу ІІ цього Порядку також зазначено, що до таких способів відносяться друковані засоби масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті виконавця комунальних послуг (за наявності), інформаційні стенди в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги.

Виконавець комунальних послуг може обрати один із вищеперелічених способів доведення інформації (крім розміщення на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування) як основний для розміщення всього масиву необхідної інформації, визначеної цим Порядком. За допомогою інших способів, передбачених в абзаці першому цього пункту, а також шляхом обов`язкового розміщення інформаційного повідомлення у платіжному документі, що застосовується для оплати спожитих послуг, виконавець комунальних послуг повідомляє споживачів про намір зміни тарифів (або встановлення нових тарифів) на комунальні послуги та обов`язково зазначає джерело розміщення всієї необхідної інформації, з якою без перешкод може ознайомитися споживач.

Разом з цим суду не надано докази повідомлення споживачів про зміну тарифів на водопостачання іншими способами, передбаченими Порядком №130.

Зазначені положення Порядку направлені на дотримання принципів державного регулювання цін/тарифів, зокрема, принципів відкритості, доступності та прозорості структури цін/тарифів для споживачів та суспільства, а також можливості кожного споживача бути обізнаним про зміну тарифів та висловити у встановленому чинним законодавством порядку свої пропозиції чи зауваження щодо таких змін.

Недоведення до відома споживачів всіма передбаченими Порядком способами інформації щодо зміни тарифів, поданого до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, та його структури, обґрунтування причин зміни тарифу порушує права споживачів, передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Також дослідивши документи, надані відповідачем, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, суд погоджується з доводами позивача щодо відсутності розрахунку економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) цих комунальних послуг, оскільки лист КП «Сількомунгосп» від 10.12.2021 року Вх. № СР-11-2461 таким документом не являється, а додана до нього калькуляція економічно-обґрунтованого розрахунку на водопостачання стосується 2021 року.

Окрім цього суду не надано докази того, що перед прийняттям оскаржуваного рішення були дотримані вимоги Порядку №130 щодо встановлення виконавцем комунальних послуг строку для прийняття зауважень і пропозицій.

Зазначене позбавляє споживачів можливості подати свої зауваження і пропозиції щодо зміни тарифів, що порушує права осіб на участь у прийнятті такого акта, врахуванні громадської думки при його прийнятті.

Також відповідно до частини одинадцятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

У свою чергу, частиною 4 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Як встановлено судом, відповідачем не надано жодного доказу дотримання вказаних вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Враховуючи викладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем не дотримано процедуру зміни тарифів на водопостачання з прийняттям оскаржуваного рішення, що позбавило можливості споживачів послуги надати свої пропозиції та зауваження та бути проінформованими про зміну тарифів у спосіб встановлений законом.

Наведені порушення мають істотне значення для обґрунтованого визначення тарифів на водопостачання у Курісовській територіальної громаді, а тому є підставами для визнання оскаржуваного акту протиправним та нечинним.

Також, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14 грудня 2021 року рішенням XVI сесії VIII скликання Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області було прийнято рішення № 315-VIII «Про встановлення тарифів на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської сільської ради (а.с.11), відповідно до затверджено ідентичний розрахунок економічно-обґрунтованих планових витрат на водопостачання, встановлено КП «Сількомунгосп» тарифи на послуги з центрального водопостачання на рівні собівартості, зокрема, тариф для населення по оплаті водокористування в розмірі 28,00 грн за 1 м.куб. води, без лічильника 100 грн з особи (при нормі споживання 3,6 м.куб.) з 01.01.2022 року.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року по справі № 420/7953/22 за позовом ОСОБА_1 до Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області рішення XVI сесії VIII скликання Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області від 14 грудня 2021 року № 315-УІІІ Про встановлення тарифів на послуги КП Сількомунгосп на території Курісовської сільської ради визнано незаконним та скасовано (а.с.13-23), у тому числі у зв`язку з порушенням положень Порядку № 130.

Рішення суду від 09 листопада 2022 року по справі № 420/7953/22 набрало законної сили 12 грудня 2022 року.

Тобто відповідачем не були усунуті раніше встановлені судом порушення процедури прийняття рішення з питання зміни тарифів на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської територіальної громади.

Таким чином, оскаржуване рішення відтворює рішення на водопостачання рішення XVI сесії VIII скликання Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області від 14 грудня 2021 року № 315-УІІІ Про встановлення тарифів на послуги КП Сількомунгосп на території Курісовської сільської ради, яке вже було визнано незаконним та скасовано.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, а рішення Виконавчого комітету Курісовськї сільської ради Березівського району Одеської області № 150 «Про встановлення тарифів на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської сільської ради» від 14.01.2022 року підлягає визнанню протиправним та нечинним.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази, правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір належить стягненню на користь позивача за рахунок бюджетного асигнування Виконавчого комітету Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379692, місцезнаходження: 67512, Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Партизанської слави, 28).

Також 28.02.2023 року (вхід.№5939/23) від представника позивача надійшло клопотання про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, в якому представник просить стягнути витрати у розмірі 14237,00 грн.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що 18.11.2022 року між адвокатом Пановим В.С. та Оліферчуком Ю.В. укладено договір про надання правової допомоги № 18/11/22, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 Договору) (а.с.77-78).

Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Розмір та порядок оплати гонорару визначається додатковими угодами, які є невідкладними частинами цього Договору. (п.4.1-4.2 Договору)

Так, відповідно до п.4 Додаткової угоди № 1 від 26.12.2022 року, сторони визначили розмір гонорару адвоката за всю роботу визначену у п.2 цієї угоди в розмірі 14327,00 грн (а.с.79).

Узгоджену суму гонорару клієнт сплачує адвокату після ухвалення рішення судом (п.6 Додаткової угоди).

Опис складових вищевказаної суми затверджується сторонами окремо (п. 5 Додаткової угоди).

На підтвердження наданих послуг, адвокатом надано опис робіт (наданих послуг), що має виконати адвокат, а саме:

1.Аналіз, пошук інформації з офіційних джерел та вивчення отриманих документів від клієнта 3000,00 грн (1год/1000 грн 3год/3000 грн),

2.Підготовка і подача в суд позовної заяви по справі 6000,00 грн (1год/1500 грн 4 год/6000 грн),

3.Підготовка та подача до суду відповіді на відзив по справі 3000,00 грн (1год/1500 грн 2год/3000 грн),

4.Витрати на роздруківку матеріалів 327 грн (1лист/3 грн 109листів/327 грн),

5.Участь у судовому засіданні при розгляді справи 2000,00 грн (1год/1000 грн 2год/2000 грн).

Всього послуг надано на: 14327,00 грн.

Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оцінивши наданий позивачем детальний опис (наданих послуг) з урахуванням категорії даної справи, конкретних обставин у цій справі, суд дійшов висновку, що наведені у цьому опису витрати на проведену роботу не є неминучими та фактичними в повному обсязі, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 1-2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Однак, суд звертає увагу, що надання таких послуг має бути необхідним.

Враховуючи викладені висновки, суд вважає, що витрачений адвокатом час на аналіз, пошук інформації з офіційних джерел та вивчення отриманих документів від клієнта та витрати на роздруківку матеріалів не є неминучими витратами, оскільки вони охоплюються роботою написання позовної заяви, а тому не належать відшкодуванню.

Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Щодо відшкодування витрат на підготовку і подачу позовної заяви, та відповіді на відзив, суд вважає, що зазначені витрати є неминучими, але вони є необґрунтовано завищеними за витраченим часом, з урахуванням категорії цієї справи, з огляду на те, що з аналогічним позовом позивач вже звертався до суду а вже існує судова практика з розгляду аналогічних судових справ, а тому ці витрати належать зменшенню.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку, що фактичними та неминучими витратами на виконання вказаних робіт є сума 2000 грн., а тому суд доходить висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги в частині підготовки позовної заяви та відповіді на відзив до 2000,00 гривень.

Щодо витрат пов`язаних із участю представника позивача у судових засіданнях 2 години за 2000,00 грн, суд зазначає, що представник позивача брав участь у судових засіданнях призначених на 19.12.2022 року (тривалість засідання 4 хвилини з 11:12 по 11:16), на 28.02.2023 року (тривалість засідання 4 хвилини з 11:42 по 11:46), таким чином суд доходить висновку, що зазначені у описі витрати на участь у судових засіданнях є завищеними, а тому сума підлягає зменшенню до 500,00 грн.

Враховуючи викладене, оцінюючи надані позивачем докази, що підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової (правничої) допомоги, розрахунок наданих послуг та категорію цієї справи, кількість складених представником позивача процесуальних документів, наявність сформованої судової практики з розгляду цієї категорії справ, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що фактичні витрати, які належать стягненню складають 2500,00 грн, а тому заява представника позивача належить задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379692, місцезнаходження: 67512, Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Партизанської слави, 28) за участю третьої особи Комунальне підприємство «Сількомунгосп» Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 32089053, місцезнаходження: 67512, Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Партизанської слави, 28) про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області від 14.01.2022 року № 150 «Про встановлення тарифів на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської сільської ради».

Зобов`язати Виконавчий комітет Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379692, місцезнаходження: 67512, Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Партизанської слави, 28) резолютивну частину цього рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно опублікувати у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Виконавчого комітету Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379692, місцезнаходження: 67512, Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Партизанської слави, 28) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яності дві гривні 00 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко